Рішення № 102099906, 23.11.2021, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер справи 183/5403/20

Провадження № 2/183/1216/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2021 року м. Новомосковськ Дніпропетровської області

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді – Майної Г. Є.,

з участю секретаря судового засідання – Власко Н. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

30 вересня 2020 року АТ КБ "Приватбанк" звернулося до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого, позивач посилається на те, що 03 березня 2008 року між ним та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № DNN0GA00000004, на підставі якого банк надав відповідачеві кредит у розмірі 56 100,00 грн., в порядку та на умовах, передбачених договором, з кінцевим терміном повернення до 04 березня 2018 року.

Зі своєї сторони, банк виконав всі умови підписаного договору, і надав ОСОБА_1 кредит у зазначеному вище розмірі, однак, відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань, своєчасно не сплачувала кредит та відсотки за користування кредитом, в результаті чого станом на 25 серпня 2020 року виникла заборгованість за кредитом у розмірі 461 000,04 грн. яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 44 140,20 грн., заборгованості з відсотків за користування кредитом у розмірі 67 368,51 грн., комісії за користування кредитом у розмірі 982,80 грн. та пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором у розмірі 348 508,53 грн. Зазначену суму, а також судові витрати позивач просить стягнути з відповідача на його користь.

Відповідач ОСОБА_1 , заперечуючи проти позову,18 жовтня 2021 року подала відзив на позовну заяву, у якому заперечувала проти позовних вимог з підстав укладення нею саме з ЗАТ КБ «ПриватБанк» кредитного договору № DNN0GA00000004, вважала, що АТ КБ «ПриватБанк» не може звертатись до суду із цим позовом, оскільки між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та АТ КБ «ПриватБанк» не укладалось будь-яких договорів відступлення прав вимоги, у тому числі і за спірним кредитним договором. Вважала, що позивач безпідставно, одноособово та без письмового попередження збільшив розмір відсоткової ставки за кредитним договором. Крім того, відповідач посилалась на наявність виконавчого напису № 1786, вчиненого 26 жовтня 2018 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу щодо звернення стягнення з ОСОБА_2 . Договору іпотеки № DNN0GA00000004 від 03 березня 2008 року. У зв`язку з чим, вважала, що якщо й існує у неї заборгованість за кредитним договором – то остання стягується у встановленому законом порядку, а тому просила відмовити позивачеві у задоволенні його позову в повному обсязі.

15 листопада 2021 року позивач подав відповідь на відзив, у якому заперечує проти доводів відповідача, викладених у відзиві на позов, посилаючись при цьому на те, що правонаступником ЗАТ КБ «ПриватБанк» за установчими документами є позивач – АТ КБ «ПриватБанк», при цьому у відповідності до умов уклеєного між сторонами кредитного договору, банк в односторонньому порядку мав право змінювати відсоткову ставку за кредитом при настанні певних обставин, які були узгоджені між сторонами, про такі зміни відповідач повідомлялась належним чином, шляхом надіслання на її адресу відповідних листів. Додав, що посилання відповідача на наявність виконавчого напису нотаріуса не підлягають прийняттю до уваги, оскільки останній було видано в частині порушення іпотекодавцем – ОСОБА_2 умов договору іпотеки, що не позбавляє права позивача на пред`явлення матеріальних вимог до позичальника, у зв`язку з чим просив позов задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою судді від 06 жовтня 2020 року позовну заяву було залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків (а.с. 27-28). 06 листопада 2020 року позивач усунув недоліки позовної заяви (а.с. 31, 32-48).

18 грудня 2020 року на запит суду від 09 листопада 2020 року надійшла відповідь Новостепанівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області щодо зареєстрованого у встановленому законом порядку місяці проживання відповідача за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 49, 51, 52-53)

Ухвалою судді від 21 грудня 2020 року постановлено про прийняття позовної заяви до розгляду у порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання і відкрито провадження у справі (а.с. 55). Ухвалою суду від 23 квітня 2021 року постановлено про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті (а.с. 65). 18 жовтня 2021 року відповідач подав відзив на позовну заяву (а.с. 77-82). 15 листопада 2021 року позивач подав відповідь на відзив на позовну заяву (а.с. 85-87). Ухвалою суду від 23 листопада 2021 року постановлено про прийняття відзиву відповідача на позовну заяву та відповіді позивача на відзив на позовну заяву з підстав відсутності пропуску сторонами строків для їх подання.

Щодо підсудності цієї справи Новомосковському міськрайонному суду Дніпропетровської області. 18 грудня 2020 року до суду на запит від 09 листопада 2020 року надійшла відповідь Новостепанівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області щодо зареєстрованого у встановленому законом порядку місці проживання відповідача за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 49, 51, 52-53). Таким чином, за наданою відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування відповідача інформацією, на день постановлення судом 21 грудня 2020 року ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, справа була прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, а тому, відповідно до ч. 2 ст. 31 ЦПК України, і розглянута ним.

У судове засідання представник позивача не з`явився, подав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, про день, місце та час судового засідання повідомлена належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи суду не подавала, тому суд вважає можливим розглянути справу у її відсутність.

Суд, дослідивши зібрані письмові докази, дійшов таких висновків.

Судом установлено, що згідно з кредитним договором № DNN0GA00000004 від 03 березня 2008 року ЗАТ КБ "Приватбанк" (правонаступником якого за установчими документами та в силу закону є АТ КБ «Приватбанк») надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 56 100,00 грн., а відповідач зобов`язався використати кредит на визначені договором цілі, забезпечити його повернення, сплату нарахованих відсотків у встановлений термін у розмірі 16,08 % річних, а також суму єдино разової винагороди за надання фінансового інструменту в розмірі 2,0 % від суми виданого кредиту та винагороди за резервування ресурсів у розмірі 0,48 % від суми виданого кредиту. Договір було укладено строком до 05 березня 2028 року, за користування кредитом була встановлена процентна ставка у розмірі 12,00 % річних (а.с. 42-45).

Зобов`язання відповідача за укладеним договором щодо дотримання строків та умов виконання відповідно до ст.ст. 548, 551 ЦК України забезпечені в п. 5.2, 8.4 кредитного договору пенею в розмірі 0,15 % від суми простроченого платежу, але не менше 1 гривні за кожен день прострочення, а також в п. 5.3 кредитного договору – штрафом в розмірі 250,00 грн. + 5 % від суми позову.

Крім того, забезпечення повного і своєчасного виконання позичальником зобов`язань за договором, забезпечено в п. 8.3 кредитного договору іпотекою нерухомого майна, а саме будинку загальною площею 30,40 м2, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

При цьому суд приймає до уваги, що умовами кредитного договору передбачено право Банку в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом, про що обумовлено сторонами в п. 2.3.1 кредитного договору при зміні кон`юктури ринку грошових ресурсів в Україні, а саме:

-зміні курсу долара США до гривні більше ніж на 10 % у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладення даного договору;

-зміні облікової ставки НБУ;

-зміні розміру відрахувань у страховий (резервний)фонд або зміні середньозваженої ставки по кредитах банків України у відповідній валюті (по статистиці НБУ). При цьому банк надсилає позичальникові письмове повідомлення про зміну процентної ставки протягом 7 календарних днів з дати вступу у чинність зміненої процентної ставки. Збільшення розміру процентної ставки банком у вищевказаному порядку можливо в границях кількості пунктів, на яке збільшилася ставка НБУ, розмір відрахувань у страховий фонд, середньозважена ставка по кредитах або пропорційно збільшенню курсу долара США.

Судом установлено, що позивач 29 вересня 2008 року та 31 грудня 2008 року звертався на адресу відповідача із повідомленнями про зміну відсоткової ставки за кредитним договором № DNN0GA00000004від 03 березня 2008 року та пропозицією дострокового виконання грошових зобов`язань за вищезазначеним кредитним договором, або подання повідомлення про незгоду позичальника з вказаними змінами (а.с. 116 зворот, 117, 118, 119). При цьому доказів дострокового виконання зобов`язань за кредитним договором, або наявності незгоди із змінами умов кредитування відповідачем суду не подано.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк надає грошові кошти позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити відсотки за його користуванням.

Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 610 ЦК України порушенням є зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом відповідач порушував зобов`язання за даним договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Разом з тим, відповідачем суду не надано виконавчого напису приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу № 1786 від 26 жовтня 2018 року, яким звернуто стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ КБ «ПриватБанк», при цьому суд звертає увагу відповідача на те, що у відповідності до наданої в копії постанови державного виконавця Новомосковського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Адаменка М. М. про відкриття виконавчого провадження № 59689354 від 06 серпня 2019 року, останнім здійснюється примусове виконання зазначеного вище виконавчого документа щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ КБ «ПриватБанк» боргу у розмірі 385 819,65 грн. (а.с. 83). Крім того, подана відповідачем письмова вимога про усунення порушень за кредитним договором адресована ОСОБА_2 та стосується порушення останньою умов Договору іпотеки № DNN0GA00000004 від 03 березня 2008 року (а.с. 84), зазначені обставини не є перешкодою у реалізації кредитором свого права на стягнення з позичальника заборгованості.

Суд за браком доказів підтвердження відповідачем виконання зобов`язання за правилами ст. 545 ЦК України дійшов висновку про відсутність сумнівів в істинності перевірених в судовому засіданні розрахунків суми грошового боргу (а.с. 3-6), які з огляду на не спростовану вірогідність відомостей про несплачені позивачеві суми безспірно спростовують добросовісність відповідача. Оскільки іншого не доведено, за внутрішнім переконанням суд дійшов висновку, що відповідач ОСОБА_1 в порушення ст.ст. 529, 530, 536 ЦК України відступила від умов про повернення суми кредиту і від строків виконання за договором, чим прострочила виконання згідно зі ст. 612 цього Кодексу щодо повернення кредиту та сплати процентів.

Таким чином, відповідач ОСОБА_1 порушила взяте перед позивачем зобов`язання, на підставі чого з урахуванням визнаних позивачем сум, як ним отриманих, його права згідно ст. 611 ЦК України підлягають захисту з присудженням з відповідача 44 140 гривень 20 коп. боргу за кредитом і 67 368 гривень 51 коп. боргу з процентів. Так само, за перевіреним в судовому засіданні розрахунком позивача на його користь відповідно до ст. 1011 ЦК України відповідач зобов`язана сплатити за весь час прострочення сплати боргу 982 гриві80 коп. комісії, у зв`язку з чим, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Разом з тим, як зазначалось вище, частиною першою статті 549 ЦК України установлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

Відповідно до пунктів 5.2, 8.4 кредитного договору, підписаного ОСОБА_1 та доданого позивачем у засвідченій копії до позовної заяви, належне виконання позичальником зобов`язань за договором забезпечується пенею в розмірі 0,15 % від суми простроченого платежу, але не менше 1 гривні за кожен день прострочення.

Відповідач не заперечувала факту неналежного виконання своїх зобов`язань за кредитним договором, зазначені обставини свідчать про наявність підстав для нарахування банком неустойки (пені).

Згідно з наданим позивачем розрахунком, заборгованість відповідача за пенею становить 348 508,53 грн., заперечень щодо розміру пені відповідачем суду не надавалось.

Так, ч. 3 ст. 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Отже, положення частини третьої статті 551 ЦК України з урахуванням наведених положень норм процесуального права щодо загальних засад цивільного судочинства, дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що він значно перевищує розмір збитків.

Зазначений висновок викладений у постанові Верховного Суду від 16 вересня 2021 року у справі № 214/9134/14-ц та схожий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 703/1181/16-ц.

За таких обставин, ураховуючи, що стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 348 508,53 грн. не відповідає принципам розумності та справедливості та значно перевищує розмір збитків, за відсутності повідомлених відповідачем та підтверджених належними та допустими доказами інших обставин, які мають істотне значення, суд вважає за можливе зменшити пеню до 111 508,71 грн., у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 141, 142, 158, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк"заборгованість за договором № DNN0GA00000004 від 03 березня 2008 року у розмірі 224 000 гривень 22 коп., яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 44 140,20 грн., заборгованості з процентів за користування кредитом у розмірі 67 368,51 грн., заборгованості комісією в розмірі 982,80 грн. та пені в розмірі 111 508,71 грн., а також судовий збір у розмірі 3 360,00 грн., а всього на суму 227 360 (двісті двадцять сім тисяч триста шістдесят) грн. 22 коп.

У задоволенні іншої частини позову – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду складено та підписано 23 листопада 2021 року.

Учасники справи:

позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк", код ЄРДПОУ 14360570, місцезнаходження юридичної особи за адресою: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д;

відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

Суддя Г.Є. Майна