Рішення № 102103267, 17.12.2021, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 35/160/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2021 Справа № 908/2939/21

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Топчій О.А., розглянувши в письмовому позовному провадженні без виклику представників сторін справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЛАНТ-ПАК» (вул. заліська, б. 26, м. Харків, 61145, ідентифікаційний код юридичної особи 39507222)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (вул. Теплична, б. 18, м. Запоріжжя, ідентифікаційний код юридичної особи 38983006)

про стягнення коштів

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області звернувся позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «АТЛАНТ-ПАК» з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат», в якому просить стягнути з відповідача суму заборгованості за поставлений товар за договором поставки №87 від 03.03.2021 у розмірі 24 726,00 грн, пеню у сумі 1 462,14 грн.

11.10.2021 автоматизованою системою документообігу Господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справі присвоєно єдиний унікальний номер 908/2939/21, справу передано на розгляд судді Топчій О.А.

Ухвалою суду від 18.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/2939/21, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку письмового позовного провадження без виклику представників сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору поставки №87 від 03.03.2021 щодо оплати поставленого товару на суму 24 726,00 грн. Крім того, на підставі ст.ст. 230, 231 ЦК України та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання зобов`язань» просить стягнути з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що становить 1 462,14 грн.

Ухвалою суду від 18.10.2021 відповідачу запропоновано подати відзив на позовну заяву і всі можливі докази у підтвердження їх заперечень проти позову або його визнання.

Про отримання 22.10.2021 ухвали суду від 18.10.2021 відповідачем свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відзив на адресу суду від відповідача у встановлений процесуальний строк для подачі відзиву не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача не надходило.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

За таких обставин, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.

У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, 17.11.2021 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням. Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило. Тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.

Відповідно до ч., ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення – 17.12.2021.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

03.03.2021 між ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» - покупець та ТОВ «Атлант Пак» - постачальник укладено договір №87, за умовами п. 1.1. якого постачальник зобов`язався поставити покупцю товари, зазначені в специфікаціях до даного договору, а покупець – прийняти і оплатити такі товари.

В пункті 4.1. договору сторони обумовили, що розрахунки за поставлені товари здійснюються на умовах 100% передоплати.

Позивачем поставлено відповідачеві товар за видатковими накладними:

- №3949 від 05.03.2021 на суму 4500,00 грн,

- №5445 від 31.03.2020 на суму 13 901,82 грн,

- №5445 від 31.03.2020 на суму 6 512,52 грн,

- №6576 від 15.04.2021 на суму 1 207,02 грн,

- №7572 від 29.04.2021 на суму 4 554,00 грн,

- №8382 від 18.05.2021 на суму 13 014,00 грн,

- №8749 від 24.05.2021 на суму 11 712,00 грн, а всього на суму 55 401,96 грн.

Про отримання товару свідчить підпис уповноваженої особи відповідача на видаткових накладних.

Відповідачем отриманий товар оплачено частково на суму 30 675,96 грн.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором в частині оплати товару на суму 24 726,00 грн стало підставою звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача суми заборгованості в примусовому порядку.

Згідно з приписами ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України підставами виникнення зобов`язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України).

Статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З урахуванням вимог ст. 638 Цивільного кодексу України, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору а відтак договір є укладеним.

Доказів розірвання договору, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, або визнання недійсним договору внаслідок недодержання сторонами в момент його вчинення вимог чинного законодавства України, сторонами у справі не надано. Не надано також і доказів того, що сторони відмовились від виконання договору в силу певних об`єктивних обставин.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду. У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб`єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позивачем надано докази належного виконання зобов`язання щодо поставки обумовленого договором товару. Натомість, відповідачем доказів повної та своєчасної оплати отриманого товару не надано.

За викладених обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості з оплати поставленого товару у сумі 24 726,00 грн підлягає задоволенню.

Крім того, посилаючись на приписи ст.ст. 230, 231 ЦК України та Закону України «Про відповідальність за неналежне виконання грошових зобов`язань, позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 1 462,14 грн.

Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать, що дійсно мале місце прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За умовами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В той же час відповідно до ч. 1 ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України.

Відповідно до вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період, за який сплачується пеня.

Законодавець встановлює, що якщо сторони у відповідному договорі не встановили конкретного розміру відповідальності, передбаченої статтями 1 та 2 Закону України «Про несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 22.11.96р. за № 543/96-ВР, пеня стягненню не підлягає. У разі встановлення сторонами розміру пені меншого ніж передбачено чинним законодавчими актами, пеня підлягає стягненню у межах, визначених чинними актами законодавства.

В даному випадку, сторони в договорі не передбачили відповідальності покупця перед постачальником за прострочення платежу, договір не містить посилання на конкретний розмір пені, а доказів встановлення пені за допомогою інших актів законодавства у відносинах сторін відсутні.

За таких обставин, у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені в сумі 1 462,14 грн за прострочення виконання грошового зобов`язання слід відмовити як необґрунтовано заявлених.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивачем надано всі належні та допустимі докази на підтвердження своїх вимог. Натомість відповідач правом надати відзив на позов не скористався.

За викладених обставин, позовні вимоги задовольняються частково.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (вул. Теплична, б. 18, м. Запоріжжя, ідентифікаційний код юридичної особи 38983006) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЛАНТ-ПАК» (вул. заліська, б. 26, м. Харків, 61145, ідентифікаційний код юридичної особи 39507222) суму заборгованості за поставлений товар за договором поставки №87 від 03.03.2021 у розмірі 24 726,00 грн (двадцять чотири тисячі сімсот двадцять шість гривень 00 коп.), судовий збір у розмірі 2 143,26 грн (дві тисячі сто сорок три гривні 26 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 22 грудня 2021 року.

Суддя О.А. Топчій