
Справа №: 486/1527/21 Провадження №2-а/486/23/2021
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 грудня 2021 року м. Южноукраїнськ
Южноукраїнський міський суд Миколаївської області
складі: головуючого судді Далматової Г.А.,
при секретарі Деменко К.Л., Павлюх М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнськ Миколаївської області справу в порядку адміністративного судочинства за позовом ОСОБА_1 до поліцейського сектору реагування патрульної поліції Відділення поліції №3 Вознесенського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області Ляпала Сергія Олександровича та Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про визнання дій протиправними та скасування постанови,
учасники справи: позивач ОСОБА_1 , представник позивача Семенова С.М., відповідачі поліцейський сектору реагування патрульної поліції Відділення поліції №3 Вознесенського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області Ляпало С.О., Головне управління Національної поліції в Миколаївській області
В С Т А Н О В И В:
20 вересня 2021 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до поліцейського сектору реагування патрульної поліції Відділення поліції №3 Вознесенського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області Ляпала С.О. та Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про визнання дій протиправними та скасування постанови серії БАБ № 083937 від 10 вересня 2021 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126, ч. 6 ст. 121, ч. 5 ст. 121 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн.
Свою позицію позивач обґрунтовує тим, що 10 вересня 2021 року моторолер «Хонда ДІО» під його керуванням по вул. Дружби Народів в м. Южноукраїнську було зупинено працівником поліції та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення за те, що він ніби-то керував транспортним засобом, який не зареєстрований у встановленому порядку без мотошолома та посвідчення водія відповідної категорії.
Згідно постанови серії БАБ № 083937 від 10 вересня 2021 року його визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 126, ч. 6 ст. 121, ч. 5 ст. 121 КУпАП накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 3400 грн.
Вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності є незаконним, оскільки правил дорожнього руху не порушував та вказує, що відповідачем, на його вимогу представитися та назвати причину зупинки, поліцейським виконано не було.
Зазначає, що дорога, якою він пересувався знаходиться за адресою вул. Дружби Народів, 8, м. Южноукраїнськ є вулицею місцевого значення. Тому він не використовує мопед на автомобільних дорогах державного значення і має право не реєструвати мопед та не користуватись номерними знаками. Вказує, що згідно посвідчення водія, яке він отримав 02 жовтня 2008 року у нього відкриті категорії А,В, що дає йому право керувати транспортним засобом мопедом. Обміняти посвідчення водія на посвідчення водія нового зразка із зазначенням категорій А1, А є правом, а не обов`язком водія транспортного засобу. Під час руху на мопеді він користувався мотошоломом. Після того, як був зупинений поліцейським зняв мотошолом для зручності у спілкуванні. До того ж він був позбавлений можливості ознайомитись із матеріалами справи, відеозаписом, не надано можливості заявити клопотання чи надати пояснення, скористатися правничою допомогою. Вважає, що вказані факти дають достатні підстави для визнання дій відповідачів протиправними та скасування оскаржуваної постанови.
Ухвалою суду від 23 вересня 2021 року адміністративний позов залишено без руху.
29 вересня 2021 року позивач надав суду заяву про усунення недоліків позовної заяви із копією постанови, що оскаржується, копій підписаної позивачем позовної заяви (із зазначенням дати) відповідно до кількості відповідачів, та квитанцію про сплату судового збору.
30 вересня 2021 року відкрито провадження у справі.
18 жовтня 2021 року від представника відповідача Головного управління Національної поліції в Миколаївській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній вказує, що заперечує проти позову. Зазначає, що постанова серії БАБ № 083937 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 3400 грн. винесена поліцейським СРПП ВП №3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області Ляпало С.О., якому відповідно до посадових інструкцій надано повноваження розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення. Оскільки поліцейським СРПП ВП №3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області Ляпало С.О. виявлено ознаки адміністративних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 126, ч. 6 ст. 121, ч. 5 ст. 121 КУпАПна ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за штраф у розмірі 3400 грн. Позивачем не надано жодних доказів, які б спростовувували факт порушення ним вказаних вимог. Просить відмовити в задоволенні позову.
В судовому засіданні 02 листопада 2021 представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі. Надала пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві. До викладеного в позовній заяві додала, що мопед, яким керував ОСОБА_1 було зупинено працівниками поліції без правових підстав.
Позивач в судове засідання не з`явився.
Відповідач поліцейський сектору реагування патрульної поліції Відділення поліції №3 Вознесенського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області Ляпало С.О. та представник відповідача Головного управління Національної поліції в Миколаївській областів судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Дослідивши докази в сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що 10 вересня 2021 року поліцейським СРПП Відділення поліції №3 Вознесенського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Миколаївській області Ляпалом С.О. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії БАБ № 083937 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу розміром – 3400 гривень за те, що ОСОБА_1 10 вересня 2021 року о 00:46 год. по вул. Дружби Народів, 8 в м. Южноукраїнську, керуючи моторолером «Хонда ДІО», який не зареєстрований у встановленому порядку без мотошолома та посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п. 2.9 в, 2.3 в, 2.1 а Правил дорожнього руху України, тим самим вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 126, ч. 6 ст. 121, ч. 5 ст. 121 КУпАП.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Згідно п. 2.9 в Правил дорожнього руху України водієві забороняється: а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; б) керувати транспортним засобом у хворобливому стані, у стані стомлення, а також перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції і увагу; в) керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.
Відповідно до п. 2.3 в Правил дорожнього руху України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:
в) на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів;
г) під час руху на мотоциклі і мопеді бути в застебнутому мотошоломі і не перевозити пасажирів без застебнутих мотошоломів.
Згідно із п. 2.1 а Правил дорожнього руху України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі , в тому числі і посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
В силу ч. 5 ст.121 КУпАП порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно ч. 6 ст.121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ч. 2 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно п. 1.10 ПДР, постановою визначено терміни, які мають наступні значення:
Водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії;
Мотоцикл — двоколісний механічний транспортний засіб з боковим причепом або без нього, що має двигун з робочим об`ємом 50 куб. см і більше. До мотоциклів прирівнюються моторолери, мотоколяски, триколісні та інші механічні транспортні засоби, дозволена максимальна маса яких не перевищує 400 кг.
Відповідно до п. 2.13 ПДР Право на керування транспортними засобами особам може бути надано: мототранспортними засобами і мотоколясками (категорії А1, А) - з 16-річного віку;
Транспортні засоби належать до таких категорій: А1 - мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю до 4 кВт.
Таким чином, з системного аналізу вищевказаних положень законодавства слідує, що для керування моторолер «Хонда ДІО» необхідно отримати та мати при собі посвідчення водія.
Відповідно до п.п. а) п. 2.4 ПДР на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1 ПДР, а саме:
а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії;
б) реєстраційний документ на транспортний засіб;
Вказані норми визначають безумовний обов`язок водія при керуванні транспортним засобом мати при собі та на вимогу поліцейського пред`явити посвідчення водія відповідної категорії.
Аналогічні положення закріплені законодавцем також у статті 16 Закону України «Про дорожній рух».
Відповідно до ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов`язаний мати при собі посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, пред`явити у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія, реєстраційному документі на транспортний засіб, або пред`явити електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.
Частиною 2 статті 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, - тягнуть за накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, за даною статтею настає адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом, а не механічним транспортним засобом.
Частиною 9 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що право керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Порядок видачі, обміну та встановлення терміну дії таких посвідчень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами» від 8 травня 1993 року № 340 (п.1, 2, 3) встановлено, що право на керування транспортним засобом з електродвигуном потужністю до 4 кВт повинно підтверджуватися посвідченням на право керування транспортним засобом категорії А1, яке водій повинен мати при собі під час керування транспортним засобом і зобов`язаний пред`явити поліцейському на його вимогу.
З 01 січня 2010 року в Україні встановлена реєстрація мопедів як транспортних засобів та отримання посвідчення водія на їх керування, незалежно від їх користування чи на вулично-дорожній, чи на автомобільній дорозі державного значення.
Постановою Кабінету Міністрів України № 511 від 20 травня 2009 року затверджено нову редакцію Положення про порядок надання посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами та передбачено, що транспортні засоби, керування якими дозволяється за наявності посвідчення водія, залежно від їхніх типів і призначення, поділяються на категорії, в т.ч. А1 - мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб. сантиметрів або електродвигун потужністю до 4 кВт.
Наведене узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 27 грудня 2019 року у справі № 310/4817/17.
Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За нормою ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п.1 ст. 247 КпАП України, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 КУпАП протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
При цьому, згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Будь-яких доказів, які б свідчили про вчинення позивачем порушення правил дорожнього руху при винесенні оскаржуваної постанови не надано, зокрема, відповідачами не надано суду та не долучено до оскаржуваної постанови пояснення свідків, фото- та відеофіксації належної якості порушення позивачем правил дорожнього руху тощо.
З копії постанови про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії БАБ № 083937 від 10 вересня 2021 року вбачається, що останнійкерував моторолером «Хонда ДІО», який не зареєстрований у встановленому порядку без мотошолома та посвідчення водія відповідної категорії.
З дослідженого в судовому засіданні диску із відеозаписом видно, як на першому відео поліцейський СРПП Відділення поліції №3 Вознесенського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області Ляпало С.О. роз`яснює ОСОБА_1 права у відділенні поліції. Пропонує пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в лікарні. На другому відео видно, як працівники поліції зупинили мопед під керуванням невідомої особи. Вказане відео з камер «Безпека міста» зроблено на великій відстані, та не містить не номеру транспортного засобу, ні інших розпізнавальних знаків. Зрозуміти з нього, що було зупинено моторолер саме під керуванням позивача з даного відео неможливо.
Суд приходить до висновку, що відеозапис, наданий суду представником відповідача, не доводить та не спростовує вини ОСОБА_1 у вчиненні зазначених адміністративних правопорушень.
Єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення, в якій зафіксовано порушення водієм правил дорожнього руху.
Будь-яких доказів вчинення позивачем адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 126, ч. 6 ст. 121, ч. 5 ст. 121 КУпАП,відповідачами до суду не надано.
Оскільки відповідач не надав належних доказів правомірності його дій при винесенні постанови в справі про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку, що у суб`єкта владних повноважень відсутні докази вчинення позивачем правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 126, ч. 6 ст. 121, ч. 5 ст. 121 КУпАП.
Відповідно до ч.3 п.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Суд вважає, що позивача необґрунтовано притягнуто до адміністративної відповідальності, у зв`язку з чим вважає за необхідне скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії БАБ № 083937 від 10 вересня 2021 рокута накладене на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 3400 гривень.
Разом з тим, позовні вимоги щодо визнання постанови протиправною задоволенню не підлягають, оскільки ефективним способом захисту є заявлені позивачем вимоги щодо скасування оскаржуваної постанови, що відповідає положенням п. 3 ч. 3. ст. 286 КАС України, а вимоги про визнання дій протиправними, незаконними та інші вимоги не вирішуються місцевими загальними судами як адміністративними судами.
За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України судові витрати стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 9, 77, 90, 241, 242, 244, 246, 286 КАС України, суд
У Х В А Л И В:
Задовольнити частково позов ОСОБА_1 до поліцейського сектору реагування патрульної поліції Відділення поліції №3 Вознесенського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області Ляпала Сергія Олександровича та Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про визнання дій протиправними та скасування постанови.
Постанову серії БАБ № 083937 від 10 вересня 2021 року, складену поліцейським сектору реагування патрульної поліції Відділення поліції №3 Вознесенського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Миколаївській області Ляпалом Сергієм Олександровичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126, ч. 6 ст. 121, ч. 5 ст. 121 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 3400 гривень скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126, ч. 6 ст. 121, ч. 5 ст. 121 КУпАП – закрити.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Судові витрати стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок коштівбюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Южноукраїнського міського суду Г.А. Далматова
Судове рішення № 102106537, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області) було прийнято 21.12.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 486/1527/21. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: