Рішення № 102098122, 22.12.2021, Зміївський районний суд Харківської області

Справа № 621/3755/19

Провадження № 2-др/621/10/21

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

Іменем України

22 грудня 2021 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Вельможної І.В.,

за участю секретаря – Лацько А.В.,

позивач – ОСОБА_1 , в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

представник позивача – ОСОБА_6 ,

відповідач – ОСОБА_7 ,

третя особа – Служба у справах дітей Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Змієві в спрощеному порядку справу за заявою представника позивача - адвоката Петренко Оксани Василівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 621/3755/19 за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_7 , третя особа Служба у справах дітей Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області про зобов`язання не чинити перешкод у користуванні житлом та вселення,

в с т а н о в и в:

26.12.2019 ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей звернулась до суду із позовом до ОСОБА_7 , третя особа Служба у справах дітей Зміївської районної державної адміністрації Харківської в якому просить суд: 1) зобов`язати відповідача не чинити перешкоди у користуванні будинком АДРЕСА_1 ; 2) вселити позивача разом з неповнолітніми дітьми за місцем їх реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ; 3) стягнути з відповідача на свою користь судові витрати по справі.

Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 24.11.2021 позовну заяву задоволено, усунуто перешкоди у користуванні ОСОБА_1 , неповнолітнім: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у користуванні будинком АДРЕСА_1 ; вселено ОСОБА_1 , неповнолітніх: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до будинку АДРЕСА_1 ; стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1 768 грн 40 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Крім того, судом під час ухвалення рішення від 24.11.2021 було відкладено вирішення питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу, оскільки представником позивача у відповідності до положень частини 8 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України було заявлено клопотання про надання протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду доказів на понесення таких витрат.

29.11.2021 представник позивача ОСОБА_1 адвокат Петренко О.В. подала до суду заяву про ухвалення додаткового рішення по справі 621/3755/19 щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 13 600 грн.

На обґрунтування заяви представник позивача адвокат Петренко О.В. зазначила, що в провадженні Зміївського районного суду Харківської області перебував позов ОСОБА_1 в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_7 , третя особа Служба у справах дітей Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області про зобов`язання не чинити перешкод у користуванні житлом та вселення. 24.11.2021 по зазначеній справі було ухвалено рішення. В судовому засіданні 09.07.2021 представником позивача було повідомлено про надання доказів на підтвердження витрат на правову допомогу, які будуть надані у відповідності до частини 8 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України. 12.06.2020 до суду було надано попередній розрахунок витрат на правову допомогу від 25.02.2020 щодо понесених ОСОБА_1 витрат на правову допомогу, разом із копією квитанції до прибуткового касового ордеру від 28.10.2019 та копією договору про надання правової допомоги від 28.10.2019. 30.11.2020 між адвокатом Петренко О.В. та Сировацькою І.Ю. було укладено додаткову угоду №1 до Договору про надання правової допомоги від 28.10.2019. 25.11.2021 між адвокатом Петренко О.В. та Сировацькою І.Ю. було складено акт виконаних робіт (наданих послуг) відповідно до якого, понесені ОСОБА_1 витрати на правову допомогу складають 13 600 грн (Том 2 а.с. 184-189).

06.12.2021 до канцелярії суду від відповідача ОСОБА_7 надійшли заперечення проти заяви представника позивача про стягнення витрат на правову допомогу, відповідно до яких остання зазначила, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. В матеріалах справи міститься копія договору про надання правової допомоги, який був укладений між позивачкою та адвокатом 28.10.2019 та копія додаткової угоди №1 від 30.11.2020 до договору про надання правової допомоги, в яких відсутні такі суттєві умови договірних відносин позивачки з адвокатом як розмір гонорару, а саме визначений в акті приймання передачі робіт на рівні 500 грн. за одну годину роботи адвоката. Посилання в договорі про надання правової допомоги, що розмір гонорару визначається згідно акту виконаних робіт не відповідає нормативно-правових актам України. При зазначених обставинах, визначення розміру вартості правової допомоги на рівні 500 грн. за одну годину роботи адвоката не в договорі про надання правової допомоги, а в акті виконаних робіт, не передбачено чинним законодавством України і є беззаперечною підставою для відмови у стягненні з відповідача на користь позивачки витрат на правову допомогу. Представником позивачки наданий акт виконаних робіт від 25.11.2021 згідно з яким надана правова допомога така як: складання заяви в порядку ст. 214 КПК України від 30.10.2019 до Зміївського відділу поліції (заява була складена самою позивачкою, що підтверджується її підписом і не стосується предмету позову); складання скарги слідчому судді на бездіяльність правоохоронних органів від 05.11.2019 складання заяви про залучення до справи правонаступників від 14.05.2021 не пов`язані з розглядом справи, а тому включення цих послуг в акт виконаних робіт є безпідставним.

Крім цього у акті надання правової допомоги зазначені такі послуги адвоката як консультації, вивчення юридичної практики, правових позицій ВС України. Відповідач вважає, що послуги адвоката зі здійснення аналізу нормативного матеріалу, консультації, пошук і вивчення судової практики в аналогічних справах, публікацій науковців, коментарів спеціалістів охоплюються послугою зі здійснення підготовки позовної заяви до суду (Том 2 а.с. 200-201).

На підставі вищевикладеного, відповідач просить відмовити адвокату Петренко О.В. задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення з ОСОБА_7 витрат на правову допомогу у повному обсязі.

06.12.2021 судове засідання відкладено за клопотанням представника позивача до 22.12.2021.

20.12.2021 до канцелярії суду від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Петренко О.В. надійшли письмові пояснення на заперечення ОСОБА_7 , відповідно до яких зазначила, що 28.10.2019 між адвокатом Петренко О.В. та позивачем ОСОБА_1 було укладено договір про надання правової допомоги щодо захисту прав та інтересів ОСОБА_1 та її неповнолітніх дітей за спором з ОСОБА_7 , яка чинить перешкоди у користуванні житлом. Для відновлення порушених прав ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах своїх неповнолітніх дітей було здійснено комплекс заходів, які випливають з одного спору, в тому числі й адвокатом Петренко О.В. було складено проект заяви до правоохоронних органів з метою усунення перешкод у користуванні житлом, що передбачено пунктом 3.1. Договору. В подальшому адвокатом Петренко О.В. було складено проект скарги слідчому судді на бездіяльність правоохоронних органів, який було узгоджено з ОСОБА_1 та підписано нею особисто. Вказані документи було надано до суду як доказ протиправних дій з боку ОСОБА_7 і залучено до матеріалів справи, що свідчить про пов`язаність наведених дій з даним спором. Заперечення відповідача щодо розміру гонорару , який на її думку не відповідає чинному законодавству нічим не обґрунтовано. Сторони вільні у своїх домовленостях. У договорі сторони домовилися про фіксовану суму, яка узгоджена сторонами за час роботи в акті виконаних робіт. Договір є дійсним, сторонами не оскаржується. Факт наданих послуг відповідач не заперечує, а позивач підтверджує. Гонорар адвоката в сумі 500 грн. за годину роботи є мінімальним, у порівнянні до встановлених у Рішенні № 17 розширеного засідання Ради адвокатів Харківської області від 21.03.2018, яким передбачено адвокатський гонорар в розмірі 50% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб за годину роботи, який складає 1 135 грн. за годину. Адвокатом було надано відповідні докази, які підтверджують понесені витрати на правову допомогу. Крім того відповідачем ОСОБА_7 не було заявлено клопотання про зменшення судових витрат, а тому адвокат вважає що відсутні підстави для зменшення витрат на оплату правничої допомоги (Том 2 а.с. 209-210).

22.12.2021 належним чином повідомлені учасники в судове засідання не з`явилися.

Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Петренко О.В. будучи належним чином повідомлені в судове засідання не з`явилися, попередньо 02.12.2021до канцелярії суду надійшла заява відповідно до якої адвокат Петренко О.В. просила проводити судове засідання за відсутності позивача та її представника.

Відповідач ОСОБА_7 в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні заяви в повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 270 Цивільного процесуального кодексу України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося відповідно до положень частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України.

