Рішення № 102113924, 21.12.2021, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" грудня 2021 р. справа № 300/3552/21

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Остап`юка С.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання неправомірними дії та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

16.07.2021 ОСОБА_1 (надалі – позивач), в інтересах якого діє представник Олійник Я.М., звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі – відповідач) про визнання неправомірними дії щодо припинення виплат за понаднормовий стаж, як особі, яка отримала ядерну шкоду здоров`ю, відповідно до Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та статей 13, 49, 50, 51, 56, 57 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; зобов`язання відновити таку виплату за 20 років понаднормового стажу з жовтня 2017 року відповідно до частини другої статті 56 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та виплатити заборгованість.

Позивач позовні вимоги щодо предмету даного адміністративного позову обґрунтовує тим, що він є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2018 у справі №876/10603/17 скасовано постанову Косівського районного суду Івано-Франківської області від 05.10.2017 та прийнято нову постанову, якою його позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Косівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської обл., яка полягає у непроведенні перерахунку та виплаті призначеної ОСОБА_1 основної пенсії за віком не нижче розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та із її збільшенням на один процент заробітку за кожен рік роботи понад мінімальний стаж 20 років та зобов`язано здійснити відповідний перерахунок пенсії. Однак, відповідач з жовтня 2017 року припинив виконувати рішення суду від 24.01.2018 у справі №876/10603/17.

10.06.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою про здійснення перерахунку пенсії з її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад нормативний стаж відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Однак, відповідач відмовив йому у здійсненні такого перерахунку пенсії. Вважає дії відповідача щодо не проведення такого перерахунку та виплати неправомірними, а тому просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.07.2021 ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).

Відповідач направив суду відзив на позовну заяву із запереченнями щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погодився, із посиланням на відповідні норми права та твердження, а позивач відповідь на відзив.

Суд, розглянувши відповідно до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, дослідивши докази і письмові пояснення, викладених у заяві по суті справи, встановив наступне.

ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чонобильській АЕС у 1986 році (2 категорія), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 04.01.1993, виданого Івано-Франківською обласною державною адміністрацією, та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.

З 10.10.2016 позивачу призначено пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку як учаснику ліквідації наслідків на ЧАЕС відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" при загальному стажі 25 років 7 місяців 13 днів.

Постановою Косівського районного суду Івано-Франківської області від 05.10.2017 у справі № 347/1657/17, визнано неправомірними дії Косівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області недоплати пенсії ОСОБА_1 , особі, яка отримала ядерну шкоду здоров`ю, відповідно до Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та статтей, 13, 49, 50, 51, 56 та 57 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов`язано управління Косівське об`єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області перерахувати ОСОБА_1 державну пенсію відповідно до вимоги законодавства України, але не нижче прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, із збільшенням її на один відсоток заробітку за кожний рік понаднормово стажу відповідно до частини 2 статті 56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із 01 березня 2017 року та провести її виплату із врахуванням отриманих сум.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2018 у справі №876/10603/17 постанову Косівського районного суду Івано-Франківської області від 05.10.2017 скасовано та прийнято нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Косівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської обл., яка полягає у непроведені перерахунку та виплаті призначеної ОСОБА_1 основної пенсії за віком не нижче розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та із її збільшенням на один процент заробітку за кожен рік роботи понад мінімальний стаж 20 років. Зобов`язано Косівське об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської обл. здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_1 основної пенсії за віком:

у розмірі, не нижчому ніж розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 01.03.2017р.;

із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років, але не вище 75 процентів заробітку, згідно ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 01.03.2017р.;

провести виплату недоотриманих коштів у зв`язку з проведеним перерахунком з урахуванням виплачених сум пенсії. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

На виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2018 у справі №876/10603/17 відповідач провів перерахунок пенсії позивачу із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років, але не вище 75 процентів заробітку.

З 11.10.2017 відповідач розрахунок розміру пенсії позивачу здійснив відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням змін, внесених Законом України "Про внесення змін, внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 №2148-VІІІ, який становив 1 701,38 грн.

10.06.2021 представник позивача звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про поновлення виплати із жовтня 2017 року пенсійної надбавки за понаднормовий стаж відповідно до чинного з 24.01.2018 рішення Львівського апеляційного адміністративного суду у справі у справі №876/10603/17 у розмірі, передбаченому частиною 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідач листом від 06.11.2020 відмовив у проведенні перерахунку пенсії позивачу відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" , оскільки з 11.10.2017 виплата пенсії позивачу проводиться відповідно до норм Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та розрахована відповідно до статі 27 цього Закону.

Позивач, вважаючи таку відмову у перерахунку пенсії протиправною, звернувся до суду з даними адміністративним позовом.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 19 Конституція України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу приписів статті 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Конституція України є нормами прямої дії.

Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, умов проживання і трудової діяльності, соціального захисту потерпілого населення.

Статтею 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.

Тобто, вказаною нормою особам надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" або спеціальним Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Статтею 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій. Призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.

Пунктом 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 % заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (зміни внесено згідно із Законом №2148-VIII від 03.10.2017).

Отже, виходячи з наведених законодавчих приписів, для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, порядок обчислення стажу роботи має пільговий характер та визначений в частині другій статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Порядок перерахунку пенсій Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не встановлений, водночас, ознакам, передбаченим вказаною нормою, відповідає абзац 2 частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", зі змісту якого випливає, що за кожний повний рік страхового стажу понад установлений законом мінімальний трудовий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком, остання збільшується на 1 % визначеної законом її розрахункової величини.

Для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена в пункті другому статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи. Згідно з цим Законом вона дорівнює мінімальному розміру пенсії за віком, який згідно з абзацом 1 частини другої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" встановлений у розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Таким чином, особам, яким призначена пенсія на умовах, визначених положеннями Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1 % заробітку за рік.

Для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена у частині 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії з збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років, але не вище 75 % заробітку, згідно з частиною 2 статті 56 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

За таких обставин, відповідач безпідставно застосував до спірних правовідносин положення пункту 3 частини 2 розділу І Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії № 2148-VIII від 03.10.2017, тим самим неправомірно звузивши існуюче право позивача на соціальний захист, встановлене законом.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції, викладеній Верховним Судом в постановах від 6 лютого 2018 року в справі № 560/675/17, від 14 березня 2018 року в справі № 316/186316-а (2-а/316/133/16), від 15 травня 2018 року в справі № 565/1447/17, від 17 липня 2018 року в справі № 565/1211/17, від 24 липня 2018 року в справі № 565/1060/17, від 19.02.2020 в справі № 352/185/17.

Пунктом 13 розділу XV Прикінцеві положення Закону №1058-ІV передбачено, що в разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором. Порядок фінансування цих пенсій встановлюється відповідними законами.

Частиною другою статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.

Суд звертає увагу, що заява представника позивача від 10.06.2021, адресована пенсійному органу, містить чітке прохання про поновлення виплати пенсійної надбавки за понаднормативний стаж відповідно до чинного рішення суду від 24.01.2018 у справі №347/1657/17 у розмірі, передбаченому у частині другій статті 56 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Таким чином, заява від 10.06.2021 і є бажанням позивача щодо перерахунку пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням положень пункту 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 31.10.2019 у справі № 160/7699/18.

Суд встановив, що позивач звернувся 10.06.2021, тобто після змін у пункті 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", згідно яких перерахунок проводиться у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", однак, це не спростовує висновки суду зроблені вище, а саме, що для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, порядок перерахунку має пільговий характер, який визначений в пункті другому статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

З аналізу наведених норм діючого законодавства, слідує, що пенсіонер якому стаж обраховувався з урахування норм Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" може подати заяву про перерахунок пенсії на вище зазначених умовах, у будь-який момент, відповідно з моменту звернення, відповідач повинен перераховувати пенсію.

Зміни, внесені в частину 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", не звузили права пенсіонерів, які раніше не подавали таку заяву, а лише підтвердили вже існуючу умову для перерахунку, а саме бажання пенсіонера на проведення такого перерахунку, про що вже було зазначено у частині другій статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Будь-яких обмежень щодо подання такої заяви, або позбавлення права пенсіонера на подачу такої заяви, якщо вона не була подана до зазначених змін у статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у вищенаведених нормах не встановлено.

Відповідно до статті 44 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Водночас, суд зазначає, що відповідно до статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, днем звернення за перерахунком пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами. Право на перерахунок пенсії реалізується особою на підставі власного волевиявлення шляхом подання до органу Пенсійного фонду України відповідної заяви.

Згідно із частиною 4 статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною 3 статті 42 і частиною п`ятою статті 48 цього Закону, провадиться, зокрема, у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Як уже встановив суд, представник позивача Олійник Я.М., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернувся за перерахунком пенсії позивача 10.06.2021.

При цьому, суд звертає увагу, що і Порядок №22-1, і Закон №1058 передбачають право пенсіонера на звернення до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії як особисто, так і через уповноваженого представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої у порядку, визначеному законодавством.

Жодних доказів про те, що ОСОБА_1 особисто звертався до відповідача із такою заявою раніше зазначеної дати (10.06.2021), позивачем та його представником суду не подано.

Як наслідок, перерахунок пенсії позивачу слід проводити з 01.06.2021, а тому заявлені позовні вимоги в частині зобов`язання управління Пенсійного фонду провести перерахунок пенсії, з жовтня 2017 року, до задоволення не підлягають.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на вищенаведене суд дійшов висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області при нарахуванні пенсійного забезпечення позивачу протиправно не врахувало доплати за понаднормовий стаж в розмірі 1 проценту заробітку за кожен рік роботи понад 20 років, встановленого пунктом 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги докази, наявні в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення частково.

Судові витрати, які підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням положень частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вулиця Січових Стрільців, 15, місто Івано-Франківськ) здійснити з 01.06.2021 перерахунок та виплату ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) пенсії за віком відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", збільшивши пенсію на 1 відсоток заробітку за кожний повний рік страхового стажу понад 20 років, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційної адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Остап`юк С.В.