Рішення № 102095727, 10.12.2021, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/2079/21

Провадження № 2/444/856/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ПОВНЕ)

10 грудня 2021 року м. Жовква

Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючий суддя Олещук М. М.

секретар судового засідання Мачіха Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про зняття арешту з майна, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про зняття арешту з майна, в якому просить зняти арешт з нерухомого майна, а саме - земельної ділянки площею 0,06 га., яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4622710100:01:009:0059, обтяження № 109963765 від 21.03.2011 року, яке зареєстроване на підставі постанови ВП №15492017 підрозділом примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області.

Позов обґрунтовує тим, що він є власником житлового будинку площею 103,1 м.кв. (реєстраційний номер нерухомого майна 6188305) та земельної ділянки площею 0,06 га

(кадастровий номер 4622710100:01:009:0059) за адресою: АДРЕСА_1 , згідно договору купівлі - продажу № 1955 від 05.07.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Жовківського районного нотаріального округу Чемерис Г.Я.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майно, що сформована за адресою нерухомого майна: АДРЕСА_1 , підрозділом примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області зареєстровано обтяження № 10963765 від 21.03.2011 р. на земельну ділянку площею 0,06 га, за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач зазначає, що звернувся до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) із заявою про вилучення обтяження № 311339 від 11.03.2013 р., однак отримав у відповідача відповідь № В-6 №14797 від 16.06.2021 року, в якій зазначено, що обтяження зареєстровано на підставі виконавчого провадження № 15492017 на виконання виконавчого листа № 2-480/09 від 06.10.2009 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ВАТ КБ "Надра" 507910,82 грн., який 26.12.2011 року повернутий стягувану на підставі п. 7 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 21.04.1999 року).

Крім того, у відповіді від 16.06.2021 року в.о. заступника Управління зазначив, що відповідно до ст.59 Закону України "Про виконавче провадження" підстав для зняття арешту з його майна немає.

Додатково звертає увагу суду, що станом на дату реєстрації обтяження (21.03.2011 року) ОСОБА_2 не був власником земельної ділянки площею 0,06 га, за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки з 05.07.2007 року, саме він - позивач є власником вищезазначеної земельної ділянки. Вказує, що вищезазначене позбавляє його права розпоряджатися своїм майном. Просить позов задовольнити.

Ухвалою судді Жовківського районного суду Львівської області від 17.08.2021 року відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 16.09.2021 року.

15.09.2021 року представником відповідача Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) подано відзив на позовну заяву в якому зазначено що Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) як відповідач у вказаній справі з приводу заявлених позовних вимог заперечує в повному обсязі з огляду на наступне. Так, на виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області перебувало виконавче провадження №15492017, з виконання виконавчого листа № 2-480/09, виданого Жовківським районним судом Львівської області 06.10.2009, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ВАТ КБ «Надра» 507910, 82 грн. 26.10.2009 року керуючись нормами Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копії якої скеровано сторонам виконавчого провадження для відома та виконання. 29.03.2011 року державним виконавцем описано і арештовано земельну ділянку площею 0,06 га за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 . Призначено експерта. 26.12.2011 року виконавчий документ повернуто стягувану на підставі п. 7 ч. 1 ст. 47 (боржник чи майно не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку) ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент винесення постанови). Відповідно до повідомлення УДАІ ГУМСУ у Львівській області за боржником ОСОБА_2 - зареєстрований транспортний засіб та оголошено в розшук. Здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку майна боржника виявились безрезультатними. Вказані обставини зумовлюють повернення виконавчого документа стягувачу, на підставі п.7 ч. 1 ст.47 Закону України "Про виконавче провадження". Таким чином, повернення виконавчого документа стягувану на підставі частини другої статті 42 Закону України «Про виконавче провадження» не передбачає застосування наслідків завершення виконавчого провадження, встановлених частиною першою статті 50 Закону України «Про виконавче провадження». Виходячи з вищенаведеного, оскільки державним виконавцем вчинено всі дії в межах та в спосіб передбачений виконавчим документом та ЗУ «Про виконавче провадження», відповідач просить у задоволенні позову відмовити.

28.09.2021 року позивачем на адресу суду подано відповідь на відзив, в якому позивач зазначає, що доводи відповідача викладені у відзиві спростовуються доказами доданими до матеріалів справи, вважає що його позовна заява підлягає до задоволення. Окрім того вказує, що станом на дату реєстрації обтяження (21.03.2011 року) ОСОБА_2 не був власником земельної ділянки площею 0,06 га за адресою: АДРЕСА_1 . Власником земельної ділянки кадастровий номер 4622710100:01:009:0059 за адресою: АДРЕСА_1 є він з 05.07.2007 року згідно договору купівлі - продажу № 1955 від 05.07.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Жовківського районного нотаріального округу Чемерис Г. Я., що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна. Тобто, Відповідач протиправно наклав арешт на його майно за борги людини, до якої він не має жодного відношення. Такими діями Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівський області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) порушує права Позивача передбачені Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Даними законодавчими актами передбачено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений його майна.

Відповідно до ст. ст. 316, 317, 319 ЦК України правом власності є право особи на річ майно, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Отже, дії Відповідача, щодо незаконного утримання мого майна під арештом, призводять до порушення його прав, як власника нерухомого майна.Оскільки, доводи відповідача, викладені у відзиві спростовуються доказами доданими до матеріалів справи, позивач вважає що позовну заяву належить задовольнити.

04.10.2021 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

В судове засідання позивач та його представник не з`явились, однак представник позивача - адвокат Сиськова О.Л. до суду подала заяву, в якій просить справу слухати у відсутності позивача та його представника за наявними у справі матеріалами, позов підтримує в повному обсязі, просить позов задовольнити.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, про розгляд справи відповідач був повідомлений належним чином, однак представник відповідача в судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомлено.

Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача належить задовольнити з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено наступні обставини.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №255937270 від 11.05.2021 року ОСОБА_1 є власником будинку за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу №1955 від 05.07.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Жовківського районного нотаріального округу Чемерис Г.Я. (арк.спр.5).

Також, в інформації зазначено обтяження нерухомого майна - арешт земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4622710100:01:009:0059, обтяження № 109963765 від 21.03.2011 року, яке зареєстроване на підставі постанови ВП №15492017 підрозділом примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області(арк.спр.8).

Як встановлено з матеріалів справи позивач ОСОБА_1 звернувся до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Львів) із заявою, в якій просив зняти арешт №10963765, накладений на земельну ділянку площею 0,06 га, кадастровий номер 4622710100:01:009:0059, за адресою: АДРЕСА_1 (арк. спр. 9).

Згідно з відповіддю Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області від 16.06.2021 року ОСОБА_1 повідомлено, що на виконанні у Відділі перебувало ВП №15492017 з примусового виконання виконавчого листа №2-480/09 від 06.10.2009 року виданого Жовківським районним судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ВАТ КБ «Надра» 507910,82 грн. Державним виконавцем накладено арешт на майно боржника. Матеріали виконавчого провадження знищено за закінченням терміну зберігання архівних справ. Виконавчий документ повернутий стягувачеві за п. 7 ч. 1 ст. 47 Закону (арк. спр. 9).

Згідно з договором купівлі-продажу земельної ділянки від 05.07.2007 року, ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_1 купив земельну ділянку, площею 0,0600 гектара, що належала продавцю на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ЯД №436369 виданого 22.06.2007 року Жовківською міською радою (арк. спр. 49-50). Даний правочин зареєстровано в Державному реєстрі правочинів 05.07.2007 року (арк. спр. 51).

Відповідно до Державного акту про право власності на земельну ділянку, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки 0,0600 га за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 05.07.2007 року (арк. спр. 52).

У заяві ОСОБА_3 зазначено, що у зв`язку із повним виконанням ОСОБА_1 зобов`язань за Іпотечним договором, що був посвідчений 05.07.2007 року, він просить припинити іпотеку та зняти заборону відчуження нерухомого майна, а саме: житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки, площею 0,0600 га, кадастровий номер 4622710100:01:009:0059, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (арк. спр. 64-65).

Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статей 15, 16 Цивільного процесуального кодексу України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Позов про звільнення майна з-під арешту може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Пунктами 1, 2 постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» роз`яснено, що у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

За ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до частин 1, 2, 3 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

На даний час позивач позбавлений права розпорядитися належним йому майном через наявність арешту. Таким чином, арешт накладений на майно порушує право власності позивача.

Згідно із ч.2 ст.50 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу, який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Відповідно до частин 1, 2, 3 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника. З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

Арешт майна має тимчасовий характер і його максимально можлива тривалість обмежена часовими рамками досудового розслідування та/або судового розгляду до прийняття процесуального рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Після припинення кримінальної процедури відповідне втручання фактично набуває свавільного характеру, й заінтересована особа розраховує на його припинення.

Нормою статті 41 Конституції України та ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17.07.1997 р., закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Правовий режим власності, відповідно до ст. 92 Конституції України визначається виключно законами України.

Аналіз правових норм дає підстави для висновку, що право власності проявляється у правомочностях власника, обмеження яких можливо виключно на підставі закону.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Враховуючи наявність накладеного арешту на майно, неможливість скасування арешту в позасудовому порядку та оскільки позивач в інший спосіб, крім звернення до суду з позовом про зняття арешту, захистити своє порушене право власності не може, суд приходить до висновку про необхідність захисту його права шляхом скасування такого арешту, оскільки позовні вимоги є обґрунтованими та знайшли своє повне підтвердження в ході судового розгляду.

У матеріалах справи відсутні докази про те, що на даний час існує потреба в арешті вищезазначеного майна.

За наведених обставинах, суд дійшов висновку про те, що зібрані в справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави, передбачені законом, для задоволення позовних вимог в повному обсязіта зняття арешту з земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Керуючись ст.ст. 4, 6, 7, 12, 76, 77, 81, ст. ст. 258-259, 263, 264, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст.15, 16, 319, 321 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Зняти арешт з нерухомого майна, а саме - земельної ділянки площею 0,06 га., яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4622710100:01:009:0059, обтяження № 109963765 від 21.03.2011 року, яке зареєстроване на підставі постанови ВП №15492017 підрозділом примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), юридична адреса: місто Львів, пл. Шашкевича, будинок № 1, Львівської області, ЄДРПОУ 43317547.

Повне рішення складено 20.12.2021 року.

Суддя: Олещук М. М.