Суд, дослідивши матеріали справи і оцінивши наявні в справі письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні, дійшов до наступного:

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 270 Цивільного процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з частинами 1, 2 статті 15 Цивільного процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.

Відповідно до частини 8 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до статті 246 Цивільного процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Відповідно до статті 133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 137 Цивільного процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений статтею 141 Цивільного процесуального кодексу України, у відповідності до частин 1, 2 якої, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Встановлено, що рішенням суду від 24.11.2021 позовні вимоги ОСОБА_1 в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 - задоволено.

Відповідно до частини 3 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За змістом статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Відповідно до частини 1, 3 статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі та до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

У п 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009, справа № 1-23/2009, щодо офіційного тлумачення положень статті 59 Конституції України (справа про право на правову допомогу), визначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Таким чином, системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити наступні висновки: 1) договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»); 2) за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України; 3) як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару; 4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв; 5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 6) Відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Тобто, розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, слід виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Такий правовий висновок було зроблено Верховним Судом в постанові від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі №199/3939/18-ц та у постанові від 09.06.2020 року у справі № 466/9758/16-ц, у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18.

Згідно частини 4 статті 263 Цивільного процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною 5 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до статті 134 Цивільного процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Представник позивача адвокат Петренко О.В. на підтвердження понесених позивачем ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування разом з позовною заявою та заявою про ухвалення додаткового рішення по справі надала: копію договору про надання правової допомоги від 28.10.2019; копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги № 1002335 від 28.10.2019; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 364 від 07.12.2009; попередній розрахунок вартості правової допомоги від 25.02.2020; додаткову угоду № 1 від 30.11.2020 до Договору про надання правової допомоги від 28.10.2019; Акт виконаних робіт (наданих послуг) від 25.11.2021; копію квитанції до прибуткового касового ордера № б/н від 28.10.2019; квитанцію до прибуткового касового ордера № б/н від 06.10.2021.

Судом встановлено, що 28 жовтня 2019 року між ОСОБА_1 та адвокатом Петренко Оксаною Василівною було укладено договір про надання правової допомоги. Відповідно до п.4.1. вказаного договору розмір, порядок обчислення і внесення винагороди визначається за домовленістю сторін та підтверджується касовим ордером та актом виконаних робіт (наданих послуг), які є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до п.3.2. вказаного договору Договір укладається з дня підписання до 01.12.2020.

Додатковою угодою № 1 від 30.11.2020 до Договору про надання правової допомоги від 28.10.2019 укладеною між адвокатом Петренко О.В. та Сировацькою І.Ю. сторонами погоджено та викладено п. 3.2. Договору про надання правової допомоги від 28.10.2019 в наступній редакції: «3.2. Договір укладається з дня підписання і діє до ухвалення судового рішення по справі»

До заяви про ухвалення додаткового рішення додано Акт виконаних робіт (наданих послуг) від 25.11.2021 в якому міститься вид робіт та визначення розміру оплати. Відповідно до вказаного Акту за домовленістю годинна оплата з розрахунку вартість однієї години становить 500 грн 00 к. згідно із Рекомендаціями. Так, адвокатом виконані наступні роботи:консультація від 28.10.2019, 27.11.2019 (2 години) – 1000 грн.; ознайомлення з наданими документами 29.10.2019 (1 година) - 500 грн.; складання заяви в порядку ст. 214 КПК України від 30.10.2019 до Зміївського відділу поліції ГУНП в Харківській області (2 години) – 1000 грн.; складання скарги слідчому судді на бездіяльність правоохоронних органів від 05.11.2021 (2 години) – 1000 грн.; складання позовної заяви від 24.12.2019 (3 години) – 1500 грн.; складання заяви про виклик свідків від 24.12.2019, 04.08.2020 (2 години) – 1000 грн.; складання відповіді на відзив від 12.02.2020 (2 години) – 1000 грн.; складання заяви про доручення доказів до матеріалів справи від 12.06.2020 (2 години) – 1000 грн.; складання клопотання про залучення до справи правонаступників від 14.05.2021 (2 години) – 1000 грн.; участь у судових засіданнях (в т.ч. явка до суду) 04.08.2020, 12.04.2021, 14.05.2021, 01.06.2021, 09.07.2021 (7 годин) – 3500 грн.; вивчення юридичної практики, правових позицій ВС України (2 години) – 1000 грн.; отримання Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 23.12.2019 – 100 грн.; всього за надані послуги 13 600 грн 00 к.

