Ухвала суду № 102110981, 21.12.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

21 грудня 2021 року Справа 160/25811/21

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бухтіярова М.М., перевіривши матеріали позовної заяви Приватного підприємства «ВОСХОД» до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та скасування наказів,-

ВСТАНОВИВ:

16 грудня 2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства «ВОСХОД» до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, в якій позивач просить визнати протиправними дії відповідача та скасувати накази:

- № 4-8055/15-20-СГ від 03.08.2020 р., яким було затверджено документацію із землеустрою і надана земельна ділянка у власність ОСОБА_1 площею 1,2500 га, в т.ч. пасовища (на складах шлаку доменних відвалів) із земель сільськогосподарського призначення з кадастровим номером № 1221855500:02:001:0684;

- № 4-8051/15-20-СГ від 03.08.2020 р., яким було затверджено документацію із землеустрою і надана земельна ділянка у власність ОСОБА_2 площею 2,0000 га, в т.ч. пасовища (на складах шлаку доменних відвалів) із земель сільськогосподарського призначення з кадастровим номером № 1221855500:02:001:0683;

- № 4-8043/15-20-СГ від 03.08.2020 р., яким було затверджено документацію із землеустрою і надана земельна ділянка у власність ОСОБА_3 площею 2,0000 га, в т.ч. пасовища (на складах шлаку доменних відвалів) із земель сільськогосподарського призначення з кадастровим номером № 1221855500:02:001:0682;

- № 4-8046/15-20-СГ від 03.08.2020 р., яким було затверджено документацію із землеустрою і надана земельна ділянка у власність ОСОБА_4 площею 2,0000 га, в т.ч. пасовища (на складах шлаку доменних відвалів) із земель сільськогосподарського призначення з кадастровим номером № 1221855500:02:001:0685;

- № 4-8048/15-20-СГ від 03.08.2020 р., яким було затверджено документацію із землеустрою і надана земельна ділянка у власність ОСОБА_5 площею 2,0000 га, в т.ч. пасовища (на складах шлаку доменних відвалів) із земель сільськогосподарського призначення з кадастровим номером № 1221855500:02:001:0681.

Крім того, у вказаній позовній заяві позивач висловив клопотання, в якому просив суд розглянути позовну заяву за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.12.2021 цій позовній заяві присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 160/25811/21 та дана адміністративна справа розподілена судді Бухтіяровій М.М.

Згідно з ч.1, ч.2 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов Приватного підприємства «ВОСХОД» подано без додержання вимог, встановлених ст.160, ст.161 КАС України.

Так, відповідно до п.2 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Проте, в порушення вимог п.2 ч.5 ст.160 КАС України у позовній заяві позивачем не зазначено свою офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти, оскільки це обов`язкові реквізити позовної заяви.

Відповідно до п.4 ч.5 ст.160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Згідно з ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Суд зазначає, що обов`язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України. Суд також зауважує, що цей обов`язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.

При цьому, відповідно до ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч.1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.

Водночас, позовні вимоги про визнання протиправними дій заявлені без дотримання вимог ч.1 ст.5 КАС України.

Так, прохаючи суд про визнання протиправними дій відповідача, позивачем взагалі не зазначено дій, з якими не погоджується та які просить визнати протиправними, отже такі вимоги є неконкретизованими. Наведене унеможливлює чітко ідентифікувати, яких саме дій відповідача стосуються заявлені позовні вимоги. Водночас, суд позбавлений можливості визначати зміст позовних вимог замість позивача на власний розсуд. Що, в свою чергу, свідчить про абстрактність та невизначеність цих позовних вимог, тому є необхідність в їх конкретизації.

За наведених обставин, позивачу слід подати уточнену позовну заяву, в якій зазначити свою офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти та викласти в ній позовні вимоги у відповідності до ч.1 ст.5 КАС України, а також подати копію цієї уточненої позовної заяви відповідно до кількості осіб, що беруть участь у справі, оскільки відповідно до ч.1 ст.161 КАС України до позовної заяви додаються її копії відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч.1 ст.161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Згідно з ч.1 ст.94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

За приписами ч. 2, ч. 4, ч. 5 ст. 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Суд звертає увагу на те, що статтею 94 КАС України визначено загальні вимоги щодо оформлення письмових доказів, до яких належать документи, та передбачено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Згідно з наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01.07.2020 р. № 144 з 1 вересня 2021 року набрав чинності національний стандарт ДСТУ 4163:2020 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів».

Відповідно до пункту 5.26 ДСТУ 4163:2020 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів» відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки «Для копій».

Також, у документах, що їх оформлюють на двох і більше сторінках, згідно з пунктом 4.5 ДСТУ 4163:2020, реквізити 21 (відмітка про наявність додатків), 22 (підпис), 23 (відбиток печатки), 24 (віза документа), 25 (гриф погодження (схвалення) документа), 26 (відмітка про засвідчення копії документа), 27 (відомості про виконавця документа) - проставляють після тексту документа (20), а реквізити 29 (відмітка про виконання документа), 30 (відмітка про надходження документа до юридичної особи) – на нижньому полі першої сторінки документа.

Однак, позивачем не в повному обсязі дотримано вищевказаних вимог при засвідчені копій документів, оскільки до позовної заяви для суду та до примірника позовної заяви для відповідача долучено документи, згідно із переліком, частково (вибірково) засвідчених належним чином, а саме: лист ПП «Восход» від 13.10.2021 №112, лист Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 08.01.2020 №П-3396/0-0.13-25/6-20, Агрохімічний паспорт поля, земельної ділянки, Детальний план частини території Радушненської селищної ради, Висновок від 03.09.2019 №4/11-132, лист Міністерства юстиції України від 08.07.2020 №1089-20, Висновок експерта №1089-20, наказ Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 06.08.2020 р., лист Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 10.11.2020 №29-4-0.61-7597/2-20, лист Держгеокадастру від 16.09.2020, лист ПП «Восход» від 24.06.2020 №52, лист ПП «Восход» від 13.07.2020 №56, лист Криворізької районної державної адміністрації від 01.02.2021, лист Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 17.11.2020 №9-4-0.221-7749/2-20, заява від ОСОБА_5 , лист Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 11.01.2021, лист ПП «Восход» від 29.11.2021 №130, свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю, договір про надання адвокатських послуг №27/1-2020, – не містять дати засвідчення копії документа, тому не є належним чином засвідченими.

Крім того, долучені до позовної заяви відповідачу накази Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 03.08.2020 №4-8055/15-20-СГ, №4-8051/15-20-СГ, №4-8043/15-20-СГ, №4-8046/15-20-СГ, №4-8048/15-20-СГ, від 09.06.2020 р. №4-7727/15-20-СГ та №4/7728/15-20-СГ взагалі не містять відмітки про засвідчення, тобто не засвідчені в установленому порядку.

Суд зазначає, що копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку, тому кожний аркуш поданої в копії документу повинен відповідати вимогам, викладеним у ст.94 КАС України та Вимогам до оформлювання документів ДСТУ 4163-2020, чинного з 01 вересня 2021 року.

З огляду на викладене, позивачеві необхідно надати копії належним чином засвідчених в установленому порядку наведених судом документів, долучених в якості додатків до позову, у відповідності до кількості учасників справи.

Також, частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Сплата судового збору за подання адміністративного позову, в силу положень частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з позовом.

Суд зазначає, що обов`язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов`язків, передбачених законами України, у зв`язку з чим, безпідставне звільнення від його сплати окремих осіб може свідчити про надання одній із сторін незаконної переваги перед іншою.

Згідно з ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначений Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. № 3674-VI.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до положень Закону України «Про Державний бюджет України» на 2021 рік встановлено з 1 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 2270,00 грн.

За змістом приписів п.3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем, судовий збір становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 2270,00грн.

Відповідно до ч.3 ст. 6 цього Закону за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як вбачається з позовної заяви, позивачем заявлено 5 (п`ять) позовних вимог немайнового характеру, відтак судовий збір становить 11350,00грн. (2270,00грн. х 5).

На підтвердження сплати судового збору у даній справі позивачем до позовної заяви долучено платіжне доручення №3349 від 22.10.2021 р. про сплату судового збору на суму 2270,00грн. та платіжне доручення №3802 від 29.11.2021 р. про сплату судового збору на суму 9080,00грн.

Водночас, відповідно до довідки начальника відділу аналітики та судової статистики Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.12.2021 №810 платіжне доручення №3349 від 22.10.2021 р. прикріплено та обліковується у КП «ДСС» за адміністративною справою №160/20183/21, яка перебуває в провадженні судді Боженко Н.В.

Судом встановлено, що первинно позивач звертався з цією позовною заявою до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, проте ухвалою суду від 03.12.2021 р. у справі №160/20183/21 позовну заяву Приватного підприємства «ВОСХОД» до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та скасування наказів повернуто позивачеві.

Згідно з п.2 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Отже, у зв`язку із поверненням позовної заяви Приватного підприємства «ВОСХОД» у справі №160/20183/21, позивач може скористатися правом на повернення сплаченого у цій справі судового збору в порядку приписів п.2 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір».

Таким чином, зважаючи на те, що відповідно до платіжного доручення №3349 від 22.10.2021 р. сплачено судовий збір на загальну суму 2270,00грн. саме у справі №160/20183/21 і саме за цією справою воно прикріплене та обліковується у КП «ДСС», і може бути в подальшому використане позивачем для повернення сплаченого відповідно до нього судового збору в порядку приписів п.2 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», вважати таке платіжне доручення належним підтвердженням сплати судового збору за подання позовної заяви у справі, що розглядається, неможливо.

З урахуванням викладеного, судом встановлено, що судовий збір за подання позовної заяви ПП «ВОСХОД» у цій справі сплачено не у повному обсязі.

За таких обставин, позивачеві слід доплатити судовий збір у даній справі та надати суду документ про сплату судового збору за подання цієї позовної заяви на суму 2270,00грн. в установленому порядку.

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно із ч.1, абз.1 ч.2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 6 ст. 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Таке законодавче обмеження строку, протягом якого особа може звернутися до суду, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Необхідно зазначити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28 березня 2018 року у справі №809/1087/17, від 22 листопада 2018 року у справі №815/91/18, від 26 лютого 2020 року у справі №826/14417/18.

Крім того, слід зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Отже, у розумінні положень ст.122, ст.123 КАС України у визначенні моменту виникнення права на позов має значення, коли особа дізналася про факт порушення свого права, інтересу або коли вона повинна була дізнатись про це. При цьому, обов`язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений на позивача.

Як слідує з позовної заяви, позивач не погоджується з наказами відповідача № 4-8055/15-20-СГ від 03.08.2020, № 4-8051/15-20-СГ від 03.08.2020, № 4-8043/15-20-СГ від 03.08.2020, № 4-8046/15-20-СГ від 03.08.2020 та № 4-8048/15-20-СГ від 03.08.2020.

При цьому, з позовних матеріалів встановлено, що згідно із листом №29-4-0.332-5366/2-20 від 10.08.2020 Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області надало інформацію відповідно до додатку на 15 арк. на запит адвоката від 04.08.2020 щодо копій прийнятих наказів стосовно підстав поділу земельної ділянки з кадастровим номером 1221855500:02:001:0648.

Лист №29-4-0.332-5366/2-20 від 10.08.2020 Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області отримано адвокатом 13.08.2020, відтак, з того часу позивач був обізнаний про порушення своїх прав та інтересів.

Про обізнаність позивача з існуванням наказів №4-8055/15-20-СГ від 03.08.2020, № 4-8051/15-20-СГ від 03.08.2020, № 4-8043/15-20-СГ від 03.08.2020, №4-8046/15-20-СГ від 03.08.2020 та № 4-8048/15-20-СГ від 03.08.2020 свідчить також лист Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 16.09.2020 №29-28-0.193-9370/2-20, отриманий адвокатом ПП «Восход» 09.10.2020, згідно з відміткою на поштовому конверті.

Враховуючи приписи абз.1 ч.2 ст.122 КАС України та зважаючи на те, що про оскаржувані накази позивачу вперше стало відомо з листа Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 10.08.2020 №29-4-0.332-5366/2-20, отриманий позивачем 13.08.2020, останнім днем звернення до суду з позовом про оскарження цих наказів є 15.02.2021 року.

Водночас, з цими позовними вимогами позивач звернувся до суду лише 16.12.2021 (згідно із штемпелем вхідної кореспонденції канцелярії суду на позовній заяві), тобто із значним пропуском строку звернення до суду, встановленого приписами ч.2 ст.122 КАС України.

Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій позивач самостійно визнає пропуск ним цього строку та зазначає, що такий пропуск відбувся з поважних причин, а тому пропущений строк підлягає поновленню. В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду позивачем зазначено, що про оскаржувані накази позивачу стало відомо з листа від 13.08.2020 №29-4-0.332-5366/2-20 на запит адвоката від 04.08.2020. Водночас, на дату винесення відповідачем оскаржуваних наказів від 03.08.2020 діяло рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2020 у справі №160/994/20, яким суд зобов`язав відповідача затвердити проект відводу земельної ділянки ПП «Восход» з кадастровим номером №1221855500:02:001:0648 площею 9,25 га, скасував наказ відповідача від 20.12.2019 про відмову у затверджені документації та зобов`язав відповідача передати земельну ділянку позивачу в оренду під фактичним розміщенням споруди шлаку доменного, власником якого був і є позивача. Таке рішення суду вступило в законну силу 09.07.2020. З того часу позивач намагався змусити відповідача виконати рішення суду. Державним виконавцем у ВП №62036775 неодноразово відносно відповідача виносились приписи, а 18.08.2020 була винесена постанова про накладення штрафу на керівника Держгеокадастру за невиконання рішення суду. Проте, з боку ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області залишилось невиконаним рішення судів по справі №160/994/20, натомість були прийняті оспорювані у цій справі накази. За цим фактом були порушені кримінальні справи. Крім цього, адвокатом ПП «Восход» були ініційовано скарги до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру на керівництво відповідача. Задля з`ясування підстави таких дій по незаконній передачі земельної ділянки стороннім особам адвокатом позивача неодноразово ініційовані запити до відповідача, в тому числі від 07.12.2020 з метою отримання відповіді разом із наказами від 03.08.2020 для їх оскарження в суді. Поряд з цим, позивачем до Колегії з розгляду скарг протидії корупції Міністерства юстиції України оскаржувались дії державного реєстратора Виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області Сучкової Т.Ф. щодо викрадення та знищення з Реєстру речових прав на нерухоме майно власності позивача (склад шлаку доменного, розташованого на території земельної ділянки з кадастровим номером №1221855500:02:001:0648), і наказом Міністра юстиції від 30.12.2020 №4579/5 скасовані незаконні рішення державного реєстратора Сучкової Т.Ф. від 02.07.2020 №52932511, 52932660 та підтверджено право власності на нерухоме майно за позивачем. Позивачем також зауважено, що відносно ОСОБА_6 в подальшому було розпочато кримінальне провадження, у якому постановою від 16.08.2021 ПП «Восход» було визнано потерпілою особою і наразі триває слідство. При цьому, державним реєстратором Сучковою Т.Ф. оскаржено до суду наказ від 30.12.2020 №4579/5 і наразі справа №160/1632/21 на розгляді у Верховному Суді. А 21.10.2021 в Колегії з розгляду скарг протидії корупції Міністерства юстиції України була повторно розглянута скарга ПП «Восход» від 20.08.2020, за результатом якого наказ від 30.12.2020 №4579/5 залишено в силі. Таким чином, саме з 21.10.2021 року, на переконання позивача, у нього знову з`явилось право на користування земельною ділянкою, яка була подрібнена відповідачем та передана у власність 03.08.2020 невідомим особам. Тож, починаючи з дати, коли стала відома інформація з листа відповідача від 13.08.2020 р. №29-4-0.332-5366/2-20 про передачу стороннім особам земельної ділянки, позивач намагався з`ясувати підстави для такого рішення, складав адвокатські запити, отримував відповіді, оскаржував незаконні дії державного реєстратора Сучкової Т.Ф. в Міністерстві юстиції України, оскаржував до Верховного Суду України рішення по справі №160/1632/21, зобов`язував своїми вимогами відповідача виконати рішення судів, листувався з державними виконавцями, державними органами, самим відповідачем, поновлював право власності на нерухоме майно, щоб довести в судовому засіданні про незаконні дії відповідача з приводу винесення ним протиправних наказів від 03.08.2020 р. Позивач вважає, що наведені причини пропуску строку звернення до адміністративного суду, вказані у заяві, можуть бути визнані судом поважними, оскільки своєчасне звернення до суду об`єктивно унеможливлено через відсутність підстави звернення, а саме відсутності майна позивача, яке позивач повернув лише 30.12.2020, а 17.09.2021 Дніпропетровська обласна прокуратура наклала арешт в рамках кримінальної справи на нерухоме майно позивача, а саме: склад шлаку доменного в смт. Ратушне по вул. Нікопольське шосе, 16, унеможлививши подальше його знищення та захоплення. З огляду на викладене, просить строк звернення до суду поновити та прийняти позовну заяву.

Розглянувши заяву позивача про поновлення строку звернення до суду, доводи на обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд дійшов висновку про неповажність таких причин, з огляду на таке.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами (постанова Верховного Суду від 17.07.2018 року у справі №521/21851/16-а).

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

При цьому, як зазначалось вище, у визначенні моменту виникнення права на позов має значення, коли особа дізналася про факт порушення свого права, інтересу або коли вона повинна була дізнатись про це, і обов`язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений саме на позивача.

В заяві про поновлення строку звернення до суду від 15.12.2021 позивачем самостійно визнається, що про оскаржувані накази позивачу стало відомо саме з листа Головного управління Держгеокадастру №29-4-0.332-5366/2-20 на запит адвоката від 04.08.2020, який отримано адвокатом 13.08.2020.

Наведені ж позивачем доводи на обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду не можуть бути визнані поважними, оскільки такі обставини не можуть свідчити про існування об`єктивних, поважних та непереборних причин, що зумовили несвоєчасне звернення до суду із позовом про оскарження наказів Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 03.08.2020, зважаючи на те, станом на 13.08.2020 позивачу достеменно було відомо про їх існування.

Вчинення ж дій щодо з`ясування підстав для прийняття відповідачем оспорюваних наказів шляхом тривалого листування з державними органами та з відповідачем не можна вважати поважною причиною пропуску строку звернення до суду, оскільки ця обставина не є непереборною та такою, що унеможливила своєчасне звернення до суду (постанова Верховного Суду від 26.02.2020 у справі №826/14417/18).

Щодо посилань позивача на те, що позивач намагався самостійно отримати від відповідача оскаржувані накази, щоб оскаржити їх в суді, і на адвокатський запит від 07.12.2020 на ім`я в.о. Голови Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про надання копій наведених наказів відповідачем фактично відмовлено у їх наданні, суд зазначає, що позивач не був позбавлений можливості звернутися до суду із цим позовом у строки, встановлені ч.2 ст.122 КАС України, заявивши поряд з цим клопотання про витребування відповідних доказів.

Щодо доводів позивача про його листування з державними органами та відповідачем з приводу тривалого невиконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2020 у справі №160/994/20, яке набрало законної сили 09.07.2020, згідно з яким було зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ- 39835428) затвердити Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ПП «Восход» 11.02 - Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, Радушненська селищна рада з кадастровим номером 1221855500:02:001:0648, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, суд зазначає, що вчинення позивачем таких дій жодним чином не перешкоджало йому своєчасно звернутися до суду з позовом про оскарження наказів Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 03.08.2020, у разі незгоди з ними.

З цих же підстав суд не приймає доводи позивача щодо оскарження дій та рішень державного реєстратора Виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області Сучкової Т.Ф. від 02.07.2020 №52932511, 52932660 до Колегії з розгляду скарг протидії корупції Міністерства юстиції України; оскарження Приватним підприємством «Восход» в касаційному порядку до Верховного Суду постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 10.08.2021 у справі №160/1632/21 за позовом державного реєстратора Виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області Сучкової Т.Ф. до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України №4579/5 від 30.12.2020 року «Про задоволення скарги» Приватного підприємства «Восход» від 20.08.2020 року, оскільки вчинення позивачем таких дій жодним чином не перешкоджало йому своєчасно звернутися до суду з позовом про оскарження наказів Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 03.08.2020, у разі незгоди з ними, ураховуючи також ту обставину, що станом на 13.08.2020 позивачу, як зазначалось вище, позивачу було відомо про їх існування.

З огляду на викладене, обставин, які об`єктивно унеможливлювали реалізацію прав щодо своєчасного звернення до суду із цим позовом позивачем не наведено, а позовні матеріали не містять доказів неможливості звернення позивача до суду із заявленими позовними вимогами у строк, передбачений Кодексом адміністративного судочинства України.

За таких обставин, суд вважає підстави, зазначені позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду із даним позовом, неповажними, тому заява позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Частиною 1 ст. 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, позивачеві слід подати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши інші підстави для поновлення строку, з наданням належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску цього строку.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст.123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

За приписами ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Зважаючи на те, що позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне залишити цю позовну заяву без руху.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Приватного підприємства «ВОСХОД» про поновлення строку звернення до адміністративного суду із позовною заявою - відмовити.

Позовну заяву Приватного підприємства «ВОСХОД» до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та скасування наказів – залишити без руху.

Встановити позивачеві строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду:

- уточненої позовної заяви, в якій зазначити свою офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти та викласти в ній позовні вимоги у відповідності до ч.1 ст.5 КАС України, а також подати копію цієї уточненої позовної заяви відповідно до кількості осіб, що беруть участь у справі;

- належним чином засвідчених копій наступних документів у відповідності до кількості учасників справи, а саме: лист ПП «Восход» від 13.10.2021 №112, лист Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 08.01.2020 №П-3396/0-0.13-25/6-20, Агрохімічний паспорт поля, земельної ділянки, Детальний план частини території Радушненської селищної ради, Висновок від 03.09.2019 №4/11-132, лист Міністерства юстиції України від 08.07.2020 №1089-20, Висновок експерта №1089-20, наказ Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 06.08.2020 р., лист Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 10.11.2020 №29-4-0.61-7597/2-20, лист Держгеокадастру від 16.09.2020, лист ПП «Восход» від 24.06.2020 №52, лист ПП «Восход» від 13.07.2020 №56, лист Криворізької районної державної адміністрації від 01.02.2021, лист Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 17.11.2020 №9-4-0.221-7749/2-20, заява від ОСОБА_5 , лист Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 11.01.2021, лист ПП «Восход» від 29.11.2021 №130, свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю, договір про надання адвокатських послуг №27/1-2020; та належним чином засвідчених копій документів для позовної заяви відповідачу, а саме: накази Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 03.08.2020 №4-8055/15-20-СГ, №4-8051/15-20-СГ, №4-8043/15-20-СГ, №4-8046/15-20-СГ, №4-8048/15-20-СГ, від 09.06.2020 р. №4-7727/15-20-СГ та №4/7728/15-20-СГ;

- оригіналу документа про сплату судового збору за подання до суду цієї позовної заяви у розмірі 2270,00грн. за наступними банківськими реквізитами суду:

Отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA 368999980313141206084004632

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу*;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа);

- заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку, та доказів на підтвердження поважності причин пропуску цього строку.

Роз`яснити позивачеві, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали направити особі, що звернулася з позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Бухтіярова