Рішення № 102117709, 09.12.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

09 грудня 2021 року № 520/14166/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Зінченко А.В.

при секретарі - Хмелівській Н.

за участі представників сторін:

позивача - Шинкарчука А.В., Ткаченко О.Г.

відповідача - Шамілової Л., Довгаль В.О., Радоської К.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "ГРАНД КРИСТАЛ" (вул. Москалівська, буд. 167, м. Харків, 61157, код ЄДРПОУ 37578878) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство "ГРАНД КРИСТАЛЛ" з адміністративним позовом в якому просить суд: визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00036830702 від 19.03.2021 р. про застосування суми штрафу у розмірі 25227 грн. за порушення строків реєстрації податкових накладних; визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00125380702 від 30.06.2021 р. про донарахування податку на додану вартість у сумі 56345,00 грн. та штрафних фінансових санкцій у сумі 5634,50 грн.; визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00125390702 від 30.06.2021 р. про донарахування податку на прибуток у сумі 514188 грн. та штрафних фінансових санкцій у сумі 51418,80 грн.

Позивач вважає, що зазначені податкові повідомлення-рішення є неправомірними, необґрунтованими, безпідставними через відсутність доказів порушення підприємством податкового законодавства, а тому просить скасувати їх в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити, з посиланням на обставини викладені в позовній заяві.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, вказав, що винесені податкові повідомлення-рішення повністю відповідають вимогам діючого законодавства, а тому є законними та обґрунтованими.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини справи.

ГУ ДПС у Харківській області провело планову виїзну перевірку ПП "ГРАНД КРИСТАЛЛ" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 31.12.2019, валютного законодавства за період з 01.01.2017 по 31.12.2019, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 по 31.12.2019, іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 31.12.2019.

За результатами здійснення документальної планової виїзної перевірки ПП "ГРАНД КРИСТАЛЛ", Головним управлінням ДФС у Харківській області був складений Акт №3037/20-40-07-02-08/37578878 від 23.02.2021 р. в якому за результатами перевірки діяльності ПП "ГРАНД КРИСТАЛЛ" було встановлено наступні порушення:

1. пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п.п.140.4.2 п. 140.4 ст. 140 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 514188 грн., у тому числі за 2017 рік у сумі 103782 грн, за 1 квартал 2018 у сумі 16677 грн, за 3 квартал 2018 у сумі 27084 грн., за 4 квартал 2018 у сумі 313697 грн, за 4 квартал 2019 року в сумі 52948 грн.

2. п. 187.1 ст.187, п. 192.1 ст.192 Податкового Кодексу України зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 56345 грн., у тому числі за лютий 2018 року на суму 17189 грн, за грудень 2018 року на суму 12724 грн., за лютий 2019 року на суму 5891 грн., за грудень 2019 року на суму 20541 грн.

3. п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, підприємством не здійснено виписку та реєстрацію податкових накладних в ЄРПН.

4. пп. б п. 176.2 ст. 176 Податкового Кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010, підприємством не повідомлено про доходи, отримані фізичною особою у вигляді основної суми поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку товариству, яка поверталась у 2 кварталі 2018 року, 3 кварталі 2019 року.

Позивач до Акту перевірки надав свої заперечення від 09.03.2021 р. в яких не погодився з виявленими порушеннями.

На підставі Акту перевірки були винесені податкові повідомлення-рішення:

- №00036830702 від 19.03.2021 р., яким застосовано штраф у сумі 25227,00 грн., що складає 50% від суми не складених та/або зареєстрованих протягом граничного строку податкових накладних на суму ПДВ 50454,00 грн. згідно п. 120-1.2 ст.120-1 ПК України;

- №00036820702 від 19.03.2021 р. яким донараховано податок на додану вартість за податковими зобов`язаннями на суму 56345,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 14086,25 грн.;

- №00036800702 від 19.03.2021 р. яким донараховано податок на прибуток у сумі 514188,00 грн. та за штрафними фінансовими санкціями у сумі 128547,00 грн.

