Рішення № 102095806, 13.12.2021, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/529/19 Провадження № 2/450/287/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2021 року Пустомитівський районний суд Львівської області у складі

головуючого судді Кіпчарського М.О.,

за участю: секретаря судового засідання Микитів Н.С.,

позивача за первісним та відповідача за зустрічним позовами ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 ,

відповідача за первісним та позивача за зустрічним позовами ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Пустомити в порядку загального позовного провадження цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору – Оброшинська сільська рада Пустомитівського району Львівської області , про визнання спільною сумісною власністю подружжя незавершеного будівництвом домоволодіння і визнання права власності, та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору – Оброшинська сільська рада Пустомитівського району Львівської області, про виділ в натурі частин будинку та виділ ідеальних часток земельної ділянки ,-

ВСТАНОВИВ:

15.02.2019 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 та , з врахуванням збільшеного 12.09.2019р. розміру позовних вимог, просить визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_3 незавершене будівництвом домоволодіння з приналежними будівлями і спорудами під АДРЕСА_1 , що складається з житлового будинку загальною площею 176,5 кв.м,, житловою площею 122, 6 кв.м., і господарських будівель і споруд , та земельну ділянку площею 0,0825 га, кадастровий номер 4623684900:03:000:0129,які розташовані за адресою : Львівська область, Пустомитівський район, с.Оброшино, садівниче товариство « ІНФОРМАЦІЯ_1 », а також визнати за нею право власності на Ѕ частини даних домоволодіння та земельної ділянки . Крім того, просить визнати за нею право власності на Ѕ частину земельної ділянки площею 0,1400 га, кадастровий номер 4623682000:02:001:0259, розташовану у с.Годовиця Пустомитівського району Львівської області.

Позовні вимоги мотивує тим, що у 2001 році вона зареєструвала з ОСОБА_3 шлюб, який за рішенням суду від 17.01.2018р. розірвано.

За час перебування у шлюбі вона та відповідач у грудні 2002 р. придбали земельну ділянку площею 0,0825 газ будинком, який на той час складався з двох невеликих кімнат, в якому з 2003 р. вони разом зі своїми двома дітьми почали проживати без реєстрації. Весною 2009р. на придбаній ділянці вони залили фундамент та розпочали зведення будинку власними силами. У 2015 році будинок був завершений та придатний для експлуатації, готовність якого підтверджується Технічним паспортом, складеним станом на 12.04.2018р.

Право власності на згадану земельну ділянку площею 0,0825 га, кадастровий номер 4623684900:03:000:0129, ОСОБА_3 оформив на своє ім`я, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯА №206377 від 01.02.2005р.

Незважаючи на завершення будівництва та її неодноразові звернення до ОСОБА_3 з проханням ввести будинок в експлуатацію, будинок залишається не зареєстрованим.

Стверджує, що новостворене нерухоме майно, яким являється збудований ними та не прийнятий в експлуатацію будинок з господарськими будівлями та спорудами, набув статусу житлового будинку, тому такий слід вважати об`єктом незавершеного будівництва, який може належати на праві спільної сумісної власності подружжя.

Крім того за час шлюбу, на підставі рішення Годовицько-Басівської сільської ради від 23.01.2009 р., ОСОБА_3 надано у власність земельну ділянку площею 0,1400 га, кадастровий номер 4623682000:02:001:0259, Ѕ якої просить визнати її власністю.

Посилаючись на вимоги ст.ст.60-63,68,69 СК України вважає, що дане майно, набуте за час шлюбу, тому належить їй та відповідачу на праві спільної сумісної власності, частки яких є рівними. Так як ОСОБА_3 відмовляється добровільно здійснити поділ належного їм домоволодіння та земельних ділянок, тому змушена звернутися до суду.

28.03.2019р. по справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, відповідачу встановлено строк для подання відзиву.

22.04.2019р. ОСОБА_3 подав зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1 та , з врахуванням уточнених 28.07.2020р. позовних вимог, просить виділити йому і ОСОБА_1 в натурі по Ѕ частині садового (дачного) будинку загальною площею 176,5 кв.м, житловою площею 122,6 кв.м, позначені на плані літерою «А-2», яка складається з одного поверху та мансарди з приналежними будівлями і спорудами, та по Ѕ ідеальної частки земельної ділянки кадастровий номер 4623684900:03:000:0129, що розташовані за адресом: АДРЕСА_1 , згідно Висновку експерта №38/20 від 27.07.2020р.

Свої зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 мотивує тим, що з 2001 року по 17.01.2018р. перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 , та за цей час спільно придбали земельну ділянку площею 0,0825 га, розташовану у садовому товаристві « ІНФОРМАЦІЯ_1 » , буд. АДРЕСА_1 . На даній земельній ділянці, за спільні кошти подружжя був збудований садовий (дачний) будинок з приналежними господарськими спорудами, в якому на даний час проживає він та його колишня дружина ОСОБА_1

14.05.2020р. він отримав Витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, згідно якого садовий (дачний) будинок загальною площею 176,5 кв.м, житловою площею 122,6 кв.м, розташований за адресом АДРЕСА_1 , зареєстрований за ним на праві власності. Тому даний об`єкт не можна вважати незавершеним будівництвом.

В будинку один вхід, будинок та земельна ділянка не поділені в натурі між ними, тому постійно виникають конфлікти між ним та ОСОБА_1 , яка намагається пошкодити його побутові речі і майно , і це приводить до сварок, що негативно впливає на його працездатність. Згадані будинок та земельну ділянку вважає спільною сумісною власністю подружжя з рівними частками, які бажає поділити за фактичним користуванням, згідно Висновку експерта №38/20 від 27.07.2020р.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнати за нею право власності на Ѕ частину земельної ділянки площею 0,1400 га, кадастровий номер 4623682000:02:001:0259, розташовану у с.Годовиця Пустомитівського району Львівської області, то вважає, що такі не підлягають до задоволення, оскільки дана земельна ділянка придбана ним згідно рішення сільської ради від 23.01.2009 р. в порядку приватизацію. Дану земельну ділянку не можна вважати спільною сумісною власністю колишнього подружжя, зважаючи на змінами в діючому законодавстві, зокрема до 08.02.2011р., та після 12.06.2012р. , така земельна ділянка належить до особистої приватної власності чоловіка або дружини .

Посилаючись на вимоги ст.ст.70 -71 СК України, ст.ст.86,89 ЗК України, ст. ст. 364,368, 370,372 ЦК України, позов просить задовольнити.

Ухвалою суду від 13.05.2020р. первісний позов об`єднано з зустрічним позовом в одне провадження.

В судовому засіданні позивач за первісним та відповідач за зустрічним позовами ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 позовні вимоги за первісним позовом підтримали повністю з підстав, зазначених в позовній заяві. Зустрічний позов визнали частково, зокрема згідні на поділ будинку та земельної ділянки в рівних частках - по Ѕ частині кожному із колишнього подружжя. Однак не погоджуються з поділом будинку в натурі згідно Висновку експерта від 27.07.2020р., оскільки в такому разі ОСОБА_1 необхідно буде ще отримати дозвіл на перепланування будинку та виконати зазначені у Висновку будівельні роботи, що потребуватиме додаткових витрат.

В судовому засіданні відповідач за первісним та позивач за зустрічним позовами ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 первісний позов не визнали повністю, в задоволенні якого просять відмовити, пославшись на те, що на даний час спірний будинок прийнятий в експлуатацію та зареєстрований на праві власності за ОСОБА_3 . Тому такий не можна вважати незавершеним будівництвом. Зазначили, що даний будинок та земельну ділянку, на якій такий розміщений, вважають спільною сумісною власністю колишнього подружжя, і дані обставини визнає позивач ОСОБА_1 . Тому відсутні правові підстави для визнання такого майна за рішенням суду спільною сумісною власністю.

Просять врахувати, що згідно Висновку експерта, загальна площа приміщень, які пропонується виділити ОСОБА_3 становить 82,9 кв.м., а загальна площа приміщень, які пропонується виділити ОСОБА_1 становить 93,6 кв.м . Різниця становить 10,7 кв.м, однак ОСОБА_3 не ставить питання про можливу компенсацію різниці площ.

Позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання за нею право власності на Ѕ частину земельної ділянки площею 0,1400 га, кадастровий номер 4623682000:02:001:0259вважають безпідставними, так як ОСОБА_3 отримав таку в порядку приватизації, тому дане майно являється його особистою власністю.

Щодо зустрічного позову, то такий підтримали повністю, який просять задовольнити.

Представник третьої особи – Оброшинської сільської ради , будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не явився, однак подав клопотання про розгляд справи у його відсутність, заперечень на позов не подав, при прийнятті рішення покладається на суд.

Повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, які підтверджені наданими сторонами та дослідженими в судовому засіданні доказами в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

Конституцією України ( статті 3,21,24,55 ) встановлено, що всі громадяни є рівними у своїх правах, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав, права і свободи людини, громадянина захищаються судом відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до п.3 ст.129 Конституції України, до основних засад судочинства віднесено змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що сторони по справі перебували у зареєстрованому шлюбі з 14.02.2001 року, їх шлюб розірвано за рішенням суду від 17.01.2018р.( т.1 а.с.17-19).

За Договором купівлі-продажу земельної ділянки від 05.12.2002 року, ОСОБА_3 купив земельну ділянку площею 0,0825 га, розташовану на території Оброшинської сільської ради, переданої для садівництва. Договір посвідчений нотаріусом та зареєстрований в реєстрі за №3949 ( т.1 а.с.64-65).

Згідно Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯА №206377 від 01.02.2005р., та Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, сформованого 28.02.2020р. р., ОСОБА_3 , на підставі Договору купівлі-продажу від 05.12.2002 р. являється власником земельної ділянки площею 0,0825 га, кадастровий номер 4623682000:02:001:0259, розташованої на території Оброшинської сільської ради ( т.1 а.с.66-68, 243).

Рішенням Годовицько-Басівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області від 23.01.2009 р. ОСОБА_3 надано земельну ділянку АДРЕСА_2 для будівництва житлового будинку та господарських споруд , площею 0,1400 га ( т.1 а.с.175).

Як слідує з Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, виданого 21.10.2010р. на підставі рішення Годовицько-Басівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області від 23.01.2009 р. , ОСОБА_3 являється власником земельної ділянки площею 0,1400 га, кадастровий номер 4623684900:03:000:0129, розташованої на території с.Годовиця Пустомитівського району Львівської області ( т.1 а.с.139).

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, садовий (дачний) будинок загальною площею 176,5 кв.м, житловою площею 122,6 кв.м, позначений на плані літерою «А-2», та складається з одного поверху і мансарди з приналежними будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , 14.05.2020 р. зареєстрований на праві власності за ОСОБА_3 ( т.1 а.с.242).

На замовлення ОСОБА_3 судовим експертно-розрахунковим бюро ТзОВ «СЕРБ» проведено будівельно-технічну та земельно- технічну експертизу з можливістю розподілу спірного будинковолодіння ( т.2 а.с.10-34, 228-247).

Згідно Висновку експерта №38/20 від 27.07.2020р., запропоновано варіант виділу в натурі часток ( реального розподілу) садового (дачного) будинку загальною площею 176,5 кв.м, житловою площею 122,6 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , по Ѕ частині кожному співвласнику, з врахуванням порядку користування, що склався між співвласниками даного будинку, відповідно до якого технічно можливо виділити :

- ОСОБА_3 приміщення №1,№2,№6, №7, №8, №11, сходи під літерою «а’ » , балкон під літерою «а’’», загальна площа яких становить 82,9 кв.м;

- ОСОБА_1 приміщення №3, №4, №5, №9, №10, загальна площа яких становить 93,6 кв.м.

Крім того експерт прийшов до висновку, що розподіл земельної ділянки площею 0,0825 га, кадастровий номер 4623684900:03:000:0129, із розрахунку по Ѕ ідеальній частині кожному співвласнику , з урахуванням поділу садового (дачного) будинку, технічно можливо, та запропоновано варіант розподілу даної земельної ділянки, за яким:

- ОСОБА_3 виділити Ѕ ідеальну частку земельної ділянки площею 412,5 кв.м., з наступними геометричними розмірами по ходу годинникової стрілки: 51,50м.; 6,95 м.; 31,69м.; 4,21 м.; 11,86м.; 3,48 м.; 7,72 м.; 7,70;

- ОСОБА_1 виділити Ѕ ідеальну частку земельної ділянки площею 412,5 кв.м. з наступними геометричними розмірами по ходу годинникової стрілки: 7,72м.;3,48м.; 11,86м.; 4,21м.; 31,69м.; 9,15м.; 51,00м.; 8,40 м.

Звернувшись до суду, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 по суті своїх позовних вимог просять поділити між ними, виходячи із рівності часток, збудований за час шлюбу садовий (дачний) будинок та земельну ділянку площею 0,0825 га, на якій знаходиться даний будинок. При тому в судовому засіданні ОСОБА_1 та ОСОБА_3 визнали, що дана земельна ділянка і будинок набуті ними за час шлюбу, і дані обставини знайшли своє підтвердження під час розгляду справи з врахуванням вище зазначених доказів.

Тому суд, керуючись ч.1 статті82 ЦПК України, згідно якої обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, приходить до висновку, що спірні земельна ділянка площею 0,0825 га , кадастровий номер 4623684900:03:000:0129, та розташований на ній садовий (дачний будинок загальною площею 176,5 кв.м, житловою площею 122,6 кв.м, позначений на плані літерою «А-2», який складається з одного поверху та мансарди з приналежними будівлями і спорудами, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 ,являються спільною сумісною власністю колишнього подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , і дані обставини не підлягають доказуванню.

У відповідності зі статтями 60- 70 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на правах спільної сумісної власності незалежно від того, що один із них не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу). Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Дружина та чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Оскільки судом встановлено, що спірні земельна ділянка площею 0,0825 га та садовий (дачний) будинок загальною площею 176,5 кв.м, являються спільною сумісною власністю подружжя, та як наслідок, наявні правові підстави для їх поділу між колишнім подружжям, виходячи з рівності часток , з врахуванням Висновку експерта №38/20 від 27.07.2020р.

Щодо первісного позову ОСОБА_1 про визнання спільною сумісною власністю подружжя незавершеного будівництвом домоволодіння з приналежними будівлями і спорудами під АДРЕСА_1 , що складається з житлового будинку загальною площею 176,5 кв.м,, житловою площею 122, 6 кв.м., і господарських будівель і споруд , та земельної ділянки площею 0,0825 га, кадастровий номер 4623684900:03:000:0129, які розташовані за адресом Львівська область, Пустомитівський район, с.Оброшино, садівниче товариство « ІНФОРМАЦІЯ_1 », а також визнання за нею права власності на Ѕ частини даних домоволодіння та земельної ділянки , то такі не підлягають до задоволення за їх безпідставністю.

Зокрема, як вище зазначено, на час прийняття рішення згадане домоволодіння здане в експлуатацію та являється завершеним будівництвом, право власності на яке зареєстроване за ОСОБА_3 , При тому суд враховує, що сторони визнають дане нерухоме майно спільною сумісною власністю подружжя, виходячи з рівності їх часток, і в цій частині спору щодо даного майна не існує.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання за нею права власності на Ѕ частину земельної ділянки площею 0,1400 га, кадастровий номер 4623682000:02:001:0259, розташовану у с.Годовиця Пустомитівського району Львівської області, то такі теж не підлягають до задоволення з врахуванням наступного.

Як вище зазначено, земельну ділянку площею 0,1400 га, кадастровий номер 4623682000:02:001:0259, ОСОБА_3 набув у власність в порядку безоплатної приватизації на підставі рішення сільської ради від 23.01.2009 року, на яку 21.10.2010р. отримав Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку.

Законом України №2913-ІV від 11.01.2011р., були внесені зміни до ст.61 СК України та визнано об`єктом права спільної сумісної власності подружжя земельну ділянку, набуту одним із подружжя за час шлюбу внаслідок безоплатної її передачі одному із подружжя , в тому числі приватизації.

Дана норма набула чинності з 08.02.2011р., однак була виключена на підставі Закону України №4766 від 17.05.2012 р., який набрав чинності 12.06.2012р.

При тому частину 1 статті 57 СК України доповнено пунктом 5, за яким особистою приватною власністю дружини, чоловіка є земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації.

Згідно частин 1 та 2 ст.5 ЦК України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання чинності відповідними актами, та не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують цивільну відповідальність особи.

Аналогічний принцип закріплений у частині 1 статті 58 Конституції України.

З врахуванням зазначених змін до СК України, правовий режим приватизованої земельної ділянки змінювався , зокрема лише в період з 08.02.2011р. по 12.06.2012р. земельна ділянка, набута внаслідок її безоплатної передачі одному із подружжя, в тому числі приватизації, визнавалась спільною сумісною власністю подружжя.

При виборі і застосуванні норм права до даних спірних відносин суд, в порядку ст.263 ЦПК України, застосовує висновки, що містяться в п.18-2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16.04.2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»., а також викладені в Постанові від 15.02.2012р.

