Ухвала суду № 10210188, 24.06.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-2605/09/0270 Головуючий у 1-й інстанції: Дончик В.В.

Суддя-доповідач: Данилова М. В.

У Х В А Л А

Іменем України

"24" червня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Данилової М. В.,

суддів: Бєлової Л.В., Бистрик Г.М.

при секретарі судового засідання Горбачовій Ю.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу фермерського господарства «Родина Щетиніних шлях до комунізму»на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 07 липня 2009 року у справі за адміністративним позовом фермерського господарства «Родина Щетиніних - шлях до комунізму»до Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції про визнання дій протиправними, скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и л а :

У травні 2009 року фермерське господарство «Родина Щетиніних - шлях до комунізму» звернулось до суду з позовом, у якому, посилаючись на порушення відповідачем положень Закону України «Про податок на додану вартість», просило визнати протиправними дії відповідача щодо проведення перевірки, складення акту перевірки від12.05.2009р. та оформлення податкового повідомлення-рішення від 14.05.2009р. № 0003691500/0.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 07 липня 2009 року у задоволенні позову відмовлено.

Приймаючи своє рішення, суд першої інстанції посилався на наказ Державної податкової адміністрації України № 8 від 21.01.2009р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.01.2009р. за № 90/16106, яким внесено зміни до податкової звітності з податку на додану вартість, вимоги якого в частині заповнення декларації порушені позивачем.

В апеляційній скарзі Відповідач, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати вказану постанову і прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача про обставини справи, зміст судового рішення і апеляційної скарги та, перевіривши доводи апеляції наявними у матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції встановлено, що 12 травня 2009 року Вінницькою МДПІ проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка податкових декларацій з податку на додану вартість за січень 2009 року № 2956 від 17.02.2009 року (далі-Декларація № 2956) та лютий 2009 року № 4043 від 10.03.2009 року (далі-Декларація № 4043) ФГ «Родина Щетиніних -шлях до комунізму», на предмет виявлення в них арифметичних та методологічних помилок, за результатами якої складено акт №166/1500/35777944 від 14.05.2009 року, яким встановлено порушення позивачем вимог пп.5.13.2 Наказу ДПА України № 8.

Перевіркою встановлено, що позивачем до рядка 8.4 Декларації № 2956 «інші випадки коригування податкових зобов'язань" перенесена сума ПДВ, яка була відображена в рядку 24 (скороченої) Декларації з податку на додану вартість за грудень 2008 року № 3798 від 14.01.2009 року в розмірі 74113 грн. «сума ПДВ, яка в наступному звітному періоді зменшує суму податку, що залишається у розпорядженні платника податку для цільового використання, і не відображається в особовому рахунку платника» - тобто, це сума податкового кредиту, в результаті чого, сума ПДВ, яка підлягає сплаті позивачем за січень 2009 року склала 1735 грн.; за лютий 2009 року, за рахунок від'ємного значення ПДВ, який відображений в рядку 22.2 Декларації № 2956, сума ПДВ, що підлягає сплаті позивачем склала 1138 грн.

На підставі вказаного акту, відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0003691500/0 від 14.05.2009 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в сумі 3017 грн., з яких 2873 грн. - основний платіж, 144 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність проведення податковим органом перевірки позивача за таких підстав.

Згідно статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 11 зазначеного Закону, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" дано визначення поняттю «Камеральної перевірки», відповідно до якого, камеральною перевіркою суб'єкта господарювання визнається перевірка, яка проводиться контролюючим органом з метою виявлення арифметичних або методологічних помилок у поданій платником податків податковій декларації, при цьому обов'язкової присутності платника податку під час проведення такої перевірки, законодавством не передбачено.

Згідно підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо: контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків. Судом першої інстанції також обґрунтовано відхилені посилання позивача про безпідставність визначення йому податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 3017 грн., з огляду на наступне.

Відповідно до підпунктів 8-1.1, 8-1.2 статті 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість», резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 8-1.6 цієї статті, може обрати спеціальний режим оподаткування.

Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Пунктом 8-1.13 статті 8-1 цього Закону передбачено, що сільськогосподарське підприємство - суб'єкт спеціального режиму оподаткування подає податкову декларацію у строки та в порядку, що встановлені для інших платників податку.

Форма податкової декларації, яка надається сільськогосподарським підприємством - субєктом спеціального режиму оподаткування, затверджується наказом ДПА України (пп. 4.4.2 п.4.4 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами").

Так, Наказом ДПА України № 166 від 30.05.1997 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 9.07.1997 року за № 250/2054, було затверджено форму податкової декларації та Порядок її заповнення і подання.

Наказом ДПА України № 8 від 21.01.2009 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.01.2009 року за № 90/16106, внесено зміни до податкової звітності з податку на додану вартість.

Згідно пп. 5.13.2 цього Наказу, суми податку на додану вартість, відображені в рядку 24 податкової декларації (скороченої) сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських товаровиробників за останній податковий період в умовах дії Закону, чинного до внесення змін Законом № 639, уключаються із знаком «-»до рядка 8.4 «інші випадки" податкової декларації з податку на додану вартість, що подається після набуття чинності Законом № 639.

Отже, ДПА України чітко зазначила, що сума податку на додану вартість, яка

відображена в минулій скороченій декларації, переноситься не до загальної декларації, а до нової спеціальної (скороченої) декларації з податку на додану вартість.

Таким чином, віднесення позивачем суми ПДВ з від'ємним значенням (із знаком «-») із спеціальної (скороченої) декларації по податку на додану вартість за грудень 2008 року № 3798 від 14.01.2009 року до загальної декларації за січень 2009 року № 2956 від 17.02.2009 року, в розмірі 74113 грн. є необґрунтованим, а тому податковим органом правомірно винесено оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення від 14.05.2009р. № 0003691500/0.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що Вінницький окружний адміністративний суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу фермерського господарства «Родина Щетиніних шлях до комунізму» залишити без задоволення.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 07 липня 2009 року залишити без змін.

Повний текст ухвали виготовлено 29 червня 2010 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий:

Судді:< Текст >