Ухвала суду № 102099889, 21.12.2021, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/5990/21

№ 1-кс/183/1670/21

21 грудня 2021 року м. Новомосковськ

Слідчий суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , розглянувши клопотання слідчого Новомосковського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_2 , погоджене з прокурором Новомосковської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному 07.07.2021 року до ЄРДР за № 12021041350000397 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

До Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області в порядку ст. 170 КПК України надійшло клопотання слідчого Новомосковського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_2 про арешт майна.

В обґрунтування свого клопотання слідча зазначила, що проведеним досудовим розслідуванням встановлено, до Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області надійшли колективні повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення від депутатів Чернеччинської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про те, що голова Чернеччинської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, зловживаючи своїм службовим становищем незаконно видала два рішення про надання дозволів на складання проектів із землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства та про затвердження проектів із землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, які знаходяться на території Чернеччинської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, але за межами населеного пункту і належали до державної власності, а не комунальної.

В ході досудового розслідування встановлено, що 18 березня 2020 року сільським головою Чернеччинської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області ОСОБА_8 було підписано рішення 3 сесії VII скликання № 265-03/VII «Про надання дозволу на складання проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_9 », до якого внесено недостовірну інформацію про місце розташування земельної ділянки.

Після чого, 14 липня 2020 року сільським головою Чернеччинської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області ОСОБА_8 , ігноруючи той факт, що відсутній належний дозвіл компетентного державного органу, нею було підписано рішення сесії № 531-6/VII, яким затверджено проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та передано земельну ділянку у власність ОСОБА_9 . Вказане рішення стало підставою для проведення 16 грудня 2020 року державної реєстрації права власності на земельну ділянку кадастровий номер 1222387200:01:003:0007, за ОСОБА_9 , тобто стало підставою для незаконного виведення земельної ділянки з державної власності у приватну.

Крім цього, також 18 березня 2020 року сільським головою Чернеччинської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області ОСОБА_8 підписано рішення 3 сесії VII скликання № 264-03/VII «Про погодження дозволу на складання проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_10 ». Згідно змісту вказаного рішення воно складається з двох пунктів: першим було вирішено погодити ОСОБА_10 дозвіл на складання проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га (площа уточняється після переобміру), яка розташована на території Черннечинської сільської ради, за межами с. Чернеччина. Другим пунктом зазначено «враховуючи те, що земельна ділянка відноситься до земель Державної форми власності рекомендуємо ОСОБА_10 звернутися з відповідним клопотанням щодо набуття і реалізації права на надану земельну ділянку у відповідності до порядку встановленого ст. 118, 122 розділу IV Земельного кодексу України порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами» до розпорядника земельної ділянки - головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області». Тобто, при винесенні вказаного рішення чітко визначено, що Чернеччинська сільська рада не має повноважень, щодо розпорядження земельною ділянкою, яку прохала передати у власність ОСОБА_10 , так як дана земельна ділянка знаходилася за межами населеного пункту та відповідно право розпорядження землею виникало виключно в ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

Після чого, 14 липня 2020 року сільським головою Чернеччинської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області ОСОБА_8 , ігноруючи той факт, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність ОСОБА_10 було розроблено з грубим порушенням вимог чинного законодавства України, за відсутності належного дозволу компетентного державного органу, було підписано рішення сесії № 538-6/VII, яким затверджено проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та передано земельну ділянку у власність ОСОБА_10 . Вказане рішення стало підставою для проведення 30 листопада 2020 року державної реєстрації права власності на земельну ділянку кадастровий номер 1222387200:01:003:0006, за ОСОБА_10 , тобто стало підставою для незаконного виведення земельної ділянки з державної власності у приватну.

Вказані дві земельні ділянки площами по 2 га за кадастровими номерами 1222387200:01:003:0006 та 1222387200:01:003:0007 знаходяться поряд одна з одною, тобто вони обидві розташовані на території Чернеччинської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, але за межами населеного пункту, та до комунальної власності не передавались, отже перебували у державній власності, а у відповідності до ч. 4 ст. 122 Земельного Кодексу України передача у власність або у користування для всіх потреб земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності належить до повноважень центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів. Підтвердженням цього також являється те, що поряд з вказаними земельними ділянками знаходиться земельна ділянка державної форми власності за кадастровим номером 1222387200:01:003:0011.

Згідно інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Держаного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна власниками земельних ділянок за кадастровими номерами 1222387200:01:003:0006 та 1222387200:01:003:0007 є ОСОБА_10 і ОСОБА_9

15грудня 2021 року постановою старшого слідчого СВ Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні вищевказані земельні ділянки.

Враховуючи викладене, з метою припинення протиправної діяльності, забезпечення збереження речових доказів, запобіганню можливості приховування, знищення майна на вказаних земельних ділянках та подальшого незаконного розпорядження і користування самими земельними ділянками, виникла необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження накладені арешту на земельні ділянки, які постановою старшого слідчого СВ Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області визнані речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна саме на вказані земельні ділянки є запобігання можливості пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження земельних ділянок, які фактично належать державі і не можуть бути передані до комунальної, приватної власності та в оренду.

