Ухвала суду № 102113858, 21.12.2021, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви в частині позовних вимог

"21" грудня 2021 р. справа № 300/7003/21

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Боршовський Т.І., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги № 0033831-1305-0903 від 13.10.2021, рішення про опис майна у податкову заставу (арешт) № 463/10/09-19-51-10-16 від 10.03.2020, акта опису майна № 5/51-10 від 11.03.2020 та зобов`язання до вчинення дій, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 08.11.2021 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, в якому просив суд: визнати протиправною та скасувати податкову вимогу № 0033831-1305-0903 від 13.10.2021 Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про нарахування та сплату податкового боргу в сумі 67089,55 грн., в тому числі: 63452,14 грн. податкового зобов`язання та 3637,41 грн. пені; зняти арешт з нерухомого майна.

Ухвалою суду від 15.11.2021 позовну заяву залишено без руху у зв`язку з невідповідністю вимогам статтей 160 та 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

На виконання зазначеної ухвали від 15.11.2021 ОСОБА_1 направив до суду заяву від 26.11.2021 про усунення недоліків позовної заяви, до якої долучив: позовну заяву від 26.11.2021, в необхідній кількості примірників, в якій уточнив відповідача у справі та зміст позовних вимог; квитанцію про доплату судового збору в розмірі 1816,00 грн.; належним чином засвідчені копії документів, долучених до позовної заяви; належним чином засвідчені копії паспорта позивача та реєстраційного номера облікової картки платника податків.

Так, відповідно до прохальної частини позовної заяви від 26.11.2021 ОСОБА_1 виклав позовні вимоги в новій редакції, згідно якої просить суд: визнати протиправною та скасувати податкову вимогу № 0033831-1305-0903 від 13.10.2021 Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про нарахування та сплату податкового боргу в сумі 67089,55 грн., в тому числі: 63452,14 грн. податкового зобов`язання та 3637,41 грн. пені; визнати протиправними і скасувати рішення про опис майна у податкову заставу (арешту) № 463/10/09-19-51-10-16 від 10.03.2020 (прийняте начальником управління ГУ ДПС в Івано-Франківській області Князевичем М.М.) та акт опису майна № 5/51-10 від 11.03.2020 (складений податковим керуючим ОСОБА_2 ); зобов`язати відповідача звільнити майно з податкової застави (арешту).

Таким чином, в позовній заяві від 26.11.2021 ОСОБА_1 додатково вказав нові позовні вимоги про визнання протиправними і скасування рішення про опис майна у податкову заставу (арешту) № 463/10/09-19-51-10-16 від 10.03.2020 та акта опису майна № 5/51-10 від 11.03.2020.

Ухвалою від 06.12.2021 суд продовжив позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви та зобов`язав позивача виправити недоліки позовної заяви у спосіб: подати до Івано-Франківського окружного адміністративного суду заяву про поновлення строку звернення до суду із зазначення поважних причин пропуску такого строку в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішення про опис майна у податкову заставу (арешт) № 463/10/09-19-51-10-16 від 10.03.2020 та акта опису майна № 5/51-10 від 11.03.2020.

На виконання зазначеної ухвали від 06.12.2021 ОСОБА_1 подав до суду заяву від 13.12.2021 про поновлення строку звернення до суду.

В заяві від 13.12.2021 про поновлення строку звернення до суду позивач зазначив, що 18.03.2020 під час дії карантину отримав від Калуського управління ГУ ДПС в Івано-Франківській області листа з рішенням про опис майна у податкову заставу (арешту) № 463/10/09-19-51-10-16 від 10.03.2020 та актом опису майна № 5/51-10 від 11.03.2020. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.04.2021 у справі № 300/644/20 за позовом ОСОБА_1 до Насташинської сільської ради Галицького району Івано-Франківської області, третя особа на стороні позивача без заявлення самостійних вимог: Державна регуляторна служба України ДРС в Івано-Франківській області, яким визнано протиправними і скасовано рішення Насташинської сільської ради Галицького району Івано-Франківської області від 05.06.2016 «Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» та рішення від 14.05.2018 «Про місцеві податки і збори», в частині встановлення податку на нерухоме майно. Вказане рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.04.2021 у справі № 300/644/20 набрало законної сили 07.06.2021. ОСОБА_1 зазначив, що після отримання 30.09.2021 рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.04.2021 у справі № 300/644/20, дійшов висновку, що після визнання рішення органу місцевого самоврядування незаконним, на підставі якого було нараховано податок на майно, відповідно всі дії, які були вчинені на підставі таких (незаконних) рішень, є теж неправомірними та підлягають скасуванню. За вказаних обставин, позивач вважає поважними причини пропуску строку звернення до суду з позовом в цій частині позовних вимог.

Досліджуючи обставини виконання позивачем вимог ухвали від 06.12.2021 щодо зазначення поважних причин пропуску строку звернення до суду в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішення про опис майна у податкову заставу (арешт) № 463/10/09-19-51-10-16 від 10.03.2020 та акта опису майна № 5/51-10 від 11.03.2020, суд вказує на таке:

За правилами частини першої статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною другою статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, з аналізу зазначених положень процесуального закону, законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.

Так, з огляду на зміст позовної заяви ОСОБА_1 зазначив, що 18.03.2020 отримав від Калуського управління ГУ ДПС в Івано-Франківській області листа з рішенням про опис майна у податкову заставу (арешту) № 463/10/09-19-51-10-16 від 10.03.2020 та актом опису майна № 5/51-10 від 11.03.2020.

В заяві від 13.12.2021 про поновлення строку звернення до суду позивач також підтвердив те, що 18.03.2020 дізнався про існування рішення про опис майна у податкову заставу (арешту) № 463/10/09-19-51-10-16 від 10.03.2020 та акт опису майна № 5/51-10 від 11.03.2020.

Натомість, ОСОБА_1 звернувся з цим позовом до суду через установу поштового зв`язку “Укрпошта” лише 06.11.2021, тобто через рік та сім місяців після того, як дізнався про існування вищевказаних рішення про опис майна у податкову заставу (арешту) № 463/10/09-19-51-10-16 від 10.03.2020 та акта опису майна № 5/51-10 від 11.03.2020.

Вирішуючи питання поважності причин пропуску строку звернення до суду, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі № 9901/32/20 вказала:

"...правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.

Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду".

Таким чином, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Щодо доводів ОСОБА_1 про те, що позивач отримав листа з рішенням про опис майна у податкову заставу (арешту) № 463/10/09-19-51-10-16 від 10.03.2020 та актом опису майна № 5/51-10 від 11.03.2020 під час дії карантину - 18.03.2020, то суд вказує на те, що запровадження карантинних обмежень не є тими обставинами, які позбавили позивача практичної можливості подати позов до суду. Доказів протилежного суду не подано.

Що стосується доводів позивача про те, що лише після отримання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.04.2021 у справі № 300/644/20 з відміткою про набрання законної сили, ОСОБА_1 дізнався про порушення свого права та вирішив звернутися з цим позовом до суду, то суд не може з ними погодитися.

В справі № 300/644/20 за позовом ОСОБА_1 до Насташинської сільської ради Галицького району Івано-Франківської області, третя особа на стороні позивача без заявлення самостійних вимог: Державна регуляторна служба України ДРС в Івано-Франківській області, позивач оскаржував рішення Насташинської сільської ради Галицького району Івано-Франківської області від 05.06.2016 «Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» та рішення від 14.05.2018 «Про місцеві податки і збори», в частині встановлення податку на нерухоме майно.

Таке рішення Насташинської сільської ради Галицького району Івано-Франківської області від 05.06.2016 не було підставою для прийняття рішення про опис майна у податкову заставу (арешту) № 463/10/09-19-51-10-16 від 10.03.2020 та дій контролюючого органу щодо складання акту опису майна № 5/51-10 від 11.03.2020.

Суд звертає увагу на те, що отримавши 18.03.2020 рішення про опис майна у податкову заставу (арешту) № 463/10/09-19-51-10-16 від 10.03.2020 та акт опису майна № 5/51-10 від 11.03.2020, як зазначив ОСОБА_1 в позовній заяві та в заяві від 13.12.2021 про поновлення строку звернення до суду, позивач в розумні строки не вчинив жодних активних дій з метою отримання від відповідача інформації про підстави прийняття рішення про опис майна у податкову заставу (арешту) № 463/10/09-19-51-10-16 від 10.03.2020 та складання акту опису майна № 5/51-10 від 11.03.2020, та, відповідно, не оскаржив такі рішення та акт до суду в передбачений частиною другою статті 122 КАС України шестимісячний строк. Будь-яких доказів протилежного разом із заявою від 13.12.2021 про поновлення строку суду не подано.

Вказані всі вище обставини (тривалість строку, який пропущений; не доведення наявності об`єктивно нездоланних факторів, які завадити вчасно звернутися до суду; пасивна поведінка позивача протягом цього строку), на думку суду, свідчать про те, що позивач мав всі ефективні правові можливості в розумний строк звернутися до суду для захисту свого порушеного права.

У рішенні від 03 квітня 2008 року у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини визнав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні в часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41).

Отже, обставини справи свідчать про пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до суду в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішення про опис майна у податкову заставу (арешт) № 463/10/09-19-51-10-16 від 10.03.2020 та акта опису майна № 5/51-10 від 11.03.2020, зобов`язання звільнити майно з податкової застави (арешту).

Таким чином, мотиви і аргументи, які вказані позивачем в заяві від 13.12.2021 щодо поновлення процесуального строку, не підтверджують дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом в згаданій вище частині позовних вимог та поважність причин його пропуску.

Згідно пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга статті 123 КАС України).

Таким чином, позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішення про опис майна у податкову заставу (арешт) № 463/10/09-19-51-10-16 від 10.03.2020 та акта опису майна № 5/51-10 від 11.03.2020, зобов`язання звільнити майно з податкової застави (арешту), потрібно повернути на підставі частини другої статті 123, пункту 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Щодо сплаченого судового збору за вказані позовні вимоги в сумі 1816.00 грн., то позивач може подати до суду заяву на повернення таких коштів.

Керуючись частиною другою статті 123, пунктом 9 частини четвертої статті 169, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Повернути позивачу позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішення про опис майна у податкову заставу (арешт) № 463/10/09-19-51-10-16 від 10.03.2020 та акта опису майна № 5/51-10 від 11.03.2020, зобов`язання звільнити майно з податкової застави (арешту).

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до Івано-Франківського окружного адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвалу суду може бути оскаржено в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.