Ухвала суду № 102099647, 22.12.2021, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/10156/21

Провадження № 1-кс/204/2453/21

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2021 року Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська у складі:

слідчого судді Токар Н.В.,

за участю секретаря Легостаєвої А.Д.,

за участю прокурора Францішко С.Л.,

за участю підозрюваного ОСОБА_1 ,

за участю захисника адвоката Кириченка О.П.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду у м.Дніпро клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України у Дніпропетровській Соломійчук Ю.Ю., погоджене з прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури Бєлянським В.В. про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця Казахстана, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.109 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

22 грудня 2021 року до суду надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України у Дніпропетровській Соломійчук Ю.Ю., погоджене з прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури Бєлянським В.В. про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.109 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначено, що у період з 02.06.2021 по 06.11.2021 ОСОБА_1 , маючи умисел на розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення дій, спрямованих на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, та, знаходячись у м.Дніпрі, використовуючи власний мобільний телефон марки з номером НОМЕР_1 , що має вихід до мережі Інтернет, усвідомлюючи, що зі змістом матеріалів (відеофайлів), які він розповсюджує у загальнодоступній та соціальній Інтернет-мережі «Facebook», може ознайомитися необмежена кількість осіб, використовуючи акаунт під мережевим ім`ям « ОСОБА_1 », з метою доведення їх змісту до багатьох людей, умисно розповсюдив матеріали, в яких наявні публічні заклики до дій, спрямованих на насильницьке захоплення державної влади та до дій, що спричинить зміну конституційного ладу. У результаті логіко-змістового, лексико-семантичного та контекстуально-інтерпретаційного аналізу наданих на дослідження текстових матеріалів - публічного мовлення особи - ОСОБА_1 встановлено: - наявність висловлювань, якими мовець популяризує ідеологію та діяльність «Конституційного процесу», що полягає в: 1) припиненні існування чинної України (згідно ідеології «конституційників» - УРСР) задля повноправного/ повномасштабного існування заснованої прибічниками «Конституційного процесу» імітаційної держави - «самоврядної республіки Україна»; 2) ліквідації / припинення існування усіх органів державної влади чинної України шляхом застосування сили/ насильства/зброї задля самостійного провадження (захоплення) «конституційниками» державної влади в Україні; -наявність прямих (адресованих безпосередньо до осіб, згідно комунікативної інтенції мовця - виконавців дій, до яких він закликає) експліцитних (таких, що мають вербальне/словесне втілення, не передбачають жодної неоднозначності в їхній інтерпретації), з високим ступенем спонукальної інтенції (з огляду на їхню експліцитність, аргументованість, лексичні, граматичні та синтаксичні особливості), публічних (з огляду на оприлюднення у найбільш популярних Інтернет ресурсах «Facebook» та «Youtube» з великою кількістю підписників) закликів: - до дій, спрямованих на насильницьке захоплення державної влади; - до дії, що спричинить зміну конституційного ладу; - наявність мовленнєвих ознак розпалювання ворожнечі та ненависті на національному ґрунті, приниження національної честі та гідності українців, які не є прибічниками «Конституційного процесу», не бажають долучитися до активних дій згідно їхньої ідеології.

Таким чином, ОСОБА_1 у період часу з 02.06.2021 по 06.11.2021, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, знаходячись у м.Дніпрі, усвідомлюючи, що вищезазначені відеозвернення (відеофайли), автором яких він є, які містять публічні заклики до дій, спрямованих на насильницьке захоплення державної влади та до дії, що спричинить зміну конституційного ладу, адресовані необмеженому колу громадян України, а також, що до цих відеоматеріалів має доступ необмежене коло осіб-користувачів соціальної мережі «Facebook», здійснив публічні заклики до вчинення умисних дій, направлених на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади.

21 грудня 2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.109 КК України, а саме - публічні заклики до насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення, а також розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій.

Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні виникла необхідність у застосуванні до підозрюваного ОСОБА_1 , запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки існують ризики того, що він може вчинити дії передбачені, п. п. 1,2,3 ч.1 ст.177 КПК України, у зв`язку з чим, слідчий звернувся до суду із зазначеним клопотанням.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити, посилаючись на підстави, зазначені в клопотанні.

Підозрюваний, захисник, кожний окремо, у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання; захисник просив обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, віднесено і засади законності. У відповідності до вимог ч.1 ст.9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу щодо особи для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 132, 178 КПК України, повинен врахувати чи: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням; а також оцінити в сукупності всі обставини у сукупності: у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення.

Відповідні дані мають міститися у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням застосувати запобіжний захід і у доданих до нього матеріалів, оскільки, згідно зі ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканність; нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону із дотриманням визначеної процесуальної процедури.

За вимогами ст.110, ч.1 ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особливості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, сімейних зв`язків, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилитися від органів влади).

Метою застосування запобіжного заходу не є карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би забезпечив запобігання ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканість.

Відповідно ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Розглядаючи питання обґрунтованості підозри як підставу для застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зважає на відсутність законодавчого визначення поняття «обґрунтованість підозри» та усталену практику Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості підозри» та критеріїв її визначення. Зокрема, як зазначено у рішенні ЄСПЛ «Нечипорук, Йонкало проти України» від 21.04.2011 р., наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Так, у матеріалах провадження є всі дані, які пов`язують підозрюваного з подією злочину.

Крім того, щодо наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, слідчий суддя зазначає наступне.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Мамедов проти Росії» від 1 червня 2006 року, зазначено, що «суди, перевіряючи законність та обґрунтованість запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, незмінно посилались на тяжкість обвинувачень як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявник переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини. Однак Суд неодноразово відзначив, що, хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховуватися від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з виняткового абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».

Відповідно до конвенції та практики Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Харченко проти України», «Лабіта проти Італії» та «Ігнатов проти України», обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення. Це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може бути підставою для запобіжного заходу у вигляді ув`язнення.

Так, ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.109 КК України, і за санкцією ч.2 ст.109 КК України передбачено покарання у вигляді обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк з конфіскацією майна або без такої.

Усвідомлення цього є обставиною яка може сприяти виникненню намірів переховуватися від правосуддя. Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України.

Встановлено, що підозрюваний ОСОБА_1 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а тому, наявний ризик, передбачений п.2 ч.1 ст.177 КПК України.

Також встановлено, що підозрюваний ОСОБА_1 вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення, у зв`язку з чим є всі підстави вважати, що, знаходячись на свободі, ОСОБА_1 , може незаконно впливати на свідків. Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу, ніж цілодобовий домашній арешт, на даному етапі досудового розслідування не зможе запобігти заявленим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Відтак, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав для застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, виходячи з положень ст.181 КПК України.

Оцінивши в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; наявність у підозрюваного постійного місця проживання та реєстрації; а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини, слідчий суддя приходить до висновку, про наявність підстав для застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців, що визначено ч.6 ст.181 КПК України.

При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 110, 131, 132, 181, 184, 193, 194, 196, 205, 309 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України у Дніпропетровській Соломійчук Ю.Ю., погоджене з прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури Бєлянським В.В. про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, стосовно ОСОБА_1 - задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.109 КК України запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на два місяці за адресою: АДРЕСА_2 , а саме до 19 лютого 2022 року.

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло де він проживає, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду;

- здати на зберігання до слідчого відділу Управління СБУ у Дніпропетровській області паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

- не залишати місце постійного проживання - АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора або суду, цілодобово, за винятком, необхідності отримання невідкладної медичної допомоги;

- носити електронний засіб контролю.

Контроль за виконанням ухвали покласти на працівників відділення поліції ГУНП в Дніпропетровській області за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_1 ; копію ухвали направити прокурору для організації контролю за поведінкою підозрюваного та виконанням ним вимог даної ухвали.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту оголошення.

Слідчий суддя Н.В. Токар