Рішення № 102116754, 22.12.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/8448/21

22 грудня 2021 рокум. ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баб`юка П.М. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправною відмови у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах; зобов`язання призначити, нарахувати та виплатити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах,

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України, в якій просить

визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити призначення, нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України " Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування " з 23 березня 2021 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 у зв`язку з досягненням віку 55 років, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про підтвердження стажу роботи. Проте відповідач своїм рішенням про результати розгляду заяви від 15.04.2021 №1625/03-16 відмовив позивачу в підтверджені пільгового стажу для призначення пенсії.

Так, відповідачем підтверджено пільговий стаж позивача за період роботи трактористом-машиністом, безпосередньо зайнятим у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства 15 років 4 дні, натомість визначений пунктом 3 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" необхідний стаж для призначення такої пенсії становить 20 років.

Позивач не погоджується з таким рішенням відповідача, оскільки вказаний період роботи позивача трактористом, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах підтверджується відповідними записами в трудовій книжці, архівними довідками, показами свідків.

З огляду на викладене, позивач вважає, що оскаржуване рішення порушує його право на соціальний захист та просить зобов`язати відповідача зарахувати до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Ухвалою суду від 01.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено у справі судове засідання.

Від відповідача 10.12.2021 надійшов відзив на позовну заяву, в якому заперечуючи проти позовних вимог зазначив, що відповідно до частини 3 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» правом пільгового пенсійного забезпечення користуються трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

За відсутності стажу роботи 30 років у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років.

Вказує, що не відповідає дійсності твердження позивача про те, що він набув стажу тракториста - машиніста, необхідного для призначення пенсії відповідно до частини 3 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», адже стаж роботи трактористом - машиністом згідно з рішенням комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, складає 15 р. 4 дн., стаж, щодо якого позивачем подано позов, складає 4 р. 9 міс. 3 дн., що у сукупності складає менше необхідних 20 років.

Відповідач заперечує щодо позовної вимоги призначити пенсію з 23 березня 2021 року, адже вважає, що на момент звернення позивача із заявою про призначення пенсії (23.03.2021) його загальний страховий стаж складав 27 років 01 місяць 07 днів, тоді як ч. 3 п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсій страхування» передбачено стаж роботи не менш 28 років.

Також, відповідач 14.12.2021 подав заяву про розгляд справи за його відсутності, зазначив, що заперечує проти позовних вимог.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, з підстав, викладених у позовній заяві, просили позов задовольнити повністю. ОСОБА_1 пояснив, що всю трудову діяльність працював у колгоспі, сільськогосподарських підприємствах за професією тракториста.

Ухвалою суду від 14.12.2021, проголошеною в судовому засіданні без виходу в нарадчу кімнату, занесеною до протоколу судового засідання, суд постановив перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Також, у судовому засіданні 22.09.2021 були допитані свідки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 щодо обставин, які є предметом доказування у цій справі, - займаної посади (виконуваної роботи) позивачем у спірні періоди.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи письмовими доказами, допитавши свідків, встановив такі обставини.

Позивач ОСОБА_1 (дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 ), після досягнення віку 55 років, 23.03.2021 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, до якої додав відповідні документи на підтвердження пільгового стажу роботи (аркуш справи 63).

За результатами розгляду заяви та доданих документів Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області листом від 16.04.2021 №1900-0304-8/12028 повідомив про те, що підстав для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно пункту 3 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» немає і надав рішення про відмову у призначенні пенсії від 15.04.2021 №1№1625/03-16 (аркуші справи 61-62).

Позивач 01.06.2021 та 09.08.2021 повторно звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, до якої додав відповідні документи на підтвердження пільгового стажу роботи (аркуші справи 70, 73).

Листом від 30.08.2021 року №1900-0210-8/25266 повідомив про те, що підстав для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно пункту 3 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» немає і надав рішення про відмову у призначенні пенсії від 13.08.2021 року №192450002974 (аркуші справи 76-77).

В оскаржуваному рішенні відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового та страхового стажу роботи позивача. Зокрема, вказано, що необхідний страховий стаж, визначений пунктом 3 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 01.04.2021 року по 31.03.2022 року становить 28 років 06 місяців, пільговий становить 20 років. Натомість, у позивача підтверджений страховий стаж 28 років 04 місяці 15 днів, пільговий стаж - 15 років 04 дні.

Позивач не погоджується з таким рішенням суб`єкта владних повноважень, вважає його протиправним та таким, що порушує право позивача на соціальний захист, а тому звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Рішення відповідача як суб`єкта владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягає оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-XII) та Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-ІV).

Згідно з пунктом "в" частини першої статті 13 Закону №1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі. За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років.

