Рішення № 102108638, 22.11.2021, Демидівський районний суд Рівненської області

Справа № 558/573/21

номер провадження 2/558/138/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2021 року смт. Демидівка

Демидівський районний суд Рівненської області, в складі судді одноособово Феха Т.С., при секретарі судового засідання Ковальській Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (далі – ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС») про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, а саме: про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди Володимира Олександровича, зареєстрованого в реєстрі за № 3031 від 1 червня 2021 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованості за кредитним договором № 0514-5059 від 18 жовтня 2020 року в розмірі 42000,00 гривень та 350,00 гривень за вчинення виконавчого напису.

Згідно позовної заяви позивач ОСОБА_1 зазначає, що з Єдиного реєстру боржників дізнався про те, що на виконанні у державного виконавця Демидівського відділу державної виконавчої служби у Дубенському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Колоєзда І.С. перебуває виконавче провадження № 66413003 з примусового виконання виконавчого напису № 3031, вчиненого 1 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованості за кредитним договором. Про існування виконавчого напису та його зміст дізнався лише після того, як отримав 27 вересня 2021 року відповідь на адвокатський запит про надання матеріалів виконавчого провадження №66413003.

Позивач ОСОБА_1 у позовній заяві зазначає про те, що виконавчий напис, на його думку, виданий з порушенням порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами, оскільки нотаріус не отримав від нього первинні документи щодо видачі кредитних коштів та здійснення їх погашення, а тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості за кредитним договором є безспірним. Крім того, нотаріус не перевірив факту наявності чи відсутності спору між сторонами кредитного договору щодо кредитної заборгованості, оскільки розрахунок суми заборгованості проведено відповідачем одноособово, без врахування думки та позиції позичальника та не відповідає дійсній сумі заборгованості. Вважає, що відповідачем не було надано нотаріусу документи, що свідчили б про безспірність вимог кредитора та визнання їх позичальником. Документом, що підтверджує такий факт є отримання боржником вимог стягувача з підписом про його отримання. Проте, жодних повідомлень він не отримував.

Крім того, підставою для вчинення виконавчого напису є договір № 0514-5059 від 18 жовтня 2020 року, укладений ним з ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» в електронній формі, шляхом реєстрації позичальника на веб-сайті відповідача в мережі Інтернет та підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем). Згідно п. 2 такого договору слідує, що строк кредитування становить 21 календарних днів, тобто до 7 листопада 2020 року, проценти за користування кредитом стягуються в сумі 5880,00 гривень, але у виконавчому написі зазначено, що стягнення заборгованості за кредитним договором провадиться за період з 8 листопада 2020 року по 12 травня 2021 року, а прострочена заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом становить 28000,00 гривень. Вважає, що оскільки кредитний договір був укладений в електронній формі, то він має подаватися в оригіналі або електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом. Нотаріусом же вчинений виконавчий напис на паперовій копії кредитного договору. Також, згідно паперової копії кредитного договору його невід`ємною частиною є Правила надання кредиту ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», але ці правила до договору про надання кредиту не долучені.

Вважає, що у нотаріуса були відсутні повноваження на вчинення виконавчого напису на кредитному договорі, який укладений в електронній формі та не відноситься до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса.

З вказаних підстав у позовній заяві ОСОБА_1 просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди В.О. № 3031 від 1 червня 2021 року про стягнення з нього, ОСОБА_1 , на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованості за кредитним договором № 0514-5059 від 18 жовтня 2020 року в розмірі 42000,00 гривень та 350,00 гривень плати за вчинення виконавчого напису.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився.

Представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Оспанов Р.О. на розгляд справи не з`явився, подав до суду заяву в якій просив справу розглянути без його участі та зазначив про те, що позовні вимоги позивача підтримує.

Представник відповідача ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» в судове засідання не з`явився, подав до суду відзив на позовну заяву позивача у якому вказував про те, що позовні вимоги позивача не визнає, вважає їх безпідставними, оскільки відповідач ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» неодноразово зверталось до позивача ОСОБА_1 з письмовими вимогами про повернення боргу, які направлялись на поштову адресу зазначену позивачем під час укладення договору, але були проігноровані позивачем. 12 квітня 2021 року ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» в черговий раз звернулося до ОСОБА_1 з вимогою в добровільному порядку погасити заборгованість за кредитним договором та повідомило позичальника про намір, у випадку несплати боргу, стягнути борг в позасудовому порядку шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса. Оскільки після спливу встановлено строку для добровільного погашення боргу, заборгованість за кредитним договором не була сплачена, ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулося до нотаріуса для вчинення ним виконавчого напису. На підставі поданої ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заяви приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. 1 червня 2021 року було вчинено виконавчий напис.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» зазначив про те, що виконавчий напис нотаріусом був вчинений з дотриманням вимог чинного законодавства, а тому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, а розгляд справи провести за відсутності представника відповідача (а.с. 33-38).

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. подав до суду заяву в якій просив справу розглянути без його участі.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази по справі та оцінивши їх, як кожен окремо, так і в їх сукупності за внутрішнім переконанням, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

Суд вирішив справу в межах заявлених позивачем позовних вимог та на підставі доказів, наданих сторонами по справі.

В ході розгляду справи сторони (їх представники) заяв та/чи клопотань до суду не подавали.

Суд вирішив справу в межах заявлених позивачем позовних вимог та на підставі доказів, наданих сторонами по справі.

Ухвалою суду від 1 жовтня 2021 року прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, відкрито провадження по справі № 558/573/21 за вказаним позовом, а також залучено до участі у справі № 558/573/21 як третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіду В.О.

В ході розгляду справи відповідач та третя особа заяв та/чи клопотань по суті спору до суду не подавали.

До суду позивачем ОСОБА_1 було подано заяву про забезпечення позову у справі № 558/573/21 шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. 1 червня 2021 року, зареєстрованого в реєстрі за № 3031.

Ухвалою суду від 1 жовтня 2021 року було задоволено заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову та зупинено стягнення у виконавчому провадженні №66413003, відкритому 5 серпня 2021 року державним виконавцем Демидівського відділу державної виконавчої служби у Дубенському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Колоєздом І.С., на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди В.О., зареєстрованого в реєстрі за № 3031 від 1 червня 2021 року, до набрання рішенням суду в справі № 558/573/21 законної сили.

Інших клопотань про витребування чи подання доказів сторони, третя особа до суду не подавали.

25 жовтня 2021 року судом було закрите підготовче провадження та призначено до розгляду по суті цивільну справу № 558/573/21.

Під час розгляду справи судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

1 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. вчинено виконавчий напис, що зареєстрований в реєстрі за № 3031, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованості за кредитним договором №0514-5059, укладеним 18 жовтня 2020 року між ОСОБА_1 та ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в розмірі 42000,00 гривень та 350,00 гривень за вчинення виконавчого напису. Строк платежу за кредитним договором настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проведено за період з 8 листопада 2020 року по 12 травня 2021 року, заборгованість складає 42000,00 гривень, з яких: 14000,00 гривень - простроченої заборгованості за сумою кредиту, 28000,00 гривень простроченої заборгованості по несплачених відсотках за користування кредитом. За вчинення виконавчого напису стягнуто плати в розмірі 350,00 гривень.

Загальна сума, що підлягає стягненню складає 42350,00 гривень (а.с. 13).

Постановою державного виконавця Демидівського відділу державної виконавчої служби у Дубенському районі Рівненської області від 5 серпня 2021 року відкрито виконавче провадження ВП №66413003 з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди В.О. від 1 червня 2021 року, зареєстрованого в реєстрі за № 3031, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованості в розмірі 42350,00 гривень.

За загальним правилом ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Згідно з п. 19 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про нотаріат», вчинення нотаріусом виконавчого напису є нотаріальною дією.

В силу вимог ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.п.2.1 п.2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Відповідно до п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. №1172 (далі - Перелік) визначено, що для одержання виконавчого напису щодо стягнення заборгованості, що випливає з кредитних договорів додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Вказаним Порядком керувався приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. при вчиненні оспорюваного виконавчого напису, що вбачається із змісту виконавчого напису.

Відповідно до п. 3.5 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 р. № 1172.

Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів (постанова Верховного Суду України від 5 липня 2017 року в справі № 6-887цс17).

У постанові від 13 жовтня 2021 року в справі № 554/6777/17-ц Верховний Суд зазначив, що чинне законодавство України не зобов`язує нотаріуса викликати позичальника і з`ясовувати наявність чи відсутність його заперечень проти вимог позикодавця. Проте, право позичальника на захист його інтересів забезпечується шляхом направлення йому повідомлення про заборгованість та необхідність її погашення. Однак, враховуючи те, що нотаріальне провадження є безспірним, для забезпечення такої безспірності нотаріусові бажано з`ясувати у позичальника наявність заперечень щодо вчинення виконавчого напису або сплати ним боргу.

Учинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.

Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об`єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, це об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10 листопада 2021 року по справі №758/14854/20.

Матеріали справи не містять відомостей про направлення відповідачем на адресу позивача як боржника повідомлення про заборгованість за кредитним договором та даних про отримання позивачем відповідного повідомлення.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (підпункт 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Разом з тим, постановою Київського апеляційного адміністративного суду у справі №826/20084/14 від 22.02.2017 р. визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України №622 від 26.11.2014 р. «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, зокрема пункту 2 Змін, що вносяться до переліку документів за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних відносин 2.Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою про непогашення заборгованості».

Таким чином, оригінал кредитного договору та засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою про непогашення заборгованості виключено з переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, а отже нотаріус не мав права видати виконавчий напис у спірних правовідносинах.

За змістом ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Як встановлено судом, нотаріус при вчиненні виконавчого напису не пересвідчився у безспірності заборгованості позивача перед відповідачем.

З урахуванням приписів ст.ст. 15, 16, 18 ЦК України та ст.ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника. Для правильного застосування положень ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна бути безспірною заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Вирішуючи спір, суд керується положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України, якою визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом, а відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Водночас ч. 3 ст. 83 ЦПК України визначено, що відповідач та треті особи повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи

Відповідач та треті особи будь-яких доказів суду не подали, а отже з матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус отримував від позивача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед відповідачем зазначений у виконавчому написі є безспірним.

Наведені обставини також вказують на те, що розмір кредитної заборгованості, зазначений нотаріусом в оспорюваному виконавчому написі, не є безспірним, оскільки позивач звернувся одразу до суду після початку стягнення з нього заборгованості по виконавчому напису нотаріуса, заперечив існування боргу в розмірі, зазначеному у виконавчому написі. Це є достатньою правовою підставою для визнання даного виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

При цьому, відповідач не позбавлений можливості вирішити спірні питання у позовному провадженні.

Отже, нотаріус при вчиненні виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за написом, чим не виконав норми ст. 88 Закону України «Про нотаріат», п. 3.1 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та п. 1 Переліку.

Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії.

З врахуванням наведеного, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд дійшов висновку про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачено 908,00 гривень судового збору за подання до суду позовної заяви та 454,00 гривні судового збору - за подання до суду заяви про забезпечення позову (а.с. 1, 18, 20, 25).

Згідно позовної заяви позивач просив стягнути з відповідача на його користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 гривень. На підтвердження понесених витрат позивач подав до суду договір про надання правової допомоги та попередній розрахунок процесуальних витрат по справі. Проте, до суду позивачем не додано документи (рахунки, квитанції, тощо), що підтверджували б фактичну оплату таких витрат. У зв`язку з чим, суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 10000,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу, оскільки понесення таких витрат не доведено позивачем належними та допустимими доказами.

У позовній заяві позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, посилався на положення ст.ст. 3, 15, 16 ЦК України, ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», глави 8 та 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку.

Застосування вказаних правових норм при вирішенні справи, суд вважає обґрунтованим.

Відповідно до ст.ст. 3, 15, 16, 18 ЦК України, ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст.ст. 258, 259, 265, 268 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (місцезнаходження: м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407, код юридичної особи – 38548598), третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович (адреса: м. Київ, проспект. Григоренка, буд. 15, прим. 3), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити частково.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди Володимира Олександровича, за р. № 3031 від 1 червня 2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованості за кредитним договором № 0514-5059 від 18 жовтня 2020 року в розмірі 42000,00 гривень та 350,00 гривень плати за вчинення виконавчого напису нотаріусом.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» на користь ОСОБА_1 понесені витрати на оплату судового збору в розмірі 1362,00 гривень.

В решті вимог позивача – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.С. Феха.

Повний текст рішення складено 22 листопада 2021 року.