Рішення № 102112482, 22.12.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2021 р. Справа№200/13449/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Хохленкова О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до відповідача 1 Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, місто Слов`янськ, пл.Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010), відповідача 2 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, місто Слов`янськ, пл.Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 маючи право на призначення пенсії за віком 24.06.2021 року звернулась з заявою до управління Пенсійного фонду України за призначенням пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-ІУ “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”.

Управління ПФУ відмовило позивачу у призначенні пенсії зазначивши, що до страхового стажу, який дає право на пенсію за віком неможливо зарахувати періоди роботи з 03.08.1991 року по 29.03.1994 року у зв`язку з відсутністю дати наказу про прийняття на роботу.

Позивач вважає, що рішення Пенсійного фонду України Донецької області, прийнято без повного з`ясування усіх обставин справи, в зв`язку з чим є протиправним та таким, що підлягає скасуванню та просить суд

1. Скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати позивачу до страхового стажу роботи період роботи з 03.08.1991 року по 29.03.1994 року (записи трудової книжки 13 та 14).

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву позивача від 24.06.2021 року з врахуванням включеного страхового стажу роботи з 03.08.1991 року по 29.03.1994 року (записи трудової книжки 13 та 14), з часу звернення за призначенням пенсії.

У зв`язку з тим, що позовна заява була подана без дотримання вимог 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 3 листопада 2021 року позовна заява була залишена без руху.

Зазначеною ухвалою позивачу був встановлений строк для усунення недоліків шляхом надання до суду обґрунтування порушення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прав, свобод, інтересів позивача внаслідок прийняття Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області рішення; визначення кола відповідачів у справі та змісту позовних вимог щодо кожного з них.

Позивач виконав вимоги ухвали, тим самим усунувши недоліки позовної заяви.

Ухвалою від 26 листопада 2021 року суд відкрив провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 .

21 грудня 2021 року відповідач надав через канцелярію суду відзив на адміністративний позов, відповідно до якого просив суд відмовити в задоволені позовних вимог.

В обґрунтування зазначає, що відповідно до частини один статті 26 Закону №1058 починаючи з 1 січня 2021 року право на призначення пенсії за віком після досягнення пенсійного віку мають особи за наявності страхового стажу не менше 28 років.

Згідно наданих документів та по матеріалам відмовної пенсійної справи страховий стаж роботи позивача складає 26 років 10 місяців 08 днів.

При розгляді трудової книжки НОМЕР_2 від 05.02.1979 та наданих документів встановлено, що період з 03.08.1991 по 29.03.1994 не можливо зарахувати до стажу роботи, оскільки в даному запису відсутня дата наказу про прийняття на роботу, що не відповідає вимогам пункту 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Міністерством праці України, Міністерством юстиції України, Міністерством соціального захисту населення України наказом №58 від 29.07.1993, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за №110 «усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження)».

Отже, для зарахування вказаного періоду роботи ОСОБА_1 необхідно надати підтверджуючи довідки.

У зв`язку з цим, відповідач відмовляє позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , виданий Харківським РУ ГУ МВС УМВС України в місті Києві 26.08.1997 року, РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації згідно паспортних даних: АДРЕСА_2 . Згідно довідки № 01-19/199 від 24.06.2021 року ОСОБА_1 фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.6-9).

Відповідач 1, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, яке є юридичною особою код ЄДРПОУ 13486010, 84112, Донецька область, місто Слов`янськ, площа Соборна, 3 та суб`єктом владних повноважень.

Відповідач 2, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яке є юридичною особою код ЄДРПОУ 21910427, 49094, місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, 26 та суб`єктом владних повноважень.

ОСОБА_1 , 24.06.2021 року звернулась з заявою до управління Пенсійного фонду України за призначенням пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-ІУ “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”.

Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області своїм рішенням відмовило ОСОБА_1 в призначенні пенсії зазначивши, що до страхового стажу, який дає право на пенсію за віком неможливо зарахувати періоди роботи з 03.08.1991 року по 29.03.1994 року у зв`язку з відсутністю дати наказу про прийняття на роботу (а.с.17).

Згідно трудової книжки НОМЕР_2 ОСОБА_1 запис №13, 14 з якого вбачається, що позивач працювала на посаді головного адміністратора в Київській фірмі «Талант» з 03.08.1991 року по 29.03.1994 року. Зазначені записи застережені штампом та печаткою підприємства та підписом начальника відділу кадрів. Обидва записи виконані однією особою (а.с.10-16).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як передбачено частиною третьою статті 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно із преамбулою Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV) цей Закон розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Згідно із частиною першою статті 9 Закону №1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати, зокрема пенсія за віком.

Положеннями частин першої, другої та четвертої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності зазначеним Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

До 01.01.2004 порядок підтвердження стажу роботи був визначений статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ).

Частиною першою статті 62 Закону №1788-ХІІ передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі по тексту - Порядок №637).

Пунктом 1 Порядку №637 встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 3 Порядку №637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

З аналізу пунктів 1 та 3 Порядку №637 слід дійти висновку, що вказаний порядок застосовується у випадку відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи.

З рішення відповідача про відмову у зарахуванні періодів стажу (а.с.17) та відзиву на позовну заяву слідує, що підставою для відмови в зарахуванні до трудового стажу періоду роботи з 03.08.1991 року по 29.03.1994 року у зв”язку з відсутністю дати наказу про прийняття на роботу.

Суд наголошує, що відповідач не посилається на відсутність запису про прийняття на роботу в трудовій книжці чи на наявність певних неточностей у записі. Єдиною обставиною для відмови в зарахуванні до трудового стажу періоду роботи з 03.08.1991 року по 29.03.1994 року є відсутність дати наказу про прийняття на роботу.

В період роботи позивача діяв Порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, який визначався Інструкцією, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР з праці та соціальних питань від 20.06.1974 №162 (далі - Інструкція №162), яка втратила чинність на підставі Наказу Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993.

Відповідно до абз.3 підпункту 2.3. пункту 2 Інструкції №162 передбачалося, що "записи производятся аккуратно, перьевой или шариковой ручкой, чернилами черного, синего или фиолетового цвета" (мовою оригіналу), анологічні положення містить абзац 3 пункту 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України №58 від 29.07.1993, де передбачено, що записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Варто зазначити, що відповідач взагалі не наводить посилань щодо того, які вимоги чинного, на той час, законодавства не дотримано при заповненні трудової книжки позивача.

Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, а неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком, на загальних підставах.

Наведене в повній мірі узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові №687/975/17 від 21.02.2018.

Суд зауважує, що трудовим законодавством України не передбачено обов`язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести і негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.

Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії (зарахування певного періоду) є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

За загальним правилом, формальні неточності у документах не можуть бути підставою для обмеження особи у реалізації її права на соціальний захист шляхом призначення пенсії.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року у справі №638/18467/15-а.

За таких обставин, суд приходить до висновку про неправомірність прийнятого рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області на підставі заяви ОСОБА_1 від 24.06.2021 року про відмови у призначенні пенсії та таке рішення підлягає скасуванню.

Таким чином, на підставі наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, судовий збір у розмірі 908 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд –

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до відповідача 1 Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, місто Слов`янськ, пл.Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010), відповідача 2 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, місто Слов`янськ, пл.Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до страхового стажу роботи період роботи з 03.08.1991 року по 29.03.1994 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, місто Слов`янськ, пл.Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 24.06.2021 року з врахуванням включеного страхового стажу роботи з 03.08.1991 року по 29.03.1994 року (записи трудової книжки 13 та 14), з часу звернення за призначенням пенсії.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, місто Слов`янськ, пл.Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суму судового збору в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень.

Повний текст рішення складено та підписано суддею головуючим 22 грудня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Хохленков