
20.12.2021 Єдиний унікальний номер 205/8872/21
Єдиний унікальний номер судової справи:205/8872/2021
Номер провадження: 2/205/3446/2021
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2021 року м. Дніпро
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Мовчан Д.В.
при секретарі Волкобоєвої А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський трубний завод» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -
ВСТАНОВИВ:
І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський трубний завод» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він, ОСОБА_1 , з 26.02.2019 року до 18.11.2019 року знаходився у трудових відносинах з Публічним акціонерним товариством «Дніпропетровський трубний завод» (далі – Відповідач). Під час перебування у таких трудових відносинах з відповідачем, з боку останнього була нарахована позивачу, але не виплачена заробітна плата у розмірі 32 778 (тридцять дві тисячі сімсот сімдесят вісім) грн. 00 коп. На день подання позовної заяви до суду заборгованість з виплати заробітної плати так і не була погашена.
У зв`язку з вищевикладеним, позивач змушений звернутися до суду та просити суд стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський трубний завод» на його, ОСОБА_1 , користь заробітну плату у розмірі 32 778 (тридцять дві тисячі сімсот сімдесят вісім) грн. 00 коп. та середній заробіток за весь час затримки виплати заробітної плати на день подання позову (11.10.2021 року) у розмірі 206 973 (двісті шість тисяч дев`ятсот сімдесят три) грн. 00 коп.
Відповідач у встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження по справі строк, відзив на позовну заяву не подав.
Будь-яких інших заяв по суті справи до суду також не надходило.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
Позивач в судове засідання не з`явився, надав суду заяву в якій просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, розглянути справу без його участі, проти заочного розгляду справи не заперечує. Розгляд справи за відсутності учасника справи узгоджується з положеннями ч.3 ст.211 ЦПК України.
Представник відповідача Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський трубний завод» у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки в судове засідання не повідомив, ніяких письмових заяв чи клопотань до суду не надходило.
ІІІ. Процесуальні дії у справі.
Процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) судом не застосовувалися.
У відповідності до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, який належним чином був повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ними причини визнанні неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Оскільки наявних у даній цивільній справі доказів достатньо для вирішення спору по суті та враховуючи, що належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив та не подав відзив, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, то суд у відповідності до норм ст. 280 ЦПК України ухвалив здійснювати заочний розгляд справи.
Враховуючи, що учасники справи та їх представники у судове засідання не з`явилися, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
З огляду на викладені вимоги процесуального законодавства, враховуючи нижченаведені фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, оцінку доказів та аргументів сторін, суд ухвалює заочне рішення про задоволення позову з огляду на наступне.
ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі наказу № 37 від 21.02.2019 року було прийнято на роботу до Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський трубний завод».
Судом також встановлено, що згідно наказу №235 від 18.11.2019 року ОСОБА_1 , 18.11.2019 року було звільнено з займаної посади на підставі п.1 ст. 36 КЗпП України, за угодою сторін, про що у трудовій книжці позивача 18.11.2019 року було зроблено відповідний запис.
Як вбачається із повідомлення від 18.11.2019 року, виданого позивачу Публічним акціонерним товариством «Дніпропетровський трубний завод» заборгованість із заробітної плати станом на 18.11.2019 року становить 32 778 (тридцять дві тисячі сімсот сімдесят вісім) грн. 00 коп.
Оскільки, станом на день звернення до суду, відповідач у добровільному порядку вказану заборгованість по заробітній платі не погасив, тому між сторонами виник спір стосовно виплати такої заробітної плати та компенсації позивачеві середнього заробітку за весь час затримки розрахункупри звільненні, який підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
V. Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Згідно положень статті 115 КЗпП України та статті 24 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Із наданих суду доказів вбачається, що відповідач не провів розрахунок з позивачем в строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, та фактично повний розрахунок з позивачем відповідач не провів й досі.
Тому, з урахуванням вищевказаного, суд вважає необхідним стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський трубний завод» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 32 778 (тридцять дві тисячі сімсот сімдесят вісім) грн. 00 коп.
Також відповідно до ст. 117 КЗпПУ, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Із матеріалів справи вбачається, що остаточний розрахунок при звільненні з ОСОБА_1 проведений не був, у зв`язку з чим, затримка розрахунку при звільненні становила 468 робочих дні.
В абзаці 3 пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, закріплено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.
Відповідно до п. 6 ч. 5 Постанови Пленуму ВСУ № 13 від 24 грудня 1999 року, задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
У зв`язку з наведеним, середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати при звільнення становить 206 973 (двісті шість тисяч дев`ятсот сімдесят три) грн. 00 коп. (442 грн. 25 коп. х 468 робочий день).
Суд зауважує, що відповідач, будучи належним чином повідомлений про день та час розгляду даної цивільної справи по суті, заперечень на позов та доказів на їх обґрунтування суду не надали, що дає суду право при заочному розгляді справи обмежитись доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.
Щодо стягнення витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, суд виходив з наступного.
Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до п. 4 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі- Закону) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
З матеріалів справи вбачається, що 21.07.2021 року між позивачем,ОСОБА_1 , та ТОВ «Дніпровський центр правового захисту», в особі директора Чорної – Паршикової Г.В. був укладений Договір № 21072101 про надання правової допомоги/юридичних послуг.
За умовами цього договору виконавець зобов`язується за дорученням замовника надати юридичні послуги / правову допомогу, поіменно в переліку послуг, зазначених в п.1.2 цього договору, а замовник зобов`язується сплатити грошові кошти за надані послуги. Пунктом 1.2 перелік юридичних послуг, види та обсяги правової допомоги, що надається: претензія до роботодавця.
На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано Акт здачі – прийому наданих послуг № 1 до Договору № 21072101 про надання правової допомоги/юридичних послуг про надання правової допомоги, в якому зазначено, що виконавець надав, а замовник прийняв юридичні послуги / правову допомогу щодо: претензії роботодавця. Вартість послуг виконавця за цим актом складає 2 000 грн. 00 коп.
Також, з матеріалів справи вбачається, що 20.09.2021 року між позивачем,ОСОБА_1 , та ТОВ «Дніпровський центр правового захисту», в особі директора Чорної – Паршикової Г.В. був укладений Договір № 20092101 про надання правової допомоги/юридичних послуг.
За умовами цього договору виконавець зобов`язується за дорученням замовника надати юридичні послуги / правову допомогу, поіменно в переліку послуг, зазначених в п.1.2 цього договору, а замовник зобов`язується сплатити грошові кошти за надані послуги. Пунктом 1.2 перелік юридичних послуг, види та обсяги правової допомоги, що надається : позовна заява до суду.
На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано Акт здачі – прийому наданих послуг № 1 до Договору № 20092101 про надання правової допомоги/юридичних послуг, в якому зазначено, що виконавець надав, а замовник прийняв юридичні послуги / правову допомогу щодо: позовна заява до суду. Вартість послуг виконавця за цим актом складає 4200 грн. 00 коп.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, беручи до уваги співмірність розміру витрат на виконання професійної правничої допомоги з ціною позову та задоволення позовних вимог, виходячи із засад розумності, з відповідача на користь позивача слід стягнути 2 500 грн. 00 коп. понесених судових витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги при розгляді справи в суді.
Також, відповідно до приписів ч. 1 ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Таким чином, необхідно стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський трубний завод» на ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 908 грн. 00 коп.
Крім того, відповідно до п.1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI позивач звільнений від сплати судового збору у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, а тому судові витрати у вигляді судового збору необхідно стягнути з відповідача на користь держави у розмірі 908 грн. 00 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15, 16, 23, 1167 ЦК України, ст.ст. 47, 94, 115, 116, 117, 233 КЗпП України, Законом України «Про оплату праці», ст.ст. 2, 4, 81, 82, 128, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 430 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський трубний завод» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, – задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський трубний завод» (49068, м. Дніпро, вул.Маяковського, 31, код ЄДРПОУ 05393122) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) заборгованість по заробітній платі у розмірі 32 778 (тридцять дві тисячі сімсот сімдесят вісім) грн. 00 коп. та середній заробіток за весь час затримки виплати заробітної плати при звільненні на день подання позову (11.10.2021 року) у розмірі 206 973 (двісті шість тисяч дев`ятсот сімдесят три) грн. 00 коп.
3. Рішення суду в частині стягнення заробітної плати за один місяць підлягає негайному виконанню.
4. В порядку розподілу судових витрат стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський трубний завод» (49068, м. Дніпро, вул.Маяковського, 31, код ЄДРПОУ 05393122) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2 500 (дві тисячі п`ятсот) грн. 00 коп.
5.Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський трубний завод» (49068, м. Дніпро, вул.Маяковського, 31, код ЄДРПОУ 05393122) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.
6. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський трубний завод» (49068, м. Дніпро, вул. Маяковського, 31, код ЄДРПОУ 05393122) на користь держави судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржувати заочне рішення до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: Мовчан Д.В.
Судове рішення № 102099809, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 20.12.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 205/8872/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: