Ухвала суду № 102110369, 21.12.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

21 грудня 2021 р. Справа № 120/18502/21-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Слободонюк Михайло Васильович, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до військової частини А2962 Міністерства оборони України про стягнення середнього заробітку,

ВСТАНОВИВ:

15.12.2021 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до військової частини А2962 Міністерства оборони України про стягнення середнього заробітку за період затримки у проведенні остаточного розрахунку при звільненні за період з 24.10.2020 по 10.06.2021 у сумі 235017,10 грн.

Частиною першою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з`ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу. Водночас, вказані положення поширюються на всі випадки звернення до адміністративного суду з позовною заявою, а їх недотримання свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.

1. Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 3 цього Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством

В силу вимог ч. 1 ст. 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, встановлюється ставка судового збору в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Із матеріалів позовної заяви слідує, що позивачем заявлено вимогу майнового характеру про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 24.10.2020 по 10.06.2021 у сумі 235017,10 грн.

Проте, до матеріалів позовної заяви не додано документ про сплату судового збору. Натомість, у тексті позовної заяви позивач вважає себе звільненим від сплати судового збору на підставі положень п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI як учасник бойових дій.

Втім, з вказаними твердженнями позивача суд не погоджується, з огляду на таке.

Так, із долученої до матеріалів позовної заяви копії посвідчення серії НОМЕР_1 від 29.12.2015, встановлено, що ОСОБА_1 володіє правовим статусом учасника бойових дій.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону від 08.07.2011 № 3674-VI, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Правовий статус ветеранів війни регулюється Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 № 3551-XII (далі – Закон від 22.10.1993 № 3551-XII).

Статтею 22 Закону від 22.10.1993 № 3551-XII передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту (в тому числі учасники бойових дій), отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначений у ст. 12 Закону від 22.10.1993 № 3551-XII. Серед наданих Законом пільг, відсутнє право на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами щодо відшкодування середнього розміру грошового забезпечення (середнього заробітку) за несвоєчасний розрахунок при звільненні.

При цьому, конструкція п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону від 08.07.2011 № 3674-VI, в якому йдеться про "справи, пов`язані з порушенням їхніх прав", вказує на категорію справ, в яких учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору. Якби лише наявність в особи такого статусу надавало у цій частині пільгу, то відпадала б необхідність у формулюванні другої частини зазначеної норми закону про уточнення характеру порушених прав.

Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.

Враховуючи, що виникнення права на виплату середнього розміру грошового забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні пов`язане із його статусом як колишнього військовослужбовця, а статус ОСОБА_1 як учасника бойових дій не впливає на зміст та обсяг його права на спірну виплату, відсутні підстави для застосування пільги передбаченої п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону від 08.07.2011 № 3674-VI. Тому судовий збір при зверненні до суду у цій справі повинен бути сплачений на загальних підставах.

Таку ж оцінку процесуальному питанню пов`язаному із застосуванням пільг із сплати судового збору учасниками бойових дій надавала Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 06.05.2020 по справі № 9901/70/20 та у постанові від 09.10.2019 по справі №9901/311/19, а також Верховний Суд у постанові від 19.10.2020 по справі № 240/934/20.

Отже, позивач не звільняється від сплати судового збору за звернення до суду з позовними вимогами про стягнення на його користь середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, а тому його доводи в цій частині є безпідставними.

Крім того, у межах даних правовідносин також не може бути застосована і передбачена п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону від 08.07.2011 № 3674-VI пільга із сплати судового збору, позаяк середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати (правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 910/4518/19).

Разом із тим, оскільки заявлені позовні вимоги мають майновий характер і позивач самостійно визначив суму коштів, які підлягають стягненню на його користь - 235017,10 грн., тому розмір судового збору в цьому випадку має становити 1% від ціни позову, що становить 2350,17 грн. (235017,10 х 1%)

Таким чином, позивачу слід усунути виявлений судом недолік шляхом надання суду доказів сплати судового збору в сумі 2350,17 грн. за наступними реквізитами: ГУК у Він, обл./м.Вінниця/22030101, ЄДРПОУ 37979858, Банк одержувач: Казначейство України (ЕАП), р/р UA028999980313181206084002856, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд.

2. Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Так, нормами ст. 122 КАС України передбачено диференційований підхід до регулювання тривалості строків звернення до адміністративного суду в залежності від статусу позивача та від категорії публічно - правового спору.

Тому, передумовою вирішення питання про дотримання позивачем строків звернення до суду є оцінка характеру спірних правовідносин з метою визначення категорії спору.

Як уже встановлено судом, предметом даного адміністративного позову є стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні з військової служби.

Суд зазначає, що військова служба є різновидом публічної служби.

Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Тобто, у цій категорії справ, законодавець визнав, що строк в один місяць є достатнім для звернення до суду за захистом свої прав, якщо особа вважає, що під час її прийняття на публічну службу, проходження, звільнення з публічної служби, рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, порушено її права, свободи чи законні інтереси.

Верховний Суд у постанові від 22.01.2020 по справі № 620/1982/19 дійшов висновку що у спірних правовідносинах пов`язаних зі звільненням з публічної служби при обчисленні строку звернення до суду, підлягають застосуванню положення КАС України, яким передбачено місячний строк звернення до суду. При цьому для обрахування строку звернення до суду, Верховним Судом у постанові від 22.01.2020 по справі № 620/1982/19 береться до уваги як момент початку його перебігу саме день остаточного розрахунку.

Така ж позиція викладена і у постанові Верховного Суду від 26.05.2021 у справі № 380/5093/20 та від 24.06.2021 у справі № 380/6442/20.

Як зазначає позивач у позовній заяві, кінцевий розрахунок здійснено відповідачем 10.06.2021. Тому, місячний строк звернення до суду в цьому випадку для позивача закінчився 12.07.2021 (10, 11 липня 2021 року - вихідні дні).

До суду з даним позовом позивач звернувся 15.12.2021, тобто з пропуском визначеного законом строку.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску такого строку позивач зазначає, що він пропустив строк звернення до суду у зв`язку із розглядом Сьомим апеляційним адміністративним судом його апеляційної скарги на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05.07.2021 у справі №120/3104/21 про стягнення середнього заробітку та грошової компенсації за неотримане речове майно.

Однак такі доводи позивача не є переконливими, оскільки виплата компенсації за неотримане речове майно відбулась 10.06.2021, тобто до винесення рішення Вінницьким окружним адміністративним судом (05.07.2021). Крім того, зі змісту винесених судами рішень у справі № 120/3104/21-а не вбачається те, що позивач інформував суд про здійснення із ним остаточного розрахунку саме 10.06.2021. Більше того, відмовляючи у задоволенні позову у частині стягнення середнього заробітку у справі № 120/3104/21-а суд виходив якраз із передчасності позовних вимог, позаяк остаточний розрахунок із позивачем на момент прийняття рішення не був проведений.

Натомість у цій позовній заяві позивач наголошує, що остаточний розрахунок із ним проведено відповідачем 10.06.2021. Тобто, в цьому випадку судом не встановлено об`єктивних перешкод, які б унеможливили позивачу звернутися до суду з відповідним позовом після цієї дати в межах визначеного законом строку звернення до суду.

Враховуючи викладене, вказаний недолік позовної заяви слід усунути позивачу у спосіб зазначенням інших підстав для поновлення пропущеного строку аніж ті, які вказано в позові.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 КАС України, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, позивачу слід усунути виявлені судом недоліки позовної заяви у спосіб, який вказано вище.

Керуючись ст. ст. 122, 160, 161, 169, 256, 293 КАС України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини А2962 Міністерства оборони України про стягнення середнього заробітку залишити без руху.

Встановити позивачу 10-денний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в мотивувальній частині ухвали суду.

Копію даної ухвали направити позивачу (представнику позивача).

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Слободонюк Михайло Васильович