Рішення № 102117377, 21.12.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2021 р. № 520/11528/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панова М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини 3005 про визнання дій (бездіяльності) протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправними дії (бездіяльність) Військової частини 3005 (ЄДРПОУ 08803543, 61014, м. Харків, вул. Семінарська, буд 22), яка полягає у не здійсненні ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) нового розрахунку грошової допомоги для оздоровлення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди отриманої під час проходження військової служби за період 2016-2017 роки; зобов`язати Військову частину 3005 (ЄДРПОУ 08803543, 61014, м. Харків, вул. Семінарська, буд 22) здійснити перерахунок грошової допомоги для оздоровлення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) отриманої під час проходження військової служби з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди під час проходження військової служби за 2016-2017 роки з урахуванням раніше виплачених сум; зобов`язати Військову частину 3005 (ЄДРПОУ: 08803543, 61014, м. Харків, вул. Семінарська, буд 22) виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) грошову допомоги для оздоровлення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди з урахуванням раніше виплачених сум під час проходження військової служби за період 2016-2017 роки.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що дії відповідача є незаконними та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Ухвалою суду від 30.06.2021 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

Представником Військової частини 3005 до суду надано відзив на позов, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування заперечень зазначив, що діяв у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Ухвалою суду від 13.07.2021 було зупинено провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини 3005 про визнання дій (бездіяльності) протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - до набрання законної сили судовим рішенням судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Верховного Суду у справі №825/997/17.

Ухвалою суду від 03.12.2021 було поновлено провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини 3005 про визнання дій (бездіяльності) протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Оцінивши повідомлені сторонами обставини, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу з 12.05.2016 по 21.08.2019 за контрактом у військовій частині 3005.

Згідно витягу з наказу командира військової частини 3005 від 21.08.2018 №184 позивача було виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

Позивач є ветераном війни - учасником бойових дій, відповідно до копії посвідчення учасника бойових дій серія НОМЕР_2 від 16 лютого 2016 року.

Представник позивача вернувся до відповідача із заявою, в якій просив надати інформацію щодо здійснення виплат ОСОБА_1 .

Відповідачем було надано відповідь від 11.06.2021 №40/05/32-1809/Б-59-АД, в якій зазначено розмір виплати позивачу та повідомив, що виплата була проведена в межах фонду грошового забезпечення.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Згідно з ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Вимоги позивача стосуються періоду з 2016-2017 роки.

Суд зважає, що положення наведеної норми закону до 28.02.2018 були деталізовані приписами постанови КМУ від 07.11.2007 №1294 (далі - постанова КМУ №1294) та Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (затверджена наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 №260) (далі - Інструкція №260), а після 01.03.2018 - приписами постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704 (далі - Постанова №704) та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (затверджений наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 №260; зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197; далі - Порядок №260/2018).

Так, відповідно до п.п. 3 п. 5 постанови КМУ №1294 повноваження з приводу надання матеріальної допомоги кваліфіковано у якості права керівника, практична реалізація якого поставлена у залежність від параметрів асигнувань.

Аналогічна умова для виплати матеріальної допомоги міститься і у п. 33.3 Інструкції №260.

У свою чергу, відповідно до п.п. 3 п. 5 Постанови №704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, надавати один раз на рік військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, та допомогу для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Видатки, пов`язані з реалізацією цієї постанови, здійснюються в межах асигнувань на грошове забезпечення, передбачених у державному бюджеті для утримання державних органів. Умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються цією постановою та іншими актами Кабінету Міністрів України, згідно п.п. 7, 8 Постанови №704.

У свою чергу, відповідно до п. 4 розділу І Порядку №260/2018 грошове забезпечення військовослужбовців із числа осіб офіцерського складу, в тому числі слухачів (ад`юнктів, докторантів), рядового, сержантського та старшинського складу (крім військовослужбовців строкової служби), включає, серед іншого, одноразові грошові допомоги після укладення першого контракту, для оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань, у разі звільнення з військової служби.

Згідно з абз. 3 п. 7 розділу І Порядку №260/2018 військовослужбовцям, які виключаються зі списків особового складу військової частини, грошове забезпечення виплачується до дня виключення включно. В наказах про виключення зі списків особового складу обов`язково зазначається про виплату одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Пунктом 9 розділу ХХIV Порядку №260/2018 передбачено, що виплата матеріальної допомоги здійснюється за рапортом військовослужбовця на підставі наказу командира (начальника), а командиру (начальнику) - наказу вищого командира (начальника) за підпорядкованістю із зазначенням у ньому розміру допомоги.

Верховний Суд у постанові від 11.07.2019 по справі №807/1920/16 та від 21.05.2020 у справі №807/1652/16, дійшов висновку, де указано, що матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань є додатковим видом одноразового грошового забезпечення військовослужбовців. Керівникам державних органів надається право у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання надавати військовослужбовцям матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань.

Відповідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до довідок про доходи №56, №57 ОСОБА_1 , позивач отримав матеріальну допомогу на оздоровлення у 2016 році - в сумі 4486,00 грн, у 2017 році - в сумі 4793,00 грн, у 2018 році - в сумі 7668,80 грн.

Вказане позивачем не спростовано.

Заявником до матеріалів справи усупереч ч. 2 ст. 79 та ч. 4 ст. 161 КАС України не подано жодних доказів на підтвердження того, що у період з 2016-2018 роки розмір доведених до військової видатків та реально отримане асигнування цих видатків дозволяли проведення виплат матеріальної допомоги на оздоровлення.

За наявності відповідних виплат за 2016-2018 роки та відсутності асигнувань за інші періоди, а також з огляду на правовий висновок постанови Верховного Суду від 06.09.2020 у справі №815/3165/17 з приводу правової природи управлінського рішення про виплату матеріальної допомоги як права командира, обумовленого реальним існуванням фінансових ресурсів, а не імперативного обов`язку, позов задоволенню не підлягає.

Суд також додатково зважає на правовий висновок постанови Верховного Суду від 14.02.2018 у справі №814/966/16, згідно з яким відсутність письмового звернення військовослужбовця з приводу призначення матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань унеможливлює проведення відповідних виплат.

Відповідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

На підставі вище викладеного суд доходить до висновку про необґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача зазначеною грошової допомоги.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 263, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини 3005 (вул. Семінарська, буд. 22, м. Харків, 61093, ЄДРПОУ 08803543) про визнання дій (бездіяльності) протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М.Панов