Рішення № 102094116, 22.12.2021, Дніпровський районний суд міста Києва

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2021 р.

м. Київ

справа № 755/20554/21

провадження № 2/755/9388/21

Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Галагана В.І., за участю секретаря Проценко Н.А.,

розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», треті особи: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Палігін Олександр Петрович про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів,

УСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , звертаючись з позовом до суду, просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (далі - ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс») на користь позивача безпідставно отримані за виконавчим написом нотаріуса грошові кошти в сумі 43 482,86 грн., а також моральну шкоду в сумі 10 000,00 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 19.10.2021 року у справі № 755/13940/21 визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис нотаріуса, вчинений 17 травня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського нотаріального округу Грисюк О.В., який було зареєстровано в реєстрі нотаріальних дій за № 14521, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» заборгованості в сумі 43 482,86 грн. Вказане рішення суду набрало законної сили. В межах виконавчого провадження ВП № 65687170, відкритого з примусового виконання виконавчого напису № 14521 від 17.05.2021 року, із заробітної плати позивача приватним виконавцем стягнуто 43 482,86 грн. та постановою від 19.08.2021 року закінчено виконавче провадження. Оскільки виконавчий напис нотаріуса рішенням суду визнано таким, що не підлягає виконанню, стягнуті з позивача грошові кошти відповідачем підлягають поверненню, як безпідставно отримані, тому позивач вимушений звернутись з даним позовом до суду.

08.12.2021 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва прийнято до свого провадження матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», треті особи: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Палігін Олександр Петрович про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів, розгляд справи постановлено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» не скористався процесуальним правом подачі відзиву, а треті особи - правом подачі письмових пояснень на позовну заяву у встановлений ухвалою суду від 08.12.2021 року строк, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного.

Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Тим не менше, право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями. (рішення ЄСПЛ по справі «Мельник проти України»)

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.

Як убачається з матеріалів справи, 04.06.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Палігіним О.П. відкрито виконавче провадження ВП № 65687170 з примусового виконання виконавчого напису № 14521, вчиненого 17.05.2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» заборгованості у розмірі 43 482,86 грн. (а.с. 6-7)

08.07.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Палігіним О.П. в межах виконавчого провадження ВП № 65687170 звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , які він отримує в Військовій частині № 2253 за адресою: Чернігівська обл., м. Чернігів, вул. Квітнева, б. 3-В . (а.с. 11)

19.08.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Палігіним О.П. в межах виконавчого провадження ВП № 65687170 прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку із фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. (а.с. 10)

19.10.2021 року рішенням Дніпровського районного суду м. Києва у справі № 755/13940/21 виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною, 17.05.2021 року зареєстрований в реєстрі за №14521 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Кредитним договором № 288059987 від 21.11.2019 року - визнано таким, що не підлягає виконанню. (а.с. 15-18)

Частиною 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не є безпідставним. Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Згідно висновку Верховного Суду, наведеного у постанові від 06 березня 2019 року у справі № 910/1531/18: «з урахуванням того, що виконавчий напис за реєстровим номером №4180 визнано таким, що не підлягає виконанню, а отже, підстава, на якій відповідач стягнув з позивача 442 426,24 грн. відсутня, суд касаційної інстанції погоджується з правильним висновком місцевого господарського суду про наявність правових підстав для задоволення позову у цій справі».

Згідно із ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 77-80 Цивільного процесуального кодексу України.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Цивільного процесуального кодексу України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Таким чином, належними вважатимуться докази, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення сторін або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Вони мають належати до складу підстав позову або підстав заперечень проти нього і характеризуватися значущістю для визначення спірних правовідносин та зумовленістю цих фактів нормами матеріального права.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, керуючись положеннями цивільного законодавства, діючого на час виникнення спірних правовідносин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на користь позивача ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 43 482,86 грн., стягнутих приватним виконавцем в межах виконавчого провадження ВП № 65687170, - оскільки виконавчий напис нотаріуса від 17.05.2021 року № 14521, на підставі якого проведено оспорюване стягнення, рішенням суду визнано таким, що не підлягає виконанню, тому відсутня підстава для подальшого проведення такого стягнення, а стягнуте за виконавчим написом підлягає поверненню позивачу.

Згідно з положеннями пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної шкоди розглядаються зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень; у випадках, передбачених законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов`язань, які підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів» чи інших законів, що регулюють такі зобов`язання і передбачають відшкодування моральної шкоди.

Правовідносини сторін випливають з договірних відносин щодо надання фінансових послуг.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України, моральна шкода підлягає відшкодуванню у разі порушення зобов`язання, якщо таке відшкодування встановлено договором або законом.

Правила статті 1167 Цивільного кодексу України регулюють позадоговірні (деліктні) відносини.

Відповідно до положень статей 4, 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі мають право на відшкодування моральної шкоди тільки в разі її заподіяння небезпечною для життя і здоров`я людей продукцією у випадках, передбачених законом.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 9 листопада 2016 року у справі № 6-1575цс16.

Разом з тим, в розрізі даного спору суд не убачає підстав для відшкодування позивачу моральної шкоди, оскільки спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі кредитного договору, яким не передбачено відшкодування моральної шкоди.

При вирішенні спору суд керувався аналогічною правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 23 січня 2018 року у справі № 202/10128/14-ц.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», треті особи: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Палігін Олександр Петрович про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів підлягає до часткового задоволення.

В порядку статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, з урахуванням часткового задоволення позову та звільнення позивача від сплати судового збору, суд присуджує до стягнення з відповідача в дохід держави судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 6, 11, 526, 610, 1212 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 4, 6-13, 19, 82, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», треті особи: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Палігін Олександр Петрович про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (ЄДРПОУ 42254696, м. Київ, вул. Хоткевича, б. 12, оф. 177) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) безпідставно отримані за виконавчим написом нотаріуса грошові кошти в сумі 43 482 (сорок три тисячі чотириста вісімдесят дві) гривні 86 копійок.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (ЄДРПОУ 42254696, м. Київ, вул. Хоткевича, б. 12, оф. 177) в дохід держави судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення даного рішення суду.

Повний текст рішення складено 22 грудня 2021року.

Суддя: В.І. Галаган