Постанова № 102092871, 09.12.2021, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/2442/21

Провадження № 3/163/1333/21

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2021 року місто Любомль

Суддя Любомльського районного суду Волинської області Шеремета С.А.

з участю секретаря Голядинець О.В.,

представника Волинської митниці Кондратюка І.П.,

захисника особи, що притягується до відповідальності, Климович Т.Д.,

розглянувши в приміщенні суду направлені Волинською митницею матеріали справи за протоколом №0605/20500/21 про притягнення до відповідальності за ч.6 ст.481 МК України

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає по АДРЕСА_1 , непрацюючого, РНОКПП НОМЕР_1 , -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , який 20.05.2021 року через митний пост "Ягодин" Волинської митниці увіз автомобіль "Volkswagen Passat", номерний знак НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер № НОМЕР_3 , в режимі тимчасового ввезення в Україну на строк до 16.06.2021 року, перевищив строк тимчасового ввезення цього транспортного засобу особистого користування більше ніж на 30 діб, що виявлено 06.10.2021 року на митному посту "Ягодин" Волинської митниці, чим вчинив правопорушення, передбачене за ч.6 ст.481 МК України.

Особа, що притягується до відповідальності, ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча належним чином судом повідомлявся про час та місце його проведення, свої права та інтереси доручив представляти захиснику Климович Т.Д., разом з цим на адресу суду надіслав письмове клопотання, в якому просив провадження в справі закрити за відсутності в його діях складу правопорушення.

Захисник особи, що притягується до відповідальності, ОСОБА_2 не заперечила проти розгляду справи за відсутності її підзахисного, просила провадження в справі закрити, оскільки накладення стягнення буде надмірним тягарем для ОСОБА_1 , який є тяжкохворим.

Представник Волинської митниці під час розгляду протоколу заявив, що вважає доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил, просив накласти стягнення в межах санкції ч.6 ст.481 МК України, стягнути витрати митниці і судовий збір.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч.6 ст.481 МК України правопорушення повністю стверджена матеріалами справи: протоколом про порушення митних правил, копією контрольного талону для проходження по "зеленому коридору", копією митної декларації порушника, зобов`язанням про зворотнє вивезення транспортного засобу, витягами з модуля "Диспетчер зони митного контролю та Пасажирського пункту пропуску" АСМО "Інспектор" та ЄАІС Держмитслужби, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, заявою ОСОБА_1 адресовоною митному органу, листом Волинської митниці Держмитслужби від 16.06.2021, інформацією щодо перетину кордону ОСОБА_1 , листом Дніпропетровської торгово-промислової палати.

Згідно із ст.103 МК України тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.

Відповідно до ч.1 ст.380 МК України тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено митними органами з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів.

Відповідно до ч.1 ст.460 МК України вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, … не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Визначення аварії наведених в цій статті понять надано в п.2 розділу Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 травня 2012 року № 657:

аварія - небезпечна подія техногенного характеру, у зв`язку з якою товари, транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, були пошкоджені (зіпсовані, знищені, втрачені тощо) або потребували певного часу для відновлення можливості їх переміщення з метою забезпечення виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи;

документальне підтвердження - надання митному органу відповідних документів, що підтверджують факт аварії чи дії обставин непереборної сили;

обставини непереборної сили - надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадянські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов`язкових для особи, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події;

факт аварії чи дії обставин непереборної сили - часткове чи повне пошкодження (зіпсуття, знищення, втрата тощо) товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, або позбавлення можливості виконання відповідною особою передбачених законодавством України з питань державної митної справи або встановлених відповідним митним органом України вимог щодо вчинення відповідних дій з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем.

В письмових поясненнях причиною невиконання зобов`язання про зворотне вивезення автомобіля порушник назвав стан свого здоров`я, однак відповідно до вимог ч.1 ст.460 МК України це не є підставою для звільнення особи від відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.6 ст.481 МК України.

Крім цього, відповідно до змісту листа Дніпропетровської торгово-промислової палати обставини, викладені у заяві ОСОБА_1 щодо стану свого здоров`я, не є форс-мажорними.

Отже, обставин, що об`єктивно та відповідно до закону перешкоджали б йому виконати зобов`язання реекспорту транспортного засобу, порушник не навів.

Зазначене свідчить про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч.6 ст.481 МК України правопорушення і відсутність підстав для закриття провадження у справі за відсутності в діях останнього складу правопорушення.

Щодо відповідальності ОСОБА_1 вбачаються підстави для такого висновку.

Він вперше притягується до відповідальності за порушення митних правил і щиро кається у вчиненому, а перевищення строку тимчасового ввезення є незначним.

Причиною порушення строку вивезення транспортного засобу стала тяжка хвороба порушника та після покращення стану здоров`я ОСОБА_1 відразу ж намагався виконати своє зобов`язання та вивезти автомобіль, на підтвердження чого надав суду копії документів щодо свого лікування.

Крім цього, в матеріалах справи наявна заява ОСОБА_1 , якою він повідомляв митний орган про неможливість вивезти автомобіль в установлені строки, що також свідчить про небажання останнього умисно порушувати митні правила.

Статтею 23 КУпАП встановлено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст.ст.33-35 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини при вирішенні питання про стягнення необхідно враховувати співрозмірність шкоди, завданої державним та суспільним інтересам, і шкоди, завданої особі. Суд повинен проаналізувати, чи дотримано органами влади розумний баланс між заходами, вжитими для забезпечення загальних інтересів суспільства, та потребою захищати право особи на мирне володіння своїм майном, тобто, чи не стали вжиті заходи особистим та надмірним тягарем для заявника. Крім того, Суд звертає увагу, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Питання про те, чи буде досягнута справедлива рівновага між вимогами загального інтересу і захисту фундаментальних прав особи, має значення лише при умові, що таке втручання відповідає вимогам закону і не є безпідставним.

Аналіз доказів і встановлених фактичних обставин справи (причини вчиненого правопорушення; сукупність пом`якшуючих відповідальність обставин та відомості про особу порушника) свідчать про те, що від дій ОСОБА_1 тяжкі шкідливі для держави наслідки не настали.

З огляду на зазначені обставини та практику Європейського Суду з прав людини вбачаються підстави для висновку, що накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 000 або конфіскації транспортного засобу, що передбачено санкцією ч.6 ст.481 МК України як адміністративне стягнення, в даному випадку буде порушенням положень ст.1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки буде непропорційним, не відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі правопорушника і буде очевидно неспіврозмірним практичній ролі "правопорушення та відповідальності".

Отже, вчинені ОСОБА_1 дії є малозначними, а накладення на нього стягнення не відповідатиме суспільній шкідливості вчиненого.

Згідно зі ст.22 КУпАП при малозначності вчиненого правопорушення орган, уповноважений розглядати справу, може звільнити правопорушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Таким чином, встановлено підстави для звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності.

При цьому слід зауважити, що таке звільнення не звільняє особу від обов`язку вивезення транспортного засобу за межі митної території України.

На підставі положень п.5 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір стягненню не підлягає.

Керуючись ст.ст.522, 527, 528 МК України,

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.6 ст.481 МК України, на підставі ст.22 КУпАП від адміністративної відповідальності за вчинення цього правопорушення звільнити та обмежитись усним зауваженням.

Провадження в справі закрити.

Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду через Любомльський районний суд.

Суддя Любомльського районного суду

Волинської області С.А.Шеремета