Рішення № 102088024, 20.12.2021, Лисичанський міський суд Луганської області

Справа № 415/6856/17

Провадження № 2/415/775/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2021 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Калмикової Ю.О.,

за участю секретаря Кравченко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лисичанську цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Зміст позовних вимог

31.10.2017 року позивач - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до укладеного договору № б/н від 26.11.2010 року ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 7000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії карки.

Щодо змін кредитного ліміту банк керується п. 2.1.1.2.3., п. 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити кредитний ліміт.

Підписання даного договору є прямою та безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п. 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку складає між ним і банком - Договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві.

При укладені договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Банк свої зобов`язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредиту у розмірі, встановленому договором.

Відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов`язань, передбачених цим договором більше ніж на 30 днів, позичальник зобов`язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. У порушення ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України та умов договору відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав.

Відповідно до п. 1.1.2.4. Умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобов`язується надати банку письмову заяву про розірвання договору та погасити виниклу перед банком заборгованість.

Відповідно до п. 2.1.1.12.11 Умов та правил надання банківських послуг банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань в цілому або в установленої банком долі в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов`язків за договором.

Пунктом 1.1.7.12 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання, якщо на протязі цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той самий строк.

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідач станом на 30.06.2017 року має заборгованість 68742,74 грн., яка складається з наступного: 6562,55 грн. – заборгованість за кредитом; 55130,54 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом; 3300,00 грн. – заборгованість за пенею та комісією; а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. – штраф (фіксована частина) та 3249,65 грн. – штраф (процентна складова).

На підставі викладеного, після зменшення позовних вимог позивача просив суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 23516,15 грн. за кредитним договором № б/н від 26.11.2010 року, яка складається з наступного: 6562,55 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 1477,66 грн. - заборгованість за простроченими відсотками, 2175,94 грн. – заборгованість з пені та судові витрати.

Надходження позовної заяви та інших заяв до суду

13.11.2020 року ухвалою суду скасоване заочне рішення і справу № 415/6856/17 було призначено до розгляду.

11.12.2020 року відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що позов не визнала, позивач у своєму позові, як на підставу стягнення з відповідача коштів нарахованих в якості процентів посилається на невідомі відповідачу витяг з Умов та Правил надання банківських послуг.

В свою чергу, при отриманні кредиту, відповідач оформлювала та заповнювала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку, і цю заяву-анкету підписала, але з самими Умовами та Правилами вона не ознайомлювалася та які їй для підпису не надавалися. Окрім того, у самій анкеті-заяві відсутні будь-які ідентифікуючі ознаки (помер та дата) саме тих Умов та Правил надання банківських послуг, посилання про яке мається у позові, ким вони затверджені, з тими, що додані до позову.

В свою чергу, в позові жодним чином позивач не обґрунтовує таку суму до стягнення, як «несплачені проценти на прострочену заборгованість», яким чином вона була розрахована, та саме головне, на якій правові підставі. Тобто, щоб застосувати до відповідача ці проценти, вони повинні бути передбачені: або законом або договором. Ані тим, ані іншим такого не передбачено.

Більш того, у заяві-анкеті відповідача від 26.11.2010 року процентна ставка не зазначена.

Крім того, у цій заяві відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розуміла відповідач та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані позивачем до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Таким чином вбачається, до згідно з розрахунком заборгованості, доданого до позову позивач нараховував поряд зі ставкою (% ставка (поточна заборгованість)) яка була 36.00%. Іще одну відсоткову ставку, а саме (% ставка (прострочена заборгованість)), також в розмірі 36%, яка змінюється спочатку в бік зменшення в розмірі 30%, а потім в бік збільшення: в розмірі 34.80%. а з 01.04.2015 рожу по 28.02.2018 року в розмірі 43.20%.

Тобто змінюється одночасно як процентна ставка «поточна» так і «проценти на прострочену заборгованість» і яка нараховується одночасно.

Отже, а огляду на вищевказане, можливо встановити, то позивач намагається ввести суд в оману стосовно обставин по справі та виниклих між відповідачем та позивачем правовідносин, і заявлені позовні вимоги про стягнення з неї 55130,54 гривень, в якості заборгованості за несплачені проценти на прострочену заборгованість є необґрунтованими, оскільки не підтверджені жодними доказами щодо законності їх нарахування.

Крім того, необхідно враховувати правові висновки Верховного Суду України, що викладені у постановах № 6-16дс15 від 11.03.2015 року та № 6-698пс15 від 10.06.2015 року, за якими відсутність позову про визнання кредитного договору недійсним як оспорюваного правочину не можу бути перешкодою для неврахування інтересів позичальника при вирішенні справи за позовом банку до позичальника про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В даному випадку, необхідно також враховувати правовий висновок висловлений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року по справі № 342/180/17, провадження № 14-131цс19.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилась антитерористична операція. Банки та інші Фінансові установи, а також кредитори зобов`язані скасувати зазначеним у дій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості Із зобов`язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Як можливо встановити, що відповідач була та залишається зареєстрованою і проживати в місті Лисичаиськ Луганської області.

Місто Лисичанськ Луганської області входить до Переліку населених пунктів« на території яких здійснювалась антитерористична операція, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р, дію якого призупинено розпорядженням від 5 листопада 2014 року № 1079-р, а також визнано таким, що втратило чинність, розпорядженням від 2 грудня 2015 року № 1275-р. Вказане також висвітлено у правовій позиції Верховного Суду України у постанові № 6-2879цс16 ніж 13 березня 2017 року.

Окрім зазначеного вище, необхідно зазначити, що для правильного розрахунку як процентів так і штрафів (пені), необхідно встановити, на який строк такий нібито кредит видавався, тобто необхідно встановити строки кредитування в межах якого можливо здійснити нараховування процентів, пені і штрафів.

Просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

20.01.2021 року позивач надав відповідь на відзив і вказав щодо форми кредитного договору зазначив, що укладання Договору здійснюється за принципом укладання між Банком і клієнтом договору приєднання (ст. 634 Цивільного кодексу). Підписанням заяви Позичальник приєднується до запропонованих банком Умов та Тарифів.

Відповідно до Розділу 1 Загальних положень Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті Позивача (www.privatbank.ua) ПАТ Комерційний банк «ПриватВанк», керуючись законодавством. України, публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує Умови та Правила надання банківських послуг (далі - Умови та Правила).

Тобто Правила та Умови є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг Банку, (п.п. 1.1.1.58, 1.1.1.59 Умов)

Відповідачем було підписано заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг.

У даній заяві зазначено, що підписавши цю заяву, Відповідач ознайомився та згодний з Умовами та Правилами надання банківських послуг, в тому числі з Умовами та Правилами обслуговування по платіжним карткам, розташованим на сайті банку www.privatbank.ua;https://client-bank.privatbank.ua, Тарифами банку, які разом з цією заявою складають Договір банківського обслуговування. Окрім цього, зазначено що Відповідачу було надано для ознайомлення Умові та правила в письмовому вигляді, ознайомлення з чим засвідчується власним підписом в Заявці про приєднання.

Щодо ознайомлення Відповідача з Умовами кредитування пояснює, що Позивачем надана до суду копія анкети-заяви на двох сторінках від 26.11.2010 року, з якої чітко вбачається наступна інформація: персональні дані, адреса проживання, та інша додаткова інформація необхідна для отримання кредитної картки. Відповідачем вказана інформація про себе заповнена особисто, також з копії анкети-заяви чітко вбачається, що ОСОБА_1 висловила згоду про укладення договору шляхом отримання кредитної картки “Універсальна” та особистим підписом' засвідчила (в), що “Я згодна (єн) з тим, що ця заява, разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між мною та Банком Договір про надання банківських послуг. Я ознайомилась (вся) і згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які були надані мені для ознайомлення в письмовому вигляді...”.

Також до матеріалів позовної заяви долучено “Довідку про умови кредитування з використанням кредитки “Універсальна, 30 днів пільгового періоду” власноруч підписана Відповідачем, з якої чітко вбачається, що Відповідачу встановлено поточну процентну ставку у розмірі 3,00% (36,00% на рік), вказано розміри комісій та штрафів тощо.

Тобто, сторонами при укладенні договору були обговорені усі істотні умови.

Крім того, вищезазначені Умови і Правила надання банківських послуг, а також Тарифи банку є загальнодоступною інформацією, яка розміщена у відділеннях Банку та на офіційному сайті Банку.

Щодо наданого банком розрахунку заборгованості зазначає, розрахунок заборгованості є інформаційним документом по факту обробки фактичного операційного руху грошових коштів по рахунках кредитної угоди, а також відображує стан нарахувань в певні періоди часу.

