Рішення № 102088049, 21.12.2021, Лисичанський міський суд Луганської області

Справа № 415/6318/21

Провадження № 2-а/415/407/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2021 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді – Калмикової Ю.О.,

за участю секретаря – Кравченко О.В.,

розглянувши у залі суду м. Лисичанська адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора 1 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції в Луганській області лейтенанта поліції Коваленка Євгенія Андрійовича, третя особа – Департамент патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

встановив:

Описова частина

Зміст позовних вимог

До Лисичанського міського суду Луганської області надійшли матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до інспектора 1 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції в Луганській області лейтенанта поліції Коваленка Євгенія Андрійовича, третя особа – Департамент патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що 19 серпня 2021р. інспектором роти № 3 батальйону № 1 УПП в Луганській області лейтенантом поліції Коваленко Євгенієм Андрійовичем винесено стосовно мене ОСОБА_1 постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО № 4657012, за правопорушення передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП України. У постанові Відповідач стверджує, що мною порушено п. 2.1.г. ПДР.

Зазначена постанова винесена безпідставно та з істотним порушенням прав позивача, не відповідає обставинам справи та вимогам закону, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України: «В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин».

19 серпня 2021 року о 05 год. ранку позивач рухався на власному автомобілі ЗАЗ Т13110, держ. номер НОМЕР_1 по вул. Малиновського, м. Лисичанськ, Луганської області та прямував до м. Сєвєродонецьк де він працює. Під час руху, у дзеркало заднього виду він помітив, що за ним рухається автомобіль патрульної поліції. Під час руху він жодних правил дорожнього руху не порушував та дотримувався вимог ПДР. Автомобіль патрульної поліції рухався одразу за ним близько 1 кілометра та через приблизно 57 хвилин водій патрульної поліції увімкнув проблискові маячки, чим повідомив його про необхідність зупинити свій транспортний засіб. Після зупинки, до його транспортного засобу підійшов інспектор патрульної поліції, як представився інспектором роти № 3 батальйону № 1 УПП в Луганській області лейтенантом поліції Коваленко Євгенієм Андрійовичем. В свою чергу позивач запитав інспектора патрульної поліції, яка причина його зупинки. На його питання інспектор патрульної поліції не відповів та одразу висловив вимогу надати йому страховий поліс на транспортний засіб.

Після надання страхового полісу інспектор патрульної поліції повідомив його, що термін дії страхового полісу вже минув та одразу почав складати відносно його постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО № 4657012, за правопорушення передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП України. Під час складання постанови, він повторно запитав у інспектора патрульної поліції про причину його зупинення, на що інспектор відповів, що під час руху за його транспортним засобом, ним було дистанційно здійснено перевірку його авто за державним номером та встановлено, що термін дії його страхового полісу скінчився. Цей факт став причиною його зупинки інспектором патрульної поліції.

Просив суд постанову відповідача від 19 серпня 2021 р. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО № 4657012, за правопорушення передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП України, - скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо мене, - закрити та стягнути з Відповідача на користь Позивача судовий збір у розмірі 454 грн., що був сплачений Позивачем.

Доводи особи, яка подала позов

Позовна заява мотивована тим, що позивач ОСОБА_1 вважає постанову серії ЕАО №4657012 від 19.08.2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, незаконною, у зв`язку з чим просить її скасувати.

Відзив на позовну заяву надійшов. Відповідачем був наданий відеоматеріал правопорушення ОСОБА_1 від 19.08.2021.

Надходження позовної заяви та інших заяв до суду

22.09.2021 року ухвалою суду про відкриття провадження у справі № 415/6318/21 було відкрито провадження у цій адміністративній справі.

01.10.2021 року відповідачем був наданий відзив на позов, було надано письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності та долучено відеоматеріал правопорушення ОСОБА_1 від 19.09.2021.

05.11.2021 року позивачем була надана відповідь на відзив.

15.12.2021 року позивачем буле надане клопотання про розгляд справи без участі позивача.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, до суду надав клопотання, в якому просив слухати справу у його відсутність.

Відповідач та третя особа в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, суду надали клопотання, в якому просили справу розглядати за їх відсутності.

Досліджені докази та відеоматеріали, наявні в матеріалах адміністративної справи, на підставі чого судом були встановлені наступні фактичні обставини справи та зміст спірних правових відносин.

Фактичні обставини справи, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

Згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО №4657012 від 19.08.2021 року, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи транспортним засобом ЗАЗ Т13110, номерний знак НОМЕР_1 , 19 серпня 2021 р. о 05 годині 09 хвилини у м. Лисичанськ по вул. Малиновського, буд. 5, був зупинений згідно з ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію» та не мав при собі полісу обов`язкового страхування цив-прав. відповідальності, чим порушив п. 2.1 ґ ПДР України та скоїв адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Спір між позивачем та відповідачем виник з приводу того, що позивач вважає дії відповідача протиправними, а постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО №4657012 від 19.08.2021 року незаконною, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення врегульований статтею 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідно до пункту третього частини першої цієї норми, постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Позивач не погоджуючись з обставинами, викладеними в постанові серії ЕАО №4657012 від 19.08.2021, посилаючись на не порушення ним правил дорожнього руху та відсутність складу адміністративного правопорушення, скористався своїм правом і звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Мотивувальна частина

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Так, відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена доказами.

Згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО №4657012 від 19.08.2021 року, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи транспортним засобом ЗАЗ Т13110, номерний знак НОМЕР_1 , 19 серпня 2021 р. о 05 годині 09 хвилини у м. Лисичанськ по вул. Малиновського, буд. 5, був зупинений згідно з ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію» та не мав при собі полісу обов`язкового страхування цив-прав. відповідальності, чим порушив п. 2.1 ґ ПДР України та скоїв адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 КАС України, керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З постанови про накладення адміністративного стягнення відносно позивача вбачається, що до неї надано відео з DSJ-X300050_BB0050.

Відповідачем суду був наданий суду відеозапис з нагрудної камери інспектора УПП від 19.04.2021 року – DSJ-X300050_BB0050 та відео DSJ-X300115_BB0115.

З дослідженого в судовому засіданні відео-матеріала, наданого відповідачем встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи транспортним засобом ЗАЗ Т13110, номерний знак НОМЕР_1 , 19 серпня 2021 р. о 05 годині 09 хвилини у м. Лисичанськ по вул. Малиновського, буд. 5, був зупинений згідно з ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію» та не мав при собі полісу обов`язкового страхування цив-прав. відповідальності, чим порушив п. 2.1 ґ ПДР України та скоїв адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Щодо тверджень позивача, що після зупинки його транспортного засобу, до його транспортного засобу підійшов інспектор патрульної поліції, який представився інспектором роти №3 батальйону №1 УПП в Луганській області лейтенантом поліції Коваленко Євгенієм Андрійовичем. В свою чергу позивач запитав інспектора патрульної поліції, яка причина його зупинки. На його питання інспектор патрульної поліції не відповів та одразу висловив вимогу надати йому страховий поліс на транспортний засіб. Після надання страхового полісу інспектор патрульної поліції повідомив його, що термін дії страхового полісу вже минув та одразу почав складати відносно його постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО № 4657012, за правопорушення передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП України. Також було порушено його право на захист.

Такі твердження позивача не відповідають дійсності та спростовуються відео DSJ-X300050_BB0050. Так, з дослідженого відео убачається, що інспектор представився позивачу, сам зазначив причину зупинку – позивач таких питань інспектору не ставив, роз`яснив ст. 30 Конституції України, ст. 268 КУпАП. В свою чергу позивач не скористався своїми правами та не заявляв жодних клопотань.

Щодо твердження позивача щодо безпідставної зупинки його транспортного засобу відповідачем та складання постанови на дорозі, а не за місцем знаходження відповідного органу.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 23 Закону України "Про Національну поліцію", поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до частини 5 статті 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

За пунктом 1.3. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9).

В силу положень статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Частиною другою статті 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

У вказаних вище випадках, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі (стаття 283 КУпАП) на місці вчинення правопорушення.

В розділі 2 ПДР України закріплено обов`язки і права водіїв механічних транспортних засобів.

Відповідно до пункту 2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

За приписами пункту 2.4 ПДР України на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені у пункті 2.1 ПДР України.

Аналогічні положення закріплені законодавцем також у статті 16 Закону України “Про дорожній рух” від 30 червня 1993 року № 3353-XII.

А саме: водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (стаття 16 Закону України "Про дорожній рух").

Також, відповідно до пункту 21.3 статті 21 Закону України від 01 липня 2004 року № 1961-IV "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при використанні транспортного засобу в дорожньому русі особа, яка керує ним, зобов`язана мати при собі страховий поліс (сертифікат). Страховий поліс пред`являється посадовим особам органів, визначених у пункті 21.2 цієї статті (підрозділів Національної поліції), на їх вимогу.

Виходячи з наведених вище правових норм право органів Національної поліції перевіряти наявність зазначених у пункті 2.1 ПДР України документів кореспондується із обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такі документи.

Частиною першою статті 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством у вигляді накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що згідно з законодавством України на вимогу поліцейського, водій транспортного засобу зобов`язаний пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб.

Разом з тим, як вбачається з відеозапису реєстратора закріпленим на форменому одязі патрульного, та не заперечується й позивачем, останній пред`явив поліс (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів для перевірки на вимогу працівника поліції термін дії якого сплинув, що вказує на правомірність притягнення його до відповідальності та накладення адміністративного стягнення на підставі частини першої статті 126 КУпАП.

Отже, доводи позивача, викладені в позові, суд не приймає до уваги, адже вони є необґрунтованими та не спростовуються матеріалами справи та є такими, що свідчать про те, що позивач бажає уникнути відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що відповідачем надані докази того, що прийняте ним рішення є правомірним, у зв`язку з чим суд вважає позовні вимоги позивача ОСОБА_1 до інспектора 1 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції в Луганській області лейтенанта поліції Коваленка Євгенія Андрійовича, третя особа – Департамент патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, такими, що не підлягають задоволенню повністю.

Керуючись ст. 2, 72-90, 99, 241-246, 268, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора 1 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції в Луганській області лейтенанта поліції Коваленка Євгенія Андрійовича, третя особа – Департамент патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, залишити без задоволення повністю.

Постанову про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення дорожнього руху зафіксованої не в автоматичному режимі серії ЕАО №4657012 від 19.08.2021 року (виготовлену не друкарським засобом) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, залишити без змін.

Рішення може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду через Лисичанський міський суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники судового розгляду:

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: кв. АДРЕСА_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Відповідач: інспектор 1 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції в Луганській області лейтенант поліції Коваленко Євгеній Андрійович, місцезнаходження за адресою: буд. 8, вул. Штейгерська, м. Лисичанськ, 93100, Україна, код ЄДРПОУ невідомо.

Третя особа: Департамент Патрульної поліції м. Києва, місцезнаходження за адресою: буд. 3, вул. Ф.Ернста, м. Київ, 04048, Україна, код ЄДРПОУ 40108646.

Повний текст судового рішення складено 21.12.2021.

Суддя Ю. О. Калмикова