Ухвала суду № 102094696, 03.09.2021, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 522/3250/17

Провадження № 1-кп/947/41/21

УХВАЛА

03.09.2021 м.Одеса

Київський районний суд м.Одеси у складі головуючого судді Борщова І.О., який здійснює кримінальне провадження у складі колегії суддів,

секретар судового засідання Жданюк І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду питання доцільності подальшого тримання під вартою обвинувачених у об`єднаному кримінальному проваджені №12016160490003647 від 06.06.2016, №12016160470001262 від 28.03.2016, №12016160240002088 від 23.07.2016 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м.Октємберян Вірменія, громадянка України, офіційно не працевлаштована, з середньою освітою, не заміжня, в силу ст.89 КК України не має судимості, зареєстрована та фактично проживала за адресою: АДРЕСА_1 ,

у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.15 п.п.1,6,12,13 ч.2 ст.115, п.п.6,12,13 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187, ч.2 ст.187, ч.2 ст.185, ч.3 ст.146 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м.Рені Одеської області, громадянин України, офіційно не працевлаштований, з середньою освітою, одружений, в силу ст.89 вважається таким, що не має судимості, зареєстрований та фактично проживав за адресою: АДРЕСА_2 ,

у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.15 п.п.1,6,12 ч.2 ст.115, п.п.6,12 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187, ч.3 ст.146 КК України,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка с.Бородіно Тарутинського району Одеської області, громадянка України, офіційно не працевлаштована, не заміжня, з неповною середньою освітою, в силу ст.89 вважається таким, що не має судимості, проживала без реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 ,

у скоєнні злочинів, передбачених п.п.6,12 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187, ч.2 ст.185 КК України,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженка м.Пенджикент Ленінобадської обасті Таджикістану, громадянка України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштована, не заміжня, з середньою освітою, раніше не судима, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , та проживала за адресою: АДРЕСА_5 ,

у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.15 п.п.1,6,12 ч.2 ст.115, п.п.6,12 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187, ч.2 ст.187 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора відділу Одеської обласної прокуратури Рудь А.О.,

обвинуваченої ОСОБА_1 та її захисника – адвоката Білан М.О.,

обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника – адвоката Євценка Р.І.,

обвинуваченої ОСОБА_3 та її захисника – адвоката Прядко О.А.,

обвинуваченої ОСОБА_4 та її захисника – адвоката Чібірдіна О.В.,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Київського районного суду м.Одеси перебуває кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , яке розглядається колегією суддів у складі головуючого судді Борщова І.О., суддів Прохорова П.А., Іванчука В.М.,

Відповідно до абзацу 5 пункту 20-5 розділу XI «Перехідні положення» КПК України, у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.

Оскільки на території України продовжено дію карантину, а суддя Іванчук В.М., який входить до складу колегії суддів, з поважних причин відсутній, і до закінчення строків тримання під вартою обвинувачених неможливо розглянути клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або зміну запобіжного заходу колегією суддів, суд приходить висновку про необхідність вирішення питання щодо продовження строків тримання під вартою обвинувачених головуючим по справі одноособово.

В теперішній час виникла необхідність у вирішенні питання про доцільність подальшого тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , оскільки строк дії попередньої ухвали суду закінчується, а розгляд справи закінчити з об`єктивних причин неможливо.

Прокурор звернувся із письмовими клопотаннями щодо необхідності продовження строків тримання під вартою обвинувачених мотивуючи свою позицію наступним.

Так, прокурор вважає, що існують ризики, передбачені ст.177 ч.1 КПК України, які у теперішній час не зменшились, продовжують існувати через суспільний інтерес та виправдовують подальше тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , оскільки вони обґрунтовано обвинувачуються у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які передбачені покарання у виді довічного позбавлення волі, можуть незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні з огляду оспорювання обвинувачення, вчинити нові кримінальні правопорушення, а також здійснити спробу переховуватись від суду, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, виходячи з обсягу пред`явленого їм обвинувачення. Крім того, в обґрунтування ризиків прокурор зазначив, що обвинувачені офіційно не працевлаштовані, не мають офіційного джерела прибутку.

Сторона захисту заперечила проти продовження строків тримання під вартою обвинувачених, просила відмовити у задоволенні цих клопотань, оскільки прокурор не довів наявність і існування ризиків, а лише формально перелічив їх. Крім того, адвокати вважають, що обвинувачені надто довго, більше 4-х років, тримаються під варто без обвинувального вироку суду, фактично відбуваючи покарання, що судові засідання фактично зводяться до продовження строків тримання під вартою, а не розгляду справи по суті, чим порушуються розумні строки кримінального провадження. На думку захисту ризики, на які посилається прокурор, з часом зменшилися.

Крім того:

захисник – адвокат Євценко Р.І., подавши письмове клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 на домашній арешт з носіння електронного браслету, підтримавши це клопотання в судовому засіданні, додатково зазначив, що обвинувачений має постійне місце проживання, родину, умови раніше обраних запобіжних заходів не порушував, письмові докази, що стосуються епізоду ОСОБА_2 , досліджені, у зв`язку з чим ризики відпали. При цьому прокурор і суд фактично дублюють попередні клопотання і ухвали відповідно, подане клопотання захисника про зміну запобіжного заходу суд не розглянув протягом трьох діб;

обвинувачений ОСОБА_2 підтримав свого захисника.

захисник – адвокат Цібірдін О.В., надавши документи стосовно наявності родинних зв`язків ОСОБА_4 , просив змінити запобіжний захід на інший не пов`язаний з триманням під вартою, оскільки ОСОБА_4 не має на меті ухилятися від суду, незаконно впливати на свідків і потерпілих, вона має постійне місце проживання, родину, а отже - соціальні зв`язки;

обвинувачена ОСОБА_4 підтримала клопотання захисника;

захисник – адвокат Білан М.О. в судовому засіданні заявив клопотання про зміну обвинуваченій ОСОБА_1 запобіжного заходу на інший, не пов`язаний з триманням під вартою, оскільки вона має постійне місце проживання, реєстрацію, родину, міцні соціальні зв`язки, спотворити і знищити докази не зможе, оскільки докази закріплені і частково досліджені;

обвинувачена ОСОБА_1 підтримала клопотання захисника;

захисник - адвокат Прядко О.А. в судовому засіданні зазначив, що ОСОБА_3 має соціальні зв`язки, постійне місце проживання, умови раніше обраного запобіжного заходу у виді домашнього арешту не порушувала, у зв`язку з чим просив змінити запобіжний захід на домашній арешт;

обвинувачена ОСОБА_3 підтримала позицію захисника і в судовому засіданні надала суду письмове клопотання про зміну їй запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт з носінням електронного браслету, навівши аналогічні захисникові доводи;

Учасники судового провадження, крім прокурора, підтримали клопотання адвоката Євценка Р.І. про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 .

Прокурор заперечила проти зміни запобіжних заходів обвинуваченим, оскільки саме тримання під вартою через превентивні властивості перешкоджає реалізації наявних ризиків.

Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши наявні матеріали кримінального провадження, дійшов висновку про те, що на даній стадії процесу необхідно продовжити щодо обвинувачених строки дії запобіжних заходів у виді тримання під вартою. При цьому суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.132 КПК України прокурором доведено та з матеріалів кримінального провадження вбачається, що на обвинувачення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень, санкції яких передбачають покарання у виді довічного позбавлення волі, та інших злочинів, зібрані докази, зазначені в реєстрі матеріалів досудового розслідування, які судом ще не досліджені в повному обсязі.

Відповідно до ст.177 КПК України суд вважає доведеною наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачені, з огляду на тяжкість покарання, яке їм загрожує у випадку доведеності їх вини:

можуть здійснити дії на спроби переховування від суду, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, оскільки ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 не мають офіційного джерела прибутку, міцних соціальних зв`язків, оспорюють обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення;

можуть незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, яких ще не допитано, оскільки оспорюють обвинувачення, не відшкодували потерпілим заподіяну шкоду та за відсутністю інших обставин, які б свідчили про негативну оцінку обвинуваченими дій, що їм інкримінують, відсутність будь-якого каяття;

можуть вчинити інше кримінальне правопорушення з огляду на висунутий їм обсяг обвинувачення, відсутність офіційного джерела доходів, заробляння на прожиття нелегітимним шляхом.

Суд, обговоривши з учасниками кримінального провадження можливість застосування інших менш суворих запобіжних заходів, враховуючи доведені ризики, обставини кримінального провадження, його суспільний інтерес, данні про особи обвинувачених, дійшов висновку про те, що інші менш суворі види запобіжних заходів на даний час не зможуть забезпечити мети заходів забезпечення кримінального провадження, досягнення якої вимагається Національним законодавством, що узгоджується з Рішенням ЄСПЛ «Ічин та інші проти України».

Обставини злочинів, у вчиненні яких обвинувачуються ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 свідчать про суспільний інтерес конкретного кримінального провадження, який, з огляду на презумпцію невинуватості, переважає над особистою волею обвинувачених.

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 р. Європейський суд з прав людини зазначив, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Суд сприймає відомості, що свідчать на користь обвинувачених, але вони не є вирішальними для зміни запобіжного заходу на менш суворий вид через суспільний інтерес у триманні обвинувачених в ізоляції від суспільства.

Застава щодо обвинувачених відповідно до ст.183 КПК України не обирається.

Тому, в задоволенні письмових і усних клопотань сторони захисту про зміну обвинуваченим запобіжного заходу на менш суворий вид слід відмовити з мотивів викладених в мотивувальній частині ухвали.

Посилання адвоката Євценка Р.І. про розгляд клопотання захисника про зміну запобіжного заходу протягом трьох днів з дня його подання не ґрунтується на вимогах закону.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.331, 182, 183, 194, 197, 369-372 КПК України, ст.29 Конституції України, ст.ст.5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, п.20-5 розділу XI «Перехідні положення» КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Продовжити строки тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів. Строк дії ухвали закінчується 02.11.2021.

Продовжити строки тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 60 днів. Строк дії ухвали закінчується 02.11.2021.

Продовжити строки тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на 60 днів. Строк дії ухвали закінчується 02.11.2021.

Продовжити строки тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на 60 днів. Строк дії ухвали закінчується 02.11.2021.

Відмовити в задоволенні письмових і усних клопотань сторони захисту про зміну обвинуваченим запобіжного заходу на менш суворий вид.

Копію ухвали після її оголошення негайно вручити обвинуваченим та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали.

Копію ухвали щодо кожного обвинуваченого відправити до ДУ «Одеський слідчий ізолятор» для виконання.

Ухвала суду про продовження строку тримання під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором, безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Головуючий Борщов І.О.

Борщов І. О.