
Справа № 161/18549/21
Провадження № 2/161/4471/21
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
16 грудня 2021 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі:
головуючого судді Івасюти Л.В.
при секретарі Юхим А.О.
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Волинської області Пирога Сергій Степанович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.
Позов обґрунтовує тим, що 08.09.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Волинської області Пирогою С.С. відкрито виконавче провадження № 66747788. Із постанови про відкриття зазначеного виконавчого провадження, вбачається, що підставою для його відкриття став виконавчий напис нотаріуса № 167970 від 15.06.2021, яким запропоновано стягнути з нього на користь відповідача заборгованість в сумі 36182,18 грн. за кредитним договором № 2538/3831ЕCLBPS від 07.07.2014.Зазначає, що такий виконавчий напис, вчинений з грубим порушенням вимог закону та є незаконним, оскільки кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення такого, не був посвідчений нотаріально. Окрім цього, нотаріусом порушено норм ст.ст. 88, 89 ЗУ «Про нотаріат», та Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Також зазначила, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус керувався пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою КМУ № 1172 від 29.06.1999 року, зі змінами, внесеними Постановою КМУ № 662 від 26.11.2014 року, тоді як постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року по справі № 826/20084/14 було визнано незаконною та не чинною Постанову КМУ № 662 в частині змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, пункт 2 змін. Ухвалою ВАСУ від 01.11.2017 року вказана постанова залишена без змін. Таким чином, станом на дату вчинення оспорюваного виконавчого напису перелік документів № 1172 діяв у редакції за якою стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин по кредитним договорам, за якими боржниками допущено прострочення платежів зазначеним Переліком документів не передбачений.
Посилаючись на вищенаведене, позивач просить визнати таким, що не підлягає до виконання, виконавчий напис від 15.06.2021 № 167970 вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., а також стягнути понесені у справі судові витрати.
Ухвалою судді від 18.10.2021 позовну заяву залишено без руху.
На виконання вимог ухвали, позивачем усунуто зазначені у ній недоліки у визначений строк та 12.11.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі.
В судовому засіданні позивач позов підтримав та просив задовольнити з підстав наведених у позовній заяві.
Від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Таке клопотання суд до уваги не приймає, оскільки справа вже відкладалася за аналогічним клопотанням відповідача, що свідчить про його небажання брати участь в судовому засіданні.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача в судове засідання не з`явилися з невідомих суду причин, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи та пояснення на адресу суду не надходило.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Статтею 280 ЦПК України закріплена можливість ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, у разі належним чином повідомленого відповідача про дату, час та місце судового засідання.
Суд, дослідивши матеріали справи та подані докази на підтвердження обґрунтованості заявлених вимог, установив таке.
Судом встановлено, що 07.07.2014 між ОСОБА_1 та ПАТ «Платинум Банк» укладено кредитний договір № 2538/3831ЕCLBPS.
26.12.2018 між ТОВ «Кредитні Ініціативи» та ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» укладено договір факторингу № 147 за кредитним договором № 2538/3831ЕCLBPS укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ «Платинум Банк».
03.11.2020 на підставі договору факторингу № 03/11-01-П, право вимоги за кредитним договором № 2538/3831ЕCLBPS укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ «Платинум Банк» перейшло до ТОВ «Вердикт Капітал».
15.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. вчинено виконавчий напис № 167970, яким запропоновано стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованість в сумі 36182,18 грн.
На підставі вказаного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу Пирогою С.С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 66747788.
Оскаржуваний виконавчий напис, було вчинено нотаріусом на підставі кредитного договору № 2538/3831ЕCLBPS від 07.07.2014, який не був посвідчений нотаріально.
Відповідно до ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» (далі – Закон) та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 року та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595 (далі – Порядок). Вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія (п. 19 ст. 34 Закону).
Так, згідно ст. 87 Закону, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 року (далі – Перелік).
Статтею 88 Закону визначені умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті, нотаріус вчиняє виконавчі написи:
1) якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем;
2) за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Поряд з тим, 26.11.2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», якою були внесені зміни в розділ «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами» та доповнено новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».
Тобто, нотаріус міг вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор мав би надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Однак постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» України № 662 від 26.11.2014 року, зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та нечинною.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі № 826/20084/14, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року було залишено без змін.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 року було відмовлено в задоволенні заяви ПАТ КБ «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року.
Тобто, на даний час, редакція Переліку передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.
Верховний Суд у своїй постанові від 12.03.2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 15.06.2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14, укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Аналогічна позиція закріплена в постанові Верховно суду від 15.04.2020 року № 158/2157/17.
Доказів іншого сторонами суду надано не було.
Отже, дослідивши та оцінивши представлені докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов є підставним та підлягає до задоволення, а відтак, оскаржуваний виконавчий напис слід визнати таким, що не підлягає виконанню.
Крім того, відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» з відповідача слід стягнути в користь позивача судовий збір у сумі 908 грн..
Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 2, 12, 13, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 18 ЦК України, Закону України «Про нотаріат», суд, -
У Х В А Л И В :
Позов задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгена Михайловича № 167970 від 15 червня 2021 року про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 в розмірі 36182 (тридцять шість тисяч сто вісімдесят дві) гривні 18 копійки на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал».
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_1 понесені у справі судові витрати в сумі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач – ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 ).
Відповідач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (код ЄДРПОУ 36799749, адреса: вул. Кудрявський Узвіз, буд. 5-Б, м. Київ).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович (адреса: вул. Мала Житомирська, 6/5, м. Київ).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватний виконавець виконавчого округу Волинської області Пирога Сергій Степанович (адреса: вул. Прогресу, 7, оф.9, м. Луцьк).
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Л.В. Івасюта
Судове рішення № 102092809, Луцький міськрайонний суд Волинської області було прийнято 16.12.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 161/18549/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: