Ухвала суду № 102114547, 16.12.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/12214/21

У Х В А Л А

з питань строку звернення до суду

16 грудня 2021 року зал судових засідань №10

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання Лєбєдєва Д.Ю.,

представника позивача Музики М.П.,

представника відповідача Карнидала В.В.,

розглянувши у підготовчому засіданні у місті Львові клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду та клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “ОВОЧІ-43” до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові про визнання протиправними і скасування припису та постанови

в с т а н о в и в:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю “ОВОЧІ-43” код ЄДРПОУ 13835048, місцезнаходження: 79043, м.Львів, вул.Київська, 9 (далі – позивач) до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові код ЄДРПОУ 40181003 місцезнаходження: 79034, м.Львів, вул.Угорська, 7А (далі – відповідач), в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати припис відповідача про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 13.04.2021, виданий позивачу;

- визнати протиправною і скасувати постанову відповідача №51-м від 27.04.2021 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яка винесена щодо позивача.

Представник позивача у позовній заяві заявив клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду з поважних причин. Клопотання обґрунтоване тим, що причини пропуску строку є поважними, оскільки позивач не був ознайомлений із оскарженою постановою та матеріалами, що стали підставою для її прийняття.

16.09.2021 до суду від представника відповідача надійшов відзив, у якому він проти позову заперечує, та, серед іншого, посилається на пропуск позивачем строку звернення до суду, вказуючи, що такий є пропущеним. З огляду на те, що позивач до суду звернувся поза межами строку звернення до суду просить суд залишити позов без розгляду.

У підготовчому засіданні представник позивача клопотання про поновлення строку звернення до суду підтримав, проти задоволення клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду заперечив повністю.

У підготовчому засіданні представник відповідача проти клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду заперечив повністю, просив суд залишити позовну заяву без розгляду.

Розглянувши клопотання представників сторін з питань строку звернення до суду, суд дійшов наступних висновків.

Суд зазначає, що залишення позову без розгляду є формою закінчення судового провадження, яке зумовлене недотриманням установлених законом умов щодо нормального розвитку судового процесу.

Статтею 240 КАС України персоніфіковано перелік випадків, з якими законодавець пов`язує наслідки у вигляді залишення позову без розгляду. Так, за змістом пункту 8 частини 1 названої правової норми суд залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 згаданого Кодексу.

Згідно з частиною 3 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

У свою чергу, відповідно до положень частини 4 згаданої статті якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Таким чином, системний аналіз змісту цитованих частин статті 123 КАС України дозволяє стверджувати, що підставою для залишення позовної заяви без розгляду є з`ясування судом у відкритому провадженні факту звернення до суду з пропуском процесуального строку.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого вказаним Кодексом або іншими законами.

Водночас статтею 5 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14 жовтня 1994 року №208/94-ВР визначено, що постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності може бути оскаржено до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу, який виніс постанову.

Суд встановив, що датою прийняття спірної постанови №51-м є 27.04.2021. Відтак останнім днем для оскарження відповідної постанови у судовому порядку було 12.05.2021. Між тим, позивач звернувся до суду згідно з поштовим штемпелем лише 20.07.2021, тобто із пропуском 15-денного строку.

Надаючи оцінку причинам поважності пропуску строку звернення до суду, суд враховує таке.

З обставин справи вбачається, що спірну постанову позивач отримав лише 25.06.2021, що підтверджується відміткою на супровідному листі №006-вих-34988 від 27.04.2021. Вказану обставину представник відповідача не спростував.

У вимірі спірних правовідносин суд також з`ясував, що 05.07.2021 позивач уклав договір про надання правової допомоги з адвокатом Музикою Максимом Петровичем, який того ж дня, 05.07.2021 подав клопотання до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Львові про ознайомлення із матеріалами справи які стосуються складення спірної постанови та оскаржуваного припису.

При цьому відповідач повідомив представника позивача про можливість ознайомлення з матеріалами перевірки позивача, проведеної у період з 12.04.2021 по 13.04.2021, листом №006-вих-58049 лише 07.07.2021. Документального підтвердження дати ознайомлення позивача або його представника зі згаданим листом позивач не надав.

Між тим, суд зауважує, що зі змісту позовної заяви слідує, що представник позивача посилається на ознайомлення з матеріалами вказаної перевірки та її результатами 06.07.2021. У цьому контексті суд звертає увагу, що позивач фактично звернувся у 15-денний строк з моменту ознайомлення з відповідними матеріалами перевірки. На переконання суду, вказане свідчить про добросовісність поведінки позивача.

Суд критично оцінює твердження представника відповідача про вручення позивачу матеріалів перевірки, проведеної у період з 12.04.2021 по 13.04.2021, з тих підстав, що такі скеровувалися позивачу за трекінгом поштового відправлення №7903406949171, зважаючи на те, що сам факт відправлення відповідних матеріалів не підтверджує дату їх отримання.

Частиною 2 статті 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. При цьому звернення до суду може здійснюватися у межах встановленого строку, який в адміністративному судочинстві визначений як строк звернення до суду.

Зі змісту положень КАС України вбачається, що у ньому, як правило, не визначено граничні межі, у яких адміністративні суди можуть приймати рішення про поновлення строку звернення до суду. Окрім цього, не містить КАС України й конкретних підстав та критеріїв, за якими можливо оцінити поважність причин пропуску відповідного строку.

Обґрунтовуючи важливість дотримання принципу правової визначеності, ЄСПЛ сформовано практику, відповідно до якої національними судами пріоритетність має надаватися дотриманню встановлених процесуальним законом строків звернення до суду, також строків апеляційного та касаційного оскарження судових рішень, а поновлення пропущеного строку допускається лише у виняткових випадках, коли мають місце не формальні та суб`єктивні, а об`єктивні та непереборні причини їх пропуску.

Згідно з прецедентною практикою ЄСПЛ для забезпечення оптимального співвідношення права на доступ до правосуддя та принципу правової визначеності у процесі прийняття судом рішення про поновлення строку на звернення до суду мають враховуватися: 1) особливі обставини кожної конкретної справи у системному зв`язку з причинами пропуску строку на звернення до суду; наявність причин непереборного та об`єктивного характеру пропуску строку на звернення до суду; 2) характер права, для захисту якого надійшло звернення до суду, та його значення для сторін; 3) період, який минув з моменту пропуску строку, правові наслідки його поновлення або не поновлення; 4) наявність публічного (суспільного та, меншою мірою, державного) інтересу у справі; 5) фундаментальність значення справи для судової та правозастосовної практики.

Таким чином, суд враховує, що своєчасному зверненню позивача до суду із цією позовом про оскарження постанови №51-м від 27.04.2021 перешкоджали об`єктивні обставини і з таких підстав суд вважає, що строки звернення до суду пропущені позивачем з поважних причин.

Суд також вказує, що позивач також просить визнати протиправним та скасувати припис відповідача про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 13.04.2021, виданий позивачу.

При цьому в цій частині, на переконання суду, релевантними є положення абзацу першого частини 2 статті 122 КАС України, за якими для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як зазначав суд, позивач звернувся із позовною заявою 20.07.2021, тобто у межах 6-місячного строку на оскарження відповідного припису. Відтак у цій частині строк звернення позивачем не пропущено.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Ілхан проти Туреччини" зазначено, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (Ilhan v. Turkey №22277/93).

Відтак, з метою забезпечення принципу правової визначеності та запобігання порушенню принципу верховенства права суди повинні досліджувати дотримання строку звернення до суду, причини його пропуску та послідовно застосовувати відповідні правові наслідки його спливу.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення строку на звернення до суду, а тому клопотання представника позивача необхідно задовольнити. Як наслідок, клопотання представника відповідача слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 121, 123, 243, 248, 256 КАС України, суд

у х в а л и в :

клопотання представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду задовольнити.

Визнати поважними причини пропуску товариством з обмеженою відповідальністю “ОВОЧІ-43” строку звернення до суду із заявою у справі за позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові про визнання протиправними і скасування припису та постанови.

Поновити товариству з обмеженою відповідальністю “ОВОЧІ-43” строк звернення до суду із позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові про визнання протиправними і скасування припису та постанови.

У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду відмовити повністю.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу суду можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Повна ухвала суду складена 21 грудня 2021 року.

Суддя А.Г. Гулик