Тому суд приходить до висновку, що земельна ділянка площею 0,1400 га, кадастровий номер 4623682000:02:001:0259, являється особистоюприватною власністю ОСОБА_3 , та з цих підстав позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання за нею права власності на Ѕ частину даної земельної ділянки визнає безпідставними, в задоволенні яких слід відмовити.

Щодо зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 про виділ в натурі частин садового (дачного ) будинку та виділ ідеальних часток земельної ділянки, то такі суд вважає мотивованими і такими, що підлягають до задоволення повністю, з врахуванням вище зазначених доказів, які суд визнає належними та допустимими, а в сукупності достатніми для прийняття рішення.

При тому суд вважає, що запропоновані у Висновку експерта №38/20 від 27.07.2020р. варіанти поділу спірного нерухомого майна між колишнім подружжям – сторонами по справі, відповідають критеріям справедливості та пропорційності інтересів співвласників. Зокрема суд враховує, що такий поділ здійснений з врахуванням порядку користування, який склався між співвласниками даного будинку, та що в результаті такого поділу будинку ОСОБА_1 отримує у власність на 10,7 кв.м. більше, ніж ОСОБА_3 , який не вимагає компенсації за відступлення від рівності часток.

Так як в задоволенні первісного позову ОСОБА_1 відмовлено повністю, понесені неї судові витрати покласти на неї.

Крім того, оскільки зустрічний позов ОСОБА_3 задоволено повністю, у відповідності зі ст.141 ЦПК України, понесені ним судові витрати у виді сплаченого судового збору розміром 1500,00 грн., а також 11 000,00 грн. витрат з оплати за проведення експертизи, слід покласти на відповідача ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 57,60- 70 СК України, ст.ст.10,13,76-82,133,141,258-259, 263-265,273, 351-355 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

в задоволенні первісного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання спільної сумісною власністю подружжя незавершеного будівництвом домоволодіння та визнання права власності, відмовити повністю.

Зустрічний позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про виділ в натурі частин садового (дачного ) будинку та виділ ідеальних часток земельної ділянки, задовольнити повністю.

Виділити ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , в натурі Ѕ (одну другу) частини садового (дачного) будинку загальною площею 176,5 кв.м, житловою площею 122,6 кв.м, позначені на плані літерою «А-2», яка складається з одного поверху та мансарди з приналежними будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме приміщення АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , сходи під літерою «а’ » , балкон під літерою «а’’» ( згідно Висновку експерта №38/20 від 27.07.2020р.).

Виділити ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , Ѕ (одну другу) ідеальної частки земельної ділянки кадастровий номер 4623684900:03:000:0129, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з наступними геометричними розмірами по ходу годинникової стрілки: 51,50м.; 6,95 м.; 31,69м.; 4,21 м.; 11,86м.; 3,48 м.; 7,72 м.; 7,70 . – площею 412,5 кв.м. ( згідно Висновку експерта №38/20 від 27.07.2020р.).

Виділити ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , в натурі Ѕ (одну другу) частини садового (дачного) будинку загальною площею 176,5 кв.м, житловою площею 122,6 кв.м, позначені на плані літерою «А-2», яка складається з одного поверху та мансарди з приналежними будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме приміщення №3, АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 ( згідно Висновку експерта №38/20 від 27.07.2020р.).

Виділити ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , Ѕ (одну другу) ідеальної частки земельної ділянки кадастровий номер 4623684900:03:000:0129, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з наступними геометричними розмірами по ходу годинникової стрілки: 7,72м.;3,48м.; 11,86м.; 4,21м.; 31,69м.; 9,15м.; 51,00м.; 8,40 м- площею 412,5 кв.м. ( згідно Висновку експерта №38/20 від 27.07.2020р.).

Судові витрати, понесені ОСОБА_1 , як позивачем за первісним позовом, покласти на неї.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , понесені ним судові витрати в загальному розмірі 12 500,00 грн. (дванадцять тисяч п`ятсот гривень 00 копійок) , які складаються з: 1 500,00 грн. - сплата судового збору; 11 000,00 грн. - оплата за проведення експертизи.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Пустомитівський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.273 ЦПК України.

Повний текст рішення складено 22 грудня 2021 року.

Суддя М.О.Кіпчарський