Рішення № 102117677, 22.12.2021, Варвинський районний суд Чернігівської області

Справа №731/538/21

Провадження №2-а/731/9/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2021 року смт Варва

Варвинський районний суд Чернігівської області в складі:

судді Савенка А.І.,

за участю секретаря Чичоти В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

22 листопада 2021 року до Варвинського районного суду Чернігівської області надійшла вказана позовна заява.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що 14 листопада 2021 року поліцейським СПД № 1 (смт Варва) Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області Васільєвим Є.Б. стосовно нього винесено постанову серії ЕАО № 5029848 про застосування адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, а саме за порушення пункту 8.4. ПДР України – невиконання вимог знаку 2.2, яке відбулося в АДРЕСА_1 . Вважає постанову такою, що винесена з грубим порушенням чинного законодавства, оскільки події правопорушення не було, адже він виконував вимоги усіх дорожніх знаків, а поблизу будинку АДРЕСА_1 взагалі відсутній знак 2.2. Крім того, поліцейський Васільєв Є.Б. незаконно розглянув справу, оскільки не надав йому доказів вчинення правопорушення, розглянув справу суб`єктивно. Посилання на докази та вказівка про відеофіксацію порушення у постанові відсутні. Просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення, а провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити.

Провадження у справі відкрито 23 листопада 2021 року та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження на 10 годину 00 хвилин 07 грудня 2021 року.

02 грудня 2021 року засобами поштового зв`язку до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву (а.с. 20-24) з додатками.

У зв`язку з тим, що станом на 10 годину 00 хвилин 07 грудня 2021 року з Прилуцького районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області не надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , розгляд справи відкладався до 22 грудня 2021 року.

07 грудня 2021 року, о 12 годині 38 хвилин з Прилуцького районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області надійшла копія постанови серії ЕАО № 5029848 від 14 листопада 2021 року щодо ОСОБА_1 (а.с. 35).

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив провести розгляд справи без його участі (а.с. 5).

Відповідач Головне управління Національної поліції в Чернігівській області свого представника у судове засідання не направили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. У відзиві просять відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову, оскільки постанова винесена без порушень. 14 листопада 2021 року, о 22 год. 45 хв., ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ВАЗ 21124, днз НОМЕР_1 , в смт Варва, по вулиці Миру, 24, дійсно не виконав вимогу дорожнього знаку 2.2, чим порушив п. 8.4. ПДР. Поліцейський Васільєв Є.Б. діяв у межах та у спосіб, які передбачені законодавством, і не міг скласти постанову за відсутності події адміністративного правопорушення. На підтвердження правомірності складеної постанови надали рапорт поліцейського, який склав постанову (а.с. 26), фототаблицю (а.с. 27) та відеозапис порушення (а.с. 42).

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.

Як убачається з копії постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕАО № 5029848, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень (а.с. 35). Відповідно до оскаржуваної постанови 14 листопада 2021 року, о 22 год. 45 хв., ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ВАЗ 21124, днз НОМЕР_1 , в смт Варва, по вулиці Миру, 24, не виконав вимогу дорожнього знаку 2.2, чим порушив п. 8.4. ПДР.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, зі змінами.

Згідно з пунктом 8.4 ПДР України дорожні знаки поділяються на групи. Зокрема, існують заборонні знаки, які встановлюють певні обмеження в русі.

Відповідно до п.п. 2.2 п. 33.2 знак пріоритету «Проїзд без зупинки заборонено» забороняє проїзд без зупинки перед розміткою стоп-лінія, а у разі, коли вона відсутня, перед знаком. Необхідно дати дорогу транспортним засобам, що рухаються дорогою, яка перетинається, а за наявності таблички 7.8. транспортним засобам, що рухаються головною дорогою, а також праворуч рівнозначною дорогою.

Частиною першою статті 122 КУпАП встановлено, що порушення вимог дорожніх знаків тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до правого висновку Верховного Суду від 16 серпня 2019 року у справі № 524/3206/16-а органи поліції можуть виносити постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення у сфері дорожнього руху на місці вчинення порушення.

