Рішення № 102114437, 08.12.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

08 грудня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4585/21

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Чернявської Т.І.,

за участю

секретаря судового засідання Шляхтун М.М.

та

представників сторін -

від позивача - не прибув

від відповідача - Шимко В.В. (виписка з ЄДР ЮО, ФОП та ГФ від 07.06.2021)

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за позовом

адвоката Жердєва Сергія Миколайовича в інтересах ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Луганській області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом адвоката Жердєва Сергія Миколайовича (далі – представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі – позивач) до Головного управління ДПС у Луганській області (далі – відповідач), в якому представник позивача у урахуванням уточненої позовної заяви від 07 вересня 2021 року б/н (арк. спр. 41-43) просить:

- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Луганській області, що виразилися у зміні розміру середньомісячної заробітної плати ОСОБА_1 у період з квітня 2021 року;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Луганській області здійснити перерахунок середньомісячної заробітної плати ОСОБА_1 з квітня 2021 року та в подальшому здійснювати нарахування середньомісячної заробітної плати ОСОБА_1 за середньоденною заробітною платою, що складає 812,72 грн;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Луганській області виплатити заборгованість із заробітної плати ОСОБА_1 за період з квітня 2021 року по серпень 2021 року у розмірі 58270,73 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що відповідно до наказу Головного управління ДПС у Луганській області від 23 серпня 2019 року № 146-о “Про призначення ОСОБА_1 ” позивача з 23 серпня 2019 року призначено на посаду старшого державного інспектора відділу супроводження судових спорів зі стягнення податкового боргу, провадження справ про банкрутство управління правового забезпечення Головного управління ДПС у Луганській області в порядку переведення з Головного управління ДФС у Луганській області. Переведення відбувалось шляхом подання працівниками відповідних заяв. Так, у своїй заяві позивач просив звільнити його з ДФС в порядку переведення для подальшої роботи в Головному управлінні ДПС у Луганській області. В наказі Головного управління ДФС у Луганській області від 22 серпня 2019 року № 379-о “Про звільнення ОСОБА_1 ” чітко зазначено: “звільнити ... з ГУ ДФС у Луганській області у зв`язку з переведенням для подальшої роботи в ГУ ДПС у Луганській області. В наказі Головного управління ДПС у Луганській області від 23 серпня 2019 року № 146-о “Про призначення ОСОБА_1 ” зазначено: “призначити 22.08.2019 ОСОБА_1 на посаду старшого державного інспектора відділу супроводження судових спорів зі стягнення податкового боргу, провадження справ про банкрутство управління правового забезпечення ГУ ДПС у Луганській області в порядку переведення з ГУ ДФС у Луганській області”.

З 26 лютого 2020 року ОСОБА_1 на підставі наказу від 26 лютого 2020 року № 63-о “Про увільнення від виконання обов`язків ОСОБА_1 ” увільнено від виконання обов`язків старшого державного інспектора відділу супроводження судових спорів зі стягнення податкового боргу, провадження справ про банкрутство управління правового забезпечення Головного управління ДПС у Луганській області на період проходження військової служби. За позивачем згідно з цим наказом збережено місце роботи, посаду і середній заробіток на період з 26 лютого 2020 року до закінчення періоду військової служби за контрактом.

Головне управління ДПС у Луганській області є правонаступником усіх прав та обов`язків Головного управління ДФС у Луганській області.

Відповідно до частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову.

З лютого 2020 року Головне управління ДПС у Луганській області розраховує середньомісячну заробітну плату ОСОБА_1 за середньоденною заробітною платою, що складає 812,72 грн.

В подальшому у вересні-жовтні 2020 року відбулась реорганізація Головного управління ДПС у Луганській області, а саме його ліквідація як самостійної юридичної особи та утворення Головного управління ДПС у Луганській області як відокремленого підрозділу. У зв`язку із чим і відбулись подальші переведення працівників.

Так, в подальшому відповідно до наказу Головного управління ДПС у Луганській області від 29 вересня 2020 року № 287-о “Про переведення працівників” ОСОБА_1 з 29 вересня 2020 року переведено на посаду старшого державного інспектора відділу супроводження судових спорів зі стягнення податкового боргу, провадження справ про банкрутство управління правової роботи Головного управління ДПС у Луганській області, звільнивши з посади старшого державного інспектора відділу супроводження судових спорів зі стягнення податкового боргу, провадження справ про банкрутство управління правового забезпечення Головного управління ДПС у Луганській області, встановивши посадовий оклад у розмірі 5100,00 грн згідно зі штатним розписом.

Відповідно до наказу Головного управління ДПС у Луганській області від 29 вересня 2020 року № 288-о ОСОБА_1 увільнено від виконання обов`язків на період з 29 вересня 2020 року і до дня закінчення дії контракту. Збережено за позивачем місце роботи, посаду і середній заробіток на період з 29 вересня 2020 року до дня закінчення строку укладеного контракту, або до дня фактичного звільнення.

Наказом відповідача від 13 квітня 2021 року № 243-о ОСОБА_1 призначено на посаду старшого державного інспектора відділу супроводження в судах податкових спорів за результатами проведених документальних перевірок управління супроводження судових спорів Головного управління ДПС у Луганській області, в порядку переведення з головного управління ДПС у Луганській області. Посадовий оклад 5100,00 грн згідно зі штатним розписом.

Наказом відповідача від 13 квітня 2021 року № 244-о “Про увільнення від виконання обов`язків ОСОБА_1 ” за ОСОБА_1 збережено місце роботи, посада і середній заробіток на період з 13 квітня 2021 року до закінчення періоду військової служби за контрактом.

На підставі цього, з квітня 2021 року і дотепер відповідач розраховує середньомісячну заробітну плату ОСОБА_1 за середньоденною заробітною платою у розмірі, меншому ніж 812,72 грн, що свідчить про те, що відповідач порушує гарантію збереження середнього заробітку, яка передбачена чинним законодавством України, адже середній заробіток ОСОБА_1 зменшився.

Представник позивача зазначає, що згідно з абзацом четвертим пункту 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі – Порядок № 100), та роз`ясненнями Держпраці (Держпраці у Дніпропетровській області роз`яснила у жовтні 2018 року), у разі коли розрахована в установленому порядку середня заробітна плата є нижчою від середньої заробітної плати, яка зберігалась за працівником протягом періоду попередньої військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, для розрахунку компенсації застосовується середня заробітна плата, яка зберігалась за працівником протягом періоду попередньої військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.

З посиланням на положення статей 9, 19, 41, 65 Конституції України, статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статі 265 Кодексу законів про працю України, Порядку № 100, представник позивача вважає дії відповідача протиправними та просить позовні вимоги задовольнити, а також відшкодувати позивачу витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Головне управління ДПС у Луганській області адміністративний позов не визнало, про що подало відзив на позовну заяву від 28 вересня 2021 року № 8408/5/12-32-05-25, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю (арк. спр. 53-61).

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року № 893 «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби» розпочато процедуру ліквідації як юридичних осіб публічного права територіальних органів Державної податкової служби, у тому числі Головного управління ДПС у Луганській області (ЄДРПОУ 43143746). Наказом Державної податкової служби України від 30 вересня 2020 року № 529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби України» утворено Головне управління ДПС у Луганській області (ЄДРПОУ ВП 44082150), як відокремлений підрозділ Державної податкової служби. Права та обов`язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються, перейшли Державній податковій службі та її територіальним з органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи. З 01 січня 2021 року Головне управління ДПС у Луганській області (ЄДРПОУ ВП 44082150) розпочало виконувати функції та повноваження Головного управління ДПС у Луганській області (ЄДРПОУ 43143746), яке ліквідується. Так, Головне управління ДПС у Луганській області (ЄДРПОУ ВП 44082150) є правонаступником майна, прав та обов`язків Головного управління ДПС у Луганській області (ЄДРПОУ 43143746). Разом з тим, у зв`язку з ліквідацією, як юридичної особи публічного права територіального органу ДПС України, відбулась зміна його юридичного статусу, а саме Головне управління ДПС у Луганській області як самостійна юридична особа - ліквідована, Головне управління ДПС у Луганській області, як відокремлений підрозділ ДПС України без статусу юридичної особи - утворено.

Відповідно до положень пунктів 1, 2 частини першої статті 87 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» підставами для припинення державної служби за ініціативи суб`єкта призначення є у тому числі реорганізація державного органу та його ліквідація.

На виконання положень частини третьої статті 87 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII, яка встановлює обов`язок суб`єкта призначення або керівника державної служби попередити державного службовця про наступне вивільнення на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів, головою Комісії з ліквідації Головного управління ДПС у Луганській області позивача попереджено про наступне вивільнення у зв`язку з ліквідацією державного органу на підставі пункту 1-1 частини першої 87 Закону України «Про державну службу».

На підставі власноручно написаної заяви ОСОБА_1 , враховуючи попередження про наступне вивільнення, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року № 893 «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби», наказу Державної податкової служби України від 08 жовтня 2020 року № 556 «Про ліквідацію територіальних органів ДПС», у зв`язку з ліквідацією Головного управління ДПС у Луганській області, Головним управлінням ДПС у Луганській області видано наказ від 12 квітня 2021 року № 173-о, яким позивача звільнено з займаної посади у зв`язку з переведенням для подальшої роботи у Головному управлінні ДПС у Луганській області. Управління інфраструктури та бухгалтерського обліку зобов`язано виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористану частину відпустки у кількості 48 календарних днів: 29 календарних днів щорічної основної відпустки за період роботи з 23 серпня 2019 року по 22 серпня 2020 року та 19 календарних днів щорічної основної відпустки за період роботи з 23 серпня 2020 року по 12 квітня 2021 року.

Наказом Головного управління ДПС у Луганській області від 13 квітня 2021 року № 243-о «Про призначення ОСОБА_1 » позивача призначено на посаду старшого державного інспектора відділу супроводження в судах податкових спорів за результатами проведених документальних перевірок управління супроводження судових спорів Головного управління ДПС у Луганській області. Таким чином у даному випадку трудовий договір з позивачем було фактично розірвано (припинено) і ОСОБА_1 було звільнено з посади старшого державного інспектора відділу супроводження судових спорів зі стягнення податкового боргу, провадження справ про банкрутство управління правової роботи Головного управління ДПС у Луганській області (код ЄДРПОУ 43143746) і 13 квітня 2021 року укладено новий з Головним управлінням ДПС у Луганській області (код ЄДРПОУ ВП 44082150), як територіальним органом ДПС України без права юридичної особи. Призначення осіб в Головне управління ДПС у Луганській області, за статусом територіальний орган Державної податкової служби України без права юридичної особи, відбувалося в межах вимог пункту 2 частини першої статті 41 Закону України «Про державну службу», як переведення без обов`язкового проведення конкурсу на рівнозначну або нижчу вакантну посаду в іншому державному органі, у томі числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням суб`єкта призначення або керівника державної служби в органі, з якого переводиться державний службовець, та суб`єкта призначення або керівника державної служби в державному органі, до якого переводиться державний службовець.

Викладене, за твердженням відповідача, свідчить про те, що має місце ліквідація органу державної влади, наслідком ліквідації підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, є припинення дії трудового договору. З 13 квітня 2021 року позивач розпочав нові трудові відносини з іншою юридичною особою на іншій посаді державної служби, яка визначена структурою новоствореного державного органу, з посадовими обов`язками, відмінними від тих, які передбачались попереднім трудовим договором з позивачем. У зв`язку з цим, переведення позивача за його згодою до Головного управління ДПС у Луганській області як відокремленого підрозділу виключає факт продовження трудових відносин працівника з Головним управлінням ДПС у Луганській області, а відтак виключає нарахування середньої заробітної плати з урахуванням виплат за попереднім місцем роботи.

Відповідач вважає, що Головне управління ДПС у Луганській області у межах наданого кошторису не може здійснювати виплати працівнику виходячи із середньоденної заробітної плати за попереднім місцем роботи в іншому державному органі, який перебуває в ліквідації, у зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог відповідач просить відмовити.

Розрахунок середнього заробітку проводився відповідачем з дотриманням вимог Порядку № 100 з суми мінімальної заробітної плати у розмірі 6000,00 грн, встановленої Законом України від 15 грудня 2020 року № 1082-ІХ «Про державний бюджет України», а саме 6000 грн, оскільки розмір посадового окладу (5100,00 грн) позивача є меншим від передбаченого законодавством розміру мінімальної заробітної плати. Сума матеріального забезпечення позивача у квітні 2021 року розрахована із розміру мінімальної заробітної плати та склала 4000,00 грн (14 робочих днів) та в подальшому розраховується з 6000,00 грн.

Щодо вимог про відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу відповідач вказав, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. При цьому, необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Адвокатом Жердєвим С.М. не надано детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, а отже суд не зможе використати положення частини дев`ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до якої при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес. Відсутність детального опису робіт (послуг), виконаних (наданих) адвокатом, зокрема із зазначенням витраченого часу на відповідні види робіт, ставить під сумнів, чи є розмір таких витрат обґрунтованим і пропорційним до предмета спору. Крім того Головне управління ДПС у Луганській області є органом державної влади, який фінансується з державного бюджету в межах затвердженого кошторису.

Підсумовуючи вищенаведене, Головне управління ДПС у Луганській області вважає, що позивачем та його представником не доведено обґрунтованість стягнення витрат на правову допомогу, а додані докази не доводять факту понесення ним витрат.

Користуючись правом на подання заяв по суті справи, позивачем подана відповідь на відзив від 01 жовтня 2021 року б/н (арк. спр. 84-87), а відповідачем заперечення від 11 жовтня 2021 року № 8610/5/12-32-05-25 (арк. спр. 93-99).

Ухвалою від 02 вересня 2021 року позовну заяву залишено без руху (арк. спр. 38-39).

Ухвалою від 13 вересня 2021 року про відкриття провадження в адміністративній справі визначено справу розглядати в порядку загального позовного провадження, по справі призначено підготовче засідання (арк. спр. 45-47).

Ухвалою від 26 жовтня 2021 року продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів (арк. спр. 105).

Ухвалою від 27 жовтня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 01 грудня 2021 року о 14 год. 00 хв. (арк. спр. 117).

У судовому засіданні, яке відбулось 01 грудня 2021 року, судом оголошено перерву до 08 грудня 2021 року до 15 год. 30 хв. (арк. спр. 123-124).

Представник позивача у судові засідання не прибув, про дату, час і місце проведення судових засідань повідомлений належним чином (арк. спр. 118, 118 зв., 125). Заявою від 01 грудня 2021 року представник позивача просив провести судове засідання за його відсутності (арк. спр. 121).

Представник відповідача у судових засіданнях проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, надав пояснення, аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву та запереченнях.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 КАС України, суд встановив таке.

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) з 13 квітня 2021 року по теперішній час проходить публічну службу в Головному управлінні ДПС у Луганській області, утвореному як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України наказом Державної податкової служби України від 30 вересня 2020 року № 529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» внаслідок ліквідації постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року № 893 «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби» Головного управління ДПС у Луганській області як юридичної особи публічного права, про що свідчать записи у трудовій книжці від 01 березня 2013 року серії НОМЕР_2 (арк. спр. 11-13).

На підставі заяви ОСОБА_1 наказом Головного управління ДПС у Луганській області від 23 серпня 2019 року № 146-о “Про призначення ОСОБА_1 ” позивача з 23 серпня 2019 року призначено на посаду старшого державного інспектора відділу супроводження судових спорів зі стягнення податкового боргу, провадження справ про банкрутство управління правового забезпечення Головного управління ДПС у Луганській області в порядку переведення з Головного управління ДФС у Луганській області (арк. спр. 17, 18).

На підставі заяви ОСОБА_1 від 26 лютого 2020 року та витягу з наказу начальника 3 прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса від 26 лютого 2020 року № 87-ОС «Про особовий склад» наказом Головного управління ДПС у Луганській області від 26 лютого 2020 року № 63-о “Про увільнення від виконання обов`язків ОСОБА_1 ” позивача увільнено від виконання обов`язків старшого державного інспектора відділу супроводження судових спорів зі стягнення податкового боргу, провадження справ про банкрутство управління правового забезпечення Головного управління ДПС у Луганській області з 26 лютого 2020 року до дня закінчення дії контракту, збережено за позивачем місце роботи, посаду і середній заробіток на період з 26 лютого 2020 року до дня закінчення строку укладеного контракту або до дня фактичного звільнення (арк. спр. 19, 20, 75).

На підставі заяви ОСОБА_1 від 28 вересня 2020 року наказом Головного управління ДПС у Луганській області від 29 вересня 2020 року № 287-о “Про переведення працівників” позивача з 29 вересня 2020 року переведено на посаду старшого державного інспектора відділу супроводження судових спорів зі стягнення податкового боргу, провадження справ про банкрутство управління правової роботи Головного управління ДПС у Луганській області, звільнивши з посади старшого державного інспектора відділу супроводження судових спорів зі стягнення податкового боргу, провадження справ про банкрутство управління правового забезпечення Головного управління ДПС у Луганській області (арк. спр. 21, 22).

На підставі заяви ОСОБА_1 від 28 вересня 2020 року наказом Головного управління ДПС у Луганській області від 29 вересня 2020 року № 288-о “Про увільнення від виконання обов`язків ОСОБА_1 ” позивача увільнено від виконання обов`язків старшого державного інспектора відділу супроводження судових спорів зі стягнення податкового боргу, провадження справ про банкрутство управління правової роботи Головного управління ДПС у Луганській області з 29 вересня 2020 року до дня закінчення дії контракту, збережено за позивачем місце роботи, посаду і середній заробіток на період з 29 вересня 2020 року до дня закінчення строку укладеного контракту або до дня фактичного звільнення (арк. спр. 23, 24).

Листом від 19 листопада 2020 року № Л-7443/14/12-32-11-00 та попередженням про наступне звільнення Головне управління ДПС у Луганській області у зв`язку з його ліквідацією як юридичної особи публічного права попередило позивача про наступне звільнення з посади старшого державного інспектора відділу супроводження судових спорів зі стягнення податкового боргу, провадження справ про банкрутство управління правової роботи Головного управління ДПС у Луганській області (арк. спр. 81, 82).

Наказом Головного управління ДПС у Луганській області від 12 квітня 2021 року № 173-о «Про звільнення ОСОБА_1 » позивача звільнено 12 квітня 2021 року з посади старшого державного інспектора відділу супроводження судових спорів зі стягнення податкового боргу, провадження справ про банкрутство управління правової роботи Головного управління ДПС у Луганській області у зв`язку з переведенням для подальшої роботи у Головному управлінні ДПС у Луганській області, з виплатою грошової компенсації за невикористані відпустки (арк. спр. 78).

На підставі заяви ОСОБА_1 від 06 квітня 2021 року наказом Головного управління ДПС у Луганській області від 13 квітня 2021 року № 243-о “Про призначення ОСОБА_1 ” позивача 13 квітня 2021 року призначено на посаду старшого державного інспектора відділу супроводження в судах податкових спорів за результатами проведених документальних перевірок управління супроводження судових спорів Головного управління ДПС у Луганській області, в порядку переведення з Головного управління ДПС у Луганській області, із встановленням посадового окладу у розмірі 5100,00 грн згідно зі штатним розписом (арк. спр. 76, 77).

Наказом Головного управління ДПС у Луганській області від 13 квітня 2021 року № 244-о “Про увільнення від виконання обов`язків ОСОБА_1 ” позивача увільнено від виконання обов`язків старшого державного інспектора відділу супроводження в судах податкових спорів за результатами проведених документальних перевірок управління супроводження судових спорів Головного управління ДПС у Луганській області з 13 квітня 2021 року до дня закінчення дії контракту, збережено за позивачем місце роботи, посаду і середній заробіток на період з 13 квітня 2021 року до дня закінчення строку укладеного контракту або до дня фактичного звільнення (арк. спр. 79).

Згідно з довідкою Головного управління ДПС у Луганській області від 22 жовтня 2021 року № Л-153/12-32-10-02-23 ОСОБА_1 дійсно працює в Головному управлінні ДПС у Луганські області з 13 квітня 2021 року на посаді старшого державного інспектора відділу супроводження в судах податкових спорів за результатами проведених документальних перевірок управління супроводження судових спорів. З 13 квітня 2021 року по теперішній час за ОСОБА_1 збережено середньомісячну заробітну плату. Відповідно до Порядку № 100 середня заробітна плата ОСОБА_1 розраховується з установленого розміру мінімальної заробітної плати на час розрахунку. Посадовий оклад на посаді старшого державного інспектора склав 5100,00 грн, на час розрахунку мінімальна заробітна плата складає 6000,00 грн. Розрахунок середньоденної заробітної плати: планова кількість робочих днів за період з лютого 2021 року по березень 2021 року (2 місяці) / 42 робочі дні. Середньоденна заробітна плата (6000,000 х 2) : 42 = 285,71 грн. Загальна сума виплаченої середньомісячної заробітної плати за період з 13 квітня 2021 року по 30 вересня 2021 року склала 33428,57 грн (арк. спр. 110-111).

Згідно з довідкою Військової частини 9938 від 27 лютого 2020 року № 12/237 ОСОБА_1 дійсно проходить військову службу з 26 лютого 2020 року по теперішній час у Військовій частині 9938 (Луганський прикордонний загін з місцем дислокації м. Лисичанськ) Державної прикордонної служби України (арк. спр. 9).

Відповідно до витягу з наказу начальника 3 прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса від 26 лютого 2020 року № 87-ОС «Про особовий склад» прийнято на військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу громадянина ОСОБА_1 , з яким укладено контракт про проходження громадянами військової служби в Державній прикордонній службі України на 3 роки, з виплатою одноразової грошової допомоги після укладення ним першого контракту у відповідному розмірі (арк. спр. 75).

З пояснень представника відповідача у судовому засіданні судом встановлено, що ОСОБА_1 проходить військову службу з 26 лютого 2020 року на підставі одного контракту, у межах спірних правовідносин відсутнє звільнення позивача в запас з військової служби та повторне прийняття на військову службу під час дії особливого періоду.

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Гарантії для працівників на час виконання державних або громадських обов`язків встановлені статтею 119 Кодексу законів про працю України, відповідно до частини третьої якої, за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Підпунктами «ї», «л» пункту 1 Порядку № 100 встановлено, що цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках залучення працівників до виконання військових обов`язків, у інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати.

Згідно з абзацами третім, четвертим пункту 2 Порядку № 100 у всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Якщо у працівника відсутній розрахунковий період, то середня заробітна плата обчислюється відповідно до абзаців третього - п`ятого пункту 4 цього Порядку (абзац сьомий пункту 2 Порядку № 100).

Відповідно до абзацу другого пункту 4 Порядку № 100 при обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов`язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.

Абзацами третім, четвертим пункту 4 Порядку № 100 визначено, що якщо в розрахунковому періоді у працівника не було заробітної плати, розрахунки проводяться з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу. Якщо розмір посадового окладу є меншим від передбаченого законодавством розміру мінімальної заробітної плати, середня заробітна плата розраховується з установленого розміру мінімальної заробітної плати на час розрахунку. У разі укладення трудового договору на умовах неповного робочого часу, розрахунок проводиться з розміру мінімальної заробітної плати, обчисленого пропорційно до умов укладеного трудового договору.

Якщо розрахунок середньої заробітної плати обчислюється виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, то її нарахування здійснюється шляхом множення посадового окладу чи мінімальної заробітної плати на кількість місяців розрахункового періоду (абзац п`ятий пункту 4 Порядку № 100).

Згідно з абзацом шостим пункту 4 Порядку № 100 працівникам, які були звільнені в запас з військової служби та повторно призвані (прийняті) на військову службу під час дії особливого періоду, обчислення середньої заробітної плати проводиться з урахуванням положень цього Порядку. Якщо розрахована в установленому порядку середня заробітна плата є нижчою від середньої заробітної плати, яка зберігалася за працівником протягом попереднього періоду військової служби, для розрахунку застосовується середня заробітна плата, яка зберігалася за працівником протягом попереднього періоду військової служби.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Абзацом першим пункту 8 Порядку № 100 визначено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

При обчисленні середньої заробітної плати за два місяці, виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення суми, розрахованої відповідно до абзацу п`ятого пункту 4 цього Порядку, на число робочих днів за останні два календарні місяці, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, згідно з графіком підприємства, установи, організації (абзац другий пункту 8 Порядку № 100).

У межах спірних правовідносин позивача призначено на посаду старшого державного інспектора відділу супроводження в судах податкових спорів за результатами проведених документальних перевірок управління супроводження судових спорів Головного управління ДПС у Луганській області (відокремлений підрозділ Державної податкової служби України), в порядку переведення з Головного управління ДПС у Луганській області (юридична особа публічного права, яка ліквідується), із встановленням посадового окладу у розмірі 5100,00 грн згідно зі штатним розписом.

Протягом періоду з 26 лютого 2020 року по 12 квітня 2021 року за позивачем як встановлена законом гарантія для працівника на час виконання державних або громадських обов`язків було збережено місце роботи, посаду і середній заробіток у зв`язку з прийняттям на військову службу за контрактом під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення.

Отже, відповідно до абзацу другого пункту 4 Порядку № 100 при обчисленні позивачу середньої заробітної плати за останні два місяці (лютий-березень 2021 року) не враховуються виплати за період з 26 лютого 2020 року по 12 квітня 2021 року, оскільки зазначений період є часом, протягом якого зберігається середній заробіток працівника.

У межах спірних правовідносин у позивача відсутній розрахунковий період, що згідно з абзацом сьомим пункту 2 Порядку № 100 обумовлює обчислення позивачу середньої заробітної плати відповідно до абзаців третього - п`ятого пункту 4 Порядку № 100.

У зв`язку з тим, що у позивача в розрахунковому періоді (лютий-березень 2021 року) не було заробітної плати, а виплачувалась збережена середня заробітна плата як гарантія для працівника на час виконання державних або громадських обов`язків, розрахунок середньої заробітної плати повинен проводитись з установленого йому посадового (місячного) окладу.

Посадовий (місячний) оклад позивача станом на 13 квітня 2021 року становить 5100,00 грн.

Статтею 8 Закону України від 15 грудня 2020 року № 1082-IX «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлено у 2021 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 6000 гривень.

Таким чином, розмір посадового (місячного) окладу позивача (5100,00 грн) є меншим від передбаченого законодавством розміру мінімальної заробітної плати (6000,00 грн), що згідно з абзацами третім, четвертим пункту 4 Порядку № 100 обумовлює розрахунок середньої заробітної плати позивачу з установленого розміру мінімальної заробітної плати на час розрахунку.

Відповідно до приписів абзацу сьомого пункту 2, абзаців третього-п`ятого пункту 4, пункту 5, абзацу другого пункту 8 Порядку № 100, розрахунок середньої заробітної плати позивачу з 13 квітня 2021 року має здійснюватися таким чином.

Мінімальна заробітна плата за лютий-березень 2021 року множиться на кількість місяців розрахункового періоду (2 місяці) та ділиться на число робочих днів за останні два календарні місяці, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата (місяцем, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, є квітень 2021 року).

Середньоденна заробітна плата у межах спірних правовідносин становить 285,71 грн: (6000,00 грн х 2) : 42 робочі дні (у лютому 2021 року - 20 робочих днів, у березні 2021 року - 22 робочі дні) = 285,71 грн (середньоденна заробітна плата).

Середня заробітна плата позивачу з 13 квітня 2021 року правомірно розраховується відповідачем з середньоденної заробітної плати у розмірі 285,71 грн.

Оскільки у межах спірних правовідносин відсутнє звільнення позивача в запас з військової служби та повторне прийняття на військову службу під час дії особливого періоду, зазначене виключає можливість визначення права позивача на гарантії, встановлені абзацом шостим пункту 4 Порядку № 100 для військовослужбовців.

Отже, правові підстави для розрахунку позивачу з 13 квітня 2021 року середньої заробітної плати з середньоденної заробітної плати в розмірі 812,72 грн відсутні.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За встановлених в цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, оскільки в межах даної адміністративної справи основні (суттєві) аргументи позовної заяви є необґрунтованими, а відповідач як суб`єкт владних повноважень, на якого частиною другою статті 77 КАС України покладено обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, довів суду правомірність оскаржуваних дій, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог належить відмовити повністю.

Питання про розподіл судових витрат в частині судового збору судом не вирішується, оскільки у спірних правовідносинах позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Понесені позивачем судові витрати на професійну правничу допомогу за правилами статті 139 КАС України покладаються на позивача та відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову адвоката Жердєва Сергія Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Луганській області (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44082150, місцезнаходження: вул. Енергетиків, буд. 72, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93401) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною третьою статті 243 КАС України повне рішення суду складено 20 грудня 2021 року.

Суддя Т.І. Чернявська