Ухвала суду № 102090485, 21.12.2021, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/9228/19

Провадження № 2-а/461/137/21

УХВАЛА

21.12.2021 року, Галицький районний суд міста Львова

у складі головуючого судді Фролової Л.Д.,

при секретарі судового засідання Бараняку В.В.

розглянувши у судовому засіданні позов ОСОБА_1 до інспектора з паркування Управління безпеки міста Львівської міської ради Мосура Віталія Миколайовича, Управління безпеки міста Львівської міської ради, начальника Управління безпеки міста Львівської міської ради Діль Юрія Семеновича про визнання дій протиправними та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив визнати дії інспектора з паркування Управління безпеки міста Львівської міської ради Мосура Віталія Миколайовича протиправними та скасування постанови про адміністративне правопорушення.

З 25 листопада 2019 року в провадженні Галицького районного суду м. Львова перебувають матеріали вказаної справи. Внаслідок неявки в судові засідання позивача та її представника ухвалою суду від 16 грудня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без розгляду, однак така була скасована постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2021 року. Після чого, ухвалою суду від 30 червня 2021 року, було відкрито провадження по справі та вирішено проводити розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, в судові засідання що були призначені на 11 жовтня 2021 року, 28 жовтня 2021 року та 21 грудня 2021 року позивач та її представник не з`явились хоча були повідомлені належним чином. Позивачем було подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи внаслідок її хвороби.

Положення ст. 44 КАС України визначають, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Зокрема зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду.

Одночасно, слід зазначити, що суд не зобов`язаний сам з`ясовувати причини неявки належно сповіщеного позивача, оскільки обов`язок повідомити про ці причини і надати докази поважності неявки покладений на сторін. Відповідні докази оцінюються судом за загальними правилами КАС України.

Суд звертає увагу на той факт, що КАС України не передбачено відкладення судового засідання з умовою надання доказів поважності причини неявки у майбутньому. Причину неявки потрібно перевірити і встановити безпосередньо у судовому засіданні, якщо така є. Тому для цього необхідно, щоб позивач надав письмову інформацію з доказами про це.

Відтак, сторони зобов`язані надавати докази, що підтверджують поважні причини неявки у судове засідання, про відкладення якого просять суд.

В судові засідання 11 жовтня 2021 року та 28 жовтня 2021 року, позивач будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце судового засідання не прибув, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу №7901829957470 та №7901829988707. При цьому, в наданих до суду клопотаннях, позивачем не зазначено про поважність причин неприбуття до суду.

Щодо поданого клопотання від 21 грудня 2021 року про відкладення судового розгляду внаслідок хвороби позивача, суд зазначає наступне. Так, до поданого клопотання ОСОБА_1 не було надано жодного належного та допустимого доказу, який би підтвердив зазначені обставини.

Суд зазначає, що поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які з об`єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов`язків, покладених на нього судом.

Верховний Суд у складі колегії Касаційного господарського суду у своїй постанові від 16 липня 2020 року у справі № 924/369/19 звертає увагу на те, що за положеннями статті 129 Конституції одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Верховний Суд наголошує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Доказів на підтвердження поважності причин неявки позивача та його представника в судові засідання, суду не надано.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 р. у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Позивач має сприяти розгляду справи, оскільки він є найбільш зацікавленим в її розгляді. Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 р. та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 р. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Судом враховується, що права особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

Відповідно до ч.5 ст. 205 КАС України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Враховуючи вищевикладене, а також той факт, що позивач та його представник повторно не з`явились в судове засідання без поважних причин, суд вважає, що позовну заяву необхідно залишити без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 205КАС України, суд –

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до інспектора з паркування Управління безпеки міста Львівської міської ради Мосура Віталія Миколайовича, Управління безпеки міста Львівської міської ради, начальника Управління безпеки міста Львівської міської ради Діль Юрія Семеновича про визнання дій протиправними та скасування постанови про адміністративне правопорушення – залишити без розгляду.

Роз`яснити заявнику, що залишення заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню до суду з того самого питання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня отримання копії ухвали.

Головуючий суддя Л.Д. Фролова