Ухвала суду № 102114785, 20.12.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/24348/21

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

20 грудня 2021 року

м. Львів

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Грень Н.М. перевіривши матеріали позовної заяви Головного управління ДПС у Львівській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про скасування постанови,-

в с т а н о в и в :

Головне управління ДПС у Львівській області звернулось до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про скасування постанови від 22.10.2021 про накладення штрафу у виконавчому провадженні № 65850055.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені статтею 287 згаданого Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною шостою статті 161 цього Кодексу у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Суд зазначає, що Кодекс адміністративного судочинства України регулює порядок оскарження саме до адміністративного суду дій державного виконавця, при цьому стаття 74 Закону України "Про виконавче провадження" регулює оскарження дій державного виконавця не тільки до суду, а й до інших органів.

Так, відповідно до частини третьої статті 74 зазначеного Закону рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.

Стаття 74 Закону України "Про виконавче провадження" регулює відносини з оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців при виконанні не тільки судових рішень, але й інших виконавчих документів. Так, у частині першій статті 3 цього Закону серед інших виконавчих документів, примусове виконання яких здійснюється ДВС, перераховано: виконавчі написи нотаріусів; посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанови державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанови приватних виконавців про стягнення основної винагороди; постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; рішення інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами; рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України; рішення (постанов) суб`єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень (пункти 3 - 9).

Враховуючи викладене, можна дійти висновку, що стаття 74 Закону України "Про виконавче провадження" є загальною нормою по відношенню до статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, адже застосовується до більш широкого кола відносин: 1) відносин, які виникають при оскарженні дій щодо виконання будь-якого виконавчого документа, а не тільки рішення суду; 2) відносин, які виникають при оскарженні дій державного виконавця не тільки до суду, але й до органів ДВС.

Дана позиція суду узгоджується з постановою Великої Палати Верховного суду від 13.03.2019 року № 920/149/18 (провадження № 12-297гс18).

Отже в даному випадку для обчислення строку звернення до адміністративного суду слід керуватися нормами Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивачем разом із позовною заявою подано заяву про поновлення строку на подання позовної заяви про скасування постанови від 22.10.2021 ВП №65850055 про накладення штрафу в розмірі 10200 грн. В обґрунтування заяви зазначено, що у провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала справа № 380/20098/21 за позовом ГУ ДПС у Львівській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 22Л0.2021 року ВП № 65850055. Первинна позовна заява була подана вчасно, однак ухвалою від 29.11.2021 року була повернута у зв`язку з ненаданням суду документа про сплату судового збору в сумі 2270,00 грн., доказів надіслання відповідачу копії позовної заяви та документів доданих до позовної заяви, а також заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду. Відповідно до частини 5 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод та законних інтересів. Оскільки оскаржувана постанова державного виконавця надійшли на адресу ГУ ДПС у Львівській області 02.11.2021 року, тому саме тоді контролюючий орган дізнався про порушення його прав, а відтак відлік для подання скарги розпочинається саме з цієї дати. Таким чином, первинна позовна заява Головним управлінням ДПС у Львівській області скерована до суду 15.11.2021, тобто в межах 10 робочих днів. Крім цього, станом на дату подання первинної позовної заяви в Головного управління ДПС у Львівській області було відсутнє фінансування для сплати судового збору по справі №380/17508/21, оскільки, за результатами засідань Комісії, утвореної на виконання вимог наказу ДПС України від 17.10.2019 №124 “Про організацію роботи органів ДПС під час підготовки та супроводження справ у судах”, прийнято рішення щодо першочергової сплати сум судового збору у справах по напрямку стягнення податкового боргу та банкрутству (з них, 499,89 тис. грн. та 400,17 тис. грн. відповідно).

Суд звертає увагу, що позивачем пропущено десятиденний строк звернення до суду з даним позовом, оскільки спірну постанову він отримав 02.11.2021 року, що ним не заперечується. При цьому, до суду із первинною позовною заявою позивач звернувся 15.11.2021, тобто з пропуском 10-денного строку звернення до суду встановленого КАС України. Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 17.11.2021 позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк на усунення недоліків у спосіб подання до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду та вказати поважні підстави для поновлення строку на підтверження яких долучити відповідні докази. Ухвалою від 29.11.2021 позовну заяву повернуто позивачу. Згідно відомостей КП «ДСС» вказану ухвалу надіслано одержувачу – Головному управлінню ДПС у Львівській області та доставлено у його електронний кабінет 29.11.2021. При цьому із даним позовом позивач звернувся 15.12.2021, тобто з пропуском 10-денного строку звернення до суду встановленого КАС України.

Частиною другою статті 44 КАС України встановлено, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Необхідною умовою для поновлення строку на звернення до суду є поважність причин його пропуску.

Оцінюючи аргументи позивача щодо наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду, слід вказати, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Із аналізу зазначених положень процесуального закону слідує, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.

Судом не визнаються поважними підстави, з яких позивач просить поновити пропущений строк, оскільки належних та допустимих доказів поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, які б унеможливлювали і не залежали б від волі позивача своєчасно звернутися за судовим захистом позивач не надав. Наведені позивачем у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду обставини щодо пропуску такого строку лише вказують на неправильне тлумачення позивачем норм чинного законодавства, а тому не є об`єктивно непереборними і не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду, оскільки є результатом суб`єктивних дій самого позивача.

Окрім цього, з позиції суду обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для поновлення строку звернення до суду.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що обставини на які посилається позивач як на підставу поважності пропуску строку звернення до суду, спростовані, відтак, не є поважними.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 вказаного Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Позивачу необхідно надати певний строк для усунення вказаних недоліків та приведення позовної заяви у відповідність до вимог ст. 160, 161 КАС України, шляхом подання суду доказів сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 160, 161, 169, 248, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, -

постановив:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання суду:

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, із зазначенням підстав для поновлення строку (з доказами поважності пропуску строку звернення до суду).

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України повертає позовну заяву.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Грень Н.М.