Рішення № 102102919, 21.12.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2021м. ДніпроСправа № 904/8020/21Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МПСР" (61096, м. Харків, пр-т Героїв Сталінграда, 154-а, квартира 43; ідентифікаційний код 39643833)

до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (52210, м. Жовті Води Дніпропетровської області, вул. Горького, б.2; ідентифікаційний код 14309787)

про стягнення 532 174 грн. 00 коп.

Без участі представників сторін.

ПРОЦЕДУРА

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "МПСР" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№7562/21 від 21.09.2021) до відповідача - Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення 532 174 грн. 00 коп., що складає 529 000 грн. 00 коп. - заборгованості за товар, поставлений за накладною від 06.05.2021 №119 відповідно до умов договору від 27.08.2020 №675/13/352В про закупівлю товару та 3 174 грн. 00 коп. - 3% річних.

Також просить судові витрати в справі покласти на відповідача.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач у заяві (вх. №47191/21 від 29.09.2021) проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження просить розглядати справу №904/8020/21 за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування вказаних заперечень посилається на те, що: - в розумінні статті 12 Господарського процесуального кодексу України справа не відноситься до категорії малозначних; - малозначимими справами, зокрема, є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2270 х 100 = 227 000); в даному ж випадку, предметом розгляду є вимога про стягнення суми в загальному розмірі 532 174,00 грн., тобто за ознаками ціни позову ця справа не належить до малозначимої; справу необхідно розглядати за участь сторін в загальному позовному провадженні з огляду на ціну позову, обсяг та характер доказів у справі, оскільки Відповідач категорично не визнає позовні вимоги у зв`язку з їх необґрунтованістю та безпідставністю.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2021 відмовлено Державному підприємству "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (52210, м. Жовті Води Дніпропетровської області,, вул. Горького, б.2; ідентифікаційний код 14309787) у переході до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Позивач у заяві (вх№48761/21 від 07.10.2021) про отримання процесуальних документів на адресу електронної пошти по справі № 904/8020/21 просить надсилати копії процесуальних документів на офіційну електронну адресу:2649711122@ukr.net.

Позивач у клопотанні (вх№ 48763/21 від 07.10.2021) про розподіл судових витрат просить стягнути з відповідача витрати пов`язані, зокрема з оплатою професійної правової допомоги по справі №904/8020/21 у розмірі 15 000 грн. 00 коп.

Суд вважає за необхідне зазначити, що ухвала суду була надіслана учасникам процесу завчасно на їх юридичні адреси, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013р. №958, що підтверджується штемпелем суду про відправлення вихідної кореспонденції на звороті відповідного судового процесуального документу. За таких обставин у суду маються достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення сторін про відкриття провадження у справі та про необхідність подання витребуваних судом документів.

При цьому, стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

З приводу дотримання прав сторін під час розгляду даної справи судом, слід зазначити наступне.

Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з частиною 6 статті 242 цього Кодексу днем вручення судового рішення є, окрім іншого, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Дану ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі було отримано відповідачем 30.09.2021 (а.с.41), що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв`язком.

Однак, строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг, закінчився.

Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.

Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконання обов`язків щодо доказів.

Таким чином, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів і заперечень.

Частиною 1 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Тому суд розглядає справу без призначення судового засідання та виклику сторін за наявними у ній матеріалами і документами, визнаними судом достатніми, в порядку статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Справа згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод розглядалася протягом розумного строку у зв`язку із вжитими в Україні карантинними заходами.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

Як вбачається 27.08.2020 між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "МПСР", як постачальником, та відповідачем - Державним підприємством "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", як покупцем, було укладено договір №675/13/352В (надалі - Договір) та додаткові угоди до нього №1 від 18.12.2020 та №2 від 31.03.2021, відповідно до пункту 1.1 якого, постачальник зобов`язується поставити покупцеві товар, зазначений у пункті 1.2 Договору, а покупець прийняти і оплатити такий товар.

За умовами пункту 1.2 Договору постачальник зобов`язується поставити насоси та компресори, код 4212 (абразивні хімічні: насосний агрегат та насоси) за найменуванням, кількістю та ціною відповідно до специфікації №1, яка є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до пункту 3.1 Договору сума (ціна) договору, відповідно до специфікації№1 становить 440 833грн.33коп. крім того податок на додану вартість 20% - 88 166 грн. 67коп. Загальна сума становить 529 000 грн. 00 коп. з урахуванням ПДВ 20%.

У пункті 5.1 Договору передбачено, що поставка товару здійснюється, партіями в період вересень-грудень 2020. Обсяг кожної партії уточнюється у заявках підписаних працівниками покупця. Термін поставки кожної партії товару, протягом 45-ти календарних днів після отримання заявки.

За умовами пункту 5.3 Договору при поставці партії товару постачальник надає на кожну одиницю товару технічний паспорт та керівництво з експлуатації з гарантійними документами; рахунок фактуру; видаткову накладну; товарно-транспортні документи.

Датою поставки товару та переходу права власності на товар буде вважатися дата фактичної поставки товару на склад покупця (пункт 5.4 Договору).

Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 30.06.2021, але в будь - якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (пункт 11.1 Договору в редакції додаткової угоди №2 від 31.03.2021).

Закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору (пункт 11.3 Договору).

Сторонами підписана специфікація №1 до договору, якою сторони погодили поставку товару на загальну суму 529 000 грн. 00 коп.

На виконання умов Договору позивач поставив на адресу відповідача товар на суму 529 000грн.00коп., що підтверджується видатковою накладною від 06.05.2021 №119 (а.с.19). Вказана накладна підписана та скріплена печатками сторін без зауважень та заперечень до неї.

Згідно умов пункту 4.2 Договору покупець здійснює оплату отриманого товару по факту його поставки протягом 60-ти календарних днів.

Покупець зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товари (пункт 6.1.1 Договору).

Відповідач не розрахувався за отриманий ним товар. Заборгованість по оплаті товару складає 529 000 грн. 00 коп.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи; для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи; первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: - назву документа (форми); - дату складання; - назву підприємства, від імені якого складено документ; - зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; - посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; - особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг; неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо; інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку; права і обов`язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції, оформленої первинним документом відповідно до вимог цього Закону, не залежать від факту відображення її в регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку; підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку; відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи; копії первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку можуть бути вилучені у підприємства лише за рішенням відповідних органів, прийнятим у межах їх повноважень, передбачених законами; обов`язковим є складання реєстру документів, що вилучаються у порядку, встановленому законодавством; вилучення оригіналів таких документів та регістрів забороняється, крім випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством (стаття 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Отже, судом встановлено, що надані первинні документи на загальну суму 529 000 грн. 00 коп., що складені між позивачем та відповідачем, містять всі обов`язкові реквізити, передбачені статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", і в розумінні вказаного Закону є такими, що підтверджують здійснення господарської операції по постачанню позивачем відповідачу товару.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару; покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Отже, строк оплати за отриманий товар є таким, що настав, і відповідач повинен був здійснити оплату за товар позивачу.

На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості перед позивачем відповідачем суду не надано.

Враховуючи наведене, позовні вимоги в частині суми основного боргу в розмірі 529 000 грн. 00 коп. визнаються судом обґрунтованими.

Щодо стягнення 3% річних

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 3% річних за період з 06.07.2020 по 16.09.2021 в сумі 3 174 грн. 00 коп.

Перевіривши розрахунок 3 % річних судом встановлено, що він є арифметично вірним та обґрунтованим.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу

Статтею 1 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Аналіз наведених норм частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України, а також статті 129 цього Кодексу дає підстави для висновку, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес до справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 вказано, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

В підтвердження факту понесених позивачем судових витрат, пов`язаних з розглядом даної справи, надано копії наступних документів:

- Договору про надання правової допомоги №2021/04/07 від 14.04.2021, укладеного між позивачем, як клієнтом та Адвокатським об`єднанням «Роланд», як адвокатським об`єднанням;

- додаткової угоди №2 від 01.06.2021 до Договору про надання правової допомоги №2021/04/07 від 14.04.2021, згідно з пунктом 5 якої клієнт сплачує Адвокатському об`єднанню винагороду у сумі 15 000грн. 00коп., протягом 5 календарних днів з моменту підписання Додаткової угоди на підставі рахунку Адвокатського об`єднання;

- ордера на надання правничої (правової) допомоги №1067854 серія АХ;

- свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 21.12.2016 серія ХВ №000349;

- акт №36 від 06.10.2021 на суму 15 000 грн. 00 коп.;

- виписка по рахунку від 27.09.2021.

Вирішуючи питання стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

З огляду на викладене, оцінюючи обсяг наданих адвокатом послуг та їх вартість, з урахуванням законодавчих критеріїв визначення витрат на професійну правничу допомогу, суд доходить висновку про непропорційність розміру адвокатських витрат у сумі 15 000 грн. 00 коп. по відношенню до предмета спору.

Відтак очевидно, що вартість послуги адвоката є завищеною.

За своєю категорією, враховуючи предмет позову, обсяг доказів, приймаючи до уваги позицію відповідача під час судового провадження, час, який міг би витратити адвокат на вивчення договору та підготовку позовної заяви як кваліфікований фахівець, сукупний час, витрачений на опрацювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про необхідність розподілу витрат на професійну правничу допомогу адвоката шляхом стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 грн. 00 коп.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 7 982 грн. 61 коп.

Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МПСР" (61096, м. Харків, пр-т Героїв Сталінграда, 154-а, квартира 43; ідентифікаційний код 39643833) до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (52210, м. Жовті Води Дніпропетровської області, вул. Горького, буд. 2; ідентифікаційний код 14309787) про стягнення 532 174 грн. 00коп. - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (52210, м. Жовті Води Дніпропетровської області, вул. Горького, буд. 2; ідентифікаційний код 14309787) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МПСР" (61096, м. Харків, пр-т Героїв Сталінграда, 154-а, квартира 43; ідентифікаційний код 39643833) 529 000 (п`ятсот двадцять дев`ять тисяч) грн. 00 грн. - заборгованості за товар, поставлений відповідно до умов Договору про закупівлю товару №675/13/352В від 27.08.2020, 3 174( три тисячі сто сімдесят чотири) грн. 00 коп. - 3% річних, 7 982 (сім тисяч дев`ятсот вісімдесят дві) грн. 61 коп. - витрат по сплаті судового збору, 8 000 ( вісім тисяч ) грн. 00 коп.- витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Загинайко

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,

21.12.2021 року