Вирок № 102106018, 22.12.2021, Корабельний районний суд м. Миколаєва

справа № 488/2380/20

провадження № 1-кп/488/172/21

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.2021 року Корабельний районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючої по справі - судді Торжинської Т.В.,

при секретарі судового засідання - Воїхевич М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальне провадження №12020150050001171 від 15.07.2020 р. відносно обвинуваченого:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , неодруженого, дітей не має, з неповною середньою освітою, працюючого підсобним робочим у ТОВ “Злата БУД-М”, судимого Корабельним районним судом м.Миколаєва, зокрема:

15.02.2008 року за ч.2 ст. 185 КК України до 1-го року позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України строком 1 рік;

17.06.2008 року за ч.2 ст. 185 КК України до 1-го року позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України строком 1 рік;

25.02.2011 року за ч.1 ст. 185, ч.3 ст. 185, ст.70 КК України до 3-х років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком 1 рік;

01.12.2011 року за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.289, із застосування ст.69, ч.1 ст.70 КК України до 3-х років 6 місяців позбавлення волі;

19.06.2015 року за ч.2 ст. 185 КК України до 2-х років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 1 рік;

08.12.2015 року за ч.2 ст.185, із застосуванням ст. 71 КК України до 2-х років 1 місяця позбавлення волі;

20.09.2019 року за ч.2 ст.185 КК України до 1-го року обмеження волі, звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік;

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

прокурора – Ільницької–Юртаєвої А.І.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

захисника — Довганюк Л.Б.,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , у період іспитового строку, зокрема 08 липня 2020 року в денний час, перебуваючи в кафе «Бегемот», що розташований за адресою: м.Миколаїв, вул.Айвазовського, 17, за раптово виниклим корисливим умислом на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, шляхом вільного доступу, таємно викрав майно ОСОБА_2 , зокрема: акумуляторний шуруповерт марки «РОСТЕКС» моделі «АШ1812-2Б2», вартістю 535 грн. та будівельний лазер «Нівелір» AL-FA ALNL02», вартістю 1750 грн.

З викраденим майном ОСОБА_1 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, яким розпорядився на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 2285 грн.

Вказане кримінальне правопорушення передбачає кримінальну відповідальність за ч.2 ст. 185 КК України.

В ході судового розгляду ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні свою вину визнав повністю та пояснив, що дійсно в липні 2020 р. працював підсобним робочим в кафе “Бегемот”, звідки викрав вищевказані будівельні інструменти, належні ОСОБА_2 , які продав, а кошти витратив на власні потреби. У скоєному щиро розкаявся, повністю відшкодував потерпілому завдані збитки, змінив свою поведінку, пройшов курс лікування від алкогольної залежності, влаштувався на роботу.

За згодою обвинуваченого, за клопотанням прокурора судом, в силу ч. 3 ст. 349 КПК України, визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються. Судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності його позиції немає, а також учасникам судового провадження роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Аналізуючи вище наведене, суд вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно.

При визначенні виду та міри покарання, яке слід застосувати відносно обвинуваченого, суд, керуючись статтею 65 Кримінального Кодексу України, виходе з санкції статті, яка передбачає покарання за вчинене, враховує ступень тяжкості вчиненого злочину, який є нетяжким. Вивченням даних про особу ОСОБА_1 встановлено, що він раніше неодноразово судимий за аналогічні злочини, вчинив дане кримінальне правопорушення у період іспитового строку, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, працює, проживає з матір`ю, пройшов курс лікування від алкогольної залежності.

Суд також враховує щире каяття ОСОБА_1 у вчиненому, та повне відшкодування завданих потерпілому збитків, що підтверджується заявою останнього, що є обставинами, які пом`якшують покарання, та враховує відсутність обставин, що обтяжують покарання.

З урахуванням наведеного, приймаючи рішення про вид покарання, який необхідно призначити ОСОБА_1 , суд враховує, що обвинувачений раніше неодноразового судимий за аналогічні злочини, не відбувши покарання за попереднім вироком, вчинив новий умисний, корисливий злочин у період іспитового строку, в той же час, наразі змінив свою поведінку, пройшов курс лікування від алкогольної залежності, прийняв заходи до працевлаштування, змінив місце проживання та коло осіб, з якими раніше підтримував стосунки, які були схильні до протиправних дій, тому приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого та запобігання скоєння ним нового злочину можливе з призначенням найм`якшого покарання, передбаченого санкцією ч.2 ст. 185 КК України, зокрема у виді арешту.

Визначаючи термін такого покарання, суд враховує, що вчинений ОСОБА_1 злочин є нетяжким, приймає до уваги об`єкт викраденого та його вартість, спосіб скоєного злочину, щире каяття обвинуваченого у вчиненому, визнання своєї вини та надання правдивих показів щодо скоєного діяння, повне відшкодування завданих збитків, тому, виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання, яке повинно бути адекватним характеру вчинених дій та особі винного, також з урахуванням санкції ч.2 ст.185 КК України, суд вважає необхідним визначити термін такого покарання строком в три місяці.

Окрім того, як вже зазначено вище, ОСОБА_1 , будучи засуджений та звільнений від відбування покарання з випробуванням, вчинив новий злочин у період іспитового строку, у зв`язку з чим, остаточне покарання йому має бути призначене з урахуванням положень ст.71, 72 та ч.3 ст.78 КК України.

З огляду на викладене, з урахуванням положень ч.1 та ч.4 ст.71 КК України щодо правил призначення покарання за сукупністю вироків, суд вважає необхідним частково приєднати невідбуте ОСОБА_1 покарання за попереднім вироком, та з урахуванням положень пп.а п.2 ч.1 ст. 72 КК України щодо правил складання покарань, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді шести місяців арешту.

Долю речових доказів вирішити відповідно до приписів ст. 100 КПК України.

Відповідно до ст.124 КПК України стягнути з ОСОБА_1 на користь держави, понесені у даному кримінальному провадженні процесуальні витрати загальній сумі 2124 грн. 85 коп.

Цивільний позов не заявлявся.

Керуючись ст. ст. 366, 367, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним в вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді трьох місяців арешту.

На підставі ч.1 ст.71, пп.а п.2 ч.1 ст.72 КК України, за сукупністю вироків, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Корабельного районного суду м.Миколаєва від 20.09.2019 року, за яким ОСОБА_1 був засуджений за ч.2ст. 185 КК України до одного року обмеження волі, та остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді шести місяців арешту.

Речові докази по справі: акумуляторний шуруповерт марки «РОСТЕКС» моделі «АШ 1812-2 Б2», що переданий власнику – ОСОБА_2 , залишити останньому за належністю.

Вирок може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду через Корабельний районний суд м.Миколаєва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому, прокурору та не пізніше наступного дня направити потерпілому.

Суддя Т.В. Торжинська