- №00036710718 від 19.03.2021 р. яким застосовано штраф у сумі 1020,00 грн. в зв`язку з неповідомленням підприємством про доходи отримані фізичною особою, згідно вимог пп. б п. 176.2 ст. 176 ПК України

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач, на підставі 56.2. ст. 56 ПК України звернувся зі скаргою до Державної податкової служби України, яка за наслідками розгляду якої було прийняте рішення №13589/6/99-00-06-01-0506 від 17.06.2021 р. яким ДПС України частково задовольнила скаргу позивача та скасувала ППР ГУ ДПС у Харківській області від 19.03.2021 №00036800702 в частині 77128,20 грн. застосованих штрафних санкцій та №00036820702 в частині 8451,75 грн. застосованих штрафних фінансових санкцій, а в іншій частині зазначені ППР від 19.03.2021 №00036830702 та №00036710718 залишила без змін.

З урахуванням рішення ДПС №13589/6/99-00-06-01-0506 від 17.06.2021 р. ГУ ДПС у Харківській області прийняло нові податкові повідомлення-рішення №000125380702 від 30.06.2021 р. про донарахування позивачу податку на додану вартість у сумі 56345,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 5634,50 грн. та №00125390702 від 30.06.2021 р. про донарахування позивачу податку на прибуток у сумі 514188,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 51418,80 грн.

Відповідно до пункту пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до пункту 86.1. ст.86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності).

Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.

Матеріали перевірки - це: акт (довідка) перевірки з інформативними додатками, які є його невід`ємною частиною; заперечення, надані платником податків до акта (довідки) перевірки (у разі їх наявності на час розгляду); пояснення та їх документальне підтвердження, які надані платником податків відповідно до підпункту 16.1.15 пункту 16.1 статті 16 та відповідно до абзацу другого підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 розділу I цього Кодексу.

Відповідно до абзацу 2 п. 4 розділу 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 року № 727 у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно:

- викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення;

- викласти зміст порушень (у разі їх встановлення), в тому числі щодо правильності та повноти визначення фінансового результату до оподаткування згідно з бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, виконання законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

- зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

- у разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів;

Згідно пункту 77.8 статті 77 ПК України перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної планової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.

Відповідно до стаття 83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки, надані відповідно до статті 84 цього Кодексу та інших законів України; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Відповідно до пункту 85.4 ст. 85 ПК України при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки.

Відповідно до пункту 86.7. ст.86 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 №73 «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.02.2013 за № 336/22868 (далі - П(С)БО 1), визначено, що юридичні особи (крім банків та бюджетних установ), які зобов`язані подавати фінансову звітність згідно із законодавством, застосовують форми фінансової звітності, визначені П(С)БО 1, затвердженим цим наказом.

Фінансова звітність складається з: балансу (звіту про фінансовий стан) (далі - баланс), звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід) (далі - звіт про фінансові результати), звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до фінансової звітності.

Форма і склад статей фінансової звітності визначаються Національним положенням (стандартом) і наводяться у додатках 1 і 2 до цього Національного положення (стандарту).

Згідно п.3 П(С)БО 1у звіті про фінансові результати розкривається інформація про доходи, витрати, прибутки і збитки, інший сукупний дохід та, сукупний дохід підприємства за звітний період.

Відповідно до розділу III «Зміст статей звіту про фінансові результати» Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 28.03.2013 № 433 (далі - Методичні рекомендації № 433) метою складання звіту про фінансові результати є надання користувачам повної, правдивої і неупередженої інформації про доходи, витрати, прибутки і збитки та сукупний дохід підприємства за звітний період. У звіті про фінансові результати наводяться доходи і витрати, які відповідають критеріям, визначеним в національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.7 П(с)БО 15, дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Критерії визнання доходу, наведені в цьому Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте, ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

Визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами:

дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

інші операційні доходи;

фінансові доходи;

інші доходи.

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо).

Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів. До складу інших операційних доходів включаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема: дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття тощо.

До складу фінансових доходів включаються дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, які обліковуються за методом участі в капіталі).

До складу інших доходів, зокрема, включаються дохід від реалізації фінансових інвестицій; дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов`язані з операційною діяльністю підприємства.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 № 27/4248 (далі - П(С)БО 16), визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності.

Згідно п.5 П(С)БО 16 витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань.

Пунктом 6 П(С)БО 16 визначено, що витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Пункт 7 П(С)БО 16 визначає, що витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витратного звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Відповідно до п.11 П(С)БО 16 собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

Згідно з п.п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III «Податок на прибуток підприємств» Податкового кодексу.

Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток) визначається у Звіті про фінансові результати (форма № 2). Фінансовим результатом господарської діяльності підприємства є прибуток або збиток.

Визначення фінансового результату полягає у визначенні чистого прибутку (збитку) звітного періоду. З цією метою в бухгалтерському обліку передбачається послідовне зіставлення доходів та витрат. Кінцевий фінансовий результат - чистий прибуток (збиток) визначається як різниця між різними видами доходів та витрат підприємства за звітний період.

Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» від 24.05.1995 № 88, господарські операції - це факти підприємницької діяльності та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Отже, основою формування бухгалтерського, а відтак податкового обліку є господарська операція, яка впливає на стан зобов`язань, в тому числі і податкових.

Таким чином, відображенню у податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, а не та, зміст якої лише відображений на первинних документах, відповідно тоді така господарська операція, яка фактично відбулась і створює відповідні податкові наслідки для платника шляхом формування ним складу податкового кредиту та валових витрат.

Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІУ (із змінами та доповненнями) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до вимог п. 3.2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 №996-ХІV, бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. 2.15 та п. 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1998 № 88 . зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам.

Статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до вищенаведеного та з урахуванням наданих суду сторонами доказів вбачається, що відповідно до акту перевірки, відповідачем здійснено співставлення отриманих доходів за бухгалтерськими рахунками 702,703,704 за відповідним проведенням дебет 702,703,704, кредит 791 та відповідним їх відображенням за рядком 2000 «Чистий дохід від реалізації продукції» форми 2 встановлено розбіжності, що призвели до заниження показників доходів за формою 2 рядка 2000 відповідно, а саме: за рахунок не відображення в ньому отриманих доходів всього у сумі 205750 грн., у тому числі: за 2017 рік у сумі 67233 грн., за 2018 рік сумі 101710 грн., за 2019 рік у сумі 36807 грн.

Також, відповідно до акту перевірки, в результаті аналізу бухгалтерського рахунку 201 «Сировина і матеріали» за період 2017-2019 роки суцільним порядком встановлено списання у виробництво за бухгалтерським обліком (бухгалтерське проведення Дт 231 Кт 201) сировини та матеріалів у більшій кількості, ніж було в наявності за Дт 201 рахунку, а саме: за 2017 р. у сумі 302160 грн., за 2018 р. у сумі 1523971 грн., за 2019 р. у сумі 204501 грн.

Таким чином, відповідачем встановлено заниження фінансового результату всього у сумі 2236382 грн. за рахунок заниження чистого доходу від реалізації товарів, послуг та заниження інших доходів.

Крім цього, перевіркою встановлено невідповідність даних бухгалтерського обліку по рахунку 441 «Нерозподілений прибуток» та р.1420 «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)», що свідчить про некоректне відображення інформації з регістрів бухгалтерського обліку у фінансовій звітності, що призвело до завищення показників в Звітах про фінансові результати в рядку 2050 «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» всього у сумі 620219 грн, у тому числі за 2017 рік у сумі 207176 грн., за 1 квартал 2018 у сумі 92650 грн., за 3 квартал 2018 у сумі 150465 грн, за 4 квартал 2018 у сумі 117082 грн., за 4 квартал 2019 року в сумі 52846 грн.

За аналізом положень пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України, 83 ПК України, пункту 85.4 ст. 85 ПК України, абзацу 2 п. 4 розділу Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 року № 727, суд приходить до висновку, що посадові особи контролюючого органу під час проведення документальних перевірок платника податків, встановивши розбіжності в даних бухгалтерського обліку такого платника податку з показниками фінансової звітності, повинні відобразити в акті перевірки факти виявлених порушень законодавства чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством.

Натомість акт перевірки не містить розрахунку виявлених порушень, та жодними належними та допустимими доказами не підтверджує правомірність розрахунку вищевказаних завищень та занижень. Також відповідач, виявивши порушення не навів переліку господарських операцій за рахунок яких відбулося завищення/заниження позивачем доходу.

За відсутності всіх вихідних даний на підставі яких відповідач прийшов до вказаних висновків, суд не має можливості перевірити їх правильність.

