Ухвала суду № 102111084, 01.12.2021, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2-п/759/131/21

ун. № 759/13586/15-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2021 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Миколаєць І.Ю.,

при секретарі Фітяк Є.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ :

15.11.2021 р. ОСОБА_1 звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з заявою про перегляд заочного рішення у вищезазначеній справі.

Своєю заявою про перегляд заочного рішення відповідач просить рішення скасувати та призначити справу до розгляду у загальному порядку посилаючись на факти неявки відповідача у судове засідання із поважних причин - не отримання судових повісток. Про докази, що мають істотне значення для вирішення справи не повідомляє. Однак вважає, що рішення підлягає скасуванню з підстав відсутності належних доказів наявності заборгованості у відповідача.

У судове засідання сторони не з`явились.

Розглянувши заяву про перегляд заочного рішення, поновивши строк на звернення із заявою, дослідивши матеріали справи суд вважає, що заява задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що заочним рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 21.06.2017 року у цивільній справі № 759/13586/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 49.28/21/С-П-05 укладеним 11.10.2005 р., вимоги позивача, задоволено (а.с.161-164). Судом вирішено: "Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (МФО 380236, ЄДРПОУ 34047020, р/р НОМЕР_1 ) заборгованість за кредитним договором № 49.28/21/С-П-05 укладеним 11.10.2005 р. між ВАТ «Кредитпромбанк» ТА ОСОБА_1 у розмірі 8 963 172,83 грн., з яких: сума заборгованості за кредитом - 4 310 835,29 грн.; сума заборгованості за відсотками -3 652 974,20 грн.; пеня -908 512,13 грн.; сума за ставкою 3% від простроченої заборгованості по тілу - 9 355,71 грн.; сума за ставкою 3% від простроченої заборгованості по процентам - 81 495,50 грн. Стягнути ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 3654,00 грн."

Відповідно до ст.288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з"явився у судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Тобто, необхідним є одночасна наявність трьох обставин: неявка відповідача у судове засідання і неповідомлення про причини неявки (або неявка відповідача у судове засідання, або не повідомлення про причини неявки); не подача відзиву з поважних причин; наявність доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, тобто таких доказів, які не досліджувались судом при ухваленні заочного рішення, однак існували на цей час.

Встановлено, що на час розгляду справи, відповідач був зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 . Поштова кореспонденція направлялась судом за місцем реєстрації відповідача. 26.11.2016 р. членом сім`ї відповідача була отримана судова повістка (а.с. 109, т.1), інші судові повістки повертались за закінченням терміну їх зберігання. Відповідачем отримано рішення суду за його заявою 08.11.2021 р.

Приймаючи рішення про ухвалення заочного рішення, суд керувався як підставами можливості ухвалення такого рішення у відповідності до п.1 ч.3 ст.223. ч. 1 ст. ст.280 ЦІІК України, які передбачають можливість ухвалення заочного рішення за належного повідомлення про час та місце проведення судового засідання: відсутності учасника справи, якщо поважність причини неявки не встановлена; за відсутності відзиву; за відсутності заперечень щодо заочного розгляду справи; так і процесуальними строками для ухвалення рішення. Тобто визначальним моментом заочного розгляду справи є лише належне повідомлення відповідача.

Судом, який ухвалював рішення, визначено пріоритетним право позивача на захист його інтересів, способом, визначеним ст.4 ЦПК України із застосуванням принципу диспозитивності, визначеним ст. 11 ЦПК України, над обставинами не явки відповідача та/або його представника.

Рішенням ЄСПЛ у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 року зазначено, що в силу вимог ч. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст.6 даної Конвенції. Крім того, в своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

В рішеннях Європейського суду з прав людини по справі «Пономарьов проти України ( заява №3236/03) вказано: " ... сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження ( mutatis mundis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява №8371/02. п. 27. рішення від 26 квітня 2007 року та «Трух проти України», заява №50966/99, від 14 жовтня 2003 року)".

Щодо третьої обов`язкової обставини, яку суд повинен встановити при розгляді заяви про скасування заочного рішення. Відповідач не повідомляє суд і не посилається на будь-який новий доказ, що має суттєве значення для правильного вирішення справи, як того вимагає ст.288 ЦПК України. Одне лише посилання на свої заперечення проти доводів позовної заяви не є тією обов`язковою обставиною, яку суд повинен встановити при розгляді заяви про скасування заочного рішення, а саме доказом, який має істотне значення для правильного вирішення справи.

Слід зазначити, що кожна сторона, маючи обсяг прав, розпоряджається ними щодо предмета спору на власний розсуд, а суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, які беруть участь у справі (диспозитивність цивільного судочинства - ст.11 ЦПК України).

Ухвалюючи рішення, суд зважив на наявність доказів в обґрунтування тих вимог, які просив задовольнити позивач, встановив правовідносини сторін, які випливають із встановлених обставин та надав їм відповідну правову оцінку. Інша оцінка таких правовідносин не є метою розгляду заяви про скасування заочного рішення та не може бути підставою його скасування.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що підстав для скасування заочного рішення суду та призначення справи до розгляду в загальному порядку немає.

Керуючись ст.ст. 287-289 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, залишити без задоволення.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає. Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України впродовж тридцяти днів. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати проголошення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду , при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.

Суддя І.Ю.Миколаєць