Рішення № 102090846, 21.12.2021, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/2170/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2021 року Сумський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Гончаренко Л.М., за участю секретаря судового засідання Макошенець С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Фінфорс», треті особи: приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Сумської області Закорко Вадим Вікторович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Калінін С.К. звернувся до суду з вказаним позовом та свої вимоги мотивує тим, що 15.07.2021 року приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. вчинено виконавчий напис №95878 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінфорс» заборгованості в розмірі 11 850, 00 грн. Вважає, що вказаний виконавчий напис є протиправним, тобто таким, що винесений з порушенням вимог чинного законодавства України та не підлягає виконанню, оскільки на сьогоднішній день вчиняти виконавчий напис можливо лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору. Зазначає, що кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення оскаржуваного виконавчого напису не був посвідчений нотаріально.

А тому просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. №95878 від 15.07.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінфорс» заборгованості в розмірі 11 850, 00 грн. та стягнути з відповідача на користь позивача витрати за надання професійної правничої допомоги в розмірі 5000 грн, судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 908, 00 грн та судовий збір за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 454,00 грн.

У судове засідання позивачка та її представник не з`явилися, від представника надійшла заява про розгляд справи без участі сторони позивача, наполягає на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не подав.

Третя особа – приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. до суду не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася.

Третя особа – приватний виконавець виконавчого округу Сумської області Закорко В.В. належним чином повідомлений на час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явився.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 21 листопада 2020 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Еквіфін Україна» було укладено кредитний договір «131909-М», відповідно до умов якого товариство надало позивачу кредит строком на 30 днів на суму 5000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 2700 грн, термін платежу – 20.12.2020 року та Угоду до вказаного Кредитного договору (автопролонгацію) (а.с. 12-20 ).

15 липня 2021 року приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. вчинено виконавчий напис за № 95878 про звернення стягнення з ОСОБА_1 , яка є боржником за кредитним договором 131909-М від 21.11.2020 року, укладеним з ТОВ «Еквіфін Україна», правонаступником усіх прав та обов`язків якого на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами №42987483-45 від 20.01.2021 року є ТОВ «Фінфорс», заборгованість за кредитним договором 131909-М від 21.11.2020 року на загальну суму 11 850 грн 00 коп. (а.с. 11).

08 вересня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Сумської області Закорко В.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання вказаного виконавчого напису №95878, виданого 15.07.2021 приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. (а.с. 21).

Відповідно до ст. 88 Закону України "Про нотаріат" нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

П.1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. №1172, передбачено, що для одержання виконавчого напису подаються оригінал нотаріально посвідченої угоди та документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов"язання.

Отже, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком. Нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов`язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів.

Безспірність документа, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.

З наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мала безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі. Не встановлено судом факт спрямування боржнику ОСОБА_1 повідомлення про порушення нею кредитних зобов`язань і, як наслідок, надання можливості боржнику ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. ТОВ "Фінфорс" та приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Грисюк О.В. не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача, хоча така можливість надавалася судом.

Крім того, в оскаржуваному виконавчому написі ведеться мова про те, що ОСОБА_1 є боржником за кредитним договором 131909-М від 21.11.2020 року, укладеним з ТОВ «Еквіфін Україна», правонаступником усіх прав та обов`язків якого на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами №42987483-45 від 20.01.2021 року є ТОВ «Фінфорс», який і є стягувачем згідно виконавчого напису від 15 липня 2021 року. Однак, суду ні відповідачем, ні третіми особами не надано будь-яких належних доказів на підтвердження того, що ТОВ «Фінфорс" набуло права вимоги як стягувач заборгованості за кредитним договором від 21.11.2020 року, яка утворилася у боржниці ОСОБА_1 перед ТОВ «Еквіфін Україна».

Отже, суд, дослідивши докази у справі, приходить до висновку, що у даному випадку нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Крім того, згідно з позицією ВСУ, яка викладена Великою палатою Верховного Суду у справі №826/20084 від 20 червня 2018 року, вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів нотаріальних договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Згідно ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням чинного законодавства, а тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Частинами 1, 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат,пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина 8 статті 141 ЦПК України).

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в додатковій постанові від 30.09.2020 по справі № 201/14495/16-ц.

Судом встановлено, що 28 вересня 2021 року між Адвокатським бюро «Калінін і Партнери» в особі керуючого Калініна С.К. та Гончар В.В. було укладено Договір про надання професійної правничої (правової) допомоги № б/н/21 (а.с. 22-23). Згідно з п. 3.2 вказаного Договору за правничу (правову) допомогу, передбачену в п.п. 1.1, 1.2 Договору клієнт сплачує бюро гонорар (винагороду), розмір якого, а також умови та порядок розрахунків визначаються сторонами в додатках до цього договору з урахуванням рекомендованих (мінімальних) ставок адвокатського гонорару (а.с.

Відповідно до п. 2. Додатку № 1 до вказаного Договору за надання професійної правничої (правової) допомоги клієнт сплачує бюро гонорар (винагороду) в розмірі 5000 грн. (а.с. 24).

Згідно Додатку № 2 до зазначеного вище Договору – Акту виконаних робіт (наданих послуг) від 21.10.2021 адвокатом проведені наступні послуги: консультація клієнта - 500 грн; складання, оформлення (друк) адвокатського запиту приватному виконавцю – 500 грн; аналіз та узагальнення практики ВСУ – 500 грн; складання, оформлення, подання позовної заяви - 2500 грн; складання оформлення, подання заяви про забезпечення позову - 1000 грн.

На підтвердження зазначених вище витрат представником позивача надано меморіальні ордери від 30.09.2021 року та 14.12.2021 року, відповідно до яких ОСОБА_1 сплачено Адвокатському бюро «Калінін і Партнери» грошові кошти у загальному розмірі 5000 грн. (а.с. 26,51).

Розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, слід дійти висновку про те, що наявні в матеріалах справи документи, надані стороною позивача не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Таким чином, з урахуванням критеріїв розумності, обґрунтованості та справедливості, суд вважає, що зазначена представником позивача сума гонорару є неспівмірною із складністю справи (дана справа є малозначною та розглядалась у спрощеному позовному провадженні), наданим адвокатом обсягом послуг і витраченим адвокатом часом на надання таких послуг, не відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

А тому суд вважає доцільним стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу в розмірі 3000 грн.

Крім того, згідно ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір, сплачений при подачі позову та за подання заяви про забезпечення позову в сумі 1362 (одну тисячу триста шістдесят дві) грн.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст. ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст. ст. 13, 81, 89, 95, 133, 137, 141, 223, 263, 265, 268, 273, 354, 355, ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олени Василівни №95878 від 15.07.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінфорс» заборгованості в розмірі 11 850, 00 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» (01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, б. 4/6, корп. В, каб. 508-2 м. Київ, код ЄДРПОУ 41717584) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 судовий збір в сумі 1362 (одна тисяча триста шістдесят дві) грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) гривень.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Л.М. Гончаренко