За змістом п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно зі ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Частина 5 ст. 77 КАС України визначає, що якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

На необхідність справедливого розгляду справ звертає увагу і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Водночас у матеріалах справи відсутні докази, передбачені ст. 72 КАС України та ст. 251 КУпАП, на підтвердження правомірності постанови поліцейського про накладення адміністративного стягнення на позивача, а позивач заперечує факт вчинення ним адміністративного правопорушення.

Жодного належного доказу не додано ні до постанови про накладення адміністративного стягнення, ні до відзиву.

Згідно з вимогами ст. 283 КУпАП України постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу (правовий висновок Верховного Суду № 388/1/17 від 26 квітня 2018 року).

Таких відомостей (про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис) оскаржувана постанова також не містить.

На наданому відповідачем відеозаписі (а.с. 42) зафіксовано, що в темну пору доби, о 22 годині 39 хвилин, водій автомобіля, марку та номерний знак якого з відеозапису встановити неможливо, проїжджаючи перехрестя з круговим рухом в смт Варва, дійсно не виконав вимоги дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено». Проте з відеозапису жодним чином не вбачається, що порушення вчинено саме позивачем ОСОБА_1 , а автомобіль має марку ВАЗ 21124 та днз НОМЕР_1 .

Крім того, суд звертає увагу на те, що місце скоєння правопорушення, вказане у постанові ( АДРЕСА_1 ) відрізняється від фактичного місця вчинення правопорушення, зазначеного у відзиві ( АДРЕСА_1 , відсутній знак 2.2. На думку суду, такий підхід до складання постанови по справі порушує принцип верховенства права та законності, відповідно до якого особа, щодо якої застосовано адміністративне стягнення, має зрозуміти безпосередню суть адміністративного правопорушення та мати право захиститись від конкретного правового обвинувачення. Разом з тим, суд, при перевірці законності та обґрунтованості винесеного рішення суб`єкта владних повноважень, має перевірити відповідність викладених фактів конкретним обставинам та доказам, зібраним відповідною особою, що свідчать на користь прийнятого рішення.

Отже, надані представником відповідача докази, а саме рапорт поліцейського, відеозапис порушення та фототаблиця із зображенням перехрестя з круговим рухом по вулиці Пилипенка в смт Варва із розміщеним на ньому знаком 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено», не можуть бути належними та допустимими доказами по справі про адміністративне правопорушення, вчинене по АДРЕСА_1 .

В силу принципу презумпції невинуватості, який діє в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

На необхідність справедливого розгляду справ звертає увагу і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, відповідач не надав суду належних доказів, які б підтверджували правомірність його дій, не спростував викладені позивачем обставини, тим самим не довів правомірність прийнятого ним рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, що вказує на порушення відповідачем прав позивача.

На виконання ухвали суду про витребування матеріалів справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 від 14 листопада 2021 року з Прилуцького районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області надійшла лише копія постанови про накладення адміністративного стягнення.

З огляду на встановлені обставини суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Одночасно з цим, у задоволенні позову в частині закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення слід відмовити, оскільки судом не встановлено як факту наявності складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 , так і факту відсутності складу, адже наданих сторонами доказів недостатньо для обґрунтованого висновку.

Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Зважаючи на наведене, суд вважає, що позов слід задовольнити частково, визнати дії відповідача протиправними, скасувати постанову і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи), який розглянув справу.

Зважаючи на часткове задоволення позову, суд вважає, що витрати по сплаті позивачем судового збору підлягають стягненню пропорційно до задоволених позовних вимог відповідно до положень ст. 139 КАС України, тобто в розмірі 50%.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 72, 77, 139, 229, 246, 286 КАС України, ст. 251, 283-284, 288, 289, 293 КУпАП, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області (код ЄДРПОУ 40108651, юридична адреса: 14000, м. Чернігів, просп. Перемоги, 74,) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення задовольнити частково.

Скасувати постанову поліцейського Сектору поліцейської діяльності № 1 (смт Варва) Прилуцького районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області Васільєва Євгена Борисовича серії ЕАО № 5029848 від 14 листопада 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за невиконання вимог п. 8.4. ПДР України та застосування до нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень за порушення ч. 1 ст. 122 КУпАП, та надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу.

В іншій частині позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Стягнути на користь позивача ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Чернігівській області 227 (двісті двадцять сім) гривень судових витрат.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Суддя А.І.Савенко