Аналогічні умови призначення пенсії трактористам-машиністам на пільгових умовах визначені пунктом 3 частини другої статті 114 Закону №1058-IV.

Оскільки позивачеві 55 років виповнилося 26 січня 2021 році (тобто в період з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року), тому до нього слід застосовувати положення законустатті 13 Закону №1788-XII: з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років і необхідний страховий стаж, визначений пунктом 3 частини 2 статті 114 Закону Закон №1058-ІV з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років.

Судом встановлено, що відповідачем підтверджено позивачу 28 років, 4 місяці, 15 днів страхового стажу (протокол призначення пенсії в пенсійній справі №192450002947).

Порядок призначення пенсій на пільгових умовах цій категорії працівників роз`яснено у листі Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 №7. Так до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, належать працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Трактористи-машиністи допоміжних сільських господарств, які не мають самостійного балансу і знаходяться в складі промислових, будівельних та інших підприємств і організацій, мають право на пільгову пенсію при виконанні умов, передбачених наведених вище умов. Трактористам-машиністам, постійно зайнятим на причіпних і стаціонарних установках і агрегатах, пенсії призначаються на загальних підставах. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства.

Періоди, з яких складається страховий стаж, визначені в статті 24 Закону №1058-IV, відповідно до якої страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина перша статті 24).

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина друга статті 24 Закону №1058-IV).

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина четверта статті 24 Закону №1058-IV).

У законодавстві, що діяло раніше (до 01.01.2004), зокрема, у статті 56 Закону N 1788-XII передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Отже, законодавець передбачив зарахування до страхового стажу періоду роботи та членства у колгоспі і визначив для цього певні умови та порядок. Так, за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, то враховується час роботи за фактичною тривалістю, якщо ж виконував встановлений мінімум трудової участі або не виконував з поважних причин, то зараховується весь період роботи.

Як встановлено статтею 62 Закону №1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі Порядок №637).

Пунктами 1, 2 Порядку №637 визначено, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 17 Порядку №637 визначено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливість їх одержання у зв`язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.

За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника (пункт 18 Порядку №637).

Згідно з пунктом 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.

У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном (пункт 20 Порядку №637).

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Також якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті 3 Порядку №637: довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи, а за відсутності документів про наявний стаж або відсутності архівних даних, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, пов`язаних з заявником спільною роботою.

Рішенням комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №1625/03-16 від 15.04.2021, оформленим листом від 16.04.2021 №1900-0304-8/12028, підтверджено позивачу періоди роботи з 01.01.1983 по 13.12.1984 та з 01.01.1990 по 23.07.2004 ( в тому числі роки, в яких не відпрацьовано встановленого господарством мінімуму трудоднів за фактичною тривалістю, а період з 01.01.2004 по 23.07.2004 - відповідно до сплачених внесків) як пільговий стаж для призначення пенсії згідно підпункту 3 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», що становить 16 років 04 дні .

Дане рішення комісії включає лише періоди, які підлягали зарахуванню до стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.

В оскаржуваному рішенні відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового та страхового стажу роботи позивача. Зокрема, вказано, що необхідний страховий стаж, визначений пунктом 3 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 01.04.2021 року по 31.03.2022 року становить 28 років 06 місяців, пільговий становить 20 років. Натомість, у позивача підтверджений страховий стаж 28 років 04 місяці 15 днів, пільговий стаж - 15 років 04 дні.

Із матеріалів справи слідує, що відповідачем не зараховано до пільгового стажу роботи позивача службу в армії: з 14.12.1984 по 05.12.1986 (1 рік 11 місяців 22 дні) та період роботи трактористом з 01.01.1987 по 31.12.1989 в колгоспі імені Крупської (КСП Залісся, і т.і.). Ці періоди роботи відповідач підтверджує як загальний стаж, однак не зараховує його до стажу тракториста-машиніста в сільському господарстві (пільговий стаж), що підтверджується розрахунком стажу пенсійної справи позивача №192450002974.

Предметом доказування у цій справі є наявність обставин, які підтверджують факт роботи позивача у спірний період саме трактористом, тобто за професією і виконуваною роботою, що дають право на пенсію на пільгових умовах відповідно до підпункту 3 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Судом встановлено, що згідно з відомостями військового квитка серії НОМЕР_1 , виданого 13.12.1984 Шумським районним військовим комісаріатом Тернопільської області, ОСОБА_1 був призваний на військову службу з 14.12.1984 по 05.12.1986, основна цивільна спеціальність - тракторист (аркуш справи 83).

Відповідно до довідки Шумського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №41 від 29.01.2021 ОСОБА_1 проходив службу в ЗС з 14.12.1984 по 05.12.1986 (облікова картка військового квитка НОМЕР_1 ) (аркуш справи 41).

Судом досліджено записи трудової книжки ОСОБА_1 щодо спірного періоду його роботи на посаді тракториста (аркуші справи 16-18), а саме:

15.10.1982 - прийнятий на роботу в КСП "Залісся" трактористом;

30.03.2000 - реструкторизовано КСП "Залісся" в ПАПП "Обрій";

23.07.2004 - звільнений з роботи за згодою сторін.

Також в трудовій книжці позивача містяться записи щодо його трудової участі у громадському господарстві за період з 1982 року по 2004 рік із відмітками про виконання річного мінімуму трудової участі у громадському господарстві, які відповідають прийнятому колгоспом річному мінімум трудової участі (аркуш справи 18).

Також, в матеріалах справи містяться архівні довідки про заробітну плату (аркуші справи 42-45):

від 28.12.2020 №2031/01-25, яка підтверджує те, що у документах архівного фонду колгоспу ім. Крупської села Залісці Шумського району Тернопільської області в книгах розрахунків по оплаті праці за 1982-1985, 1987-1988 є дані про заробітну плату позивача;

від 28.12.2020 №2034/01-25, яка підтверджує те, що у документах архівного фонду колгоспу ім. Крупської, колгоспу "Залісся", колективного сільськогосподапського підприємства "Залісся" села Залісці Шумського району Тернопільської області в книгах розрахунків по оплаті праці за 1989-1994 є дані про заробітну плату позивача;

від 28.12.2020 №2035/01-25, яка підтверджує те, що у документах архівного фонду колективного сільськогосподарського підприємства "Залісся" села Залісці Шумського району Тернопільської області в книгах розрахунків по оплаті праці за 1995-2000 є дані про заробітну плату позивача;

від 28.12.2020 №2032/01-25, яка підтверджує те, що у документах архівного фонду приватного агропромислового підприємства "Обрій" села Залісці Шумського району Тернопільської області в книгах розрахунків по оплаті праці за 2000-2004 є дані про заробітну плату позивача.

Крім того, із архівних довідок №2029/01-25 від 28.12.2020, №2030/01-25 від 28.12.2020, №2044/01-25 від 28.12.2020 виданих архівним відділом Шумської районної державної адміністрації вбачається, що ОСОБА_1 з вересня 1982 року по 23.07.2004 працював трактористом у колгоспу ім. Крупської, колгоспу "Залісся", колективного сільськогосподарського підприємства "Залісся" села Залісці Шумського району Тернопільської області та вказано кількість відпрацьованих вихододнів (аркуші справи 51-53).

Відповідно до архівного витягу №100/01-06 від 02.04.2019 із протоколу №2 звітно-виборних зборів уповноважених колгоспників колгоспу ім. Крупської село Жолобки Шумського району Тернопільської області клогосп ім. Крупської перейменовано на колгосп "Залісся" (аркуш справи 54).

Також вказані обставини підтверджені в судовому засіданні показами свідків.

Таким чином, спірний період роботи позивача на посаді тракториста з 01.01.1987 по 3.12.1989 в колгоспі ім. Крупської, колгоспі "Залісся", колективному сільськогосподарському підприємстві "Залісся" села Залісці Шумського району Тернопільської області підтверджується відповідними належним чином оформленими записами його трудової книжки та довідками архівного відділу Шумської районної державної адміністрації Тернопільської області.

А тому, такі періоди роботи позивача мають враховуватися до спеціального стажу, який дає право на призначення пільгової пенсії на підставі пункту 3 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

При цьому суд критично оцінює покликання відповідача на те, що записи в трудовій книжці не завірені печатками господарств для підтвердження достовірності даних.

Суд вказує, що відповідальність за заповнення та ведення звітних та облікових документів працівників, бухгалтерських документів, за зазначення у них передбачених законодавством відомостей несе суб`єкт господарювання, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, а неналежний порядок ведення та заповнення тієї чи іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для не зарахування зазначеного періоду до страхового стажу позивача, оскільки право на пенсійне забезпечення особи не повинно безумовно залежати від дій чи бездіяльності осіб, які зобов`язані вести облік трудового стажу працівників і відповідно забезпечувати зберігання цих даних.

Зважаючи на викладене, суд констатує, що працевлаштування позивача за посадою тракториста у спірний період підтверджене відповідними записами у трудовій книжці та іншими належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи, а також показаннями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які також підтвердили безпосередню зайнятість позивача протягом повного сезону сільськогосподарських робіт в рослинництві та тваринництві.

Свідки підтвердили роботу позивача за професією тракториста, робота була пов`язана з виробництвом сільськогосподарської продукції рослинництва, ОСОБА_1 весною, літом, восени працював на тракторі в полі, у зимовий час займався ремонтом та обслуговуванням тракторів. Такі показання свідків узгоджуються з поясненнями позивача та письмовими доказами.

Отже, досліджені докази, у тому числі показання допитаних свідків, беззаперечно підтверджують роботу позивача за професією тракториста в колгоспі ім. Крупської, колгоспу "Залісся", колективного сільськогосподарського підприємства "Залісся" села Залісці Шумського району Тернопільської області, така робота була безпосередньо пов`язана з виробництвом сільськогосподарської продукції - продукції рослинництва, позивач працював трактористом протягом усього робочого року, а саме, трактористом на полі у сезонний період польових робіт, а у зимовий період був зайнятий ремонтом та обслуговуванням тракторів, підвезенням кормів, тобто всі роботи, які виконував позивач, були пов`язані з виробництвом сільськогосподарської продукції з використанням сільськогосподарської техніки - трактора, що є підставою для зарахування спірного періоду до пільгового стажу.

З`ясовуючи питання чи дотримані умови для призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за заявою від 23.03.2021, а саме: досягнення ним віку 55 років, наявність страхового стажу не менше 28 років, а також стажу при виконанні робіт на посаді тракториста, безпосередньо зайнятого у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства упродовж не менше 20 років, суд встановив, що загальний страховий стаж ОСОБА_1 становить більше 28 років, а стаж роботи позивача трактористом (пільговий) становить понад 20 років, враховуючи протиправне не зарахування відповідачем спірних періодів, що є достатнім для призначення пенсії за віком на підставі пункту «в» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пункту 3 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». При цьому суд враховує розрахунки загального страхового (трудового) стажу надані відповідачем, які підтверджують достатній загальний та спеціальний стаж для призначення пенсії на пільгових умовах.

Частинами першою, другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, позивачем надано докази, які не спростовані відповідачем та які у сукупності дають підстави для висновку про одночасну наявність усіх основних умов для призначення позивачу пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту «в» частини першої статті 13 Закону №1788-XII, пункту 3 частини другої статті 114 Закону №1058-IV, які є тотожними: на час подання першої заяви про призначення пенсії 23.03.2021 він досягнув віку 55 років, мав загальний страховий стаж понад 28 років та необхідний стаж роботи трактористом-машиністом у сільськогосподарському виробництві понад 20 років.

Як передбачено пунктом 4 частини другої статті 245 КАС України, адміністративний позов може містити вимоги про зобов`язання відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд (частина четверта статті 245 КАС України).

Отже, суд наділений повноваженнями щодо зобов`язання відповідача прийняти рішення.

З правового аналізу зазначених норм вбачається, що такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав, свобод чи інтересів позивача і необхідність їх відновлення таким способом, який би гарантував повний захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечував його виконання та унеможливлював необхідність наступних звернень до суду.

Суд констатує, що у спірних правовідносинах нормами чинного законодавства, враховуючи наявність у позивача 55 річного віку, достатнього загального та спеціального стажу, в тому числі як тракториста, не передбачено альтернативних способів поведінки, дій, рішень суб`єкта владних повноважень, окрім як призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Щодо дати, з якої слід призначити пенсію позивачу, то суд зауважує, що відповідно до частини першої статті 45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку; пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

З огляду на викладене суд, дійшов висновку, що ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права позивача, буде зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах з дня звернення - 23.03.2021, зарахувавши позивачу до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах службу в армії з 14.12.1984 по 05.12.1986 (1 рік 11 місяців 22 дні) та період роботи трактористом з 01.01.1987 по 31.12.1989 в колгоспі ім. Крупської, колгоспі "Залісся", колективному сільськогосподарському підприємстві "Залісся" села Залісці Шумського району Тернопільської області; зобов`язання відповідача здійснити призначення, нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України " Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування " з 23 березня 2021 року.

Враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України, з огляду на повне задоволення позову, на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 908,00 грн, сплачений відповідно до квитанції №43 від 25.11.2021 (аркуш справи 12).

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії від 13.08.2021 №192450002974.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії на підставі пункту 3 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», службу в армії з 14.12.1984 по 05.12.1986 (1 рік 11 місяців 22 дні) та період роботи трактористом з 01.01.1987 по 31.12.1989 в колгоспі ім. Крупської, колгоспі "Залісся", колективному сільськогосподарському підприємстві "Залісся" села Залісці Шумського району Тернопільської області.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити призначення, нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування " з 23 березня 2021 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області в користь ОСОБА_1 908,00 (дев`ятсот вісім гривень) судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 );

відповідач:

- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: Майдан Волі, 3, м. Тернопіль, 46001; код ЄДРПОУ: 14035769).

Головуючий суддя Баб`юк П.М.