Ухвала суду № 102099349, 22.12.2021, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/2526/20

Провадження № 1-кп/175/167/20

Ухвала

Іменем України

22 грудня 2021 року

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Бровченка В.В.,

при секретареві Головіній А.О.,

за участю сторін: прокурора Єрохіної А.О.,

захисників Ткачука В.А., Когут А.В.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

а також потерпілої ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське кримінальне провадження № 12020040030000537 відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Апостолове Апостолівського району Дніпропетровської області, громадянина України,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.121 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка народилася у м. Дніпропетровськ, громадянки України,

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.135 КК України,

встановив:

При оголошенні перерви у зв`язку із зайнятістю захисника Стадниченка В.Ю., прокурор заявила письмове клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_4 і ОСОБА_5 дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів. Клопотання, з посиланням на Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція), обґрунтовує наявністю ризиків, передбачених п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які на її думку, продовжують існувати та перешкоджають застосуванню альтернативних видів запобіжних заходів. На підставі п.2 ч.4 ст.183 КПК України просила не визначати заставу.

Потерпіла підтримала клопотання.

Захисник Ткачук В.А. просив розглянути можливість застосування до ОСОБА_1 іншого (альтернативного) запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою.

Захисник Когут А.В. підтримала позицію адвоката Ткачука В.А. та просила змінити ОСОБА_5 запобіжний захід на домашній арешт.

Обвинувачені ОСОБА_6 і ОСОБА_7 підтримали своїх захисників.

Обсудивши клопотання сторін, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

За приписом частини 3 цієї статті… до спливу продовженого строку, суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою запобіжного заходу є… наявність ризиків, які дають достатні підстави… суду вважати, що… обвинувачений… може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті.

Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, …суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання… винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він… обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я… обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків… обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини й утриманців; 5) наявність у …обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію …обвинуваченого; 7) майновий стан …обвинуваченого; 8) наявність судимостей у …обвинуваченого; 9) дотримання …обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) позбавлення особи свободи може бути виправданим лише тоді, коли інші, менш суворі запобіжні заходи були розглянуті та визнані такими, що не зможуть забезпечити мети, досягнення якої вимагається. Крім того, тримання під вартою є виправданим у певному випадку… якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи (рішення у справах «Амбрушкевич проти Польщі», «Лабіта проти Італії», «Єчюс проти Литви», «Нечипорук та Йонкало проти України»).

У ході судового провадження обвинуваченим ОСОБА_4 і ОСОБА_5 обрано та неодноразово продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, останній раз строком до 02.01.2022 року.

Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією, що відповідає правовій позиції, викладеній у п.35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд вважає реальною наявність існування зазначеного у клопотанні прокурора ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, який до теперішнього часу не змінився, є реальним і достатнім для продовження обом обвинуваченим аналогічного запобіжного заходу на 60 днів.

Цей ризик у сукупності з характером, обставинами та наслідками інкримінованих тяжких злочинів, наслідком вчинення яких стала смерть малолітньої дитини, та які мають високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої наслідками не лише для конкретних осіб, а й для суспільства в цілому, не дозволяють застосувати до ОСОБА_1 і ОСОБА_8 альтернативні (інші) види запобіжних заходів, які, на думку суду, не здатні забезпечити їх належну процесуальну поведінку і не будуть сприяти укріпленню довіри суспільства до суду.

З огляду на викладене, клопотання прокурора є обґрунтованим, оскільки до спливу строку тримання обвинувачених під вартою неможливо з об`єктивних причин призначити наступне судове засідання.

З тих же підстав суд залишає поза увагою позицію сторони захисту про зміну запобіжного заходу на альтернативний.

Суд вкотре звертає увагу, що клопотання прокурора як і раніше не містить посилань на наявність доказів про ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а лише ґрунтується на припущеннях, про що суд неодноразово зазначав у попередніх ухвалах, у зв`язку з чим, цей ризик не враховується судом при ухваленні даного судового рішення.

Відповідно до п.2 ч.4 ст.183 КПК України… суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні… щодо злочину, який спричинив загибель людини.

Ці положення процесуального закону і обставини вчинення інкримінованих кожному з обвинувачених злочинів, які спричинили смерть дитини, не дозволяють суду визначити розмір застави, і суд це питання не обговорює.

Керуючись ст.ст.331, 369 КПК України, суд –

ухвалив:

У судовому провадженні оголосити перерву до 14.00 години 30.12.2021 року. Резервним днем судового засідання визначити 20.01.2022 року о 15.30 годині.

Клопотання прокурора Єрохіної А.О. про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – задовольнити.

Запобіжний захід, обраний обвинуваченим ОСОБА_4 і ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою строком до 02.01.2022 року, - продовжити на 60 днів, тобто до 19.02.2022 року.

Клопотання захисників Ткачука В.А. та Когут А.В. про зміну обвинуваченим ОСОБА_4 і ОСОБА_2 запобіжного заходу на альтернативний – залишити без задоволення.

Копію ухвали вручити обвинуваченим, захисникам і прокурору, направити начальнику ДУ «Дніпровська УВП (№ 4)».

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Суддя В.В. Бровченко