Ухвала суду № 102095653, 22.12.2021, Токмацький районний суд Запорізької області

Справа № 324/341/21

22.12.2021

1-кп/328/290/21

У Х В А Л А

Іменем України

22 грудня 2021 року м. Токмак

Токмацький районний суд Запорізької області в складі головуючого судді Погрібної О.М., за участю секретаря судового засідання Мацинської О.Є., прокурора Диби Є.О., обвинуваченої ОСОБА_1 , захисника обвинуваченої адвоката Кісільова О.М., потерпілого ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч.1 ст.115 КК України,

встановив:

В провадженні Токмацького районного суду перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч.1 ст.115 КК України.

Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про продовження застосування до обвинуваченої ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке обґрунтував наявністю ризиків, передбачених пп. 1,3 ч.1 ст.177 КПК України, та неможливістю застосування альтернативних запобіжних заходів.

Потерпілий поклався на розсуд суду.

Обвинувачена також поклалась на розсуд суду.

Захисник адвокат Кісільов О.М. проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечував, просив змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт. Адвокат Кісільов О.М. зазначив, що зазначені прокурором ризики нічим не доведені, обвинувачена ОСОБА_1 майже рік утримується під вартою, вважає, що більш дієвим запобіжним заходом є запобіжний захід у виді домашнього арешту. Так, обвинувачена має постійне місце проживання та соціальні зв`язки, а саме має матір, яка хоча і проживає на тимчасово окупованій території України, однак ця територія є територією України, тому в разі зміни запобіжного заходу на домашній арешт, за виконанням процесуальних обов`язків обвинуваченої ОСОБА_1 повинні стежити працівники поліції. Крім того, до цього часу обвинувачена ніяким чином не впливала на свідків.

Вислухавши думку учасників провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного.

У судовому засіданні було встановлено, що під час досудового розслідування обвинуваченій ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді Пологівського районного суду Запорізької області від 13 січня 2021 року було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 11 березня 2021 року включно, який був неодноразово продовжений, останній раз, - до 05 січня 2022 року.

Прокурор вважав за необхідне продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченої ОСОБА_1 на 60 днів, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: можливість обвинуваченої переховуватися від органів досудового розслідування та суду, та п.3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість обвинуваченої незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, які були підставою для обрання обвинуваченій даного запобіжного заходу, на даний час не відпали, не змінилися і продовжують існувати.

Наявність цих ризиків обґрунтовується тяжкістю інкримінованого ОСОБА_1 злочину і тяжкістю покарання, яке їй загрожує у випадку визнання її винною у вчиненні цього злочину, а також тим, що обвинувачена не має міцних соціальних зв`язків, не працює, на утриманні неповнолітніх дітей та інших осіб не має, за місцем проживання характеризується негативно. Відсутність стійких соціальних зв`язків та законного джерела доходу обвинуваченої свідчить про те, що її за місцем проживання нічого не затримує, а тому вона може вжити заходи для переховування від суду, а також може здійснювати вплив на свідків, один з яких є її співмешканцем, та свідків, які судом ще не допитувалися, потерпілий є її дядьком.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

Згідно із ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.

Судом не встановлено даних про зменшення ризиків, передбачених п.1 та п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, строк тримання під вартою закінчується, а судове провадження неможливо завершити до закінчення строку обраного запобіжного заходу.

Так, обґрунтованим є ризик здійснення незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні,зокрема впливу на свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , який є її співмешканцем, з метою змусити їх змінити свої показання або відмовитись від показань.

Оцінюючи можливість впливу свідків, суд виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.

Щодо тверджень сторони захисту про відсутність впливу обвинуваченої на свідків, то суд погоджується, що знаходячись під вартою по даному кримінальному провадженню вони не існують, але суд враховує їх наявність при звільненні обвинуваченої з під варти.

Суд також враховує, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, стан її здоров`я не перешкоджає перебуванню у місці попереднього ув`язнення, вона раніше не судима, не має міцних соціальних зв`язків, які б утримували її від зміни місця проживання.

Твердження сторони захисту про міцність соціальних зв`язків ОСОБА_1 , а саме те, що вона має постійне місце проживання, має матір, яка проживає на тимчасово окупованій території України, не дають достатніх підстав вважати, що зазначені соціальні фактори можуть мати стримуючу дію та сприятимуть зменшенню існуючих ризиків.

Тому суд приходить до висновку, що інші запобіжні заходи, не пов`язані з триманням під вартою, у тому числі, домашній арешт, не зможуть гарантувати належної процесуальної поведінки обвинуваченої та виконання нею процесуальних рішень у кримінальному провадженні.

Оцінка всіх вищевказаних обставин свідчить про те, що лише такий запобіжний захід як тримання під вартою може забезпечити дотримання суспільних інтересів, які полягають у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлений законом строк, виконанні обвинуваченою процесуальних рішень у провадженні та запобіганню її спробам ухилитися від суду та впливати на свідків, не дивлячись на презумпцію невинуватості.

Крім того, суд зазначає, що характер та ступінь тяжкості діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , сукупність інших вказаних вище обставин однозначно свідчать про наявність конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості та кореспондується з визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченої ОСОБА_1 , на даному етапі розгляду кримінального провадження не встановлено та сторонами не доведено.

Враховуючи викладене, на даний час суд вважає за доцільне продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченої.

Продовжуючи строк такого виду запобіжного заходу, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених п.1 ч.1 ст.177 та п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, із ступеня тяжкості інкримінованого злочину, наданих суду відомостей про особу обвинуваченої, а також приймає до уваги обставини та підстави, за яких було обрано обвинуваченій запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Крім того, відповідно до п.2 ч.4 ст.183 КПК України суд не вбачає підстав для визначення розміру застави обвинуваченій ОСОБА_1 , оскільки вона обвинувачується у вчиненні злочину, який спричинив загибель людини.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 31, 177, 331, 369 - 372 КПК України, суд,-

постановив:

Клопотання прокурора Пологівської окружної прокуратури Диби Євгена Олександровича про продовження обвинуваченій запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити обвинуваченій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до шістдесяти днів, тобто до 18 лютого 2022 року включно.

У задоволенні клопотання сторони захисту про зміну обвинуваченій запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт відмовити.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали негайно вручити учасникам кримінального провадження та надіслати адміністрації державної установи «Вільнянська установа виконання покарань (№11)».

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя: