Ухвала суду № 102086908, 22.12.2021, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/67722/21-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2021 року суддя Печерського районного суду м. Києва Литвинова І. В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Громадської організації «Всеукраїнська організація інвалідів «Українське товариство сліпих», заступник голови Центрального правління Громадської організації «Всеукраїнська організація інвалідів «Українське товариство сліпих» Новосецького Михайла Миколайовича, треті особи: ОСОБА_2 , Урядовий уповноважений з прав осіб з інвалідністю Баранцова Тетяна Вікторівна про захист честі, гідності та ділової репутації,

ВСТАНОВИВ:

20 грудня 2021 року до Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява, для розгляду якої, у відповідності до пункту 15 Розділу XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV (у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року), визначено суддю та передано, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

У відповідності до частини першої ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

І. У відповідності до роз`яснень Верховного Суду України, що містяться у пункті 14 постанови Пленуму від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», при вирішенні питання про відкриття провадження у справі судам слід звертати увагу на відповідність позовної заяви (заяви) вимогам ст. 119 ЦПК (у редакції ЦПК України дійсній до набрання чинності Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року), тобто у частині відповідності заяви до форми і змісту з врахуванням особливостей категорії правовідносин.

Аналогічними за змістом є положення статті 175 ЦПК України у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, якою визначено вимоги для позовної заяви.

Таким чином, заява має містити, зокрема, відомості про те, в який спосіб була поширена інформація, що порушує особисті немайнові права позивача (заявника), яка саме інформація поширена відповідачем (відповідачами), із зазначенням часу, способу й осіб, яким така інформація повідомлена, інші обставини, які мають юридичне значення, а також посилання на докази, що підтверджують кожну з таких обставин, а також зазначення способу захисту, в який позивач бажає захистити своє порушене право.

Відповідно до постанови Пленуму від 27 лютого 2009 року № 1, спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація.

Заявник у прохальній частині просить суд зобов`язати Центральне правління Громадської організації «Всеукраїнська організація інвалідів «Українське товариство сліпих» спростувати поширену відносно ОСОБА_1 недостовірну інформацію шляхом інформування ОСОБА_2 та Урядового уповноваженого з прав осіб з інвалідністю ОСОБА_3 відповідним листом.

Зміст позовних вимог (пункт 4 частини третьої статті 175 ЦПК України) - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду, тому це має суттєве значення при розгляді справи, і відповідно вимагає чітко визначеного формулювання, чого не дотримано позивачем у заяві, а зазначено лише, що спростування недостовірної інформації має відбутися інформуванням відповідним листом, не конкретизуючи зміст спростування.

Запропонований позивачем текст спростування має бути представлений суду та враховуватися при постановленні судового рішення.

ІІ. Положеннями статті 95 ЦПК України закріплено зміст поняття письмових доказів, що застосовується у розумінні цивільного процесу. Так, частиною першою вказаної статті зазначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення, одночасно підтверджуючи достовірність наданої копії доказу.

Окрім того, документи підлягають засвідченню згідно з Національним стандартом України, затвердженого Державним підприємством «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01 липня 2020 року № 144 «ДСТУ 4163-2020», відповідно до яких відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 22 [підпису] на лицьовому боці останнього аркуша копії документа.

Незасвідчені або неправильно засвідчені копії документів можуть бути належними, проте недопустимими доказам, оскільки у випадках передбачених законодавством певні обставини справи повинні або не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Разом з тим додатки до позовної заяви ОСОБА_1 - копії документів не містять підпису із зазначенням дати засвідчення ані заявника, ані уповноваженого представника.

Недоліки позовної заяви підлягають усуненню шляхом подання до суду позовної заяви з прохальною частиною у новій, уточненній, редакції, із зазначенням запропонованого тексту спростування, та подання належним чином засвідчених копій документів.

Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що встановлено положеннями частини третьої ст. 185 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1-19, 23, 33, 34, 49, 174-177, 184, 185, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Громадської організації «Всеукраїнська організація інвалідів «Українське товариство сліпих», заступник голови Центрального правління Громадської організації «Всеукраїнська організація інвалідів «Українське товариство сліпих» Новосецького Михайла Миколайовича, треті особи: ОСОБА_2 , Урядовий уповноважений з прав осіб з інвалідністю Баранцова Тетяна Вікторівна про захист честі, гідності та ділової репутації, залишити без руху, надавши позивачу строк у десять днів з дня отримання копії ухвали, для усунення зазначених недоліків.

Ухвала не підлягає оскарженню, набирає законної сили негайно після її підписання суддею, заперечення на неї включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя І. В. Литвинова