Рішення № 102112409, 20.12.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2021 р. Справа№200/10427/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Толстолуцької М.М. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, юридична адреса: 84116, Донецька обл., м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якій просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Донецькій області від 29.04.2021 №051330002362 «Про відмову у призначенні пенсії за віком» прийняте щодо позивача, зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.04.2021 №051330002362 про призначення пенсії за віком із зарахуванням періодів роботи з 02.11.1979 по 18.01.1988.

Ухвалою суду від 25 серпня 2021 року позовну заяву залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали, шляхом надання суду належним чином засвідчених копій документів для відповідача; позовної заяви оформленої у відповідності до вимог статті 161 КАС України, а саме: з зазначенням вірної адреси відповідача відповідно до інформації наявної у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємств та громадських формувань (у двох примірниках).

07 вересня 2021 року засобами поштового зв`язку позивачем надано суду належним чином засвідчені копії документів для відповідача.

Ухвалою суду від 10 вересня 2021 року продовжено позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви – протягом 5 (п`яти) днів з дня отримання даної ухвали.

На виконання зазначеної ухвали суду, позивачем 18 жовтня 2021 усунуто визначені недоліки.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

З огляду на вищевикладене справа розглядається судом в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.

Згідно з нормами статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Щодо позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 28.04.2021 вона звернулась до Торецького ОУ ПФУ Донецької області з заявою про призначення пенсії за віком. Рішенням про відмову у призначенні пенсії від 29.04.2021 №05133002362, не зараховано до страхового стажу період з 02.11.1979 по 18.01.1988, оскільки є виправлення в даті наказу про прийом на роботу. Просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надало суду відзив на адміністративний позов, в якому заперечило проти задоволення зазначених вимог позивача, просило у задоволенні його позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Так, у наданому відзиві на позовну заяву зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звернулась до Торецького ОУ ПФУ Донецької області із заявою-анкетою застрахованої особи для внесення даних в Реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкеового державного соціального страхування для автоматичного призначення пенсії відповідно до ч.1 ст. 26 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV. Рішенням №051330002362 від 29.04.2021 ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні пенсії за віком за відсутності необхідного страхового стажу. Зазначив, що у трудовій книжці, наявній в матеріалах пенсійної справи, в даті наказу про прийом на роботу мається виправлення, тому у ГУ ПФУ відсутні достатні правові підстави для зарахування до страхового стажу періоду роботи позивача з 02.11.1979 по 18.01.1988. Довідки №772/01-44, 773/01-44 від 18.06.2021, які долучені позивачем до позовної заяви на підтвердження спірного періоду роботи, видані державним архівом так званої «ДНР» діяльність якого не здійснюється у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та Законами України.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

Позивач – ОСОБА_1 , громадянка України ІНФОРМАЦІЯ_2 , є особою, що претендує на призначення пенсії за віком.

Відповідач – Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010) є суб`єктом владних повноважень – органом виконавчої влади, основним завданням якого, згідно вимог чинного законодавства, зокрема, є реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення.

Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 на управління покладені повноваження, зокрема, щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії, щомісячного довічного грошове утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат відповідно до законодавства; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством (підпункти 7,8 пункту 4 Положення).

28.04.2021 ОСОБА_1 звернулась до Торецького ОУ ПФУ Донецької області із заявою-анкетою застрахованої особи для внесення даних в Реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкеового державного соціального страхування для автоматичного призначення пенсії відповідно до ч.1 ст. 26 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV.

29.04.2021 рішенням про відмову у призначенні пенсії №051330002362 відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

Вказано, що за доданими документами до страхового стажу не зараховано період з 02.11.1979 по 18.01.1988, оскільки виправлення в даті наказу про прийом на роботу /а.с.9/.

Трудова книжка ОСОБА_1 , серії НОМЕР_2 , містить, зокрема наступні записи:

запис №3 – 02.11.1979 прийнята в Донецьку фабрику іграшок (нак. №18/к від 01.11.79);

запис №6 – 18.01.1988 звільнена за власним бажанням ст. 38 КЗпП України (нак. №17 від 02.10.1988) /а.с.10-15/.

Із встановлених обставин вбачається, що між позивачем та відповідачем, як фізичною особою та суб`єктом владних повноважень, виник публічно-правовий спір у сфері соціального захисту з приводу правомірності відмови у призначенні пенсії.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно із ч. 1 ст. 56, ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3, 20 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

З матеріалів справи встановлено, що до страхового стажу не зараховано період роботи з 02.11.1979 по 18.01.1988 в Донецькій фабриці іграшок оскільки в трудовій книжці в даті наказу на прийом на роботу є виправлення.

Порядок ведення трудових книжок, був урегульований «Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 року № 162 та «Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58.

Згідно з п. 2.3 Інструкції № 162, всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільненні - в день звільнення мають точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

У п. 2.4 Інструкції № 58, зокрема, зазначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилами чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

При цьому, обов`язок щодо внесення записів до трудової книжки покладається на роботодавців, що виключає провину особи, яка бажає призначити пенсію, у недоліках таких записів.

Крім того, судом взято до уваги зміст положень Порядку № 637, відповідно до п. 1 якого основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність (п.4).

Суд зазначає, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.

Також, позивачем разом із заявою про призначення пенсії були надані архівні довідки №772/01-44, 773/01-44 від 18.06.2021 про підтвердження періоду роботи з 02.11.1979 по 18.01.1988.

Щодо посилання відповідача у спірному рішенні, що довідки надані непідконтрольною українській владі територією, суд враховує наступне.

В даному випадку позивач не може бути позбавлений свого права, що стосується предмету позову через неможливість перевірки достовірності пільгового характеру роботи, у зв`язку з знаходженням підприємств на території, непідконтрольній Українській владі та не перереєстрації його на території підконтрольній Українській владі.

Також, суд зазначає, що підстав вважати наведені в довідці та трудовій книжці відомості недостовірними, відповідачем не наведено.

Крім того, Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі «Ковач проти України» від 7 лютого 2008 року, п.59 рішення у справі «Мельниченко проти України» від 19 жовтня 2004 року, п.50 рішення у справі «Чуйкіна проти України» від 13 січня 2011 року, п.54 рішення у справі «Швидка проти України» від 30 жовтня 2014 року тощо).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

Відповідно до частини 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Окрім цього, трудовий стаж позивач набув, працюючи в період, коли територія м. Горлівки перебувала під контролем української влади, і підприємство, на якому працював позивач, також було утворено відповідно до законодавства України.

Враховуючи записи у трудовій книжці та докази, що наявні в матеріалах справи, у сукупності, суд зазначає, що період роботи з 02.11.1979 по 18.01.1988 підлягає зарахуванню до старховог стажу позивача, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що відповідач, відмовляючи у зарахуванні спірного періоду діяв не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Судом враховано, відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, правову позицію викладену Верховним Судом в постановах від 06.02.2018 у справі №677/277/17 (провадження №К/9901/1298/17), від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а (провадження № К/9901/2310/18).

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно наявних матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до адміністративного суду було сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Нормами частини першої статті 139 КАС встановлено, що при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір у розмірі 908,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 263, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, юридична адреса: 84116, Донецька обл., м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №051330002362 від 29.04.2021 «Про відмову у призначенні пенсії за віком» прийнято щодо ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.04.2021 про призначення пенсії із зарахуванням до страхового стажу періоду роботи з 02.11.1979 по 18.01.1988.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

Повний текст рішення складено та підписано 20 грудня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя М.М. Толстолуцька