На підставі п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, які згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Враховуючи викладенета беручидо уваги,що укримінальному провадженнівищевказані земельніділянки визнано у встановленому порядку речовими доказами, з метою забезпечення збереження цих речових доказів та недопущення подальшого пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження особами, що вчинили вказаний злочин та можуть продовжити його вчинювати, необхідно накласти арешт на майно, що зазначено вище, та заборонити усім суб`єктам, які мають право здійснювати повноваження у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вчиняти будь-які реєстраційні дій (державна реєстрація прав та їх обтяжень, внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, змін до них та їх скасування, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, скасування запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також інші дії, що здійснюються в Державному реєстрі прав) відносно вказаних земельних ділянок; заборонити усім центральним органам виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин, усім адміністраторам центрів надання адміністративних послуг, усім держателям Державного земельного кадастру, усім адміністраторам Державного земельного кадастру, усім державним кадастровим реєстраторам та іншим суб`єктам, які мають право здійснювати повноваження щодо ведення, внесення та надання відомостей до Державного земельного кадастру, відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр» та Постанови КМУ від 17 жовтня 2012 року № 1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру внесення відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру», вчиняти будь-які дії у Державному земельному кадастрі відносно вказаних земельних ділянок (вносити будь-які зміни, надавати відомості по вказаним земельним ділянкам, скасовувати обмеження у їх використанні, а також інші дії, що здійснюються в Державному земельному кадастрі).

В судове засідання слідча та прокурор не з`явилися, надали заяву про розгляд клопотання в їх відсутність. Слідчий суддя вважає, що їх неявка не перешкоджає розгляду клопотання.

Згідно з ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

У зв`язку з вищевказаним власник майна в судове засідання не викликався.

Розглянувши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшла до таких висновків.

Відповідно до постанови слідчого Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області від 15.12.2021 року про визнання та долучення до матеріалів кримінального провадження речових доказів 2 вищезазначені земельні ділянки визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

У відповідності з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

У відповідності з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Тому слідчий суддя вважає, що слідчим доведено, що накладення арешту на зазначене майно відповідає завданню арешту майна, визначеного ст. 170 КПК України, а саме: запобігання можливості його відчуження.

У відповідності з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, в тому числі:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

У відповідності з ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб. Тому слідчий суддя вважає, що застосування обмежень щодо заборони відчуження та розпорядження нерухомим майном третім особам є найменш обтяжливий спосіб арешту майна.

У відповідності з п. 5 ч. 5 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, в тому числі, порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб. Слідчий суддя вважає, що виконання ухвали необхідно покласти на слідчого Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_2 .

Також на виконання вказаної норми, у відповідності з ч. 7 ст. 173 КПК України копія ухвали негайно після її постановлення вручається слідчому, прокурору, а також присутнім під час оголошення ухвали - фізичній або юридичній особі, щодо майна якої вирішувалося питання про арешт, - при вирішенні питання про арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів. У разі відсутності таких осіб під час оголошення ухвали копія ухвали надсилається їм не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.

Однак, при поданні слідчим клопотання до суду, останній не надав слідчому судді даних про засоби зв`язку та місце мешкання власника майна. Тому слідчий суддя вважає, що направлення копії ухвали суду необхідно доручити слідчому ОСОБА_2 .

На підставівикладеного такеруючись ст. ст. 110, 170, 171, 172, 173 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИЛА:

Накласти арешт на майно, шляхом позбавлення права на відчуження майна, яке згідно постанови старшого слідчого СВ Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області визнано речовим доказом у кримінальному провадженні за № 12021041350000397, а саме на земельні ділянки за кадастровими номерами 1222387200:01:003:0006 та 1222387200:01:003:0007.

Заборонити усім суб`єктам, які мають право здійснювати повноваження у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вчиняти будь-які реєстраційні дій (державна реєстрація прав та їх обтяжень, внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, змін до них та їх скасування, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, скасування запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також інші дії, що здійснюються в Державному реєстрі прав) відносно вказаних земельних ділянок.

Заборонити усім центральним органам виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин, усім державним кадастровим реєстраторам, усім адміністраторам центрів надання адміністративних послуг, усім держателям Державного земельного кадастру, усім адміністраторам Державного земельного кадастру та іншим суб`єктам, які мають право здійснювати повноваження щодо ведення, внесення та надання відомостей Державного земельного кадастру, відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр» та Постанови КМУ від 17 жовтня 2012 року № 1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру внесення відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру», вчиняти будь-які дії у Державному земельному кадастрі відносно вказаних земельних ділянок (вносити будь-які зміни, надавати відомості по вказаним земельним ділянкам, скасовувати обмеження у їх використанні, а також інші дії, що здійснюються в Державному земельному кадастрі).

Зобов`язати суб`єкта, який має право здійснювати повноваження у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», внести відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Держаного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, щодо заборони розпорядження, відчуження, передачі в оренду вказаними земельними ділянками.

Зобов`язати суб`єкта, який має право здійснювати повноваження щодо ведення, внесення та надання відомостей Державного земельного кадастру, відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр» та Постанови КМУ від 17 жовтня 2012 року № 1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру внесення відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру», внести відповідні відомості до Державного земельного кадастру щодо заборони розпорядження, відчуження, передачі в оренду вказаними земельними ділянками.

Виконання ухвалипокласти наслідчого НовомосковськогоРВП ГУНПв Дніпропетровськійобласті ОСОБА_2 .

Доручити слідчому Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_2 направити копію ухвали на адресу представника власника нерухомого майна.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1