Рішення № 102114160, 22.12.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2021 року № 320/9499/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної гвардії України про визнання протиправними дій,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі – позивач) з позовною заявою до Головного управління Національної гвардії України (далі – відповідач), - про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Зміст позову складають наступні позовні вимоги: 1) Визнати протиправним та скасувати рішення відповідача, оформлене Протоколом засідання комісії ГУ Національної гвардії України щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) каліцтва або інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, що сталися після 01.01. 2014 року, №455/975 від 29.06.2021 року, згідно з яким вирішено призначення та виплату одноразової грошової допомоги позивачу за встановлену з 31.05.2021 року першу групу інвалідності внаслідок захворювання, так, пов`язаного із захистом Батьківщини не здійснювати (далі оскаржуване рішення); 2) зобов`язати відповідача, призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у зв`язку із первинним встановленням йому довічно І групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, так, пов`язаного із захистом Батьківщини, відповідно до приписів Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» у розмірі 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності.

Зі змісту позовної заяви та відповіді на відзив позивача слідує, що позивач оскаржує рішення відповідача №455/975 від 29.06.2021, як таке, що порушує право позивача на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» у розмірі 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності. При цьому позивач вказує на те, що оскаржуване рішення обґрунтоване невірним застосуванням відповідача законодавства, яке встановлює для позивача таке право. Так позивач вказує на те, що відповідач безпідставно висновує, що позивач не набув права на допомогу, оскільки інвалідність була встановлена за наслідками повторного медичного огляду. Позивач же наполягає на наявність законодавчих підстав для призначення допомоги зважаючи на те, що інвалідність була встановлена у зв`язку з первинним оглядом.

Відповідач проти позову заперечив, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Обґрунтовуючи заперечення проти позову відповідач посилається на практику розгляду аналогічних справ Верховним Судом в постановах від 15.07.2020 у справі №240/10153/19 та від 02.12.2020 у справі №1.380.2019.006957.

Дослідивши матеріали судової справи, суд встановив наступне.

Позивач проходив військову службу за контрактом і відповідно до наказу начальника Північного Київського територіального управління Національної гвардії України (військова частина 3001) (по стройовій частині) від 11.05.2021 №96 підполковника ОСОБА_1 було звільнено та виключено зі списків особового складу Північного Київського територіального управління Національної гвардії України з 11.05.2021.

З копії довідки від 18.12.2008 серії КА-1 №008707 слідує, що Київським міським центром медико-соціальної експертизи спеціалізованою травматологічною МСЕК позивачу з 15.12.2008 при первинному огляді було встановлено другу групу інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в ОВС.

Позивачем не замечувались також наступні обставини, наведені відповідачем у відзиві на позовну заяву.

На виконання п.7 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 №499 (далі – Порядок №499), - комісією Головного управління внутрішніх військ МВС України (правонаступник - Головне управління Національної гвардії України) прийнято рішення про призначення одноразової грошової допомоги позивачу за другу групу інвалідності, пов`язану з проходженням військової служби, у розмірі 42-місячного грошового забезпечення в сумі 72576 грн. В подальшому Північним територіальним командуванням внутрішніх військ МВС України (військовою частиною 3001) правонаступник Північне Київське територіальне управління Національної гвардії України на підставі наказу від 16.02.2009 №53 було здійснено виплату позивачу грошової допомоги. Зазначене підтверджується копію довідки від 02.06.2009 №119 та не заперечується позивачем у справі.

Відповідно копії довідки від 02.06.2021 серії 12 ААБ №435464, достовірність та зміст якої сторонами у справі не заперечувалась, - Київським міським центром медико-соціальної експертизи Центрального МСЕК №2 позивачу з 31.05.2021 було встановлено першу групу довічно інвалідності внаслідок захворювання пов`язаного з ураженням опорно-рухового апарату, пов`язаного з захистом Батьківщини.

При цьому зазначена довідка містить вказівку, що вона видана при первинному огляді, як і довідка від 18.12.2008 серії КА-1 №008707. Зазначене є основним аргументом позивача для заявленого права про отримання одноразової грошової допомоги без врахування події виплати грошової допомоги на підставі наказу від 16.02.2009 №53.

Разом з тим, суд встановив, що зі свідоцтва про хворобу №33 від 30.03.2021 Госпітальної військово-лікарської комісії Центрального госпіталю МВС України, наданого і позивачем і відповідачем у справі, слідує, що захворювання пов`язане, в першу чергу, з прогресуванням захворювання кульшових суглобів з 2008 року.

З протоколу засідання комісії Головного управління Національної гвардії України щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, що сталися після 01 січня 2014 року, від 29.06.2021 слідує, що відповідач вважає захворювання позивача триваючим, а встановлення 1 групи інвалідності у 2021 році – зміною встановленої раніше 2-ї групи інвалідності в грудні 2008 року.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.

Право, яке просить позивач захистити в даній справі, слідує зі змісту норм ч.1 та п.1 ч.2 ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з яких слідує, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання. При цьому одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби.

Зазначена норма містить виняток, щодо отримання одноразової грошової допомоги, визначений ст.16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Так відповідно до п.4 ст.16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», - якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов`язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми. У разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку із змінами, що відбулися, не здійснюється.

Зазначеною нормою обмеження виплати одноразової грошової допомоги пов`язане не із черговістю медичного огляду внаслідок якого встановлюється інвалідність (первинний чи повторний огляд), а – із черговістю встановлення та терміну встановлення інвалідності як факту.

Позивач не заперечує ніяким чином, що у 2008 році йому було вже встановлено інвалідність, у зв`язку з чим ним було отримано одноразову грошову допомогу. Позивач також не спростовує, і матеріалами справи підтверджується, що з часу первинного встановлення інвалідності позивачеві минув дворічний термін, адже, відповідно до поданої довідки від 02.06.2021 серії 12 ААБ №435464, позивачу встановлено першу групу інвалідності лише 31.05.2021.

Відтак для вирішення даної справи, суд висновує, що, в розумінні норм частин 1 та 2 ст.16 та п.4 ст.16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», первинним встановленням інвалідності позивачу є встановлення 2-ї групи інвалідності відповідно до довідки від 18.12.2008 серії КА-1 №008707, з якої слідує, що Київським міським центром медико-соціальної експертизи спеціалізованою травматологічною МСЕК позивачу з 15.12.2008 при первинному огляді було встановлено другу групу інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в ОВС.

Таким чином на позивача поширюється обмеження щодо отримання одноразової грошової допомоги, визначене п.4 ст.16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а оскаржена відмова відповідача щодо виплати такої допомоги – законна, а тому правомірна.

Даний висновок суду також узгоджується з позицією Верховного Суду щодо аналогічних правовідносин, відображеною у постанові від 15.07.2020 у справі №240/10153/19 та у постанові від 02.12.2020 у справі №1.380.2019.006957.

Зважаючи на зазначене вище, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

В задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Терлецька О.О.