Ухвала суду № 102116911, 22.12.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Справа № 500/5346/21

22 грудня 2021 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі судді Осташа А. В., розглянувши клопотання відповідача про роз`яснення рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування наказу від 21.07.2021 року №609-к та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

14 грудня 2021 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла заява відповідача про роз`яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії.

У поданій заяві Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області просить надати роз`яснення рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 14.12.2021 у справі №500/5346/21 у зв`язку з допущенням до негайного виконання рішення суду в частині поновлення позивачки на займаній до звільнення посаді поза межами строку дії контракту.

Необхідність в роз`ясненні судового рішення відповідач мотивує тим, що вказане рішення в частині, що підлягає до негайного виконання є незрозумілим та викликає ускладнення щодо його виконання.

Ухвалою суду від 16.12.2021 розгляд заяви про роз`яснення судового рішення призначено в судовому засіданні на 22.12.2021.

Представники позивача та відповідача в судове засідання не з`явилися. Повідомленні належним чином про день та час слухання справи.

На підставі частини 3 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутністю представників сторін.

Ознайомившись із заявою Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області про роз`яснення рішення у справі №500/5346/21, дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи із наступного.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 14.12.2021 у справі №500/5346/21, ухвалено:

" 1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 21 липня 2021 року № 609-к «Про звільнення ОСОБА_1 ».

3. Поновити ОСОБА_1 на посаді спеціаліста відділу здійснення державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області.

4. Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 24.07.2021 по 14.12.2021 в сумі 42 382 (сорок дві тисячі триста вісімдесят дві) грн, з урахуванням обов`язкових платежів до бюджету.

5. Допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді спеціаліста відділу здійснення державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області .

6. Допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області на користь ОСОБА_1 заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць - 8 052 (вісім тисяч п`ятдесят дві), з урахуванням обов`язкових платежів до бюджету."

Ухвалою суду від 22.12.2021 виправлено описку у рішенні суду, а саме ухвалено: "Виправити допущену у мотивувальній та резолютивній частинах рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 14.12.2021 у справі №500/5346/21 описку щодо періоду вимушеного прогулу, а саме: період "з 24.07.2021 по 14.12.2021" слід читати - "з 24.07.2021 по 05.12.2021", а також суму середнього заробітку позивачки за час вимушеного прогулу виправити з "42382 (сорок дві тисячі триста вісімдесят дві) грн" на "39415 (тридцять дев`ять тисяч чотириста п`ятнадцять) грн 26 (двадцять шість) коп.".

Процесуальний правовий інститут роз`яснення судового рішення регламентовано положеннями статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Так, відповідно до частин першої та другої статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Виходячи з приписів вказаної норми, підстави для роз`яснення судового рішення існують лише тоді, коли постанова чи ухвала суду є незрозумілою, та без такого роз`яснення її тяжко виконати, оскільки, високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Отже, роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Зокрема, це стосується недотримання вимоги ясності, визначеності судового рішення, яка означає, що судове рішення не може містити положень, що викликають суперечки під час виконання рішення.

Отже, підставою для подання заяви про роз`яснення рішення, є його незрозумілість.

Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить.

Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідповідають з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.

Водночас, ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв`язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.

Враховуючи зазначене, суд зауважує, що рішення суду повинно бути зрозумілим. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.

Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду, а тому роз`ясненню підлягають рішення суду у разі, якщо без такого роз`яснення їх важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Таким чином, роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового рішення, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше, однак без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Тобто процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.

Фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому, суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в постановлене рішення.

Критерієм для роз`яснення судового рішення є встановлення судом факту того, що рішення є незрозумілим, тобто зі змісту його резолютивної частини не можна зробити висновки про обсяг прав та обов`язків учасників справи у спірних правовідносинах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.02.2021 по справі №0907/2-а-5626/2011.

Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 14.12.2021, в частині допущення до негайного виконання рішення суду в частині поновлення позивачки на займаній до звільнення посаді поза межами строку дії контракту, викладено з додержанням норм, передбачених Кодексом адміністративного судочинства.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що неоднозначне розуміння виконання рішення суду в цій частині вже усунуто ухвалою про виправлення описки від 22.12.2021, в якій зазначено, що судом при визначенні часу вимушеного прогулу помилково зазначено крайнім строком "14.12.2021" замість: "05.12.2021".

Суд звертає увагу, що відповідно до підпункту 2 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення проведення конкурсів на зайняття посад державної служби та інших питань державної служби" від 23 лютого 2021 року №1285-ІХ контракти про проходження державної служби на період дії карантину, установленого Кабінетом міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARA-CoV-2, укладені до набрання чинності цим законом, діють до призначення на посаду державної служби особи за результатами конкурсу, але не більше дев`яти місяців з дня набрання чинності цим Законом. Оскільки Закон набрав чинності 06.03.2021 то кінцевою датою всіх контрактів є 05 грудня 2021 року.

Дана обставина була предметом судового дослідження, про що зазначено в рішенні суду. Крім того, ця ж дата (05.12.2021) визначена і в Додатковій угоді №20 до Контракту №10, а саме в п. 21 зазначено, що цей Контракт діє до призначення на посаду державної служби особи за результатами конкурсу, але не довше 05 грудня 2021 року (аркуш справи 9-10).

З врахуванням наведено, фактично станом на день постановлення рішення у справі закінчився термін дії контракту між ОСОБА_1 та Головним управлінням Держгеокадастру в Тернопільській області, що в свою чергу приводить до того, що у відповідача відсутній обов`язок, щодо негайного виконання рішення суду в частині поновлення позивачки на займаній до звільнення посаді.

Разом з тим, дане процесуальне питання може бути вирішене тільки у порядку та спосіб, що визначений ст.374 КАС України, шляхом визнання виконавчого листа (щодо негайного виконання рішення суду в частині поновлення позивачки на займаній до звільнення посаді) таким, що не підлягає виконанню.

Керуючись статтею 254, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

В роз`ясненні рішення суду в частині допущення до негайного виконання рішення суду в частині поновлення позивачки на займаній до звільнення посаді - відмовити.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Головуючий суддя Осташ А.В.