Рішення № 102108742, 17.12.2021, Радивилівський районний суд Рівненської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №568/1498/19

Провадження №2/568/462/21

17 грудня 2021 р. м.Радивилів

Радивилівський районний суд Рівненської області

в складі головуючої судді Троцюк В.О.

секретаря судових засідань Гуменюк Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Радивилів цивільну справу за правилами загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Козинської сільської ради, ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом до Пустоіваннівської сільської ради, ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно.

В обґрунтування позову вказує, що у 1982 році померла її прабабуся ОСОБА_3 , яка постійно проживала в АДРЕСА_1 . До складу спадкового майна належало будинковолодіння, що знаходиться в АДРЕСА_1 та земельна ділянка, на якій воно розташоване приблизною площею 0,10 га. До своєї смерті ОСОБА_3 проживала за вказаною адресою одиноко. Її син, дід позивача, ОСОБА_4 та онук, батько позивача, ОСОБА_5 проживали у сусідньому будинку, та допомагали їй по господарству. Після смерті ОСОБА_3 , батько позивача ОСОБА_5 за спільною згодою родичів, доглядав за господарством, тобто фактично вступив в управління спадковим майном. В листопаді 2016 року ОСОБА_5 почав готувати необхідні документи для того, що оформити спадщину. Проте ІНФОРМАЦІЯ_1 він раптово помер. Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої ввійшло в домоволодіння в с.Пустоіваннє Радивилівського району Рівненської області. Звернувшись до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, їй було відмовлено, оскільки на вказане спадкове майно відсутні правовстановлюючі документи.

Ухвалою від 22 лютого 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою від 11 травня 2021 року до участі у справі залучено Козинську сільську раду - правонаступника Пустоіваннівської сільської ради.

Під час підготовки справи до судового розгляду витребувано у державного нотаріуса Радивилівської державної нотаріальної контори копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .

Ухвалою від 15 вересня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивач та її представник в судове засідання не з`явилися, подавши заяву про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримують повністю, з підстав, викладених у позовній заяві, просять їх задовольнити.

Представник відповідача Козинської сільської ради Рівненської області подав до суду заяву, згідно якої не заперечує проти задоволення позову та просить розглянути справу у відсутності представника сільської ради.

Відповідач ОСОБА_2 також подала заяву про розгляд справи у її відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть (серія НОМЕР_1 від 01 листопада 2016 року), актовий запис №16 від 30.08.1982 року. (а.с.11).

ОСОБА_3 належить будинковолодіння в АДРЕСА_1 , згідно записів господарської книги №1. За вказаним домогосподарством рахується земельна ділянка орієнтовною площею 0,10 га., що підтверджується довідкою Козинської сільської ради від 24.01.2017 року (а.с.21)

Після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 до своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 здійснював догляд за домоволодінням в АДРЕСА_1 , згідно довідки Козинської сільської ради від 20.07.2021 року (а.с.55)

Відповідно до архівної довідки виданої Державним архівом Рівненської області в метричній книзі церкви Святого Миколая с.Пустоіваннє Дубенського повіту Волинського воєводства міститься запис про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , актовий запис №5 від 12.03.1926 року, батьками вказано ОСОБА_3 та ОСОБА_6 . (а.с.12)

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , відповідно до свідоцтва про смерть, НОМЕР_2 , актовий запис №12 від 06 серпня 1987 року. (а.с.13)

Після його смерті спадщину прийняла дружина ОСОБА_7 , відповідно до даних спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_4 (а.с.75-79)

Згідно свідоцтва про смерть ( НОМЕР_3 . актовий запис №19 від 05.06.2005 року) ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_7 . (а.с.82)

Батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 є ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про народження, серія НОМЕР_4 (а.с.14)

Згідно свідоцтва про смерть ( НОМЕР_5 , актовий запис №71 від 10.09.2018 року) ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_9 (а.с.15)

Після смерті ОСОБА_5 , спадщину отримали його дочки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с.45, 48)

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , її батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_9 (свідоцтво про народження серія НОМЕР_6 , актовий запис №60 від 11.06.1987 року) (а.с.9)

Уклавши 22.09.2007 року шлюб з ОСОБА_10 ОСОБА_8 змінила прізвище на ОСОБА_8 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_7 актовий запис №14 від 22.09.2007 року (а.с.10)

Радивилівською державною районною нотаріальною конторою Рівненської області відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів. (а.с.51)

У відповідності до ст.392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ч.1 ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України).

Згідно ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

З огляду на те, що в складі спадщини наявне нерухоме майно, у силу вимог ч.1 ст.1299 ЦК України спадкоємці зобов`язані зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна, для цього заявнику необхідно отримати свідоцтво про право на спадщину. Так як такі документи у заявника відсутні, то він звернувся до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини, маючи за мету оформлення та видачу нотаріусом свідоцтва про право на спадщину.

Способами захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права (п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України). Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку (лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.03.2013 № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування").

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» рішення суду, що набрало законної сили, є однією з підстав для реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна.

Згідно роз`яснень ВССУ у п.1 листа «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» за № 24-753/0/4/-13 від 16.05.2013, при розгляді справ про спадкування суди мають встановлювати коло спадкоємців, які прийняли спадщину; законодавство, яке підлягає застосуванню щодо правового режиму спадкового майна та часу відкриття спадщини у випадку, якщо спадщина відкрилась до 01.01.2004 або ж спадкодавець проживав в іншій державі, спадкоємець є іноземним громадянином та проживає в іншій державі, а спадкове майно знаходиться на території України.

Обставини, які входять до предмета доказування у зазначеній категорії справ, можна встановити лише при дослідженні документів, наявних у спадковій справі. Належними доказами щодо фактів, які необхідно встановити для вирішення спору про право спадкування, є копії документів відповідної спадкової справи, зокрема, поданих заяв про прийняття спадщини, виданих свідоцтв про право на спадщину, довідок житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

Оскільки, смерть спадкодавця ОСОБА_3 наступила до 01.01.2004, тому до даних правовідносин застосуванню підлягають норми ЦК УРСР (в ред.1963 р.).

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 524 ЦК УРСР, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Згідно з ст. 529 ЦК УРСР, при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є в рівних частках діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

За ст. 534 ЦК УРСР кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 ЦК УРСР, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Статтею 549 ЦК УРСР визначено, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини; ці дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

За життя, ОСОБА_3 не залишила заповіт, тому спадкування належного їй майна здійснюється за законом. ОСОБА_5 , онук померлої належить до першої черги спадкоємців. Після її смерті він вступив в управління та володіння спадковим майном.

Таким чином, судом також встановлено, що своє право на успадковане майно після смерті ОСОБА_3 її онук ОСОБА_5 у встановленому порядку не оформив, оскільки згідно ст. 560 ЦК УРСР 1963 року, оформлення спадщини на той час було правом, а не обов`язком спадкоємця.

Враховуючи, що батько позивача ОСОБА_1 помер після 01.01.2004, тому до даних правовідносин підлягають застосуванню норми ЦК України.

Відповідно до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до положень ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують своє право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

За ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ч.1 ст. 1276 ЦК України, якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов`язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкодавцеві з часу відкриття спадщини.

Після смерті ОСОБА_5 спадщину прийняли його дочки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину.

Враховуючи той факт, що батько позивача ОСОБА_5 не оформив свого права на будинковолодіння в порядку спадкування після смерті його баби ОСОБА_3 , тому право на прийняття належної йому спадщини в порядку ч.1 ст. 1276 ЦК України перейшло до його спадкоємців, в тому числі до позивача ОСОБА_1 в порядку спадкової трансмісії.

Таким чином, позивач у справі є спадкоємцем ОСОБА_3 за спадковою трансмісією.

Оскільки, у даному випадку питання про право на спадщину не може бути вирішено в нотаріальному порядку шляхом видачі свідоцтва про право на спадщину, тому це питання повинно бути вирішено у судовому порядку шляхом визнання права на вищевказане спадкове майно за позивачем у порядку спадкування.

Таким чином, оцінюючи в сукупності добуті в судовому засіданні докази, суд знаходить достовірно встановленим, що ОСОБА_1 є спадкоємцем за спадковою трансмісією після смерті ОСОБА_3 яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Враховуючи, що за життя спадкодавцю належало будинковолодіння, та оскільки відсутні правовстановлюючі документи на вказане спадкове майно, що позбавляє позивача можливості оформити свої спадкові права, а тому є всі правові підстави для задоволення даного позову.

Керуючись ст.ст. 524, 534, 548, 549 ЦК УРСР, ст.ст.15, 16, 1220, 1216, 1218, 1258, 1261, 1268, 1276, 1268 ЦК України, ст.10, 60, 212, 213, 293, 315, 319 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Козинської сільської ради, ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно - задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно - житловий будинок з надвірнимии будівлями, яке розташоване в АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порядку спадкової трансмісії після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 .

Апеляційна скарга подається до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , РНОКПП НОМЕР_8 , АДРЕСА_2 .

Відповідач: Козинська сільська рада Рівненської області, код ЄДРПОУ 04386485, місце знаходження: с.Козин вул.Берестецька, 145 Дубенського району Рівненської області

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , РНОКПП НОМЕР_9 , АДРЕСА_3 .

Суддя В.О. Троцюк