
Україна
Донецький окружний адміністративний суд
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 грудня 2021 р. Справа№200/11906/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Куденкова К.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним рішення і зобов`язання вчинити певні дії,-
У С Т А Н О В И В:
У грудні 2020 року ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі – Селидовське УПФУ), в якому просить: - визнати протиправним рішення № 2249 від 18.11.2020 про відмову в призначенні пенсії у зв`язку з недосягненням пенсійного віку 55 років і скасувати його; - зобов`язати розглянути заяву від 12.06.2020 про призначення пенсії, застосувавши віковий ценз 50 років передбачений п. «б» ст. 13 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року 213-VІІІ, утримавшись від застосування вікового цензу 55 років передбаченого частиною 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2148-VІІІ.
Обґрунтовуючи позов ОСОБА_1 посилається на те, що на момент її звернення до відповідача із заявою від 12.06.2020 про призначення пенсії, вона мала право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно зі ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у редакції до внесення змін відповідно до Закону № 213- VІІІ, оскільки досягла віку 50 років і мала необхідних страховий стаж (загальний та спеціальний) стаж. При цьому, позивач посилається на рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020.
Селидовське УПФУ надало відзив на адміністративний позов, яким просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Вважає, що твердження позивача про призначення їй пенсії із застосуванням вікового цензу в 50 років, відповідно до п. «б-з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у редакції до Закону України від 02.03.2015 №213-VIII, є помилковими, оскільки при існуванні двох нормативно - правових актів, що унормовують одні і ті ж правовідносини, застосуванню підлягає той, що прийнятий пізніше. Таким чином усувається правова колізія щодо конкуренції правових норм в часі. Зазначає, що застосуванню в даному випадку підлягає саме пункт 2 частини 2 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у редакції Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21.12.2020 суддею прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, витребувано у відповідача докази.
Ухвалою суду від 21 грудня 2020 року зупинено провадження у справі провадження у справі № 200/11906/20-а за позовом ОСОБА_1 до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним рішення і зобов`язання вчинити певні дії - до набрання чинності рішенням Верховного Суду в зразковій справі № 360/3611/20.
Ухвалою суду від 23 листопада 2021 року поновлено провадження у справі № 200/11906/20-а за позовом ОСОБА_1 до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним рішення і зобов`язання вчинити певні дії. Замінено відповідача у справі № 200/11906/20-а Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області на його правонаступника Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі – ГУ ПФУ, відповідач).
Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши повідомлені сторонами обставини, дійшов наступних висновків.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується копією паспорта громадянина України НОМЕР_1 , виданого 12.08.1997.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26 серпня 2020 року у справі № 200/6564/20-а, яке набрало законної сили, задоволено позов ОСОБА_1 до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області. Визнано протиправним і скасовано рішення Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 16 червня 2020 року № 2140 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 . Зобов`язано Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) від 12.06.2020 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” із зарахуванням до пільгового стажу періодів роботи на Відокремленому підрозділі «Шахта 1-3 «Новогродівськ» Державного підприємства «Селидіввугілля» з 16.05.1996 року по 17.04.1997 року, з 29.12.2000 року по 25.10.2001 року, з 31.10.2008 року по 09.10.2011 року, на Відокремленому підрозділі «Технічний контроль якості вугілля» з 18.04.1997 року по 31.01.1999 року, з 01.12.2005 року по 30.10.2008 року, до страхового та пільгового стажу періоди роботи на Відокремленому підрозділі «Шахта 1-3 «Новогродівськ» Державного підприємства «Селидіввугілля» з 01.05.2010 року по 31.12.2010 року, з 01.04.2018 року по 30.04.2020 року.
За наслідками повторного розгляду заяви ОСОБА_1 від 12.06.2020 про призначення пенсії відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» Селидовське УПФУ прийняло оскаржуване рішення від 18.11.2020 № 2249 про відмову в призначенні пенсії.
Вказаним рішенням позивачу відмовлено в призначенні пенсії. Зазначено, що страховий стаж ОСОБА_1 складає 31 рік 08 місяців 06 днів, у тому числі стаж підземної роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах згідно з п. 2 ст.114 Закону № 1058 - 17 років 11 місяців 16 днів. Рішенням Конституційного суду від 23.01.2020 № 1-р/2020 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) ст. 13, ч. 2 ст. 14, п. б-г ст. 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ із змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VІІІ. На момент звернення положення Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” не визнавались такими, що не відповідають Конституції України та є неконституційними. За таких обставин відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку за нормами п. 2 ч. 2 ст.114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” у зв`язку з недосягненням пенсійного віку 55 років.
Спірні правовідносини виникли з приводу правомірності відмови в призначенні пенсії.
Приписами п. ч. 2 ст. 114 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон № 1058-IV), у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 50 років - по 31 березня 1965 року включно; 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року; 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року; 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року; 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року; 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року; 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року; 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року; 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року; 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року; 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року.
За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців у чоловіків і не менше 22 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків і не менше 23 років у жінок; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців у чоловіків і не менше 23 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років у чоловіків і не менше 24 років у жінок; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців у чоловіків і не менше 24 років 6 місяців у жінок.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.
Зазначене зменшення пенсійного віку для жінок застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.
3 жовтня 2017 року Верховною Радою України було ухвалено Закон № 2148-VIII, що доповнив Закон № 1058-ІV розділом XIV-1, який містить пункт 2 частини другої статті 114 такого змісту: «На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах».
За приписами статті 12 Закону № 1788-XII право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Натомість згідно з пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-XII в редакції, чинній до внесення змін Законом № 213-VІІІ, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджений Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Законом № 213-VІІІ, який набрав чинності з 1 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 50 років до 55 років.
Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII (пункт 1 рішення).
Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, у тому числі жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Рішенням № 1-р/2020 КСУ визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв`язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно КСУ встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.
У зв`язку із цим на час виникнення спірних правовідносин Закон № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 50 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених у рішенні КСУ).
Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах.
Велика Палата в постанові від 3 листопада 2021 року у справі № 360/3611/20 зазначила, що застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до дублікату квитанції № 0.0.1943884916.1 від 16.12.2020 позивачем сплачено судовий збір за подання позову в загальному розмірі 840,80 грн.
Частиною 1 ст. 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, стягненню на користь позивача підлягає 840,80 грн понесених судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 5-10, 19, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 255, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ідентифікаційний код 13486010; 84122, Донецька область, місто Слов`янськ, площа Соборна, будинок 3) про визнання протиправним рішення і зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним і скасувати рішення Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 2249 від 18.11.2020 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 у зв`язку з недосягненням пенсійного віку 55 років.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.06.2020 про призначення пенсії, із застосуванням вікового цензу 50 років передбаченого п. «б» ст. 13 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року 213-VІІІ, утримавшись від застосування вікового цензу 55 років передбаченого частиною 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2148-VІІІ.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області суму судових витрат у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 (вісімдесят) копійок.
Повне рішення суду складене 22 грудня 2021 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.О. Куденков
Судове рішення № 102112617, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 22.12.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 200/11906/20-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: