Ухвала суду № 102106845, 16.12.2021, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

"16" грудня 2021 р.Справа № 922/4169/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.

при секретарі судового засідання Мороз Ю.В.

розглянувши матеріали справи

за позовом Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова (61072, м. Харків, вул. Тобольська, 55-а) до 1) Харківської міської ради, місто Харків (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243) , 2) Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, місто Харків (61003, м. Харків, м-н Конституції, 16, код ЄДРПОУ 14095412) , 3) Фізичної особи-підприємця Каруни Олексія Олександровича ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_1 ) , 4) Фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідент. номер НОМЕР_2 ) про скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання договору купівлі-продажу недійсним та повернення майна у комунальну власністьза участю учасників справи:

прокурора - Владимирець А.О.

3-го відповідача - Рижков І.П.

4-го відповідача - Нагорний Є.Ф.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся до суду з позовною заявою до Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської області, Фізичної особи-підприємця Каруни Олексія Олександровича, Фізичної особи ОСОБА_1 про:

- визнання незаконним та скасування рішення 9 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 20.09.2017 за № 757/17 "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" в частині, а саме п. 62 додатку до рішення;

- визнання недійсним договору № 5633-В-С від 17.09.2018 купівлі-продажу нежитлових приміщень 2-го поверху № 52, 53 у нежитловій будівлі літ "А-2", площею 70,7 кв.м, розташованих за адресою: АДРЕСА_3 та нежитлових приміщень 2-го поверху 7/100 місць спільного загального користування: приміщень № 54, 55, 56 в нежитловій будівлі літ. "А-2", площею 5,3 кв.м, розташованих за адресою: АДРЕСА_3 загальною площею 75,9 кв. м;

- витребування у ОСОБА_1 на користь територіальної громади міста Харкова нежитлові приміщення 2-го поверху № 52, 53 у нежитловій будівлі літ "А-2", площею 70,6 кв.м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_3 та нежитлових приміщень 2-го поверху 7/100 місць спільного загального користування: приміщень № 54,55,56 в нежитловій будівлі літ. "А-2", площею 5,3 кв. м, розташованих за адресою: АДРЕСА_3 загальною площею 75,9 кв.м та загальною вартістю 254 640,00грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.10.2021 для розгляду даної справи визначено суддю Лавренюк Т.А.

Ухвалою суду від 26.10.2021 справу № 922/4169/21 прийнято до розгляду в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін, розпочато підготовче провадження та призначено підготовче засідання.

06.12.2021 від представника 4-го відповідача надійшла заява про залишення позову без розгляду (вх. № 28675), посилаючись на те, що прокурором не дотримано порядку, встановленого ст.23 Закону України "Про прокуратуру", а тому у прокурора відсутні підстави звернення до суду, зокрема, в інтересах суб`єктів владних повноважень, до компетенції яких віднесені відповідні повноваження, що, на думку 4-го відповідача, є підставою для повернення позову на підставі п.4 ч.5 ст.174 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, на адресу суду від представника 3-го відповідача також надійшла заява про залишення позову без розгляду (вх. № 29757 від 16.12.2021) з аналогічних підтсав.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Статтею 23 Закону України “Про прокуратуру” визначено, що представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

За приписами ч.3 ст.53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

У Законі України "Про прокуратуру" закріплено вичерпний перелік підстав для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді у некримінальних провадженнях. Таке представництво відповідно до ч.3 ст.23 цього Закону здійснюється лише у випадках порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо: 1) захист інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, 2) відсутній компетентний орган.

Відповідно до ч.4 ст.23 цього Закону наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді; прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва; у разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу; прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень; наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень.

Процедура, передбачена ч.4 ст.23 Закону України “Про прокуратуру”, застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту. Іншими словами, прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта лише тоді, коли той має повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але не здійснює чи неналежно їх здійснює.

З урахуванням того, що Харківська міська рада представляє інтереси громади міста Харкова, однак у даному випадку вона є відповідачем у справі і оскільки саме вона, як вважає прокурор, вчинила дії, які негативно впливають на інтереси громади, так само як і Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради, прокурор самостійно подав вказаний позов.

Звернення прокурора з позовом до суду спрямоване на дотримання встановлених Конституцією України принципів верховенства права та законності, а також задоволення суспільної потреби у дотриманні вимог чинного законодавства під час відчуження об`єктів нерухомості з комунальної власності, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що прокурор належним чином обґрунтував наявність підстав для здійснення такого представництва в суді відповідно до вимог Закону України "Про прокуратуру".

Враховуючи викладене, клопотання 3-го та 4-го відповідача про залишення позову без розгляду суд вважає безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

09.12.2021 представник 4-го відповідача звернувся до суду з клопотанням про початок розгляду справи спочатку (вх. № 29119), в якому просить суд уточнену позовну заяву, подану прокурором, повернути без розгляду, замінити первісного відповідача Фізичну особу-підприємця Каруна Олексія Олександровича на його правонаступника фізичну особу Каруну Олексія Олександровича, замінити первісного відповідача Фізичну особу-підприємця Проценко Олексія Вікторовича на належного відповідача Фізичну особу Проценко Олексія Вікторовича, а розгляд справи просить суд розпочати спочатку.

В обґрунтування поданого клопотання 4-й відповідач посилається на відсутність підстав для прийняття заяви про уточнення позовних вимог, оскільки, як вважає заявник, прокурор таким чином фактично ставить питання про заміну 4-го відповідача, щоб привести у відповідність прохальну частину позову до суб`єктного складу сторін. При цьому прокурор не змінює ані предмета ані підстав позову, а тому ця заява не повинна прийматись судом.

Також, як вважає заявник, оскільки Фізична особа-підприємець Карун О.О. припинив підприємницьку діяльність, про що 04.06.2021 здійснено державну реєстрацію припинення фізичної особи-підприємця, це є підставою для заміни третього відповідача його правонаступником фізичною особою Каруною О.О., відповідно до ст. 52 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 16.12.21 заявник підтримав заявлене ним клопотання в частині замінити первісного відповідача Фізичної особи-підприємця Каруни Олексія Олександровича на його правонаступника фізичну особу Каруну Олексія Олександровича, заміни первісного відповідача Фізичну особу-підприємця Проценко Олексія Вікторовича на належного відповідача Фізичну особу Проценко Олексія Вікторовича та розгляд справи, у зв`язку із цим, просить розпочати спочатку.

Розглянувши відповідне клопотання, суд зазначає наступне.

Як вірно зазначає заявник (4-й відповідач) у даному клопотанні, заміна відповідача у справі може бути здійснена виключно за клопотанням позивача, а тому правові підстави для заявлення відповідного клопотання відповідачем у справі взагалі відсутні.

Суд, за приписами діючого Господарського процесуального кодексу України, як вірно зазначає сам заявник (4-й відповідач) у поданому ним клопотанні, позбавлений можливості також із власної ініціативи здійснити заміну відповідача на належного. Відповідні повноваження має у господарському процесі лише позивач.

Крім того, що стосується правових підстав здійснення процесуального правонаступництва, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

На думку заявника, втрата фізичною особою підприємцем статусу підприємця і є тим іншим випадком заміни особи у правовідносинах, щодо яких виник спір.

З цього приводу суд вважає за необхідне відзначити наступне.

За приписами ст.52 Цивільного кодексу України фізична особа-підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Фізична особа-підприємець є особливим суб`єктом господарських правовідносин, який нерозривно пов`язаний із самою фізичною особою, а тому втрата таким суб`єктом статусу підприємця, на думку суду, не призводить до заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, не змінює саму особу як суб`єкта господарського зобов`язання, на відміну від наслідків припинення юридичної особи.

Велика Палата Верховного суду у постанові від 06.06.2018 у справі № 910/1673/15 зробила висновок, що правовий статус «фізична особа-підприємець» сам по собі не впливає на будь-які правомочності фізичної особи, зумовлені її цивільною право- і дієздатністю, та не обмежує їх.

Справедливо вірним буде висновок і навпаки, що втрата відповідного правового статусу “фізична особа-підприємець” не може звільняти таку особу від певних правових наслідків ведення нею господарської діяльності, в тому числі й від обов`язків, яких вона набула під час перебування у цьому правовому статусі, зокрема, в результаті укладених нею господарських договорів.

Підтвердженням такого висновку у площі процесуальних правовідносин буде позиція Верховного Суду, висловлена ним у постанові від 09.08.2017 по справі № 915/1056/16, де суд відзначив, що у разі коли відповідна зміна статусу підприємця відбулася після порушення провадження у справі, вона не тягне за собою наслідків у виді зміни підвідомчості такої справи і, відповідно, - припинення провадження у ній, оскільки на час порушення господарським судом такого провадження її розгляд належав до юрисдикції цього суду.

Враховуючи викладене, суд не вбачає правових підстав для заміни відповідачів у справі, як і не має правових підстав для розгляду справи спочатку.

Крім того, суд вважає за необхідне відзначити, що суд апеляційної інстанції вже надавав оцінку відповідним доводам у даній справі у постанові від 05.10.2021.

Що стосується посилань заявника на порушення судом його прав через прийняття уточненої позовної заяви прокурора, суд вважає за необхідне відзначити наступне.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд, у разі необхідності, заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви.

Таким чином, заперечення представника 4-го відповідача з посиланням на відсутність у суду відповідних повноважень щодо розгляду заяв про уточнення позовних вимог є безпідставними.

Також, заявник в судовому засіданні не довів суду в чому саме полягає порушення або звуження його прав, як і прав інших учасників процесу, через прийняття судом відповідної заяви.

Крім того, суд вважає за необхідне відзначити, що уточнена позовна заява прокурора, прийнята судом до розгляду протокольною ухвалою від 07.12.2021, не містить зміни позовних вимог, як і не містить будь-якої зміни відповідачів у справі. Відповідна заява була подана прокурором на вимогу суду у зв`язку із тим, що саме у представника 4-го відповідача, через допущену прокурором помилку у шапці позову, були сумніви щодо того, хто визначений як відповідач-4 у даній справі - фізична особа-підприємець чи фізична особа. Прокурор неодноразово зазначав свою позицію про те, що відповідачем - 4 він визначив саме фізичну особу, що, як відзначає суд, і відповідає прохальній частині поданого прокурором позову. І саме для виключення відповідних сумнівів у всіх учасників процесу суд зобов`язав прокурора письмово уточнити позовні вимоги, відповідно до п.3 ч.2 ст.182 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, ніякої зміни підстав або предмету позову відповідно до прийнятої судом уточненої позовної заяви прокурора не відбулось, як помилково вважає 4-й відповідач. В той же час, позицію представника 4-го відповідача суд вважає суперечливою, оскільки заперечуючи щодо можливості прийняття судом уточненої позовної заяви в частині уточнення позовних вимог щодо статусу особи відповідача – 4, він неодноразово звертається до суду із заявами про відповідну зміну відповідача у справі.

Також, 16.12.2021 представник 4-го відповідача звернувся до суду з клопотанням про закриття провадження у справі, посилаючись на те, що прокурором обрано неналежний спосіб захисту своїх прав. Як вважає 4-й відповідач, належним способом захисту є вимога про витребування спірного майна, проте вона висунута до фізичної особи, яка не є підприємцем, а тому цей спір, на думку заявника, є цивільно-правовим та підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Розглянувши подане клопотання, суд зазначає, що правова оцінка щодо належності або неналежності обраного прокурором способу захисту порушеного права, за правилами господарського судочинства, може буде здійснена судом під час розгляду справи по суті, а висновок буде викладено судом у кінцевому процесуальному документі по справі.

Щодо заперечень заявника стосовно юрисдикції даної справи, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідний спір є спором щодо приватизації майна, який, відповідно до п.2 ч.1 ст.20 Господарського процесуального кодексу України, віднесено до юрисдикції господарських судів незалежно від суб`єктного складу його учасників.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотань 4-го відповідача вх. № 28675 від 06.12.2021, вх. № 29119 від 09.12.2021, вх. № 29667 від 16.12.2021 та клопотання 3-го відповідача вх. № 29757 від 16.12.2021.

Керуючись ст.ст.48, 52, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання 4-го відповідача вх. № 28675 від 06.12.2021 відмовити.

В задоволенні клопотання 4-го відповідача вх. № 29119 від 09.12.2021 відмовити.

В задоволенні клопотання 4-го відповідача вх. № 29667 від 16.12.2021 відмовити.

В задоволенні клопотання 3-го відповідача вх. № 29757 від 16.12.2021 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складено та підписано 21.12.2021.

Суддя Т.А. Лавренюк