Рішення № 102117135, 20.12.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

20 грудня 2021 року № 520/12875/21

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Рубан В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства "ЗАВОД "ЕЛЕКТРОВАЖМАШ" (просп. Московський, буд. 299, м. Харків, 61089, 00213121) до Північно-східного офісу Держаудитслужби (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 4 під., 10 пов., м. Харків, 61022, 40478572) про визнання протиправною та скасування вимоги ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державне підприємство "ЗАВОД "ЕЛЕКТРОВАЖМАШ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Північно-східного офісу Держаудитслужби , в якому просить суд:

1) визнати протиправною та скасувати вимогу щодо усунення порушень законодавства №202006-14/3908-2021 від 15.06.2021 року, яка складена Північно - східним офісом Держаудитслужби, а саме вимоги щодо:

- забезпечення відповідно до норм статей 216-229 Господарського кодексу України відшкодування на користь Позивача матеріальної шкоди (збитків), заподіяної внаслідок не пред`явлення Позивачем до відшкодування мешканцям житлового селища кількості спожитої ними електроенергії за вартістю, яка була нижче, ніж пред`явлена компаніями-постачальниками в загальній сумі 5 628 644,69 гривень через необґрунтованість та незаконність;

- забезпечити відшкодування відповідно до норм статті 1166 Цивільного кодексу України на користь Позивача матеріальної шкоди (збитків) на суму 1773251,51 гривень, заподіяної внаслідок зайвого списання палива через необґрунтованість та неконкретність;

- забезпечити відповідно до статей 130 — 136 Кодексу законів про працю України відшкодування на користь Позивача збитків, заподіяних внаслідок зайвого нарахування доплати за науковий ступінь та ЄСВ на загальну суму 76812,87 гривень через незаконність;

- забезпечити відповідно до статей 130 — 136 Кодексу законів про працю України відшкодування на користь Позивача збитків, заподіяних внаслідок зайвого нарахування працівнику компенсації за невикористану відпустку при звільненні, вихідної допомоги та ЄСВ на загальну суму 43471,87 гривень через незаконність;

- забезпечити відповідно до статей 130 — 136 Кодексу законів про працю України відшкодування на користь Позивача збитків, заподіяних внаслідок зайвого нарахування необґрунтованого нарахування матеріальної допомоги на загальну суму 20000,00 гривень через незаконність;

- забезпечити відповідно до статей 130 — 136 Кодексу законів про працю України відшкодування на користь Позивача збитків, заподіяних внаслідок зайвого нарахування надбавки за виконання особливо важливого завдання та ЄСВ в загальній сумі 17883,92 гривень через незаконність та необґрунтованість.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вимога Північно-східного офісу Держаудитслужби щодо усунення порушень законодавства №202006-14/3908-2021 від 15.06.2021 року є необґрунтованою, протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивачем надано відповідь на відзив, у якому просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив, у яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

З 02.08.2021р. по 17.09.2021р. суддя Рубан В.В. перебувала у щорічній відпустці, з 20.09.2021р. по 08.10.2021р. на лікарняному.

Дослідивши надані до справи матеріали, проаналізувавши докази у їх сукупності, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

В період з 23.03.2021 по 30.04.2021 Північно-східний офіс Держаудитслужби провів ревізію фінансово-господарської діяльності Державного підприємства "ЗАВОД "ЕЛЕКТРОВАЖМАШ", за період з 01.02.2017 по 31.10.2020р., за результатами якої складено акт від 12.05.2021 року №06-12/12. Позивачем вказаний акт підписаний із запереченнями.

Крім того позивачем, подано заперечення до акту від 12.05.2021 року №06-12/12, які відхилені відповідачем.

15.06.2021 голові комісії з припинення юридичної особи, в.о. генерального директора Державного підприємства "ЗАВОД "ЕЛЕКТРОВАЖМАШ" пред`явлено вимогу щодо усунення порушень – законодавства №202006-14/3908-2021 від 15.06.2021.

Як вбачається з вказаної вимоги, Держаудитслужби вимагає, зокрема:

- забезпечити відповідно до норм статей 216-229 Господарського кодексу України від 16.01.2003 № 436-IV, відшкодування на користь ДП «Завод «Електроважмаш» матеріальної шкоди (збитків), заподіяної внаслідок не пред`явлення ДП «Завод «Електроважмаш» до відшкодування мешканцям житлового селища кількості спожитої ними електроенергії, а також розподілу спожитої електричної енергії за вартістю, яка була нижче, ніж пред`явлена компаніями-постачальниками, в загальній сумі 5 628 644, 69 гривень.

- забезпечити відшкодування відповідно до норм статті 1166 Цивільного кодексу України на користь ДП «Завод «Електроважмаш» матеріальної шкоди (збитків) на суму 1 773 251, 51 грн, заподіяної внаслідок зайвого списання палива;

- забезпечити відповідно до статей 130-136 Кодексу законів про працю України відшкодування на користь ДП «Завод «Електроважмаш» збитків, заподіяних внаслідок зайвого нарахування доплати за науковий ступінь та ЄСВ на загальну суму 76 812, 87 гривень;

- забезпечити відповідно до статей 130-136 Кодексу законів про працю України відшкодування на користь ДП «Завод «Електроважмаш» збитків, заподіяних внаслідок зайвого нарахування працівнику компенсації за невикористану відпустку при звільненні, вихідної допомоги та ЄСВ на загальну суму 43 471, 87 гривень;

- забезпечити відповідно до статей 130-136 Кодексу законів про працю України відшкодування на користь ДП «Завод «Електроважмаш» збитків, заподіяних внаслідок необґрунтованого нарахування матеріальної допомоги на загальну суму 20 000, 00 гривень;

- забезпечити відповідно до статей 130-136 Кодексу законів про працю України відшкодування на користь ДП «Завод «Електроважмаш» збитків, заподіяних внаслідок зайвого нарахування надбавки за виконання особливо важливого завдання та ЄСВ в загальній сумі 17 883, 92 гривень.

Позивач не погодився з вказаною вимогою, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні регламентовано Законом України від 26.01.1993 № 2939-XII “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні” (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні”, здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі – орган державного фінансового контролю).

Згідно норм чинного законодавства реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю покладено на Державну аудиторську службу України.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі - Положення № 43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Пунктом 7 Положення № 43 визначено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 № 266 “Про утворення міжрегіональних органів Державної аудиторської служби” до складу органів Державної аудиторської служби України входять Держаудитслужба та такі міжрегіональні територіальні органи: Північний офіс Держаудитслужби, Північно-східний офіс Держаудитслужби; Західний офіс Держаудитслужби та Східний офіс Держаудитслужби, які також наділені вищевказаними повноваженнями щодо вжиття в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб.

Частиною першою статті 2 Закону України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні” встановлено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Згідно зі статтею 4 Закону України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні” інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті. На підконтрольних установах, щодо яких за відповідний період їх фінансово-господарської діяльності відповідно до цього Закону проведено державний фінансовий аудит, інспектування за ініціативою органу державного фінансового контролю не проводиться.

За змістом пунктів 1, 7, 10, 13 статті 10 Закону України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні” органу державного фінансового контролю надається право, зокрема, перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення процедур державних закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо); пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.

Пунктом 15 статті 10 Закону України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні” передбачено, що органи державного фінансового контролю наділені повноваженнями порушувати перед керівниками відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях.

Відповідно до частини другої статті 15 Закону України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні” законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.

Процедуру проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і у суб`єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів всіх рівнів, державних фондів або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно, а на підставі рішення суду – в інших суб`єктів господарювання визначено Порядком проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 № 550 (далі – Порядок № 550).

Відповідно до пункту 2 цього Порядку, інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об`єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

Згідно з пунктами 45, 46 Порядку № 550, у міру виявлення ревізією порушень законодавства посадові особи органу державного фінансового контролю, не чекаючи закінчення ревізії, мають право усно рекомендувати керівникам об`єкта контролю невідкладно вжити заходів для їх усунення та запобігання у подальшому. Якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом державного фінансового контролю у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об`єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Відповідно до пункту 50 Порядку № 550, за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав контролюючі органи вживають заходів для забезпечення, зокрема, звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства.

Аналіз вищенаведених правових норм дає підстави для висновку, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутись до суду в інтересах держави, якщо підконтрольним об`єктом не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на коригування роботи підконтрольного об`єкта та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов`язковою до виконання.

У справі, що розглядається, позивач просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу щодо усунення порушень законодавства №202006-14/3908-2021 від 15.06.2021 року, яка складена Північно - східним офісом Держаудитслужби.

Так, спірні пункти вимоги від 15.06.2021 № №202006-14/3908-2021 констатують виявлене контролюючим органом порушення із зазначенням сум завданої матеріальної шкоди (збитків), обрахованих у гривнях.

Відповідно до пункту 10 частини першої статті 10 Закону України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні” органи державного фінансового контролю наділені повноваженнями звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Щодо відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, то суд наголошує, що про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом прийняття такої вимоги. Такі збитки відшкодовуються в добровільному порядку або шляхом звернення органу державного фінансового контролю до суду з відповідним позовом. Тобто, в органу державного фінансового контролю є право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних об`єктів, яка є обов`язковою до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і на підставі якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

Відтак, пункти (частини) вимоги, які не вказують на стягнення збитків, можуть бути перевірені судом у справі за відповідним позовом підконтрольної установи з їх оскарження. Проте, пункти (частини) вимоги, які вказують на стягнення збитків мають перевірятись у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, а не за позовом підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною. Збитки, щодо наявності яких зроблено висновок Держаудитслужбою, стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю. Наявність збитків, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає позов про відшкодування збитків, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

Подібні висновки щодо застосування наведених норм права викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 820/3534/16 та у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 1440/1820/18, від 10.12.2019 у справі № 808/6509/13-а, від 23.12.2019 у справі № 815/4341/14, від 07.02.2020 у справі № 803/634/17, від 14.02.2020 у справі № 825/3661/15-а, від 28.02.2020 у справі № 808/4044/17, від 28.02.2020 у справі № 2040/6542/18, від 18.03.2020 у справі № 826/14169/17, від 18.03.2020 у справі № П/811/140/17, від 31.03.2020 у справі № 817/650/18, від 02.04.2020 у справі № 820/3534/16, від 22.09.2020 у справі № 820/1286/18.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відтак, суд, враховуючи правові висновки, зроблені Верховним Судом у зазначених вище судових рішеннях, дійшов висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Державного підприємства "ЗАВОД "ЕЛЕКТРОВАЖМАШ" до Північно-східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправною та скасування вимоги - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Рубан В.В.