Так, досліджуючи встановлений відповідачем заниження показників доходів позивача за формою 2 рядка 2000 Фінансового звіту, а саме: за рахунок не відображення в ньому отриманих доходів всього у сумі 205750 грн., вбачається, що показники доходів за формою 2 рядка 2000 Фінансового звіту, відповідно до “Методичні рекомендації щодо заповнення форм фінансової звітності” затвердженого Міністерством фінансів України від 28.03.2013 р. № 433, та «Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій» затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291, формуються на підставі співставлення отриманих доходів за бухгалтерськими субрахунками 702,703,704 рахунку 70 «Доходи від реалізації» за відповідним проведенням дебет 702,703,704, кредит 791. Відповідно до наданих позивачем оборотно-сальдових відомостей за 2017 р., 2018 р., 2019 р. по рахунку 70 «Доходи від реалізації» вбачається, що відображені в них дані спростовують висновок відповідача про завищення ПП «Гранд Кристал» показників рядка 2000 «Чистий дохід від реалізації продукції» форми 2 у сумі 205750 грн. за перевіряє мий період.

Досліджуючи висновки відповідача щодо списання позивачем у виробництво за бухгалтерським обліком (бухгалтерське проведення Дт 231 Кт 201) сировини та матеріалів у більшій кількості, ніж було в наявності за Дт 201 рахунку за 2017 – 2019 р.р. у сумі 2030632 грн., судом встановлено, що вплив на фінансовий результат ці операції мають тільки після реалізації виробленої продукції. Проте посадовими особами податкового органу не досліджувалась питання встановлення собівартість якої саме виготовленої продукції відображено не коректно, та чи була реалізована саме ця одиниця продукції, що потребує дослідження залишків по рахунку 231, оскільки відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій» затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291, за дебетом рахунку 23 "Виробництво" відображаються прямі матеріальні, трудові та інші прямі витрати, а також розподілені загальновиробничі витрати і втрати від браку продукції (робіт, послуг) з технологічних причин, за кредитом - вартість фактичної виробничої собівартості завершеної виробництвом готової продукції.

Крім того, не дослідження посадовими особами податкового органу питання встановлення собівартість якої саме виготовленої продукції відображено не коректно, та чи була реалізована саме ця одиниця продукції, не дає можливості встановити чи вплинуло некоректне проведення формування собівартості виготовленої продукції на фінансовий результат.

Щодо встановлення відповідачем некоректного проведення позивачем Дт 902 Кт 92, то відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій» затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291 рахунок 92 "Адміністративні витрати" підлягає за кредитом списанню на рахунок 79 "Фінансові результати". Проте згідно вищевказаної інструкції Рахунок 90 «Собівартість реалізації» кореспондує за кредитом з дебетом рахунк 79 «Фінансові результати», що на думку суду не вплинуло на визначення оподаткованого фінансового результату.

Щодо встановлення податковим органом заниження позивачем податкових зобов`язань ПДВ за перевіряємий період у загальній сумі 252272 грн. шляхом співставлення бази оподаткування з ПДВ та податку на прибуток, то суд зазначає, що такий метод перевірки правильності нарахування податкових зобов`язань з ПДВ законодавством не передбачений та є нелогічним.

Натомість в судовому засіданні представник позивача повідомила суду про помилковість не включення в декларацію по ПДВ за січень місяць 2019 р. податкової накладної виписаної по взаємовідносинам з ТОВ «Брама» (ІПН 322344113335) на суму 35345,00 грн., в тому числі ПДВ 5890,83 грн.

Враховуючи на дані обставини, суд приходить до висновку, що цій частині позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення №00036830702 від 19.03.2021 р. задоволенню не підлягають.

При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача частково правомірними та такими, що частково ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, а тому підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 6-9, 139, 242–246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "ГРАНД КРИСТАЛ" (вул. Москалівська, буд. 167, м. Харків , 61157, код ЄДРПОУ 37578878) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ 43983495) про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №00036830702 від 19.03.2021 р. в частині застосування штрафу в сумі 22281 грн. 00 коп., та податкові повідомлення-рішення №00125380702 і № 00125390702 від 30.06.2021 р. повністю якими ПП «ГРАНД КРИСТАЛЛ» були донараховані податкові зобов`язання.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ 43983495) на користь Приватного підприємства "ГРАНД КРИСТАЛ" (вул. Москалівська, буд. 167, м. Харків, 61157, код ЄДРПОУ 37578878) сплачений судовий збір в сумі 9302 (дев`ять тисяч триста дві) грн. 40 коп.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду у відповідності до ст. 295 цього Кодексу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено 20 грудня 2021 року.

Суддя А.В.Зінченко