Рішення № 102107548, 05.11.2021, Броварський міськрайонний суд Київської області

Україна

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

провадження № 2/361/2732/21, cправа № 361/3686/21

05.11.2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«05» листопада 2021 року м. Бровари Київської області

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Василишина В.О.,

за участю секретаря судових засідань – Шаварин С.С.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач – ОСОБА_2 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Виконавчий комітет Броварської міської ради Броварського району Київської області;

за участю: представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Ліщук О.В., представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області – Сундук Л.І.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Виконавчий комітет Броварської міської ради Броварського району Київської області, як орган опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав та стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,

в с т а н о в и в:

У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із даним позовом, в якому просить позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав по відношенню до його малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також стягнути із ОСОБА_2 на свою користь пеню за прострочення сплати аліментів.

В обґрунтування вимог зазначається, що сторони у справі перебували у шлюбі, зареєстрованому 25 червня 2016 року Ніжинським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області. Від спільного подружнього життя у них народилася дочка, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 15 травня

2018 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано.

Малолітня дочка проживає спільно із позивачем. Відповідач впродовж тривалого часу вихованням та матеріальним утриманням дочки не займається, взагалі не спілкується із дитиною, не цікавиться її життям та здоров`ям, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, а також фізичного та духовного розвитку.

На підставі рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі ј частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 21 серпня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття.

На даний час з вини відповідача виникла заборгованість зі сплати аліментів, отже позивач має прав на стягнення пені.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 травня

2021 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 06 серпня

2021 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.

10 вересня 2021 року позивач подала до суду заяву про уточнення суми пені, яку слід стягнути із відповідача на свою користь, а саме 16 327 грн. 18 коп.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 позовні вимоги про позбавлення батьківських прав та стягнення пені по сплаті аліментів підтримали, уточнили розмір нарахованої пені, що становить 23 892 грн. 21 коп.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав, пояснив, що бажає спілкуватися із своєю дочкою та брати участь у її житті. Останній раз спілкувався із донькою по телефону три роки тому. Позивач впродовж двох років проживає у місті Бровари, при цьому він мешкає у Чернігівській області, тривалий час не мав заробітку, тому виникла заборгованість по сплаті аліментів. Просить у позові відмовити.

Представник третьої особи виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області в особі органу опіки та піклування – Сундук Л.І. позовні вимоги у частині позбавлення батьківських прав не визнала, вважає, що оскільки відповідач має бажання спілкуватися із дочкою, то його намір слід підтримати.

Вислухавши пояснення позивача та її представника, заперечення відповідача та представника третьої особи, покази свідків, дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що 25 червня 2016 року Ніжинським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після одруження подружжю присвоєно прізвище ОСОБА_5 .

Відповідно до свідоцтва про зміну імені від 15 вересня 2016 року, виданого Ніжинським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, ОСОБА_6 змінила прізвище на ОСОБА_7 .

Від спільного подружнього життя у сторін народилася дочка, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 15 травня

2018 року розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 25 червня 2016 року Ніжинським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, актовий запис № 167.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 24 вересня 2018 року, Ніжинським міськрайонним судом Чернігівської області 31 жовтня 2018 року, видано виконавчий лист про стягнення із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі ј частки заробітку (доходу), щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 21 серпня 2018 року до досягнення дитиною повноліття.

Вказаний виконавчий лист перебуває на примусовому виконанні у Ніжинському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми). Відповідно до розрахунку заборгованість по сплаті аліментів станом на вересень 2021 року складає – 23 892 грн. 21 коп.

Згідно із довідкою № 29 від 07 квітня 2021 року, виданою дошкільним навчальним закладом (ясла-садок) № 17 «Перлинка» комбінованого типу Ніжинської міської ради Чернігівської області, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відвідувала дошкільний навчальний заклад № 17 «Перлинка» з 20 серпня 2018 року по

01 березня 2020 року. За вказаний період вихованням дитини займалася мати. Батько ОСОБА_2 в опікуванні та вихованні доньки участі не приймав. Ні адміністрація, ні вихователі з батьком дитини не знайомі, у дошкільному закладі за весь час він не з`являвся.

Відповідно до довідок № 29 від 07 квітня 2021 року та № 80 від 06 вересня 2021 року, виданих закладом дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу «Ялинка» імені В.О. Сухомлинського Броварської міської ради Київської області, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відвідує ЗДО «Ялинка» з 05 березня 2020 року. Вихованням дитини займається мати, приводить дитину до садочку та забирає з нього. Біологічний батько в опікуванні та вихованні доньки участі не приймає.

Згідно із характеристикою від 06 вересня 2021 року, виданою закладом дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу «Ялинка» імені В.О. Сухомлинського Броварської міської ради Київської області, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за період відвідування з 05 березня 2020 року проявила себе як добра, життєрадісна, активна дитина. Дитина виховується мамою та чоловіком мати, ОСОБА_8 , сім`я матеріально забезпечена, ОСОБА_9 має все необхідне для життя та відвідування саду.

З характеристики на ОСОБА_1 , виданої ФОП ОСОБА_10 , вбачається, що вона позитивно характеризується за місцем роботи.

При розгляді даної справи судом допитувалися свідки з боку позивача.

Так, свідок ОСОБА_8 , показав, що позивача знає понад два роки. Відповідача особисто ніколи не бачив, він ніколи не телефонував та не приїздив до дочки. Виконанням батьківських обов`язків на даний час займається він.

Свідок ОСОБА_11 показала, що з березня 2020 року вона близько спілкується з позивачем. Їй відомо, що остання займається вихованням малолітньої дитини спільно із ОСОБА_8 . Біологічний батько дівчинки проживає у Ніжині, про його участь у вихованні дитини їй як свідку нічого не відомо.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 з питань чинення йому перешкод у спілкуванні з донькою, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до Служби у справах дітей Броварської міської ради Броварського району Київської області не звертався. 10 серпня 2021 року до відділу надання адміністративних послуг центру обслуговуванню «Прозорий офіс» виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області надійшла заява від ОСОБА_2 про визначення йому порядку участі у вихованні малолітньої доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області № 768 від 29 вересня 2021 року ОСОБА_2 призначено порядок участі у вихованні малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає з матір`ю, ОСОБА_1 .

Відповідно до квитанції № 41 від 15 жовтня 2021 року, ОСОБА_2 сплатив у рахунок аліментів грошові кошти у розмірі – 17 000 грн. 00 коп.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 Сімейного кодексу України (далі – СК України).

Зокрема, вказаною нормою визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Статтею 165 СК України визначено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один із батьків.

Звертаючись до суду із позовною вимогою про позбавлення батьківських прав позивач посилалася, зокрема на те, що відповідач ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню доньки, не приймає участі у житті дитини, не забезпечує необхідного утримання дитини, не спілкується з дитиною.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Згідно зі статтею 166 СК України позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини.

Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Крім того, зазначені чинники, повинні мати систематичний та постійних характер.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише при наявності вини у діях батьків.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини (Hunt v. Ukraine, №31111/04, § 58, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року). Зверненню до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має передувати виважена та ґрунтовна підготовка, збір необхідної доказової бази, адже більшість чинників, які є підставою для прийняття позитивних рішень у вказаних категоріях справи, мають оціночний характер, залежать від конкретних обставин справи та особистості учасників цих правовідносин.

Відповідно до висновку від 15 червня 2021 року орган опіки та піклування Броварської міської ради Броварського району Київської області вважає за недоцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до його малолітньої доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку із відсутністю підстав для позбавлення.

За положенням частини шостої статі 19 СК України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування (про доцільність чи недоцільність позбавлення батьківських прав), якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

При вирішенні такої категорії спорів судам слід мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку.

Дитина має право на особливе піклування та повинна мати свободу вибору щодо своїх батьків.

Аналізуючи встановлені факти у контексті позбавлення батьківських прав, суди повинні зважувати на те, що позбавлення батьківських прав на дитину вже несе в собі негативний вплив на свідомість дитини, та застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини.

Таким чином, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків.

Права батьків і дітей, які засновані на спорідненості, становлять основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити реалізації цих прав, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

У даному випадку, суд оцінивши надані докази, дійшов висновку про те, що підстави, передбачені частиною першою статті 164 СК України для позбавлення відповідача батьківських прав, відсутні. Батько дитини бажає спілкуватися з донькою, проти позбавлення батьківських прав заперечує, а позбавлення батьківських прав слід розглядати як крайній захід сімейно-правового характеру, який застосовується до батьків, що не забезпечують належного виховання своїх дітей. Позбавлення відповідач батьківських прав недоцільним також вважає і орган опіки ат піклування виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області. При цьому органом опіки і піклування не виявлено умисної поведінки батька щодо невиконання ним батьківських обов`язків по вихованню та утриманню дитини. З урахуванням якнайкращих інтересів дитини, бажання відповідача брати участь у вихованні та спілкуванні з донькою та з огляду на відсутність виключних підстав для позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову у частині позбавлення батьківських прав. Обставини, на які посилається позивач як на підставу заявленого позову, а саме невиконання батьком батьківських обов`язків, не знайшли свого підтвердження.

Щодо вимоги про стягнення пені за прострочення сплати аліментів.

Частинами першою, другою статті 196 СК України встановлено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

У статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.

Визначаючи розмір пені суд виходив з того, що її розмір за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток. Тобто, заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %. За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов`язання.

У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.

Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.

У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.

Указаний висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від

03 квітня 2019 року по справі № 333/6020/16.

Визначаючи розмір пені за прострочення сплати аліментів, суд керується розрахунком заборгованості по аліментах, наданим старшим державним виконавцем Ніжинського відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Північно-Східного МРУЮ (м.Суми) Андрієвською І.О., відповідно до якого заборгованість по аліментах виникла, починаючи з серпня 2018 року та станом на вересень 2021 року становить 23 892 грн. 21 коп. Визначаючи кількість прострочених днів сплати аліментів, суд виходить з того, що аліменти є щомісячними платежами, які підлягають сплаті до останнього дня кожного календарного місяця. Періодом прострочення є період з першого числа кожного наступного місяця після несплати аліментів по вересень 2021 року.

Загальна сума пені за прострочення сплати аліментів становить 89 851 грн. 81 коп. При цьому позивачем вірно обраховано неустойку, проведений розрахунок детально перевірено судом. Контррозрахунку пені відповідач до суду не надав, підтвердив лише нерегулярність сплати аліментів. В силу частини першої статті 196 СК України суд обмежує пеню до суми заборгованості по сплаті аліментів – 23 892 грн. 21 коп.

Відповідно до статті 141 ЦПК України стягненню із відповідача на користь держави підлягає судовий збір у розмірі – 908 грн. 00 коп. за вимогу про стягнення пені за прострочення сплати аліментів.

На підставі викладеного, керуючись статтями 141, 263-265 ЦПК України, Броварський міськрайонний суд Київської області,

в и р і ш и в:

Позов - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за період з вересня 2018 року по вересень 2021 року у розмірі – 23 893 (двадцять три тисячі вісімсот дев`яносто три) грн. 21 коп.

У задоволенні інших позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі

– 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 );

відповідач – ОСОБА_2 (останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 );

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Виконавчий комітет Броварської міської ради Броварського району Київської області (місцезнаходження: Київська область, місто Бровари, вулиця Гагаріна, будинок № 15; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 04054932).

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, то зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.О.Василишин