Крім того, до заяви про ухвалення додаткового рішення представником позивача надано копію квитанції до прибуткового касового ордера № б/н від 28.10.2019 відповідно до якої ОСОБА_1 відповідно до Договору про надання правової допомоги від 28.10.2019 сплатила адвокату Петренко О.В. 6 000 грн в рахунок наданої правової допомоги та квитанцію до прибуткового касового ордера № б/н від 06.10.2021 відповідно до Договору про надання правової допомоги від 28.10.2019 сплатила 7 000 грн в рахунок наданої правової допомоги.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015, пункті 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004) заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно правової позиції, викладеної в постанові Великої палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Також, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Верховний Суд у своїй постанові від 03 травня 2018 року в справі №372/1010/16-ц дійшов висновку, що якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме, надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат.

Разом з тим, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України).

Аналогічна правовий висновок було зроблено Верховним Судом в постанові від 11.11.2020 у справі 673/1123/15-ц, постанові від 02.09.2020 у справі 329/766/18 та постанові від 16.06.2021 у справі № 640/4126/21.

Відповідно до частини першої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Разом з тим, суд зазначає, що проаналізувавши наведений у заяві про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу Акт виконаних робіт (наданих послуг) позивачу адвокатом, а також подані ним документи, враховуючи дійсність понесених позивачем судових витрат, їх необхідність, розумність їх розміру та складність справи, а також фінансовий стан учасників справи,суд вважає, що відображена у цих доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом позивача роботи (наданих послуг), не відповідає критерію розумності та часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт, а тому наявні підстави для зменшення їх розміру та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 11 600 грн 00 к.

Так, включені до Попереднього розрахунку вартості правової допомоги від 25.05.2020 та Акту виконаних робіт (наданих послуг) від 25.11.2021 послуги, які полягали в Складанні заяви в порядку статті 214 КПК України від 30.10.2019 до Зміївського відділу поліції ГУНП в Харківській області – 2 години – 1 000 грн. суд звертає увагу, що вказана заява підписана лише позивачкою ОСОБА_1 та не містить доказів на підтвердження факту, що саме адвокатом Петренко О.В. було складено таку заяву, та вважає вказані послуги необґрунтованимиу та такими, що не пов`язані з розглядом даної цивільної справи, зв`язку із чим витрати в цій частині суд виключає з розрахунку. Складання скарги слідчому судді на бездіяльність правоохоронних органів від 05.11.2020 – 2 години – 1 000 грн., суд також звертає увагу, що вказана заява підписана лише позивачкою ОСОБА_1 та не містить доказів на підтвердження факту, що саме адвокатом Петренко О.В. було складено таку заяву, крім того, суд зазначає, що вказані вказані послуги є необґрунтованими та такими що не пов`язані з розглядом даної цивільної справи у зв`язку із чим витрати в цій частині суд також виключає з розрахунку.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 11 600 грн.

Керуючись статтями 133, 137, 141, 142, 246, 258, 259, 264, 265, 268, 270, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд –

у х в а л и в:

Заяву представника позивача - адвоката Петренко Оксани Василівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 621/3755/19 – задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення по справі за позовною заявою ОСОБА_1 в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_7 , третя особа Служба у справах дітей Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області про зобов`язання не чинити перешкод у користуванні житлом та вселення.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1 витрати за надання професійної правничої допомоги у розмірі 11 600 (одинадцять тисяч шістсот) грн 00 к.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Додаткове рішення складено 22.12.2021.

Позивач: ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 ) в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

Віжповідач: ОСОБА_7 (ІПН НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 ).

Третя особа: Служба у справах дітей Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області (ЄДРПОУ 26420455, адреса місцезнаходження: Харківська область, м. Зміїв, вул. Гагаріна, 2).

Головуючий: