Рішення № 102090637, 21.12.2021, Франківський районний суд м. Львова

465/5307/21

2/465/3082/21

РІШЕННЯ

Іменем України

21.12.2021 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого- судді Дзеньдзюри С.М.

при секретарі Ільчишин З.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за позовом ОСОБА_1 до п`ятої Львівської Державної нотаріальної контори, Львівської міської ради про встановлення факту та визнання права власності на спадкове майно -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом про встановлення факту та визнання права власності на спадкове майно. В обгрунтування позову покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який був його братом. Він спільно з братом до дня смерті проживав та був зареєстрований в АДРЕСА_1 . Проте, брат не був зареєстрований в вказаній квартирі, хоча в такій проживав постійно, що підтверджується довідками виданими ЛКП «Магістральне» а також актом № 912 від 17.12.2020 року складеного комісією ЛКП «Магістральне». Після смерті брата спадщину не оформлював, оскільки не вважав це за необхідне хоча продовжував проживати в квартирі і надалі, та вважав що прийняв спадщину. З метою оформлення спадкових прав звернувся до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину, однак йому повідомили, що оскільки брат не був зареєстрований в квартирі, а тому йому було необхідно звертатись з заявою про прийняття спадщини, та доказами його спільного проживання з братом може бути лише довідка про реєстрацію. Враховуючи наведене, просить встановити факт проживання його з братом на момент смерті останнього та визнати за ним право власності на спадщину в порядку спадкування.

У судове засідання позивач не з`явився, подав до суду заяву в якій просив справу розглядати без його участі, позов підтримав, просив його задоволити.

Представники відповідачів в судове засідання не з`явились, не повідомили про причини неявки, хоча належно повідомлені про час та місце слухання справи, наслідки неявки. Тому суд вважає за можливе справу слухати у їх відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч.1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 30.10.2009р., Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції складено відповідний актовий запис та підтверджується свідоцтвом про смерть від 30.10.2009р. Серія НОМЕР_1 .

Стаття 1220 ЦК України визначає, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Після смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 відкрилась спадщина.

Зокрема на 1/3 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала спадкодавцю на підставі Свідоцтва про право власності на квартиру від 25.11.1999 року виданого МКП «Рембуд».

Також, з Свідоцтва про право власності на квартиру від 25.11.1999 року виданого МКП «Рембуд» вбачається, що співвласниками квартири були ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , яким також належало по 1/3 частині.

З Свідоцтва про право на спадщину за законом виданого П`ятою Львівською державною нотаріальною конторою 17.11.2020 року реєстраційний № 778 вбачається, що 1/3 частки яка належала ОСОБА_3 , та яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 спадщину прийняли позивач та його брат ОСОБА_2 , однак останній не встиг оформити свої спадкові права.

Стаття 1218 ЦК України визначає, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

А отже, до спадкової маси ввійшла також і 1/6 частка яку ОСОБА_2 успадкував після смерті матері.

Ч. 1 ст. 1262 ЦК України визначає, що у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Судом встановлено, що позивач та ОСОБА_2 були рідними братами, а отже позивач в силу приписів ч. 1 ст. 1262 ЦК України має право на спадкування після смерті брата в другій черзі.

Згідно ч. 1 статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Ч. 2 вказаної статті вказує на те, що якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

А отже, право на спадкування в позивача після смерті брата виниклопісля 29.04.2010 року.

Згідно ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

З врахуванням наведеного позивач повинен був подати заяву про прийняття спадщини після смерті брата.

Проте, ч. 3 ст. 1268 ЦК України визначає, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

З Акту № 912 від 17.12.2020 року складного комісією ЛКП «Магістральне» судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 зареєстрований та фактично проживає в кв. АДРЕСА_2 та що з ним спільно проживав ОСОБА_2 в період з 31.07.2000 року по день смерті, тобто станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 , а отже він в силу вимог ст. 1268 ЦК України вважається таким, що прийняв спадщину.

Як зазначає позивач, що він з метою оформлення спадкових прав звернувся до нотаріуса, де йому повідомлено, що ним пропущено піврічний термін для подання заяви, а тому згідно п.п. 3.21., 3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України йому не може бути видано свідоцтво.

П.п. 3.21. пункту 3 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України визначає, що спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї.

