Рішення № 102103396, 21.12.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.12.2021Справа № 910/16737/21

Суддя Н.Плотницька, розглянувши справу

за позовом Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Оболонського району" м. КиєвадоУправління освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації простягнення 181 817 грн 50 коп.Представники сторін:не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

13.10.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Оболонського району" м. Києва з вимогами до Управління освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації про стягнення 181 817 грн 50 коп. заборгованості за договором від 22.10.2019 № 2210-ЗП, в тому числі: 144 899 грн 28 коп. основної заборгованості, 13 056 грн 77 коп. пені, 7 444 грн 11 коп. 3 % річних та 16 417 грн 34 коп. інфляційних втрат.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного сторонами договору від 22.10.2019 № 2210-ЗП не виконав взяті на себе зобов`язання щодо оплати послуг, у зв`язку із чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 144 899 грн 28 коп. Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань позивачем нараховано 13 056 грн 77 коп. пені, 7 444 грн 11 коп. 3% річних та 16 417 грн 34 коп. інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2021, на підставі частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, позовну заяву залишено без руху.

23.10.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на підтвердження усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.10.2021 відкрито провадження у справі № 910/16737/21 та прийнято позовну заяву до розгляду, справу постановлено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Станом на 21.12.2021 відповідачем вимог ухвали суду від 25.10.2021, зокрема, щодо подання відзиву на позов, не виконано, хоча ухвалу про відкриття провадження у справі було отримано 04.11.2021, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01054 81361792.

Враховуючи викладене, суд вирішує справу за наявними матеріалами справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

22.10.2019 між Комунальним підприємством "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Оболонського району" м. Києва (виконавець за договором) та Управлінням освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації (замовник за договором) укладено договір № 2210-зп (далі - договір), відповідно до умов якого виконавець зобов`язується у 2019 році надати замовнику послуги, а замовник зобов`язується прийняти і оплатити послуги на умовах, визначених цим договором.

Найменування послуги: послуги підприємств щодо перевезення безпечних відходів, послуги зі збирання сміття (код ДК 021:2015-90513000-6), вивіз опального листя, накопиченого в закладах освіти Оболонського району м. Києва відповідно до дислокації (додаток № 2) (далі - послуги) (пункт 1.2. договору).

Відповідно до пункту 1.3. договору найменування, кількість та вартість послуги зазначені в розрахунку вартості послуги (додаток № 1), що є невід`ємною частиною даного договору.

Згідно з пунктом 3.1. договору ціна цього договору становить: 144 899,28 грн, в т.ч. ПДВ - 21 149,88 грн, яка визначається згідно розрахунку вартості послуг (додаток № 1).

Відповідно до пункту 4.4. договору замовник проводить розрахунки з виконавцем відповідно до вимог ч. 1 ст. 49 Бюджетного кодексу України через УДКСУ в Оболонському районі ГУ ДКСУ у м. Києві на умовах відстрочки платежу - 30 календарних днів.

Термін надання послуг - жовтень-грудень 2019 року (пункт 5.3. договору).

За змістом пункту 5.4. договору по закінченню поточного місяця виконавець надає замовнику два примірники акта приймання наданих послуг, який останній зобов`язаний протягом п`яти перших робочих днів наступного місяця підписати і один примірник підписаного акта повернути виконавцю.

У випадку наявності у замовника заперечень щодо обсягу послуг, наданих виконавцем у звітному місяці, замовник зобов`язаний протягом 3-х робочих днів у письмовій формі надати виконавцю свої обґрунтовані заперечення.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2019, а в частині оплати - до повного виконання зобов`язань (пункт 10.1. договору).

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання укладеного сторонами договору від 22.10.2019 № 2210-зп позивач надав відповідачу послуги на суму 144 899 грн 28 коп., що підтверджується наявним в матеріалах справи підписаним між сторонами актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 17.12.2019 № ОУ-0000390.

Судом встановлено, що відповідач в порушення умов укладеного сторонами договору від 22.10.2019 № 2210-зп та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати вартості послуг, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 144 899 грн 28 коп., що також не було спростовано відповідачем, зокрема відповідачем не надано суду доказів оплати послуг на суму 144 899 грн 28 коп.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов`язку з оплати вартості послуг за договором від 22.10.2019 № 2210-зп та факту наявності заборгованості за отримані послуги у розмірі 144 899 грн 28 коп., вимоги позивача про стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню у повному обсязі.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 13 056 грн 77 коп. пені, 7 444 грн 11 коп. 3 % річних та 16 417 грн 34 коп. інфляційних втрат.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зауважує, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 Господарського кодексу України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Пунктом 7.3. договору сторони визначили, що у випадку затримки оплати послуги замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час порушення зобов`язання від суми заборгованості за кожний день затримки.

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для застосування відповідальності (стягнення пені) відповідно до умов пункту 7.3. договору та захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

Господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Суд встановив, що доданий до позовної заяви арифметичний розрахунок пені є неправильним, оскільки позивачем, з урахуванням пункту 4.4. договору, неправильно визначено день початку прострочення обов`язку з оплати наданих послуг, а також в порушення норм статті 232 Господарського кодексу України період нарахування пені виходить за межі шестимісячного строку.

Разом з тим, суд не може виходити за межі заявленого позивачем періоду нарахування, відтак, оскільки правильним періодом нарахування пені за прострочення оплати наданих послуг за актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 17.12.2019 № ОУ-0000390 є з 17.01.2020 по 16.07.2020, тоді як позивачем заявлено до стягнення пеню за період з 21.01.2020 по 21.07.2020, суд здійснив перерахунок пені за період з 21.01.2020 по 16.07.2020 та встановив, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 12 819 грн 23 коп.

Відтак, позовні вимоги про стягнення пені в розмірі 13 056 грн 77 коп. підлягають задоволенню частково на суму 12 819 грн 23 коп.

Судом перевірено розрахунки 3 % річних та інфляційних втрат та встановлено їх правильність та відповідність умовам договору та вимогам чинного законодавства.

З огляду на вищенаведене та доведення факту несвоєчасності виконання грошового зобов`язання за договором, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню частково за розрахунком суду на суму 12 819 грн 23 коп., вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню повністю за розрахунком позивача на суму 7 444 грн 11 коп. 3 % річних та 16 417 грн 34 коп. відповідно.

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтями 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Управління освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації (04211, місто Київ, вулиця Йорданська, будинок 11-А, ідентифікаційний код 37445442) на користь Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Оболонського району" м. Києва (04073, місто Київ, провулок Куренівський, будинок 15-А, ідентифікаційний код 05465258) 144 899 (сто сорок чотири тисячі вісімсот дев`яносто дев`ять) грн 28 коп. основної заборгованості, 12 819 (дванадцять тисяч вісімсот дев`ятнадцять) грн 23 коп. пені, 7 444 (сім тисяч чотириста сорок чотири) грн 11 коп. 3 % річних, 16 417 (шістнадцять тисяч чотириста сімнадцять) грн 34 коп. інфляційних втрат та судовий збір у розмірі 2 723 (дві тисячі сімсот двадцять три) грн 70 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Н.Плотницька