Рішення № 102109498, 13.12.2021, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/17820/20

провадження № 2/753/1621/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Лужецької О.Р.,

при секретарі - Григораш Н.М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - ОСОБА_2 ,

відповідач - ОСОБА_3 ,

представник відповідача - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , треті особи: Київська міська рада, Шістнадцята Київська державна нотаріальна контора, Головне територіальне управління юстиції у місті Києві про скасування рішення про державну реєстрацію права власності, визнання права власності в порядку спадкування

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , треті особи: Київська міська рада, Шістнадцята Київська державна нотаріальна контора, Головне територіальне управління юстиції у місті Києві, в якому просить суд скасувати право власності відповідачів на частку у будинку АДРЕСА_1 ; залишити в порядку спадкування за ОСОБА_1 право власності за заповітом ОСОБА_8 на спірне майно, посилаючись на те, що відповідачами відбулося незаконне заволодіння частиною будинку АДРЕСА_1 , на який позивач вже отримала право власності.

Ухвалою суду від 09.11.2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Від представника відповідачів надійшов відзив на позовну заяву, в якому вважав позов безпідставним та необґрунтованим, просив відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 24.05.2021 року закрито підготовче провадження, призначено розгляд справи по суті.

В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали з підстав, викиданих у відзиві, просили суд позов задовольнити.

Представник відповідачів проти задоволення позову заперечував, посилаючись на обставини, викладені у відзиві.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача, та представника відповідача, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 21 листопада 2012 року у справі №2-3189/12, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 як правонаступника ОСОБА_8 до Київської міської ради, третя особа: ОСОБА_9 про визнання власності на Ѕ частину будинковолодіння в порядку набувальної давності відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 30 січня 2013 року рішення Дарницького районного суду м. Києва від 21 листопада 2012 року залишено без змін.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_10 , мати ОСОБА_9 , бабусі відповідачів. Після смерті ОСОБА_10 залишилося майно: 1/2 частина житлового будинку АДРЕСА_1 .

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 30 березня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_1 та Київської міської ради, третя особа - Головне управління юстиції у м. Києві, позовні вимоги задоволено. Встановлено факт прийняття ОСОБА_9 спадщини після померлої ОСОБА_10 . Визнано за ОСОБА_9 як спадкоємцем першої черги за законом після померлої ОСОБА_10 , право власності на 1/2 частину будинковолодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 липня 2015 року рішення Апеляційного суду м. Києва від 30 березня 2015 року залишено без змін.

05 травня 2015 року Реєстраційна служба Головного управління юстиції у м. Києві, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 21370439 від 18 травня 2015 року, внесла відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права приватної власності ОСОБА_9 , на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею - 54, 9 кв. м., житловою площею - 17, 8 кв.м.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_1 , виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у м. Києві 20 лютого 2016 року.

Після смерті ОСОБА_9 відкрилася спадщина на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 .

30 серпня 2012 року ОСОБА_9 на випадок своєї смерті, склала заповіт, згідно з яким все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що на день її смерті буде їй належати і на що вона за законом матиме право, заповіла ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в рівних частках кожному. Заповіт посвідчений 30 серпня 2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Степаненком В.А., за реєстровим №411.

В квітні 2016 року відповідачі подали до Шістнадцятої київської державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після ОСОБА_9 .

Шістнадцятою київською державною нотаріальною було заведено спадкову справу №300/2016 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9 .

ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 отримали свідоцтва про право на спадщину за заповітом, кожний на 1/8 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , а також здійснили державну реєстрацію свого права власності, кожний - 1/8 частини цього житлового будинку, що підтверджується копіями свідоцтва про право на спадщину за заповітом та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Як проголошено ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Як передбачено ст. 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Як встановлено ст. 1217 Цивільного кодексу України, спадкування здійснюється за заповітом або законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 Цивільного кодексу України).

Згідно з положеннями ст. 1223 Цивільного кодексу України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

За ст. 1268 Цивільного кодексу України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Як визначено ст. 1269 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право подати заяву про прийняття спадщини без згоди своїх батьків або піклувальника. Заяву про прийняття спадщини від Імені малолітньої, недієздатної особи подають її батьки (усиновлювачі), опікун. Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини.

Як встановлено ст. 1296 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Отже, відповідачі правомірно набули право власності, кожний на 1/8 частину житлового будинку АДРЕСА_1 .

Відповідно до положень ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи Інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Як визначено ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Згідно вимог ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Як встановлено ст. 77 Цивільного процесуального кодексу України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають Інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини 1 ст. 80 Цивільного процесуального кодексу України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно зі ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З огляду на викладене, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи Інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

За змістом вказаної статті, позов може бути задоволений лише у випадку встановлення факту порушення, невизнання або оспорення відповідачем (відповідачами) прав, свобод чи інтересів позивача. Якщо такого факту не встановлено, позов не підлягає задоволенню.

Будь-яких належних та достовірних доказів порушення законних прав та інтересів позивача суду не надано та не встановлено під час розгляду справи, а тому суд приходить до висновку про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позову.

Згідно положень ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із відмовою у задоволенні позову судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись статтями 2-5, 8, 10, 12, 13, 76-81, 83, 89, 95, 141, 209, 258, 259, 263-265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задовленні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , треті особи: Київська міська рада, Шістнадцята Київська державна нотаріальна контора, Головне територіальне управління юстиції у місті Києві про скасування рішення про державну реєстрацію права власності, визнання права власності в порядку спадкування - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СУДДЯ О.Р.ЛУЖЕЦЬКА