П.п. 3.22. пункту 3 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України визначає, що у разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем може бути: довідка органу реєстрації місця проживання про те, що місце проживання спадкоємця на день смерті спадкодавця було зареєстровано за однією адресою зі спадкодавцем.

ч. 3 ст. 1268 ЦК України визначає, що особа вважається такою що прийняла спадщину якщо вона на час смерті спадкодавця спільно з таким проживала. Однак в вказаній нормі відсутнє посилання на те, що місце проживання визначається лише зареєстроване місце проживання.

Стаття 29 ЦК України визначає, що місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Згідно ч. 6 ст. 29 ЦК України фізична особа може мати кілька місць проживання.

ст. 33 Конституції України гарантує кожному, хто законно знаходиться на території України, право вільно пересуватися, обирати місце перебування і проживання.

Як вбачається з приписів ст. 33 Конституції України така розрізняє місце перебування громадянина і місце його проживання.

Місце перебування фізичної особи - це те місце, де вона знаходиться тимчасово (готель, санаторій, притулок тощо).

Місце проживання фізичної особи - це місце, де громадянин постійно чи переважно проживає (як власник будинку чи квартири; як наймач чи піднаймач житла; як член сім`ї власника, наймача тощо або на іншій підставі, встановленій законодавством, у будинку-інтернаті для інвалідів, громадян похилого віку тощо).

Фізична особа може проживати постійно у якомусь одному місці. Але вона може мати кілька місць проживання (ч. 6 ст. 29 ЦК). У такому випадку правове значення має встановлення тієї обставини, у якому з цих місць проживання вона вчинила юридично значиму дію (склала заповіт, уклала договір тощо), щодо наслідків якої виник спір.

Можливість обрання місця проживання залежить від віку та стану психічного здоров`я фізичної особи. Самостійно реалізувати це право може фізична особа, яка досягла 14 років, за винятком обмежень, які встановлюються законом (ч. 2 ст. 29 ЦК).

А отже, оскільки позивач проживав з братом на день його смерті, а тому він є таким, що прийняв спадщину.

Ч. 1 ст. 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід правта обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця),до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітомабо за законом.

Згідно з частинами першою, третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Частиною першою статті 1269 ЦК України визначено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Отже, зі змісту ст.ст. 1268 та 1269 ЦК України вбачається, що у разі, коли спадкоємець постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, то він вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він не заявив про відмову від неї протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до пункту 5 постанови Пленуму Верховного Суду України у постанові від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі неприйняття спадщини чи відмови від неї одним із спадкоємцівза заповітом застосовується норма частини першої статті 1275 ЦК України, відповідно до якої частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за заповітом і розподіляється між ними порівну.

Відповідно до частини першої статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно до нотаріуса, який відповідно до вимог статті 68 Закону України «Про нотаріат» при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтвата склад спадкового майна.

Оскільки, позивач проживав із спадкодавцем без реєстрації, а тому в розумінні п.п. 3.21., 3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України позивач, для оформлення спадкових прав повинен був подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини в строки визначені законом, що не узгоджується з приписами ст. 29, ч. 3 ст. 1268 ЦК України та ст. 33 Конституції України.

З врахуванням наведеного, на думку суду, позивач в силу приписів п.п. 3.21., 3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, позбавлений можливості отримати свідоцтво про право на спадщину.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку.

Судом встановлено, що позивач постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини та як спадкоємець за законом у встановлений статтею 1270 ЦК України строк заяву про відмову від спадщини нотаріусу не подав, тобто є таким, що прийняв спадщину після брата, а отже і набув право власності на спадкове майно.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Виходячи із змісту ч. 1ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Зважаючи на викладене вище, оцінюючи належність, допустимість і достовірність доказів, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову, знайшли своє підтвердження, а тому суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.10,11,60,169,174,208,209,212-215,218 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов задоволити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини після його смерті, а саме на ІНФОРМАЦІЯ_3 та визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Франківським РВ ЛМУ УМВС України у Л/о 20.07.1999 року, зареєстрований: АДРЕСА_1 ,РНОКПП – НОМЕР_3 ) право власності на Ѕ частину квартири, що за адресою АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті брата ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: П`ята Львівська Державна нотаріальна контора, адреса: м. Львів, вул. Г.Чупринки, 69.

Суддя Дзеньдзюра С.М.