Із виписки вбачається, що Відповідач знімав кредитні кошти, потім частково погашав заборгованість за договором і знову користувався кредитними коштами.

Користуючись кредитними коштами, відповідачу були добре відомі і зрозумілі умови договору, а тому його твердження щодо не знання тарифів, умов та правил не відповідають дійсним обставинам справи.

Щодо порядку нарахування відсотків пояснює, що згідно з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифів для погашення заборгованості по кредитним картам для клієнтів передбачений пільговий період, що діє за умови погашення боргу до 25 числа наступного місяця з дати виникнення заборгованості.

Пільговий період кредитування — це установлений банком період з моменту виникнення заборгованості по кредиту, протягом якого нарахування процентів за користування кредитом проводиться за процентною ставкою 0.01% річних (п. 1.1.1.49).

У разі не погашення заборгованості на протязі пільгового періоду за користування Кредитом і Овердрафтом Банк нараховує проценти в розмірі, встановленому Тарифами Банку, з розрахунку 360/365 календарних днів на рік (п. 2.1.1.12.6).

Розмір та строки внесення щомісячних мінімальних обов`язкових платежів зазначені в Тарифах, а саме: розмір щомісячного мінімального платежу складає 7% (від 02.04.2014 р. розмір платежу було зменшено до 5%) від суми заборгованості, але не менше 50 грн. та не більше решти заборгованості; строк внесення щомісячного платежу — до 25 числа місяця наступного за звітним.

Платіж включає плату за користування кредитом, передбачену Тарифами і частину заборгованості по кредиту (п. 2.1.1.12.4).

Щодо внесення змін до Умов та Правил надання банківських послуг та Тарифів пояснює, що відповідно до Умов та Правил надання банківських послуг Банк має право:

Пунктом 1.13.2.3 Договору для ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» передбачена можливість зміни Тарифів та інших невід`ємних частин Договору. При цьому у сторін Договору виникають обов`язки:

у Кредитора: інформування позичальника щодо внесених змін шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 1.1.3.1.9 Договору;

у Позичальника: отримання виписки про стан та про здійснені операції по карткових рахунках (п. 1.1.23 Договору).

На підставі п. 1.1.5.2 Договору, неотримання або несвоєчасне отримання Клієнтом виписок про стан рахунків не звільняє Клієнта від виконання його зобов`язань за даним Договором.

Щодо зміни відсоткової ставки зазначає, відповідно до ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка може бути фіксованою або змінною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Під час укладення кредитного договору діяла процентна ставка по кредиту в розмірі 3,00 в місяць або 36,00 % на рік. Далі процентна ставка була змінена, що підтверджується наказами банку (містяться в матеріалах справи).

Щодо нарахування штрафів: Сторони за договором передбачено у разі порушення Позичальником термінів платежів по будь-якому з грошових зобов`язань більше ніж на 30 днів Банком нараховується штраф за формулою: "" 500"" грн. + "" 5"" % від заборгованості за кредитом.

Щодо проживання Відповідача на території зони АТО повторно пояснює, що при подачі позову до суду у Банка була відсутня достовірна інформація про адресу за якою на час проведення антитерористичної операції проживав Відповідач.

Позивач просив суд задовольнити позовні вимоги Банку в повному обсязі.

27.07.2021 року позивач надав заяву про зменшення позовних вимог.

27.09.2021 року відповідач надала клопотання, в якому просила справу розглядати без її участі, відмовити у задоволені позову з підстав зазначених у відзиві.

27.09.2021 року позивач надав клопотання, в якому просив справу розглядати без участі представника позивача, позов просив задовольнити.

Доводи особи, яка подала позов

Позовна заява мотивована тим, що відповідач внаслідок не виконання належним чином умови кредитного договору допустив утворення заборгованості за кредитом.

Представник позивача ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, надала клопотання, в якому просила розглядати справу без участі представника позивача, на позовних вимогах наполягає.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про причину неявки суд не повідомила, про день, час та місце слухання справи повідомлялась належним чином, надала відзив на позовну заяву, в якому зазначила причини невизнання позову, просила суд відмовити у задоволенні позову з підстав, зазначених у відзиві.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, встановленими наступні фактичні обставини справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

З матеріалів справи вбачається, що згідно з договором № б/н від 26.11.2010 року ОСОБА_1 отримала кредит в сумі 7000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідно до п. 1.1.7.12 Умов, договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання, якщо на протязі цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той самий строк.

Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов, позичальник зобов`язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах передбачених цим договором.

Відповідно до п. 2.1.1.2.3., п. 2.1.1.2.4 Умов, клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити кредитний ліміт.

Відповідно до п. 1.1.2.4. Умов, позичальник зобов`язується при незгоді зі змінами Правил та/або Тарифів банку, звернутися до банку для розірвання договору та погасити виниклу перед банком заборгованість.

Відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов, при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов`язань, передбачених цим договором більше ніж на 30 днів, позичальник зобов`язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором № б/н від 26.11.2010 року, загальна сума заборгованості ОСОБА_1 станом на 30.06.2017 року становить 68742,74 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором № б/н від 26.11.2010 року, загальна сума заборгованості ОСОБА_1 станом на 05.07.2021 року становить 23516,15 грн.

Мотивувальна частина

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 526 ЦК України , зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно з статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з заявою позичальника від 26.11.2010 року, процентна ставка не зазначена, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Згідно з витягу з «Умов та Правил надання банківських послуг» та «Тарифів Банку», то вони не містять підпису відповідача, тобто останній не повідомлений банком про умови кредитування за договором б/н від 26.11.2010 року.

Крім того, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк», а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та, зокрема, що саме у зазначеному в цих документах розміру і порядку мають здійснюватися нарахування платежів.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Відповідно до ч. 1 ст. 417 ЦПК України вказівки, що містяться в постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 416 ЦПК України, у постанові палати, об`єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду має міститися висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, палата, об`єднана палата, що передала справу на розгляд палати, об`єднаної палати, Великої Палати.

03 липня 2019 року Великою Палатою Верховного Суду було ухвалено постанову в аналогічній справі за позовом ПАТ «КБ «ПриватБанк» до фізичної особи про стягнення заборгованості за картковим кредитом (справа № 342/180/17).

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які не містять підпису позичальника, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети. Заява-анкета позичальника не містить положень щодо розміру процентів, неустойки. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

В цій же постанові Велика Палата Верховного Суду вказала, що АТ «КБ «ПриватБанк» має право вимагати захисту своїх прав шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 року у справі № 755/10947/17 (провадження № 14435 цс 18) викладено правову позицію про те, що суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.

З урахуванням зазначеного позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості по процентам задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за пенею в сумі 2175,94 гривень, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов`язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

На виконання зазначених вище положень закону Кабінет Міністрів України розпорядженням №1053-р від 30 жовтня 2014 року, та розпорядження №1275-р від 02 грудня 2015 року затвердив перелік населених пунктів, на території яких проводиться антитерористична операція (АТО).

Згідно з положеннями «Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» м. Лисичанськ, Луганської області входить у перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Згідно з повідомлення адресно-довідкового підрозділу УДМСУ у Луганській області від 24.11.2017 року, ОСОБА_1 , зареєстрована з адресою: АДРЕСА_1 .

Отже, на відповідача розповсюджується дія Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», яким встановлено мораторій щодо нарахування штрафних санкцій із зобов`язань за кредитними договорами у період проведення антитерористичної операції, оскільки банкам заборонено нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року.

Враховуючи викладене, вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про стягнення з ОСОБА_1 суми пені не підлягають задоволенню за необґрунтованістю.

Таким чином, стягненню з відповідача на користь АТ КБ «Приватбанк» підлягають фактично отримані та використані позичальником кошти на суму 6562,55 грн. - заборгованість за тілом кредиту, оскільки в добровільному порядку відповідачем вони АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача, 2) у разі відмови в позові – на позивача, 3) у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжним дорученням № PROM9B895N від 19.10.2017 року про сплату судового збору в сумі 1600,00 грн.

Приймаючи до уваги вимоги ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 152,74 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530, 610, 625, 626, 629, 1050, 1054 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 26.11.2010 року в сумі 6562 (шість тисяч п`ятсот шістдесят дві) гривні 55 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір у сумі 152 ( сто п`ятдесят дві) грн. 74 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», місцезнаходження за адресою: вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001, Україна, код ЄДРПОУ 14360570.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Суддя Ю. О. Калмикова