Рішення № 102099841, 22.12.2021, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/2071/21

Провадження № 2/0182/2960/2021

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

22.12.2021 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді Багрової А.Г.

розглянув у м. Нікополі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені якої за довіреністю діє Перепадя Леонід Леонідович, до Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Надра» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Нікопольського міського територіального округу Дніпропетровської області Бережний Олександр Сергійович, про захист прав споживачів, визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсними.

Заяви по суті справи:

Представник ОСОБА_2 , що діє від імені та в інтересах позивача ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовними вимогами до ПАТ „Комерційни банк „Надра” та просить визнати недійсним кредитний договір №1379-Н, укладений 28.09.2007 року та договір іпотеки №1379-Н від 28.09.2007 року і припинити обтяження предмета іпотеки - житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . на земельній ділянці площею 910 кв.м., вилучивши відповідні записи з державних реєстрів (а.с. 1-8).

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що умови кредитного договору є несправедливими , оскільки в пункті 4.2.6. договору регулюється питання збільшення відсоткової ставки за кредитом але умов, що регулюють питання зменшення відсоткової ставки договір не містить, що призводить до дисбалансу інтересів сторін. Пунктом 5.1. передбачає право банку вимагати додаткової сплати пені в розмірі подвійної ставки НБУ, що ускладнює розрахунки. Пунктом 5.2. кредитного договору передбачено штраф в розмірі 10% від суми кредиту, що є надмірним та завищеним з боку Банку. Розділом 2 та відповідно п.1.5. визначено умови забезпечення кредиту шляхом укладення договору іпотеки. При укладенні кредитного договору банком допущені порушення умов чинного на той час законодавства, а саме зміст і умови кредитного договору були розроблені безпосередньо відповідальними працівниками відповідача, а тому позивач був позбавлений фактичної можливості вносити зміни до змісту кредитного договору і при його укладенні мав можливості погодитись лише на ті умови, які були запропоновані йому банком щодо істотних умов договору та відсоткової ставки. Банком у кредитному договорі не встановлено умов надання кредиту, зокрема про можливе настання валютних ризиків для позичальника, не встановлено, не розкрито та є відсутнім обов`язкові умови щодо основних економічних і правових вимог виникнення іпотечного боргу, шляхом оприлюднення їх у письмовій формі, ще до укладення цього договору, не встановлено інфляційного застереження та відсутні належні дані і відомості відносно досягнутої домовленості про розрахунки індексації інфляційних витрат вартості предмету іпотеки та збереження її реальної вартості, не надано у письмовому вигляді інформації про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість кредиту, яка повинна бути затверджена рішенням уповноваженого органом банку та доведена до відома його відповідних структурних підрозділів, чим порушено Правила надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління НБУ за №168 від 10.05.2007 року. Отже, оскільки вищевказані обов`язкові відомості не були встановлені та не розкриті відповідачем в кредитному договорі, можна дійти до висновку, що кредитний договір не відповідає вимогам чинного законодавства України, а його сторонами в належній формі не було досягнуто згоди щодо істотних умов договору, передбачених законодавцем Згідно до п.3.5. Договору щомісячна сума платежу складала 283,18 доларів США. Відповідно до п.3.5. кредитного договору установлені несправедливі умови прийняття виконання зобов`язання від позивача (Позичальника), зокрема у наступному порядку: - плата за прострочення кредиту; - прострочені відсотки за користування кредитом; - відсотки за користування кредитними коштами; - пені та штрафи; - витрати, пов`язані з моніторингом та супроводом кредиту; - сума кредиту. За умовами п.1.3.1. Договору відсотки за користування кредитними коштами розраховуються Банком на підставі відсоткової ставки у розмірі 12,99%. При виконанні розрахунку в національній валюті з урахуванням курсу НБУ по відношенню гривні до долара США ( без урахування відсоткової ставки), сума абсолютного значення подорожчання кредиту становить: - на момент укладення Кредитного договору – 121073,75 грн. ( 23975 доларів США*5,05); - на момент подання позову – 678013 грн ( 23975 доларів США*28,28). Абсолютне значення подорожчання кредиту складає: 678013 грн. – 121073,75 грн./5,05. – 110285 доларів США Даний показник в 5,6 разів більше ніж встановлено за умовами даного кредитного договору. За умовами кредитного договору в порушення п.3.8. „Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту” споживача не попереджено про відповідальність за валютні ризики під час виконання зобов`язань. Таким чином, позивач був введений в оману відповідачем щодо істотних умов договору, ціни та відсоткової ставки. А тому, волевиявлення позивача на укладення кредитного договору у вигляді та розмірах, зазначених у кредитному договорі, суперечили його волевиявленню на його укладення саме на таких несправедливих умовах. Відповідач скористався тим, що позивачу об`єктивно бракувало фінансових знань, необхідних для здійснення правильного вибору при підписанні оспорюваного договору і позивач була введена в оману при отриманні кредитних послуг, а відповідач в порушення вимог Закону України „Про захист прав споживачів” не надав позивачу чесні відверті відомості, які потрібні клієнту при укладенні кредитного договору та не зазначив їх в його змісті.

Відповідач та тертя особа з позовом ознайомлені, поштові повідомлення повернулися з відмітками про вручення судових документів (а.с.81,82). Відзив та заперечення проти позову не надали.

Інших заяв та клопотань учасниками справи не подавалось.

Процесуальні дії у справі:

24.09.2021 року по справі відкрито провадження та постановлено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін(а.с.75).

Судом встановлено:

Згідно наявних у справі і досліджених судом доказів встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Між сторонами склалися кредитні правовідносини, правовідносини з визнання кредитного договору, іпотечного договору недійсними.

Судом встановлено, що 28.09.2007 року між ОСОБА_1 та ВАТ Комерційний банк „Надра” (правонаступником якого є ПАТ КБ „Надра”) був укладений кредитний договір №8/2007/840-К/1379-Н (а.с.10-11).

За умовами кредитного договору Банк передав ОСОБА_1 у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти у сумі 23975 доларів США. Цільове використання кредиту: проведення розрахунків по договору купівлі-продажу від 28.09.2007 року, що укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , згідно якого позичальник придбаває у власність нерухоме майно – житловий будинок АДРЕСА_1 . Термін повернення кредиту 20.09.2027 року.

28.09.2007 року між ОСОБА_1 та ВАТ Комерційний банк „Надра” (правонаступником якого є ПАТ КБ „Надра”) укладений договір іпотеки №1379-Н з метою забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов`язання, що витікає з Кредитного договору № 8/2007/840-К/1379-Н від 28.09.2007 року (а.с.12-15).

Предметом договору іпотеки є нерухоме майно: житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу від 28.09.2007 року (а.с.16-17).

За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори.

За правилами, передбаченими ст. ст. 509, 525, 526 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Статтею 612 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Статтям 1054, 1056, 1057-1 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позичальник має право відмовитися від одержання кредиту частково або в повному обсязі, повідомивши про це кредитодавця до встановленого договором строку його надання, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі визнання недійсним кредитного договору суд за заявою сторони в обов`язковому порядку застосовує наслідки недійсності правочину, передбачені ч. 1 ст. 216 цього Кодексу, та визначає грошову суму, яка має бути повернута кредитодавцю. Визнаючи недійсним кредитний договір, у якому виконання зобов`язання позичальника забезпечено заставою майна позичальника бо поручителя, суд за заявою кредитодавця накладає на таке майно арешт.

Згідно зі статтями 546, 572, 574, 575 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися заставою.

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суд.

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Згідно із ст. ст. 203, 215, 216 ЦК України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Недійсний правочин не здійснює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Позовні вимоги про визнання недійсними кредитного договору, іпотечного договору представник позивача обґрунтовує відсутністю всіх істотних умов договору та наявність у договорі несправедливих умов та введення ОСОБА_1 в оману через нечесну підприємницьку практику.

Дослідивши надану копію кредитного договору суд зазначає, що не є підставою для визнання кредитного договору недійсним посилання позивача на порушення Закону України "Про захист прав споживачів", які полягають у не наданні позичальнику повної письмової інформації про умови надання кредиту, загальну вартість кредиту, несправедливі положення кредитного договору та введення Банком в оману позичальника.

Частиною 2 статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" передбачено надання перед укладенням договору про надання споживчого кредиту відповідної письмової інформації. У разі ненадання вказаної інформації наступають наслідки, передбачені ст. ст. 15 і 23 цього Закону, а саме: - споживач має право розірвати договір і вимагати відшкодування завданих йому збитків; - вимагати надання у прийнятно короткий строк, але не більше місяця, належної інформації. Якщо інформація в обумовлений строк не буде надано, споживач має право розірвати договір і вимагати відшкодування збитків.

ОСОБА_1 під час укладення кредитного договору ознайомилася і погодилася з умовами кредитування. Своїм підписом у кредитному договорі остання підтвердила факт надання їй повної інформації про умови кредитування в Банку.

У випадку ненадання необхідної інформації Позичальник мав право вимагати надати таку інформацію у найбільш короткий строк, відмовитися від одержання кредиту частково або в повному обсязі, повідомивши про це кредитодавця. Таким чином, не знайшли свого підтвердження доводи представника позивача про введення позичальника Банком в оману.

Випадки визнання умов договору про надання споживчого кредиту несправедливими передбачені ч. 5 ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів". Загальні положення про несправедливі умови договору вказуються у ч. ч. 2, 3 ст. 18 цього Закону. Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним.

Частиною 6 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів" передбачено, що у разі коли визнання недійсним положення зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача договір може бути визнаний недійсним у цілому.

Для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак: 1) умови договору порушують принцип добросовісності (п. 6 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України); 2) умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін; 3) умови договору завдають шкоди позивачеві. Разом з тим, позивач послався тільки на істотний дисбаланс прав та обов`язків сторін за угодою. Таким чином, не знайшли свого підтвердження доводи представника позивача щодо несправедливих умов договору про надання споживчого кредиту.

Розмір кредиту, строк надання кредиту, розмір відсотків за користування кредитними грошима, розмір щомісячного мінімально необхідного платежу встановлені у кредитному договорі.

Перевіривши зміст кредитного договору судом не встановлено, що він суперечить ЦК України та іншим актам законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи особи, які вчиняли правочин мали необхідний обсяг цивільної дієздатності. Також судом встановлено, що договір вчинено у формі, яка встановлена законом, кошти за договором ОСОБА_1 отримала та придбала житловий будинок АДРЕСА_1 .

Крім того, суд звертає увагу на те, що дії ОСОБА_1 щодо оспорення кредитного договору та договору іпотеки через тринадцять років після їх укладення є намаганням позичальника уникнути належного виконання взятих на себе зобов`язань.

Виходячи з вищевказаного, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсним кредитного договору необхідно відмовити. Вимоги про визнання недійсним іпотечного договору є похідними, тому в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним іпотечного договору та припинення обтяження предмета іпотеки також необхідно відмовити.

Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Отже, суд приходить до висновку про те, що сторони за час розгляду справи в суді розпорядилися своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.

З урахуванням того, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, судовий збір слід компенсувати за рахунок держави.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 10,11,12,13,18,62,64,76,81,89,141,263-265,268, 354 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

У позові ОСОБА_1 відмовити.

Судовий збір в розмірі 908 грн. компенсувати а рахунок держави.

На рішення може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його повного складення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 22.12.2021 року.

Дані про учасників справи:

позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

відповідач – Публічне акціонерне товариство „Комерційний Банк „Надра”, ЄДРПОУ 20025456, місце знаходження за адресою: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців.15, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17).

третя особа без самостійних вимог на предмет спору - приватний нотаріус Нікопольського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Бережний Олександр Сергійович, місце знаходження за адресою: АДРЕСА_3 .

Суддя: А. Г. Багрова