Рішення № 102103294, 20.12.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.12.2021Справа № 910/13549/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" до товариства з обмеженою відповідальністю "Подія+" та фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення 24 584,20 грн,

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У серпні 2021 року акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" (далі - Банк) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "Подія+" (далі - Товариство) та фізичної особи ОСОБА_1 заборгованості в сумі 24 584,20 грн, що виникла у зв`язку з неналежним виконанням товариством з обмеженою відповідальністю "Подія+" своїх обов`язків за укладеним між ним та позивачем кредитним договором від 5 жовтня 2020 року, а також неналежним виконанням ОСОБА_1 своїх зобов`язань за укладеним з позивачем відповідним договором поруки від 5 жовтня 2020 року № POR1601879520836.

У зв`язку з тим, що один з відповідачів - ОСОБА_1 , є фізичною особою, 5 жовтня 2021 року Господарським судом міста Києва було надіслано запит від 19 серпня 2021 року № 910/13549/21 до Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дарницької в місті Києві районної державної адміністрації (далі - Відділ) з метою встановлення зареєстрованого місця проживання вищевказаної особи.

18 жовтня 2021 року через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва надійшов лист Відділу від 8 жовтня 2021 року № 3031, в якому останній повідомив наступну інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) ОСОБА_1 , а саме: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20 жовтня 2021 року вищенаведену позовну заяву Банку прийнято до розгляду, відкрито провадження в справі № 910/13549/21 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

Крім того, цією ухвалою відповідачам було визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, у порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі, судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За змістом статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

В силу положень статті 10 наведеного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Так, з метою повідомлення Товариства про розгляд справи та про його право подати відзив на позовну заяву, копія ухвали суду від 20 жовтня 2021 року про відкриття провадження в справі № 910/13549/21 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження Товариства, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: 02095, місто Київ, вулиця Срібнокільська, будинок 1, офіс 413.

Проте поштовий конверт із копією зазначеної ухвали було повернуто підприємством поштового зв`язку на адресу суду без вручення Товариству в зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою, що підтверджується відповідною відміткою даного підприємства на конверті.

У той же час копія ухвали суду від 20 жовтня 2021 року про відкриття провадження в справі № 910/13549/21 була вручена ОСОБА_1 особисто 1 листопада 2021 року, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленнями про вручення поштового відправлення № 0105481333071. Однак у визначений судом строк відзив на позовну заяву вказаним відповідачем також подано не було.

Згідно з пунктами 3, 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення, або день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачі у встановленому законом порядку були належним чином повідомлені про розгляд зазначеної справи.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 статті 3 цього Закону визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (частина 1 статті 4 цього Закону).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що Товариство мало право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою суду від 20 жовтня 2021 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Положеннями частини 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Приймаючи до уваги належне повідомлення відповідачів про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність у матеріалах справи достатньої кількості документів для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

5 жовтня 2020 року Товариством через систему інтернет-клієнт-банкінгу було підписано із використанням електронного цифрового підпису анкету-заявку про приєднання до умов та правил надання послуг "КУБ".

Згідно вищезазначеної заяви Товариство приєдналося до розділу "Умов та правил надання послуг "КУБ" (далі - Умови), що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із заявою складають кредитний договір № б/н від 5 жовтня 2020 року, та взяло на себе зобов`язання виконувати умови договору.

Банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати клієнту строковий "Кредит КУБ" для фінансування поточної діяльності клієнта в обмін на зобов`язання клієнта з повернення кредиту, сплати процентів в обумовлені цим договором терміни. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати) вказуються в заяві про приєднання до Умов та правил надання послуг "КУБ", а також в системі Приват24. Клієнт приєднується до послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом заяви в системі Приват 24 або у сервісі "Paperless" або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору (пункт 3.2.8.1. Умов).

Відповідно до пункту 1.3. заяви, строк кредиту - 12 місяців з моменту видачі коштів.

У період з дати підписання заяви та до 31 грудня 2020 року процентна ставка за користування кредитом перші 6 місяців дії кредиту становить 1,4 % в місяць від початкового розміру кредиту, починаючи з 7-го місяця користування кредитом - 1,2 % в місяць від початкового розміру кредиту. З 1 січня 2021 року процентна ставка за користування кредитом перші 6 місяців дії кредиту становить 1,6 % в місяць від початкового розміру кредиту, починаючи з 7-го місяця користування кредитом - 1,4 % в місяць від початкового розміру кредиту.

У разі, якщо в період з 5 жовтня 2020 року по 31 грудня 2020 року виникають прострочення зобов`язань за договором, то починаючи з наступного дня після погашення заборгованості за кредитним договором розмір процентної ставки за користування кредитом встановлюється та перші 6 місяців дії кредиту становлять 1,6 % в місяць від початкового розміру кредиту, починаючи з 7-го місяця користування кредитом - 1,4 % в місяць від початкового розміру кредиту (пункт 1.4. заяви).

Пунктом 1.6. заяви передбачений порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця рівними частинами до календарного числа місяця, в якому було видано кредит, та порядок погашення процентів: щомісяця до календарного числа місяця, в якому було видано кредит.

Проценти за користування кредитом у разі виникнення прострочених зобов`язань за кредитним договором складають 4 % від суми простроченої заборгованості (пункт 1.5. заяви).

Згідно з вимогами статті 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті.

5 жовтня 2020 року на підставі вищезазначеного договору, позивачем на поточний рахунок Товариства було перераховано кредитні кошти в розмірі 50 000,00 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи відповідною банківською випискою по рахунку.

Згідно з частиною 2 статті 639 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до пункту 3.2.8.3.1. Умов повернення кредиту здійснюється щомісячно шляхом забезпечення клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у заяві. Клієнт доручає банку щомісячно у строки, зазначені в заяві, здійснювати договірне списання з його рахунків, відкритих у Банку, на погашення заборгованості за послугою у кількості та розмірі, зазначеному в кредитному договорі. Остаточним терміном погашення заборгованості за кредитом є дата повернення кредиту. Згідно зі статями 212, 651 ЦК України при порушенні клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених цим договором, Банк на свій розсуд, починаючи з дев`яносто першого дня порушення будь-якого із зобов`язань, має право змінити умови договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому Банк направляє клієнту повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту (Банк здійснює інформування клієнта на свій вибір або письмово, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і клієнта (система клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms повідомлення або інших). При непогашенні заборгованості за цим договором в термін, зазначений у повідомленні, вся заборгованість за кредитним договором, починаючи з наступного дня від дати, зазначеної в повідомленні, вважається простроченою. У разі погашення заборгованості в період до закінчення 90 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов`язань, терміном повернення кредиту є дата останнього платежу.

За пунктом 3.2.8.6.2 Умов при настанні будь-якої з наступних подій: неотримання від клієнта згоди на зміну розміру процентів за користування кредитом, зміну періодичності порядку сплати платежів по кредиту; порушення клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених умовами видачі та погашення кредиту, в т.ч. у разі порушення цільового використання кредиту; порушення господарським судом справи про банкрутство клієнта або про визнання недійсними установчих документів клієнта, або про скасування державної реєстрації клієнта; ухвалення власником або компетентним органом рішення про ліквідацію клієнта; смерті клієнта; порушення кримінального провадження щодо клієнта; встановлення такими, що не відповідають дійсності відомостей, що містяться в пункті 3.2.8.5.11. цього договору; відсутності у Банку вільних грошових коштів, про що Банк письмово повідомляє клієнта; наявності судових рішень, що вступили в силу, про стягнення грошових коштів з поточного рахунку клієнта, наявності арешту на поточних рахунках, що належать клієнту, наявності платіжних вимог про примусове списання й інших обставин, які явно свідчать про те, що наданий клієнту кредит не буде повернутий вчасно, Банк на свій розсуд має право:

а) змінити умови видачі та надання кредиту - вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати процентів за користування, виконання інших зобов`язань за кредитом у повному обсязі шляхом направлення повідомлення. При цьому згідно зі статтями 212, 611, 651 ЦК України за зобов`язаннями, терміни виконання яких не настали, терміни вважаються такими, що настали у зазначену в повідомленні дату. У цю дату клієнт зобов`язується повернути Банку суму кредиту в повному обсязі, проценти за фактичний термін користування ним, повністю виконати інші зобов`язання за кредитом.

або:

б) розірвати договір у судовому порядку. При цьому в останній день дії договору клієнт зобов`язується повернути Банку суму кредиту в повному обсязі, проценти за фактичний термін користування ним, повністю виконати інші зобов`язання за цим договором.

або:

в) відповідно до статті 651 ЦК України, статті 188 ГК України здійснити одностороннє розірвання договору з надсиланням клієнту повідомлення. У зазначену в повідомленні дату договір вважається розірваним. При цьому в останній день дії договору клієнт зобов`язується повернути Банку суму кредиту в повному обсязі, проценти за фактичний термін користування ним, повністю виконати інші зобов`язання за договором. Одностороння відмова від цього договору не звільняє клієнта від відповідальності за порушення зобов`язань за цим договором.

Пунктом 3.2.8.3.3. Умов визначено, що при порушенні клієнтом будь-якого грошового зобов`язання позичальник сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі, встановленому Тарифами.

Згідно з пунктом 3.2.8.9.1 Умов за користування кредитом у період з дати списання коштів з позикового рахунку до дат погашення кредиту згідно пунктів 3.2.8.1. та 3.2.8.3. цього договору клієнт сплачує проценти в розмірі, зазначеному в пункті 3.2.8.3.2.

Як встановлено судом, Товариство належним чином не виконало взяті на себе зобов`язання за договором, у зв`язку з чим станом на 22 липня 2021 року в останнього виникла заборгованість по кредиту в розмірі 22 714,36 грн, заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість згідно з пунктами 3.2.8.3.3. та 3.2.8.9.1. Умов, у розмірі 469,85 грн, а також заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії, нарахованої на підставі пунктів 3.2.8.3.2., 3.2.8.9. Умов у розмірі 1 399,99 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та не було спростовано Товариством.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань.

Аналогічні положення містяться у статтях 525, 526 ЦК України.

За частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 2 частини 1 статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зміна умов зобов`язання.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України унормовано, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (статті 1046-1053 ЦК України), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Матеріалами справи підтверджується наявність у Товариства грошового зобов`язання по сплаті на користь позивача заборгованості за кредитом у розмірі 22 714,36 грн, заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, у розмірі 469,85 грн, а також заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії у розмірі 1 399,99 грн. Товариство наявність вказаної заборгованості не спростувало, доказів її погашення не надало.

За таких обставин позовні вимоги Банку про стягнення з Товариства 24 584,20 грн заборгованості по кредиту та заборгованості за нарахованими процентами є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Також судом встановлено, що 5 жовтня 2020 року між Банком та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № POR1601879520836, предметом якого є надання поруки зазначеною фізичною особою перед кредитором за виконання Товариством зобов`язань за угодами приєднання до розділу 3.2.8. "Кредит КУБ" Умов (далі - угода-1), по сплаті: а) процентної ставки за користування кредитом згідно з пунктами 3.2.8.3.2. та 3.2.8.3.3., б) кредиту в розмірі 50 000,00 грн.

Відповідно до пункту 1.2. договору поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за угодою-1 у тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно з цим пунктом поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Поручитель з умовами угоди-1 ознайомлений (пункт 1.3. договору).

Згідно з пунктом 1.5. договору, у випадку невиконання боржником зобов`язань за угодою-1 боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Сторони взаємно домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладення цього договору. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов`язань за угодою-1 цей правочин припиняє свою дію (пункт 4.1. договору).

За статтею 541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема, у разі неподільності предмета зобов`язання.

Згідно з частиною 1 статті 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Разом із тим, оскільки порука є видом забезпечення виконання зобов`язань і при цьому сама має зобов`язальний, договірний характер, на правовідносини поруки поширюються загальні положення про зобов`язання та про договори (розділи І та II книги 5 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Враховуючи характер поруки (похідний, залежний від основного зобов`язання), до істотних умов договору поруки слід віднести, зокрема визначення зобов`язання, яке забезпечується порукою, його зміст та розмір, зокрема реквізити основного договору, його предмет, строк виконання тощо.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 31 липня 2019 року в справі № 922/2913/18 та від 12 березня 2020 року в справі № 902/447/19.

Судом встановлено, що предмет договору поруки визначено як надання поруки поручителем перед кредитором за виконання Товариством зобов`язань за угодами приєднання до розділу 3.2.8. "Кредит КУБ" Умов (далі - угода-1), по сплаті: а) процентної ставки за користування кредитом згідно з пунктами 3.2.8.3.2. та 3.2.8.3.3., б) кредиту в розмірі 50 000,00 грн.

З системного аналізу всіх умов вказаного договору поруки не вбачається, яке ж саме основне зобов`язання забезпечене порукою, оскільки з наданого договору неможливо встановити ані правочин, який як основне зобов`язання забезпечений порукою, ані поточний рахунок, на який надається послуга кредитного ліміту. Лише визначено особу, первинні зобов`язання якої забезпечені порукою.

За таких обставин твердження позивача про те, що договір поруки від 5 жовтня 2020 року № POR1601879520836, укладений саме в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № б/н від 5 жовтня 2020 року матеріалами справи не підтверджуються, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості зі змісту вказаного правочину встановити які саме первинні зобов`язання забезпечені порукою.

Отже умови укладеного між Банком та ОСОБА_1 договору поруки від 5 жовтня 2020 року № POR1601879520836 у сукупності з відсутністю в матеріалах справи належних та допустимих доказів, що підтверджують факт надання згоди зазначеною фізичною особою на забезпечення виконання зобов`язань саме за кредитним договором від 5 жовтня 2020 року спростовують твердження позивача щодо наявності солідарного обов`язку відповідачів сплати заборгованість за вищевказаним кредитним договором у загальному розмірі 24 584,20 грн.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи те, що загальна сума боргу за вищезазначеним кредитним договором у розмірі 24 584,20 грн підтверджена належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи, і відповідачі на момент прийняття рішення не надали документів на підтвердження погашення вказаної заборгованості перед Банком, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з Товариства заборгованості за вищенаведеним кредитним договором у вказаному розмірі підлягає задоволенню. У задоволенні позовної вимоги, пред`явленої до ОСОБА_1 слід відмовити з огляду на об`єктивну неможливість ідентифікувати, які саме зобов`язання та за яким первинним правочином забезпечені порукою.

У зв`язку з наведеним даний позов підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати, які складаються зі сплаченої Банком суми судового збору, відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на Товариство.

Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Подія+" (02095, місто Київ, вулиця Срібнокільська, будинок 1, офіс 413; ідентифікаційний код 39932413) на користь акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д; ідентифікаційний код 14360570) 22 714 (двадцять дві тисячі сімсот чотирнадцять) грн 36 коп. заборгованості за кредитом, 469 (чотириста шістдесят дев`ять) грн 85 коп. заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 1 399 (одну тисячу триста дев`яносто дев`ять) грн 99 коп. заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії, а також 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні позовних вимог акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" до фізичної особи ОСОБА_1 відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 20 грудня 2021 року.

Суддя Є.В. Павленко